Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №484/5782/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/5782/26

Провадження №2/484/4123/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді Медведєвої Н.А. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" звернулось до суду з позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовна заява мотивована тим, що 06.10.2021 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №208206. Згідно умов кредитного договору, Товариство надає клієнту фінансовий кредит в гривні на умовах зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядках та на умовах, визначених цим договором на наступних умовах: сума виданого кредиту: 3000 грн 00 коп.; дата надання кредиту: 06.10.2021; строк кредиту: 19 днів; 1110% річних від суми кредиту в розрахунку 3% на добу. Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 16320 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1710 грн 00 коп., комісії 450 грн 00 коп., заборгованість за пенею 11160 грн 00 коп. 19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №568/ФК-24 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників. Тому, позивач просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість по кредитному договору, судові витрати по справі та витрати на правничу професійну допомогу в сумі 16320 грн 00 коп.

Ухвалою від 24.08.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представник позивача на судове засідання надав заяву, в якій позов підтримав в повному обсязі, просив задовольнити його та розглядати справу без його участі.

Відповідач клопотань та відзив до суду надавав.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

06.10.2021 ОСОБА_1 , пройшов ідентифікацію, уклав з ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» Договір про надання фінансового кредиту №208206, який разом з Графіком розрахунків та загальної вартості кредиту, підписалав за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором СL7497.

Згідно умов договору, ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» надало ОСОБА_1 кредит у розмірі 3000 грн 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надано строком на 19 днів, тобто до 24.10.2021.

Відповідно до підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «ПрофітГід» від платника ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» було здійснено перерахування коштів в загальній сумі 3000 грн 00 коп. на платіжну картку № НОМЕР_1 , згідно договору №ПГ -1 від 30.09.2020 (а.с.38).

На виконання ухвали від 24.08.2026 АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) та надано виписка по рахунку № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) за період з 06-10-2021 - 06-10-2021.

19.04.2024 між ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» та ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" укладено договір факторингу №568/ФК-24 відповідно до умов якого первісний кредитор відступив до ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНСТ" за плату належні йому права вимоги до боржників вказаних в реєстрі боржників.

Відповідно до реєстру боржників від 19.04.2025 до договору факторингу №568/ФК-24, ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНСТ" набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Згідно із наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачу нараховано за даним кредитним договором утворилась заборгованість у розмірі 16320 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1710 грн 00 коп., комісії 450 грн 00 коп., заборгованість за пенею 11160 грн 00 коп.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що позичальник допустив неналежне виконання зобов`язань за кредитним договором, через, що виникла заборгованість, яка добровільно ним не сплачується.

Частиною 1 статті 15 ЦК України передбачене право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За положеннями п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.514 ЦК України).

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правовиком (відступлення права вимоги), а згідно зі ст.514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що ти) підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Частина 5 статті 11 ЗУ "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 ЗУ "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи викладене вище, те, що відповідач зобов`язання свої не виконав, суд вважає за необхідне стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом у сумі 5160 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1710 грн 00 коп., заборгованості за комісією 450 грн 00 коп.

Позивач також просив стягнути із відповідача за кредитним Договором №208206 від 06.10.2021 суму заборгованості за пенею у розмірі 11160 грн 00 коп.

Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1)в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Отже в задоволенні позовної вимоги про стягнення з відповідача за Договором №208206 від 06.10.2024 суму заборгованості за пенею у розмірі 11160 грн 00 коп. слід відмовити.

Відповідно до частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У частинах першій-третій статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою щодо суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Представник позивача підтвердив належними доказами понесення витрати на правничу допомогу в сумі 6000 грн 00 коп.

Однак, враховуючи, що позовні вимоги задоволені частково, а саме в стягнення у розмірі 5160 грн 00 коп., суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на підставі ст.141 ЦПК України витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимоги в сумі 1897 грн 06 коп. та судовий збір 841 грн 78 коп.

Керуючись ст. ст.258,259,263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №208206 від 06.10.2021 в сумі 5160 грн 00 коп., яка складається з простроченої заборгованості за сумою кредиту в розмірі 3000 грн 00 коп. та простроченої заборгованості за відсотками в розмірі 1710 грн 00 коп., заборгованості за комісією 450 грн 00 коп., витрати по сплаті судового в сумі 841 грн 78 коп. та витрати на професійну правничу допомогу 1897 грн 06 коп., всього 7898 (сім тисяч вісімсот дев`яносто вісім) грн 84 коп.

В задоволенні вимог в стягненні заборгованості за пенею відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи або особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Миколаївського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Інформація про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІДЖИ ФІНАНС", місцезнаходження: вул.Симона Петлюри,21/1, м.Бровари, Київська область, ЄДРПОУ 42649746;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адесою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.А.Медведєва