Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №484/4340/26 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа №484/4340/26

Провадження № 3/484/1119/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року суддя Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області Коваленко Н.А. розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов до суду 30.06.2026 з Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу серії ЕПР1 № 699242 від 21.06.2026, що міститься в матеріалах справи, 21.06.2026 о 19:46 год. водій ОСОБА_1 по вул. М. Вінграновського, 7Б в м. Первомайську Миколаївської області керував транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу Drager та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

ОСОБА_1 та його захисник на розгляд даної справи не прибули, при цьому останнім через канцелярію суду подано заяву про розгляд справи в його відсутність.

Також захисником особи, відносно якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 – адвокатом Кравченко О.С. до суду скеровано письмові пояснення, в яких останній акцентує на відсутності фіксації керування ОСОБА_1 транспортним засобом при вказаних вище обставинах. Захисник зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені відносно ОСОБА_1 , не містять доказів факту керування останнім 21.06.2026 о 19:46 год. по вул. М. Вінграновського, 7Б в м. Первомайську транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 . Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи в сукупності охоплюють період з 19 год. 59 хв. до 20 год. 32 хв. 21.06.2026, тоді як зазначений у протоколі час вчинення правопорушення (19 год. 46 хв.) настав за 13 хвилин до початку найранішнього з цих відеозаписів. Захисник акцентує, що жоден із долучених до матеріалів справи відеозаписів об`єктивно не міг і не зафіксував обставин, які мали місце о 19 год. 46 хв. 21.06.2026, включаючи сам факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у той момент, оскільки початок найранішнього з відеозаписів (19 год. 59 хв.) є більш пізнім за заявлений у протоколі час вчинення правопорушення; тобто зазначена часова невідповідність є самостійним додатковим доказом того, що наявні в матеріалах справи відеозаписи не підтверджують і об`єктивно не можуть підтверджувати факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час, зазначений у протоколі.

Зауважує, що матеріали даної справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у зазначені у протоколі час та місце, тобто відсутній обов`язковий елемент складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - суб`єкт («особа, яка керує транспортним засобом»).

В зв`язку з викладеним захисник Халанського О.Ф. просив провадження у справі закрити за відсутності події та складу правопорушення.

Суд, вивчивши матеріали справи, всебічно, повно і об`єктивно оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Положеннями частини 1-3 ст. 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З аналізу статей 251, 252КУпАП слідує, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Отже, суддя, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, повинен всебічно, повно і об`єктивно дослідити всі обставини справи, оцінивши кожен доказ як окремо, так і в їх сукупності й навести в своєму рішенні висновки за результатами їх дослідження та оцінки щодо відсутності або наявності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, складу інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП, одним із правопорушень є відмова особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Тобто, вказана норма являється бланкетною, яка відсилає до інших нормативних актів. В даному випадку відсилає до нормативних актів, якими встановлюються порядок огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень частини першої статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 699242, 21.06.2026 о 19:46 год. водій ОСОБА_1 по вул. М. Вінграновського, 7Б в м. Первомайську Миколаївської області керував транспортним засобом Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, почервоніння обличчя. В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Склад адміністративного правопорушення - це сукупність установлених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак, наявність яких характеризує діяння як адміністративне правопорушення (проступок).

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та відеозапис з камери поліцейського, що міститься на DVD-R диску, доданому до матеріалів справи, суд звертає увагу, що для наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, що йому інкримінується, матеріалами справи повинно бути доведено, що під час керування ОСОБА_1 транспортним засобом ним не був виконаний передбачений п. 2.5. Правил дорожнього руху України обов`язок водія на вимогу працівника поліції пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння.

Тобто, суб`єктом даного правопорушення є особа, яка керує транспортним засобом.

За такого, вимога працівника поліції пройти огляд на стан сп`яніння, заявлена до особи, яка не керує транспортним засобом, носить неправомірний характер та невиконання такої вимоги не свідчить про скоєння особою правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та, відповідно, не має наслідком притягнення такої особи до адміністративної відповідальності.

Згідно роз`яснень, що містяться в п. 27 постанові Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23.12.2005 року № 14, відповідальність за ст. 130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Між тим, надані суду органом, уповноваженим на складання протоколу, докази не доводять того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, від чого він відмовився, а відповідно, і про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення.

Факт зупинки поліцейськими 21.06.2026 о 19:46 год. по вул. М. Вінграновського, 7Б в м. Первомайську Миколаївської області транспортного засобу Volkswagen, н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 не зафіксовано.

Отже, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення, не підтверджений переконливими та беззаперечними доказами, які б не викликали обґрунтованих сумнівів у його доведеності.

Європейський Суд з прав людини у рішенні "Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії" від 23 жовтня 1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення "кримінального обвинувачення". Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки "право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності" (рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Маліге проти Франції" від 23 вересня 1998).

Згідно "критеріїв Енгеля", сформованих Європейським судом з прав людини у справі "Енгель та інші проти Нідерландів" (1976 рік), критеріями для визначення поняття "кримінальне обвинувачення" є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

При цьому кваліфікація порушення/обвинувачення як "кримінального" дає особі додаткові гарантії, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, у тому числі обов`язок довести вину особи, який передбачений ч.2 ст.6 Конвенції, та заборона подвійного притягнення до відповідальності за одне порушення (ст.4 Протоколу 7 до Конвенції).

Статтею 62 Конституції України визначено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.

Сам по собі факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння за недоведеністю факту керування не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Проте, докази, які надані до суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, що йому інкримінується.

Між тим, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

В цьому разі стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, які є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було учинено і особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні цього правопорушення.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надав орган, який склав протокол про адміністративне правопорушення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винуватою за пред`явленим обвинуваченням.

За таких обставин, проаналізувавши надані докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи в їх сукупності, суд вважає недоведеним поза розумним сумнівом факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, у той час, коли йому було запропоновано працівниками поліції пройти огляд на стан сп`яніння, а тому ОСОБА_1 не є суб`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, отже в його діях відсутній склад цього адміністративного правопорушення.

При цьому суд усвідомлює суспільну небезпеку правопорушень, пов`язаних із забезпеченням безпеки дорожнього руху, необхідність невідворотності покарання порушників та створення умов, які би перешкоджали розповсюдженню таких дії.

Проте, необхідність дотримання вимог ст. 62 Конституції України (неможливість обґрунтовувати обвинувачення припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності вини особи мають тлумачитись на її користь), вимог ст. 6 Конвенції (щодо забезпечення прав обвинувачених) та застосування основних принципів та європейських стандартів щодо рівня доказового забезпечення ("поза розумних сумнівів"), дає суду підстави для висновку про недоведеність достатніми та неспростованими доказами факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.

З огляду на наведене, підлягає закриттю провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 247, 283, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області.

Суддя Н. А. Коваленко