Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №490/9512/19 — Центральний районний суд м. Миколаєва

490/9512/19

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________________________________________________________________________

Справа № 490/9512/19

1 - кп/490/311/2020

В И Р О К

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62019150000000757 від 01.10.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, раніше не судимого, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

В С Т А Н О В И В:

24.06.2019 року о 20 год. 35 хв., сержант ОСОБА_3 , знаходячись на перехресті пр-т Центральний та вул. Третя Слобідська в м. Миколаєві, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15 лютого 1995 року, списку № 1 наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року № 770, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на збут наркотичних засобів, збув громадянину ОСОБА_6 речовину, яка згідно висновку № 911 від 01.07.2019 року судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів» є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою у сухому стані - 0,630 г.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 в пред`явленому йому обвинуваченні, щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, винним себе не визнав, свою провину заперечував. Суду пояснив, що з 2018 року він проходив військову службу за контрактом на посаді інспектора прикордонного контролю 3 категорії 3 групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_2 " 1 категорії ІНФОРМАЦІЯ_3 . Разом з ним проходив військову службу ОСОБА_7 . Вони не були друзями, але підтримували приятельські відносини, він неодноразово позичав ОСОБА_8 грошові кошти, які ОСОБА_8 повертав шляхом перерахування на картку. В той день, ОСОБА_7 зателефонував йому та вони домовились зустрітись. Він катався на мопеді зі своєю подругою ОСОБА_9 і приблизно о 20 годині під`їхав до магазину АТБ на проспекті Центральному де і зустрілись з ОСОБА_8 . ОСОБА_10 запропонував піти в парк та посидіти випити пива і вони ще домовлялись про рибалку. ОСОБА_3 відмовився від пропозиції посидіти в парку і вони із ОСОБА_9 поїхали далі по своїх справах. Ніяких наркотичних засобів він не передавав ОСОБА_8 . Будь яких злочинів не вчиняв, тож просив визнати його невинуватим у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Не зважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винуватість повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які є належними, допустимими і узгоджуються між собою, а саме:

- даними з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань №62019150000000757 від 01.10.2019 року, згідно якого на підставі матеріалів правоохоронних органів від 04.06.2019 року було внесено відомості до ЄРДР за фактом збуту особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу. (т. 1 а.с. 76-77);

- даними з рапорту оперуповноваженого 4 сектору ВБКОЗ УСБУ в Миколаївській області від 04.06.2019 року, згідно якого було отримано інформацію щодо протиправної діяльності службових осіб відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_2 . Останні, в ході здійснення своєї протиправної діяльності, пов`язаної зі збутом наркотичних та психотропних речовин, отримують грошову винагороду від мешканців міста Миколаєва у вигляді 250 - 400 гривень за 1 грам наркотичної речовини (т. 1 а.с. 89);

- даними з листа заступника начальника управління БКОЗ УСБ України в Миколаївській області №64/20-6276 від 07.06.2019 року, згідно якого в ході виконання доручення в рамках досудового розслідування кримінального провадження №42019150410000065 від 04.06.2019 року встановлено причетність до вчинення злочину за ч.1 ст. 307 КК України: інспектора прикордонного контролю 3-ї категорії, 3-ї групи інспекторів прикордонного контролю відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (тип Б) сержанта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , номер мобільного телефону НОМЕР_1 , НОМЕР_2 ; та іншої особи. (т.1 а.с. 100);

- даними з листа заступника начальника спецпідрозділу БКОЗ УСБ України в Миколаївській області №64/20-6685 від 20.06.2019 року, згідно якого в ході виконання доручення оперативним підрозділом вжито заходів спрямованих на документування протиправної діяльності ОСОБА_3 та підібрано особу з якою 12.06.2019 року встановлено співробітництво на засадах конфіденційності, яка надала свою добровільну згоду на проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій у вказаному кримінальному провадженні (т. 1 а.с. 103);

- даними з письмової згоди від 12.06.2019 року, згідно якої ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дав добровільну згоду на залучення до конфіденційного співробітництва у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42019150410000065 від 04.06.2019 року. (т.1 а.с. 105);

- даними з постанови заступника начальника Третього слідчого відділу Слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві від 12.06.2019 року, згідно якої було залучено ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до конфіденційного співробітництва, з метою отримання під час досудового розслідування відомостей і речей, які мають значення для досудового розслідування (т.2 а.с. 106-107);

- даними з протоколу огляду заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 24.06.2019 року, які будуть використані під час проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Грошові кошти у сумі 500 гривень отримані в спеціальному фонді СБ України купюрою номіналом 500 гривень №ФБ2199161 (т.1 а.с. 109-110);

- даними з протоколу огляду особи і вручення грошових засобів від 24.06.2019 року, згідно якого було проведено огляд громадянина України ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . При огляді ОСОБА_11 в його одязі, взутті та сумці нічого не виявлено. Відразу після проведення огляду останнього, йому було видано для придбання наркотичного засобу у громадянина ОСОБА_3 грошові кошти у сумі 500 грн. (купюра номіналом 500 грн. №ФБ2199161) (т.1 а.с.112-113);

- даними з протоколу отримання добровільно наданого предмету від 24.06.2019 року, згідно якого громадянином ОСОБА_11 було добровільно видано фіскальний чек «Приватбанк» №TS210777 від 24.06.2019 року на суму 500 грн., та одного прозорого полімерного пакету, в якому знаходиться речовина сіро-зеленого кольору з характерним запахом рослинного походження, придбаного у ОСОБА_3 (т.1 а.с. 114-115);

- даними з протоколу огляду від 03.07.2019 року, згідно якого було проведено огляд фіскального чеку ПАТ КБ «Приватбанк» №TS210777 від 24.06.2019 року виданого о 18 год. 15 хв. 46 сек. за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83-А. В ході проведеного огляду встановлено, що в графі опис зазначено: поповнення картки по номеру, в графі рахунок одержувача зазначено: НОМЕР_3 , в графі отримувач вказано: ОСОБА_3 , в графі сума: 495,51 грн., в графі комісія вказано: 4,49 грн., в графі разом: зазначено 500 грн., в графі результат: зазначено вдало. (т. 1 а.с. 116-118);

- даними з протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.08.2019 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2019 року, згідно якого в АТ КБ «Приватбанк» слідчим було отримано на компакт-диску інформацію, яка містить охоронювану законом таємницю, а саме: відомості про рух грошових коштів по банківській картці № НОМЕР_4 , оформленої на ОСОБА_3 з повним зазначенням конкретного часу та дати платежу, суми коштів, повних дат платника та отримувача коштів, призначення платежу, за період часу з 01.06.2019 року по 29.07.2019 року. (т. 1 а.с. 135-139);

- даними з протоколу огляду від 12.08.2019 року, згідно якого проведено огляд компакт-диску - додатку до протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 12.08.2019 року, на якому міститься витяг з банківського рахунку ОСОБА_3 . Зокрема, наявна транзакція, проведена 24.06.2019 року о 18 год. 15 хв. - поповнення рахунку готівкою на депозит в терміналі самообслуговування за адресою: м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 83-А (маркет П`ятий океан) на суму 495,51 UAH, що було здійснено громадянином ОСОБА_10 ( НОМЕР_5 ). Крім того, наявні фотозображення ОСОБА_3 у приміщенні відділення АТ КБ "Приватбанк" з банківською картою, копія паспорта ОСОБА_3 , анкета-заява про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг у Приватбанку (т.1 а.с. 140-162);

- даними з скріншоту переписки в мобільному додатку «Телеграм» між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , згідно якого встановлено, що обвинуваченим надано номер карткового рахунку для перерахування коштів у сумі 500 грн., після чого о 20:41 він направив повідомлення ОСОБА_11 про те, що вже знаходиться біля АТБ. (т.1 а.с. 167 -169);

- висновком експерта №911 від 01.07.2019 року, згідно якого надана на експертизу речовина рослинного походження є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабісом. Маса наданого на експертизу канабісу у перерахунку на висушену речовину складає - 0,630 г. (т.1 а.с. 178-183);

- даними з протоколу огляду від 04.07.2019 року, згідно якого було проведено огляд мобільного телефону марки «iPhone» модель «A1532», FCC ID: BCG-E2644A, IC: 579C-E2644B, IMEI: НОМЕР_6 , із вбудованим акумуляторним пристроєм, з сім-картою оператора стільникового зв`язку «Лайфселл» та абонентським номером НОМЕР_5 , добровільно наданого ОСОБА_11 органу досудового розслідування. В ході проведенного огляду було виявлено у мобільному додатку «Телеграм» повідомлення за 21.06.2019 року та 24.06.2019 року між ОСОБА_11 і ОСОБА_3 та іншою особою, зміст яких свідчить, що темою переписки є домовленості про придбання у останніх наркотичного засобу та перерахування грошових коштів. (т. 1 а.с. 185-198);

- даними з протоколу обшуку від 15.07.2019 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 13.07.2019 року, згідно якого в ході проведеного обшуку приміщення № НОМЕР_7 відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_3 , інспектор ІІІ категорії відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » добровільно видав зазначену в ухвалі слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва банківську картку № НОМЕР_4 та мобільний телефон білого кольору марки «iPhone», ІМЕІ: НОМЕР_8 (т.1 а.с. 218- 225);

- даними з протоколу огляду від 12.08.2019 року, згідно якого було проведено огляд вилученого в ході обшуку 15.07.2019 року майна, належного ОСОБА_3 , а саме: банківської картки АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 , мобільного телефону марки «iPhone», біло-золотого кольору, модель «А1533», FCC ID: НОМЕР_10, IC:579C-E2642B, ІМЕІ: НОМЕР_8 , з вбудованим акумуляторним пристроєм, з сім-картою оператора мобільного зв`язку ТОВ «Лайфселл» та абонентським номером: НОМЕР_9 . Проведеним оглядом мобільного телефону виявлено переписку між ОСОБА_3 та особою підписаною « ОСОБА_12 » за 24.06.2019 року. Дана переписка повністю ідентична тієї, що була виявлена в телефоні ОСОБА_11 та свідчить, що обвинуваченим надано номер карткового рахунку для перерахування коштів у сумі 500 грн., після чого о 20:41 він направив повідомлення ОСОБА_11 про те, що вже знаходиться біля АТБ. Крім того, в додатку «Фото» даного телефону виявлено фотознімок, датований 14.07.2019р. 14 год. 21 хв., на якому зображено рослину зеленого кольору, схожу на рослину роду коноплі. (т.1 а.с. 232-250);

- даними з протоколу проведення слідчого експерименту від 28.08.2019 року за участю свідка ОСОБА_13 , з якого встановлено, що свідок розповіла та показала на місці вчинення злочину як відбувались події 24.06.2029 року. Так, ОСОБА_13 повідомила, що 24.06.2019 року приблизно о 20:00 годині вони з ОСОБА_3 на його мопеді чорного кольору під`їхали до магазину АТБ, який розташований на розі вулиць проспекту Центрального та Третьої Слобідської. Литвинчук повідомив їй, що в нього тут зустріч із приятелем і вони приблизно 15-20 хвилин чекали чоловіка, якого вона раніше не знала і не бачила. Коли підійшов цей чоловік, то ОСОБА_3 запропонував всім відійти в сторону і після того як вони відійшли, то передав незнайомому їй чоловіку якийсь невеликий згорток паперу або поліетіленовий прозорий пакет. Вона тоді зрозуміла, що в згортку була наркотична речовина. Після чого вони ще поспілкувались приблизно хвилин 5 і чоловік пішов, а вони поїхали далі по своїх справах. (т.2 а.с. 65-72);

- даними з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.10.2019 року за участю свідка ОСОБА_13 , згідно якого остання впізнала особу - ОСОБА_11 , якій 24.06.2019 року в її присутності ОСОБА_3 передав наркотичний засіб у вигляді рослинної речовини біля магазину АТБ розташованого на розі вулиць проспекту Центрального та Третьої Слобідської. (т.2 а.с. 122-126);

- заявою ОСОБА_10 від 12.06.2026 року про застосування до нього положень Закону України "Про забезпеченян безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві" шляхом зміни його анкетних даних. (т. 2 а.с. 183);

- даними з постанови про зміну анкетних даних та забезпечення безпеки особи для проведення інших негласних слідчих (розшукових) дій від 12.06.2019 року, згідно якої до свідка ОСОБА_10 забезпечено конфіденційність даних особи, яка приймає участь у кримінальному процесі. Подальшу участь у кримінальному процесі свідка ОСОБА_10 постановлено здійснювати під вигаданими анкетними даними - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 (т.2 а.с. 184-185);

- даними з протоколу про результати контролю за вчинення злочину від 25.06.2019 року, згідно яких негласна слідча (розшукова) дія - контроль за вчиненням злочину проводився у формі спеціального слідчого експерименту, а саме: придбання або отримання наркотичних та психотропних речовин у ОСОБА_3 із використанням заздалегідь ідентифікованих засобів у вигляді грошових коштів в сумі 500 гривень. Так, ОСОБА_11 , попередньо домовившись зі свого мобільного телефону з ОСОБА_3 про придбання у останнього наркотичної речовини за 500 гривень, о 18:15годині через термінал самообслуговування розташований в супермаркеті «NOVUS» по вул. Космонавтів, 83-а в м. Миколаєві перерахував вказану суму заздалегідь ідентифікованими коштами на рахунок ОСОБА_3 .

О 20:46 ОСОБА_11 зустрічається з ОСОБА_3 , який сидить на мопеді біля магазину «АТБ», поряд з ОСОБА_3 знаходится дівчина.

О 20:50 ОСОБА_3 встає з мопеду, дістає пакунок з заднього карману штанів та передає його ОСОБА_11 , на що останній каже, що якось мало вийшло на 500грн., ОСОБА_3 відповідає, що там на 440 грн., оскільки йому було потрібно заправитись та акцентує увагу на тому, що там нормально і їх потрібно «розтеребенити». В ході подальшої розмови ОСОБА_3 пропонує спробувати «товар» та повідомляє, що завтра можна буде взяти більше та розповідає про свій робочий графік з метою уточнення наступної зустрічі.

О 20:54 ОСОБА_11 питає у ОСОБА_3 про можливість в наступний раз придбати наркотичну речовину, уточнюючи про «бошки», на що останній дає позитивну відповідь.

О 20:55 ОСОБА_11 каже, що йому вже час йти, прощається з присутніми, ОСОБА_3 потискаючи руку ОСОБА_11 каже, щоб останній поділився враженнями про якість придбаної речовини. (т. 2 а.с. 199 - 202);

- даними з протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 22.07.2019 року та дослідженим в судовому засіданні диском до даного протоколу, згідно якого зафіксована розмова між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 щодо отримання наркотичної речовини, яка відбулась 24.06.2019 року. Так ОСОБА_3 в ході розмови крім іншого повідомляє: - «У меня в принцыпе, слишишь, есть свои личные бошки. Могу тебе подкинуть, ну там сколько, на колпачка четыре, понял?!; - Добро, ОСОБА_14 . Я могу подкинуть там своїх нормальных. Понял? Бошек, чисто.» Також, повідомив, що вживає наркотичні засоби під час проходження служби і пропонував наркотичний засіб дівчатам, які проходили повз. (т.2 а.с. 203- 227);

- даними з протоколу про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 22.07.2019 року та дослідженим в судовому засіданні диском до даного протоколу, згідно якого в ході проведення негласної слідчої дії були отримані фактичні дані, шляхом спостереження, відбору та фіксації змісту телефонних розмов, інформації та сигналів, які передаються телефонними каналами зв`язку абонентським номером НОМЕР_9 , що належить ОСОБА_3 . Отримані дані містить інформацію щодо збуту наркотичних речовин ОСОБА_3 . Так, 24.06.2019 року о 17:25:12 годині відбулась розмова між ОСОБА_11 та ОСОБА_3 , в ході якої останній крім іншого повідомив, що має в своєму володінні наркотичну речовину «бошки» яку може збути, повідомив про вартість товару та проте, що картку на яку необхідно перерахувати кошти він передасть в месенджері «Telegram». Також після перерахування коштів ОСОБА_11 на вказану банківські картку коштів о 18:16:24 годині та 19:22:10 годині вони домовлялись про час та місце зустрічі для передачі наркотичного засобу.(т.2 а.с. 228-245);

- даними з протоколу проведення аудіо-відео контролю особи від 22.07.2019 року, відповідно якого 24.06.2019 року здійснювався контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_3 за місцем його перебування поряд з магазином «АТБ» на перетині пр. Центрального та вул. 3-ї Слобідської. В ході проведеної слідчої дії, зафіксовано розмову між ОСОБА_3 та ОСОБА_11 під час отримання останнім наркотичної речовини та домовленість про подальший їх збут у майбутньому. В ході зафіксованої розмови ОСОБА_3 повідомляє, що товару чуть більше ніж два грами, а ОСОБА_11 виказує своє невдоволення, що за 500 гривень отримав так мало товару. (т.3 а.с.1- 4);

- даними з протоколу проведення аудіо-відео контролю особи від 22.07.2019 року та дослідженому в судовому засіданні диску (додатку до даного протоколу), згідно якого 24.06.2019 року здійснювався контроль розмов або інших звуків, рухів та дій ОСОБА_11 . В ході проведеної слідчої дії було зафіксовано факт поповнення карткового рахунку ОСОБА_3 на 500 грн., яке здійснив ОСОБА_11 через термінал АТ КБ «Приватбанк». Крім того, зафіксована зустріч ОСОБА_3 та ОСОБА_11 біля магазину АТБ, в ході якої ОСОБА_11 придбав у ОСОБА_3 наркотичний засіб массою чуть більше двох грамів за 440 грн., оскількі інші кошти від перерахованих на картковий рахунок ОСОБА_3 були витрачені останнім на заправку. (т.3 а.с. 5 - 12);

- висновком експерта №111 від 26.12.2019 року, згідно якого ОСОБА_3 брав участь у розмовах, зафіксованих на відео та аудіо фонограмах, які містяться на переносних носіях інформації та є додатками до протоколів проведення негласних слідчих (розшукових) дій в данному кримінальному провадженні. (т.3 а.с.200 - 215).

Суд по закінченню з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами поставив на обговорення питання чи бажають сторони доповнити судовий розгляд та чим саме. Будь-яких клопотань щодо доповнення судового розгляду від учасників судового провадження не надійшло.

Розгляд провадження проводився відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , в межах пред`явленого йому обвинувачення, що було роз`яснено учасникам процесу в судовому засіданні.

Таким чином, слід зазначити, що судом в межах повноважень, визначених ч. 3 ст. 26 КПК України, були створені всі необхідні умови та вжиті всі можливі заходи для реалізації стороною обвинувачення та захисту своїх процесуальних прав, в тому числі права відстоювати свою правову позицію і надавати докази на її обґрунтування та для повного і об`єктивного з`ясування обставин на підстав наданих сторонами доказів.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч. ч. 2, 6 ст. 22 КПК України).

Відповідно до ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом`якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.

За змістом ст. 92 КПК України, обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, покладається на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.

Склад злочину - це сукупність об`єктивних та суб`єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати суспільно небезпечне діяння як конкретний злочин. Обов`язковими елементами складу злочину є об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона.

Керуючись вимогами ст. 94 КПК України, суд, оцінюючи докази, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а в сукупності - з точки зору достатності та взаємозв`язку, приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за обставин, установлених судом.

Частина 2 ст. 307 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання з метою збуту, а також незаконний збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, або особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 цього Кодексу, або із залученням неповнолітнього, а також збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів у місцях, що призначені для проведення навчальних, спортивних і культурних заходів, та в інших місцях масового перебування громадян, або збут чи передача цих речовин у місця позбавлення волі, або якщо предметом таких дій були наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги у великих розмірах чи особливо небезпечні наркотичні засоби або психотропні речовини.

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого ст. 307 КК України, характеризується прямим умислом та наявністю корисливого мотиву.

В п. 4 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 26.04.2002 року «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» зазначено, що під незаконним збутом наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (стаття 307 КК), а також прекурсорів (частина 2 статті 311 КК) потрібно розуміти будь-які оплатні чи безоплатні форми їх реалізації всупереч законам, а саме продаж, дарування, обмін, сплата боргу, позика… Про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів може свідчити як відповідна домовленість з особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: поведінка суб`єкта злочину… При цьому слід мати на увазі, що відповідальність за збут таких засобів і речовин настає незалежно від їх розміру.

Таким чином, з досліджених судом доказів встановлено, що 26.04.2019 року ОСОБА_3 шляхом телефонних розмов та спілкування в месенджері «Telegram» домовився з ОСОБА_11 про збут останньому наркотичного засобу - канабісу, який в спілкуванні називали «бошки». В подальшому ОСОБА_11 перерахував кошти в сумі 500 грн. на картковий рахунок обвинуваченого та після цього особи зустрілись і ОСОБА_3 передав сгорток з наркотичним засобом ОСОБА_11 , тобто ОСОБА_3 збув ОСОБА_11 особливо небезпечний наркотичний засіб, отримавши за це грошові кошти в сумі 500 грн.

Під час розгляду справи судом, сторона захисту неодноразово вказувала, що докази надані прокурором отримані з чисельними порушеннми норм КПК України при проведенні досудового розслідування, та зазначає, що у відповідності до вимог ч. 2 ст. 86 КПК України такі докази підлягають визнанню недопустимими та не можуть бути використані при прийнятті процесуальних рішень та на них не може посилатись суд при ухваленні судового рішення.

Також, сторона захисту зазначала, що постанова прокурора у кримінальному провадженні від 21.06.2019 року про проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту відносно ОСОБА_3 не надавала органу досудового розслідування права на проведення оперативної закупки.

Так, стаття 271 КПК України встановлює, що контроль за вчиненням злочину може здійснюватися у випадках наявності достатніх підстав вважати, що готується вчинення або вчиняється тяжкий чи особливо тяжкий злочин, та проводиться в таких формах: -спеціальний слідчий експеримент.

Порядок і тактика проведення контрольованої поставки, контрольованої та оперативної закупки, спеціального слідчого експерименту, імітування обстановки злочину визначається законодавством.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Критерії визнання доказів недопустимими обумовлюють диференційований порядок вирішення питання щодо їх недопустимості: під час будь-якого судового розгляду у разі встановлення очевидної недопустимості доказу (ч. 4 ст. 87, ч. 2 ст. 89 КПК України) - у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого судового розгляду; у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення по суті (ч. 1 ст. 89 КПК України) - якщо при отриманні доказів допущено процесуальні порушення, які тягнуть інші порушення прав людини та потребують оцінки на підставі всієї сукупності доказів; зумовлюють сумніви у достовірності здобутих відомостей та суд має вирішити питання щодо можливості усунення вказаного сумніву на підставі сукупності інших зібраних допустимих доказів.

Вирішуючи на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України, питання щодо допустимості доказу, який отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав чи свобод людини, суд має обґрунтувати, яке саме фундаментальне право чи свобода особи були порушені, в чому саме полягає істотність такого порушення в тій мірі, що обумовлює недопустимість доказу, та за відповідності ситуації переліку критеріїв, наведених в ч. 2 ст. 87 КПК України, послатись на конкретний пункт цієї норми.

При вирішенні питання щодо допустимості похідних доказів, суд має встановити не лише те, що первісний доказ отриманий з істотним порушенням фундаментальних прав і свобод людини та використовувався в процедурах, які призвели до отримання похідного доказу, а також те, що похідний доказ здобутий саме завдяки тій інформації, яка міститься в первісному доказі, що визнаний недопустимим на підставі частин 1-3 ст. 87 КПК України. Визнання недопустимими первісних доказів за іншими правилами допустимості, передбаченими КПК України, саме по собі не дає підстав для визнання недопустимими похідних доказів на підставі ч. 1 ст. 87 КПК України.

У разі встановлення іншого порушення прав і свобод людини, крім істотних, суд в кожному конкретному випадку має перевірити, у тому числі, чи вплинуло таке порушення на загальну справедливість судового розгляду за критеріями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практики ЄСПЛ та національного законодавства.

Крім того, при вирішенні питання щодо допустимості фактичних даних, отриманих з порушенням процесуального закону, суд в кожному конкретному випадку має встановити: чи спричинило це порушення появу обґрунтованих сумнівів у достовірності фактичних даних, отриманих в результаті проведення процесуальної дії; чи можливо усунути такі сумніви за допомогою інших доказів чи додаткових процесуальних засобів доказування. У цьому випадку докази, отримані з порушеннями КПК України, можуть бути використані судом як допустимі лише у разі, якщо: ці порушення не є істотними, тобто не могли вплинути та не впливають на достовірність отриманих фактичних даних; порушення є суттєвими (такими, що породжують сумніви у достовірності доказів), втім такі сумніви можуть бути усунуті іншими зібраними допустимими доказами. У разі встановлення порушення, що породжує сумніви в достовірності отриманих фактичних даних, які неможливо усунути на основі інших доказів чи за допомогою проведення додаткових процесуальних дій, суд має визнати такий доказ недопустимим. Суд здійснює встановлення достовірності доказу шляхом дослідження та аналізу його змісту, перевірки та співставлення з іншими доказами на предмет об`єктивного взаємозв`язку та взаємоузгодження. (Постанова Верховного суду по справі № 455/844/16 від 17.10.2023 року)

Саме виходячи з наведеної вище класифікації недопустимих доказів та критеріїв перевірки доказів на допустимість, суд перевіряв доводи захисту щодо недопустимості фактичних даних, отриманих в ході кожної проведеної слідчої дії.

У протоколах НСРД і на доданих до них носіях відео- та аудіозаписів у їх сукупності відображено всю необхідну інформацію, яка стосується результатів контролю за вчиненням злочину. Їх перегляд надає можливість зрозуміти перебіг проведення такої дії, встановити, чи були перевірені під час її проведення справжні наміри обвинуваченої особи та чи відбулося спостереження за її поведінкою і прийняттям нею рішення щодо вчинення злочину.

Стороною захисту в судовому засіданні не було доведено які саме фундаментальні права і свободи ОСОБА_3 було порушено при проведенні кожної окремо слідчої дії.

Суд не бере до уваги вказані зауваження, оскільки посилання сторони захисту в цій частині носять характер припущення та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження. Суто технічні помилки, допущені під час складання протоколів, є наслідком тривалості та складності таких слідчих дій, а довільне трактування захистом норм КПК України не може бути підставою для визнання окремих доказів недопустимими.

Розмови і дії, які зафіксовані у протоколах, стали предметом повної і об`єктивної оцінки під час судового розгляду, що дає можливість уникнути безпідставного і необґрунтованого порушення прав осіб. Вчинення ОСОБА_3 злочину повністю підтверджується комплексом проведених негласних дій та іншими доказами.

Судом не встановлено достатніх правових підстав для визнання доказів недопустимим. При цьому, судом врахована позиція Верховного Суду, викладена у постанові Касаційного кримінального суду від 15.02.2018 року по справі № 357/14462/14-к, згідно якої якість змісту процесуальних документів, складених під час досудового розслідування, не може бути підставою для визнання доказів недопустимими.

Крім того, захисник зазначив, що кваліфікація злочину за частиною 2 статті 307 КК є невірною, оскільки канабіс виключено з переліку особливо небезпечних наркотичних засобів, а тому в даному випадку відсутня кваліфікуюча ознака «особливо небезпечний наркотичний засіб», що тягне за собою відсутність складу інкримінованого злочину.

Так, на виконання Закону України від 21 грудня 2023 року № 3528-IX[4] Кабінет Міністрів України своєю постановою, яка набрала чинності 16 серпня 2024 року[5], з переліку особливо небезпечних наркотичних засобів виключено позицію «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу».

Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду в своїй Постанові від 24.02.2025 року по справі № 552/4770/19 вказала, що поняття «Закон України про кримінальну відповідальність» визначається виключно приписами КК, який задля виконання завдання, визначеного в ч. 1 ст. 1 цього Кодексу визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, які їх вчинили.

Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом (ч. 1, 3 ст. 3 КК).

За приписами ч. 2 ст. 4 КК кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Згідно з ч. 6 ст. 3 КК зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти мають зворотну дію в часі, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. За частиною 1 ст. 5 КК закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

Конституційний Суд України (далі - КСУ) здійснив офіційне тлумачення положень ст. 58 Конституції України та норм Кримінального кодексу України (справа про зворотню дію кримінального закону в часі), які усувають караність діяння або пом`якшують покарання в Рішенні № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року (справа № 1- 3/2000). Усвоєму Рішенні КСУ вказав, що відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Закріплений в Конституції України принцип неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів узгоджується з міжнародно-правовими актами, зокрема Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (ст. 15), Конвенцією про захист прав і основних свобод людини (ст. 7). В Україні визнається і діє принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (ст. 8 Конституції України).

Суть зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів полягає в тому, що їх приписи поширюються на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, за умови, якщо вони скасовують або пом`якшують відповідальність особи. Але їх реалізація з використанням підзаконних нормативно-правових актів неможлива в окремих галузях права, зокрема в кримінальному праві.

КСУ зазначив, що кримінальний закон, який визначає діяння як злочин, може містити посилання на положення інших нормативно - правових актів. Якщо ці положення в наступному змінюються, загальний зміст кримінального закону, в даному випадку - диспозиція його норм, змін не зазнає. Протилежне означало б можливість зміни кримінального закону підзаконними актами, зокрема постановами Верховної Ради України, указами Президента України та актами Кабінету Міністрів України, що суперечило б вимогам п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України.

Бланкетна диспозиція кримінально-правової норми (як одна з видів диспозицій) називає або описує кримінальне правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість такої диспозиції полягає у тому, що визначена у ній норма має загальний і конкретизований зміст.

Загальний зміст бланкетної диспозиції передається словесно-документною формою відповідної статті Особливої частини Кримінального кодексу України і включає положення інших нормативно-правових актів у тому вигляді, в якому вони сформульовані безпосередньо в тексті статті. Саме із загальним змістом бланкетної диспозиції пов`язане визначення кримінальним законом діяння як правопорушення та встановлення за нього кримінальної відповідальності.

Натомість конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює кримінально-правову норму більш конкретним змістом. Зміни, що вносяться до нормативно-правових актів, посилання на які містить бланкетна диспозиція, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону. Кримінально-правова норма залишається незмінною. Отже, кримінальний закон у такому разі не можна вважати новим - зміненим законом - і застосовувати до нього положення ч. 1 ст. 58 Конституції України та КК, які визначають зворотну дію закону в часі.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі (Cannabis) для використання у навчальних цілях, освітній, науковій та науково-технічній діяльності, виробництва наркотичних засобів, психотропних речовин та лікарських засобів з метою розширення доступу пацієнтів до необхідного лікування» від 21 грудня 2023 року № 3528-IX рекомендовано Кабінету Міністрів України внести зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770.

На виконання вищезазначених вимог закону постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 24 травня 2024 року № 653, яка набрала чинності 16 серпня 2024 року, внесено зміни до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 р. № 770, та у таблиці І у списку № 1 виключено таку позицію: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу», а у таблиці ІІ у списку № 1 назву викладено в такій редакції: «Список № 1 Наркотичні засоби та рослини, обіг яких обмежено» та доповнено позицією: «Канабіс, смола канабісу, екстракти і настойки канабісу».

Проте, такі зміни підзаконного нормативно-правового акту, а саме переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, посилання на який містять бланкетні диспозиції КК, із врахуванням рішення КСУ № 6-рп/2000 від 19 квітня 2000 року, справа № 1- 3/2000, не змінюють словесно-документну форму кримінального закону і кримінально-правова норма залишається незмінною.

При цьому постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» від 24 травня 2024 року № 653 є підзаконним нормативно-правовим актом, а не законом про внесення змін до цього Кодексу, та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення, а тому відповідно до вимог ч. 6 ст. 3 КК цією постановою не вносились зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність.

За таких обставин, об`єднана палата прийшла до висновку, що внесення змін до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, постановою Кабінету Міністрів України, не є змінами до закону про кримінальну відповідальність, що виключає застосування ст. 5 КК та ст. 58 Конституції України.

ОСОБА_3 збут канабісу було вчинено у червні 2019 року, тож на підставі вищенаведеного суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність кваліфікуючої ознаки «особливо небезпечний наркотичний засіб» у зв`язку з тим, що канабіс виключено з переліку особливо небезпечних наркотичних засобів.

Суд критично оцінює покази обвинуваченого ОСОБА_3 в частині того, що він не вчиняв жодних протиправних дій і не збував наркотичний засіб ОСОБА_11 оскільки вони суперечать і не узгоджуються із дослідженими судом доказами та приймає таку позицію обвинуваченого, як форму захисту від пред`явленого обвинувачення.

Допитана в ході судового розгляду свідок ОСОБА_13 , повідомила, що вони з ОСОБА_3 в той день катались на мопеді по м. Миколаєву, спілкувались з якимось хлопцем коли зупинялись, але вона не пам`ятає ні місце зупинки ні хлопця. Після того дня вона більше не бачила ОСОБА_15 . Взагалі про той вечір нічого не пам`ятає.

В даному випадку свідок дійсно може не пам`ятати події того вечора за спливом часу, однак будь якої інформації, яка б вплинула на достовірність доказів отриманих під час досудового розслідування з її участю в розпорядженні суду не має.

Слідчий експеримент за участі свідка було проведено 28.08.2019 року, коли вона пам`ятала події того вечора і подробно розповіла та показала на місці, як все відбувалось. Впізнання особи з якою вона з ОСОБА_15 зустрічалась ввечорі 24.06.2019 року було проведено 17.10.2019 року. Під час дачі показів свідок не спростовувала своєї участі в даних слідчих діях, не повідомляла про тиск або інші протиправні дії, тому у суда відсутні підстави для сумнівів в достовірності зазначених доказів.

Суд звертає увагу, що позиція захисту впродовж судового розгляду зводилась до різних та взаємовиключних версій подій. Так, захист заявляв: - про провокацію злочину, що не виключає самого факту вчинення злочину; - про недоведеність вини у зв`язку з недопустимістю доказів; - про те, що обвинувачений не вчиняв жодного злочину. При цьому жодного логічного та послідовного пояснення щодо подій, які були предметом судового розгляду, сторона захисту не надала.

Сама лише наявність багатьох різних версій, викладених стороною захисту, не покладає на суд обов`язку спростовувати кожну із них. Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 10 вересня 2020 у справі № 555/2067/18).

За умови висунення стороною захисту різних та взаємовиключних версій подій, які були предметом судового розгляду, аргументи захисту об`єктивно стають слабкішими, оскільки конкурують не тільки з аргументами сторони обвинувачення, а й між собою.

Під час судового розгляду сторона захисту посилалась на обставини, що на її переконання вказували на недопустимість зібраних у справі доказів.

Відповідні доводи сторони захисту потребували оцінки суду для того, щоб головні питання, порушені у цій справі, були розглянуті.

Разом із тим, доводи сторони захисту, які не потребували детального аналізу суду та не мали будь-якого вирішального значення в цьому провадженні, судом у вироку не зазначаються. У такому випадку суд виходив з усталеної практики ЄСПЛ, згідно з якою, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. З рішення має бути чітко зрозуміло, що конкретні та ясні відповіді були надані на аргументи, які є вирішальними для результату розгляду справи (Морейра Ферейра проти Португалії (№ 2); S.C. IMH Suceava SRL проти Румунії).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що прокурором під час судового розгляду беззаперечно, поза розумним сумнівом доведено вину ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 , суд кваліфікує за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу та визнає його винним у вчиненні даного кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Вчинене обвинуваченим ОСОБА_3 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 307 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів.

Обставин, що пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_3 , раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, кримінальне правопорушення скоїв вперше, на обліку у лікаря нарколога, психіатра не перебуває, не одружений, офіційно не працює, військовозобов`язаний (під час воєнного стану не призивався), під час проходження військової служби мав сувору догану за порушення військової дисципліни та догану за низьку виконавчу дисципліну.

26.03.2018 року ОСОБА_3 уклав контракт про проходження громадянами України військової служби в Держаній прикордонній службі України на посадах осіб сержантського і старшинського складу.

Відповідно до абзацу 4 вступу Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV, дія Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України поширюється на Державну прикордонну службу України.

Проходячи військову службу, сержант ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. ст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Окрім того, згідно ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органів віднесені органи прокуратури, Національної поліції, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, Національне антикорупційне бюро України, органи охорони державного кордону, Бюро економічної безпеки України, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державного фінансового контролю, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції, у зв`язку із чим сержант ОСОБА_3 на момент вчинення кримінального правопорушення проходив службу в правоохоронному органі.

Основне покликання правоохоронних органів є служіння суспільству шляхом забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також протидії злочинності. Будь-які злочинні прояви в цій сфері суттєво підривають довіру громадян до держави, дискредитуючи мету правоохоронної системи і нехтуючи демократичними цінностями та становить значну загрозу основам правової держави.

У цьому випадку, ігноруючи норми чинного законодавства і завдань, для досягнення яких обвинуваченого було призначено на посаду, він вчинив злочин, який є несумісним із чеснотами працівника правоохоронного органу та добросовісного громадянина.

Ураховуючи викладене, пом`якшувальні та обтяжуючі покарання обставини, особу обвинуваченого, суд, приймає до уваги положення ст. 65 КК України, про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, суд дійшов висновку про можливість призначення ОСОБА_3 покарання передбаченого санкцією ч. 2 ст. 307 КК України у виді позбавлення волі з конфіскацією майна.

Цивільний позов по справі не заявлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи від 01.07.2019 року № 911 в сумі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп. та експертизи № 111 від 26.12.2019 року в сумі 5181 (п`ять тисяч сто відімдесят одна) грн. 33 коп.

Питання про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 6/шість/ років з конфіскацією майна.

Запобіжний захід обраний відносно ОСОБА_3 у вигляді особистого зобов`язання залишити без змін.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 слід відраховувати з дня приведення вироку до виконання.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати на проведення експертизи від 01.07.2019р. № 911 у розмірі 628 (шістсот двадцять вісім) грн. 04 коп., експертизи № 111 від 26.12.2019р. в сумі 5181 (п`ять тисяч сто відімдесят одна) грн. 33 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18.07.2019р. на вилучене майно від 15.07.2019р. в ході обшуку місця за адресою: м. Миколаїв вул. Космонавтів, 1-Д, а саме: банківську карту АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_4 .

Речові докази:

- фіскальний чек ПАТ КБ "ПриватБанк" TS21077, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- компакт - диск стандартного розміру, сріблястого кольору № NI22VC29D8140874CI, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- речовину рослинного походження, яка згідно висновку № 911 від 01.07.2019р. судової експертизи матеріалів, речовин та виробів за експертною спеціальністю 8.6 "Дослідження наркотичних засобів, психотропних речових, їх аналогів та прекурсорів" є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, загальною масою у сухому стані - 0,630 г., яка після проведення дослідження поміщена в спеціальний пакет експертної служби МВС України № 3913196, яий зберігається в виділеному приміщенні Заводського ВП ГУНІ в Миколаївській області для зберігання наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вилучених з незаконного обігу, які є речовими доказами, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Біла, 44 - знищити;

- банківська картка для виплат ПАТ КБ «Приватбанк» НОМЕР_4 , дійсна до 05 місяця 2022 року, яку поміщено до спеціального полімерного сейф-пакету № К0045437, який зберігається спеціальному приміщенні для зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18 - знищити;

- мобільний телефон марки «IPhone», біло-золотого кольору модель «А1533», FCC ID: НОМЕР_10, IC: НОМЕР_11, IMEI: НОМЕР_8 , із вбудованим акумуляторним пристроєм, з сім-карткою оператора стільникового зв`язку ТОВ «Лайфселл» та абонентським номером НОМЕР_9 , поміщеного разом з первинним упакуванням в спеціальний полімерний сейф-пакет № К0045438, який передано до спеціального приміщення для зберігання речових доказів ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Спаська, 18 - конфіскувати в дохід держави;

- карта пам?яті «SDHC 32 GB» № CG3261843 CVHR180910195; карта пам?яті «micro SD НС I 16 GB» № E98875 1964; карта пам?яті «Good Ram 32 GB» № C63261843 CVHR180910195; карта пам?яті «Теат micro SD HC 1 32 GB» № ТM70-190430031-2 1920М; стандартний компакт-диск марки «Axent» № PSP306VG03053037 3; стандартний компакт-диск марки «Axent» № PSP306VG03053055 2; стандартний компакт-диск марки «Axent» № PSP306VG03053102 1; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6840 від 22.07.2019; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6842 від 22.07.2019; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6841 від 22.07.2019; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6325; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6765; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6766; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6326; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6769; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6768; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6776; стандартний компакт-диск DVD-R обл. № 6314; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6823; карта пам?яті «Micro CD 16 GB» обл. № 6834, з наявними на них відомостями, які долучені до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Центральний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору, інші учасники судового провадження копію вироку мають право отримати в суді.

Головуючий ОСОБА_1