Рішення від 30 вересня 2026 р. у справі №636/10216/25 — Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________________

Справа № 636/10216/25 Провадження № 2/636/1014/26

Дата

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства (АТ) «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2025 року АТ «Сенс Банк» в особі представника адвоката Полетаєвої Т.Ю. звернулось до суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 501386977 від 08.11.2021 в розмірі 180524,37 грн., а також понесені судові витрати, які складаються: зі сплаченого судового збору у розмірі 2422,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 14771,16 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що 08.11.2021 року ОСОБА_1 через Інтернет-сервіс «My Alfa-bank» звернулась до АТ «Альфа-Банк» ( після зміни найменування -АТ «Сенс Банк») із пропозицією укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк» (архівна версія публічної пропозиції , яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію відповідачки на укладення Угоди про надання споживчого кредиту № 501386977 від 08.11.2021 року. Також сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту, узгоджено Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту. Зазначені документи були підписані позичальником аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 9094 шляхом направлення 08.11.2021 на номер 380(96)687-73-04. За умовами договору позивач зобов`язався надати позичальнику кредит, а відповідачка зобов`язалась в порядку та на умовах, визначених угодою, повертати кредит, виплачувати проценти за користуванням кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Згідно умов кредитного договору: тип кредиту - «Кредит готівкою» сума кредиту - 75000,00 грн; процентна ставка - 45,00 % річних; тип процентної ставки - фіксована; строк кредиту -60 місяців. Позичальниця кредит отримала 08.11.2021 року, однак грошових зобов`язань належним чином не виконала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка складає 180524,37 грн., з яких:71337,76 грн. - заборгованість за кредитом; 109186,61 грн. - заборгованість по відсотках.

Ухвалою судді Чугуївського міського суду Харківської області від 01.12.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, не заперечує проти ухвалення у справі заочного рішення.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась повторно, про час та місце розгляду справи повідомлялась відповідно до вимог ст. 128-130 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, відзив на позовну заяву не надала. Інших заяв та клопотань до суду від відповідачки до суду не надходило.

Враховуючи зазначене, суд відповідно до приписів ст. 223 ЦПК України ухвалює заочне рішення, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, на підставі наявних матеріалів справи, що відповідає положенням ст.ст. 247, 279, 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що відповідно до підписаної 08.11.2021 року ОСОБА_1 оферти на укладення договору про надання споживчого кредиту № 501386977, остання запропонувала АТ

«Альфа - Банк» укласти угоду про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого тип

«Кредит готівкою»: сума кредиту 750000,00 грн, строком на 60 місяців, кінцева дата повернення

кредиту 08.11.2026 року, відсоткова ставка фіксована 45% річних, спосіб видачі -переказ коштів на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Альфа-Банк», ЄДРПОУ

23494714; мета кредиту - для власних потреб. АТ «Альфа Банк» акцептував пропозиції ОСОБА_1 на укладення договору про надання споживчого кредиту № 501386977на вищезазначених умовах, та відповідно до меморіального ордеру № 685303341 від 08.11.2021, позивачем перераховано на рахунок відповідачки суму кредиту у розмірі 750000,00 грн. Аналогічні умови кредитування зазначені й у підписаному ОСОБА_1 паспорті споживчого кредиту та графіку платежів та розрахунку сукупної вартості кредиту (додаток №1 до Угоди про надання кредиту № 501386977 від 08.11.2021 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора «9094» шляхом направлення 08.11.2021 року на номер НОМЕР_2 .

12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа-Банк» затверджено рішення ро зміну найменування АТ «Альфа-Банк» на АТ «Сенс Банк». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців тагромадських формувань 30 листопада 2022 року.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501386977 від 08.11.2021 року вбачається, що відповідачкою погашено з 08.12.2021 року по 08.02.2022 року 12000 грн. ( на тіло кредиту зараховано 3662,24 грн., на погашення процентів - 8337,76 грн.) Станом на 03.07.2025 року заборгованість складає 180524,37 грн., з яких:71337,76 грн. - заборгованість за кредитом; 109186,61 грн. - заборгованість по відсотках.

Отримання ОСОБА_1 кредитних коштів та нарахування на них банком процентів підтверджується виписками по рахунку відповідачки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним змоменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з не додержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до частини першоїстатті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина першастатті 1048 ЦК України).

Частиною другоюстатті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Підписавши оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту № 501386977 від 08.11.2021 року ОСОБА_1 добровільно погодилась на укладення вказаного кредитного договору, який у встановленому законом порядку відповідачкою не оспорювався та не визнавався недійсним.

На вимогу позивача про усунення порушень кредитного договору та сплати заборгованості за договором в розмірі 170276,53 UAH. станом на 24.03.2025 року відповідачка не відреагувала.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Сенс Банк» слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 501386977 від 08.11.2021 року у розмірі 180524,37 грн.

Відповідно до ст. 76-81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимогами ч.1 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідачки понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі14771,16 грн.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 року у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018 року у справі №814/698/16.

На підтвердження отримання позивачем правничої допомоги при зверненні до суду з позовом до матеріалів справи долучені: копія договору про надання послуг № 1006 від 28.01.2025, укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «СмартЛекс», додатком №5 до якого є Акт приймання-передачі виконаних робіт з детальним описом наданих послуг.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених ч. 4 ст. 137 ЦПК України.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Allia№ce Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Предметом спору в даній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором.

На теперішній час судова практика розгляду даної категорії справ є поширеною. Її вивчення, аналіз обставин справи та складання процесуальних документів, на думку суду, за наявності звичайної професійної підготовки в галузі права, об`єктивно не вимагає витрачання значного часу та зусиль адвоката.

Суд вважає, що заявлені витрати на правову допомогу у цій справі в сумі 14771,16 грн. не є співмірними до ціни позову та складністю справи, враховуючи, що її розгляд відбувся у порядку спрощеного позовного провадження та без участі представника позивача, отже, враховуючи фактично надані послуги адвоката, суд визнає необхідним стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 гривень.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн., що підтверджується меморіальним ордером №897874 від 07.10.2025, тому з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений останнім судовий збір.

Керуючись ст. ст. 2, 10, 11, 12, 13, 141, 223, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Сенс Банк» заборгованість за кредитним договором № № 501386977 від 08.11.2021 року у розмірі 180524 (сто вісімдесят тисяч п`ятсот двадцять чотири грн. 37 коп. , з яких: 71337,76 грн. - заборгованість за кредитом; 109186,61 грн. - заборгованість по відсотках, а також судові витрати: на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі ) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Сенс Банк», адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100, код ЄДРПОУ23494714?ел. пошта smartlex.sensbank@gmail.com

Представник позивача: Полетаєва Тетяна Юріївна, РНОКПП НОМЕР_3 , адреса АДРЕСА_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_1

Відповідачка: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2

Суддя І.В. Карімов