Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №484/6168/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6168/26

Провадження № 2/484/4378/26

Рішення

іменем України

12.10.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А,

секретар судових засідань Завірюха В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в залі суду в м. Первомайську, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 18172,80 грн. В обгрунтування позову зазначено, що 11.10.2019 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено договір № 103317789 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора K5MZE968. Відповідно до п. 1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит на загальну суму 6500.00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом.

Представник позивача зазначає, що відразу після вчинених дій відповідача, 11.10.2019 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало грошові кошти в сумі 6500,00 грн. на його банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА". Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №103317789 від 11.10.2019 року становить 21684,00 грн., та складається з: 6500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 11642,80 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом та 3541,20 - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Крім того, 28.11.2018 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали договір факторингу № 28/1118-01, згодом ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.

05.08.2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №05/0820-01.

05.06.2025 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінансова компанія "ЕЙС" уклали договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників б/н від 05.06.2025 року за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 року, позивачу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21684,00 грн.

ТОВ "ФК"Онлайн Фінанс" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за договором №103317789 від 11.10.2019 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 58277,76 грн.

У зв`язку із викладеним та з урахуванням відсутності в позові вимог щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 3541,20 грн., позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФК "ЕЙС" заборгованості за кредитним договором №103317789 від 11.10.2019 року в розмірі 18142,80 грн. та понесених судових витрат.

Ухвалою суду від 15.09.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

28.09.2026 на адресу суду від відповідача через систему "Електронний суд" надійшов відзив на позов, за яким в зв`язку з відсутністю доказів на підтвердження факту отримання кредитних коштів саме відповідачкою, розміру заборгованості та наявності у позивача права вимоги саме до неї, враховуючи пропущений строк звернення до суду із заявленими позивними вимогами, просила відмовити у задоволенні позовних вимог. Крім того, від відповідача надійшло клопотання про витребування вищевказаних доказів.

30.09.2026 на адресу суду від представника позивача через систему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання відповідача про витребування доказів, за якою просили не враховувати під час розгляду справи відзив на позов за його необгрунтованістю та відсутністю конрозрахунку заборгованості, та відмовити у задоволенні клопотання про витребування доказів, оскільки до матеріалів позовної заяви долучено всі наявні докази щодо укладення кредитного договору саме з відповідачкою, наявності заборгованості та переходу права вимоги саме до позивача у справі.

12.12.2026 ухвалою суду у задоволенні клопотання про витребування доказів залишено без задоволення.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 11.10.2019 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено договір №10331789 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора K5MZE968.

Відповідно до п.1.1. договору, Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит на загальну суму 6500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правил надання грошових коштів у позику.

11.10.2019 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало грошові кошти в сумі 6500,00 грн. на її банківську карту № НОМЕР_1 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА".

28.11.2018 ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали договір факторингу № 28/1118-01, згодом ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" уклали додаткову угоду № 27 від 31.12.2021 року, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2022 року.

05.08.2020 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено договір факторингу №05/0820-01.

05.06.2025 року ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та ТОВ "Фінансова компанія "Фінансова компанія "ЕЙС" уклали договір факторингу № 05/06/25-Е відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором.

Відповідно до акту прийому - передачі реєстру боржників б/н від 05.06.2025 року за договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025 року, позивачу перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 21684,00 грн.

ТОВ "ФК"Онлайн Фінанс" не здійснювало нарахувань за кредитним договором.

В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за договором №10331789 від 16.01.2020 року перейшло до ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 в розмірі 58277,76 грн.

Таким чином, з урахуванням відсутності в позові вимог щодо стягнення штрафних санкцій в сумі 3541,20 грн., загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №340711812 від 11.10.2019 року становить 18142,80 грн., та складається з: 6500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 11642,80 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

За таких обставин, суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов`язальними і регулюються нормами глав 47-49, 51ЦК України, а також спеціальними нормамиглави 71 ЦК України.

Згідно з вимогами ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тому суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в загальній сумі 18142,80 грн. за кредитним договором такими, що засновані на законі, оскільки позичальник не виконувала умови договору та має заборгованість, тому повинна відповідати за порушення взятих на себе зобов`язань.

Відповідно дост. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи відповідача викладені у відзиві на позов не знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а в матеріалах справи достатньо доказів на підтвердження надходження коштів на розрахунковий рахунок відповідачки, правильності розрахунку заборгованості та переходу права вимоги саме до позивача по справі.

Крім того, відповідач ОСОБА_1 заявляла про застосування позовної давності.

Згідно із статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року №211 (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-ІХ від 17 березня 2020 року введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина друга статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19). Зазначені зміні вступили в силу з 02 квітня 2020 року.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-СоV-2» від 11 березня 2020 року № 211 в Україні встановлено карантин з 12 березня 2020 року, який діяв до 30 червня 2023 року.

Таким чином, строк позовної давності було продовжено на період дії карантину.

Крім того, відповідно до п. 19 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

У зв`язку з викладеним, починаючи з дня набрання чинності Закону України від 30 березня 2020 № 540-IX, тобто з 02 квітня 2020 року діє положення про продовження строків позовної давності на період дії карантину та воєнного стану в Україні.

Наведені вище норми передбачають, що строки позовної давності, визначені статтею 257 ЦК України, були зупинені у період з 02 квітня 2020 року до 03 вересня 2025 року включно. Цей період охоплює як карантинні обмеження, так і період дії воєнного стану. Відповідно, перебіг строку позовної давності за вимогами позивача пропущений не був і розрахунок заборгованості здійснений позивачем у межах строку позовної давності.

Ураховуючи вищенаведене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дослідивши докази, суд доходить висновку, що відповідач порушила умови договору, на час ухвалення рішення позивачеві за відступлення права вимоги борг не сплатив, за таких обставин вимоги позивача обґрунтовані та наявні законні підстави для їх задоволення.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Із положень ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України, слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 7 000 грн. суду надано копії: договору про надання правничої допомоги від 20.01.2026 р. № 20/01/26-01 та додаткової угоди №25771094007 від 19.06.2026 до нього, які було укладено між адвокатом Тимошенко О.О. та ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС", акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026р. згідно договору №20/01/26-01 від 20.01.2026р.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19, оскільки витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другоїстатті 137 ЦПК України).

Суд, ураховуючи складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приходить до висновку про необхідність зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та стягнення з відповідача на користь позивача 5000 грн.

У відповідності до положень ст. 141 ЦПК України та приймаючи до уваги, що позовні вимоги судом задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по оплаті судового в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268, 278-279 ЦПК України,

ухвалив

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" заборгованість за договором №103317789 від 11.10.2019 року в розмірі 18 142 (вісімнадцять тисяч сто сорок дві) гривні 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000 грн., а всього 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії судового рішення.

Відомості про сторони:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", код ЄДРПОУ 42986956, адреса: вул. Поправки Юрія, буд. 6, кабінет 13, м. Київ;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 12.10.2026 року.

Суддя: