Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №489/6803/26 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/6803/26

Провадження № 2-о/489/163/26

РІШЕННЯ

Іменем України

12 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А.,

із секретарем Тищенко Д.О.,

за участі:

заявника ОСОБА_1 , її представника адвоката Чуб Т.В.,

свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, заінтересована особа: Територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради,

встановив:

В липні 2026 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Чуб Т.В. із використанням системи «Електронний суд» звернулась до суду із завою про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини.

Свої вимоги мотивувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_4 . На момент смерті ОСОБА_4 на праві власності належав житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . Своє майно ОСОБА_4 заповіла своєму онукові, який є сином заявниці, ОСОБА_5 . Останній спадщину прийняв, оскільки був зареєстрований та постійно проживав разом з бабусею у спадковому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Спадщину після смерті сина прийняла заявниця, яка постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 немає. У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса ММНО Миколаївської області Ягужинської К.Т. з приводу оформлення спадкових прав на майно після смерті сина ОСОБА_5 та 22.07.2026 отримала постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 у зв`язку з тим, що заява про прийняття спадщини до нотаріальної контори не надходила, а спадкодавець і спадкоємець були зареєстровані за різними адресами.

На момент смерті ОСОБА_5 був зареєстрований та постійно мешкав у будинку за адресою - АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 була зареєстрована в КУ Центр реінтеграції бездомних осіб м. Миколаєва за адресою АДРЕСА_2 , без права на проживання, з 09.09.2015 по 30.05.2023 року. Не зважаючи на різні місця реєстрації, ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з вересня 2008 року постійно мешкали разом у спадковому будинку. Іншого житла заявниця не має. Зареєструватися у будинку ОСОБА_1 не мала можливості, оскільки власниця будинку ОСОБА_4 померла і будинок спадкоємцем ОСОБА_5 переоформлений не був.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_1 просить суд встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на час відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 29.07.2026 відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження та призначено її до розгляду; витребувано у ПН ММНО Ягужинської К.Т. копію матеріалів спадкової справи № 57/2026, заведеної після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

31.07.2026 на адресу суду від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Витребувані відомості надійшли на адресу суду 25.08.2026.

Заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Чуб Т.В. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали в повному обсязі, представник заявниці просила врахувати суд, що у прохальній частині заяви не ю допущена технічна описка у номері будинку, де проживала заявниця разом із своїм сином, а саме вірний номер будинку - 17.

Представник заінтересованої особи Миколаївської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений судом про розгляд справи належним чином, від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Свідок ОСОБА_2 , який є сусідом заявниці та проживає по АДРЕСА_3 та має спільний паркан із будинком, де проживає заявниця підтвердив, що з 2000 року, коли він побудував будинок та переїхав постійно проживати за цією адресою у ньому постійно проживала заявниця, спочатку із матір`ю, чоловіком та сином ОСОБА_6 . На час його смерті заявниця теж проживала із сином - ОСОБА_7 у цьому будинку.

Свідок ОСОБА_3 , яка є сусідкою заявниці, проживаючи за адресою: АДРЕСА_4 , та знаючи її з дитинства, також в судовому засіданні підтвердила факт проживання заявниці із сином на час його смерті, та взагалі, що заявниця майже все життя проживала за адресою: АДРЕСА_1 різним складом родини.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є донькою ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 6, зворотня сторона).

27.01.1965 ОСОБА_8 уклала шлюб з ОСОБА_9 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_1 » (а.с. 7).

У відповідності до свідоцтва про народження ІНФОРМАЦІЯ_7 народився ОСОБА_5 , матір`ю якого згідно свідоцтва про народження є ОСОБА_1 (а.с. 15, зворотня сторона).

Згідно свідоцтва про право власності ОСОБА_4 належить буд. АДРЕСА_5 (а.с. 7, зворотня сторона).

23.12.1999 ОСОБА_4 склала заповіт, державним нотаріусом Другої миколаївської державної нотаріальної контори, відповідно до якого заповідала все належне їй майно, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, ОСОБА_5 (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла (а.с. 8). Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді належного їй буд. АДРЕСА_5 . Її онук ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті бабусі, оскільки станом на час відкриття спадщини проживав та був зареєстрований разом з нею за вказаною адресою, що підтверджується копією домової книги (а.с. 10-11), а також довідкою ЖКП ММР «Південь» від 07.09.2025 (а.с. 12).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 (а.с. 14, зворотня сторона). Після його смерті відкрилась спадщина у вигляді буд. АДРЕСА_5 .

14.04.2026 ОСОБА_1 звернулась до ПН ММНО Ягужинської К.Т. із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_5 . Проте відповідно о постанови від 22.07.2026 їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки вона разом зі спадкодавцем не були зареєстровані за однією адресою, що унеможливлю встановлення факту постійного проживання разом з померлим на момент відкриття спадщини (а.с. 22).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилається на те, що спадщину після смерті сина вона прийняла, оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини у житловому будинку за адресою АДРЕСА_1 . Вказувала на те, що іншого житла в неї немає, в період з 09.09.2015 по 30.05.2023 вона була зареєстрована у Центрі реінтеграції бездомних громадян без права проживання (а.с. 21, зворотня сторона).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до положень ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

З досліджених судом документів встановлено, що із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 звернулась його мати ОСОБА_1 , інші особи із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса не звертались.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї

Відповідно до положень ч.ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення зі спадкодавцем спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 21 березня 2019 року в цивільній справі №461/4689/15-ц та від 12 серпня 2019 року у справі №521/16365/15, який відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України враховується судом при виборі та застосуванні норми права до спірних правовідносин.

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, в разі, якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Метою встановлення факту спільного проживання заявника зі спадкодавцем є необхідність реалізації права на оформлення спадкового майна, отже такий факт породжує юридичні наслідки; чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем.

Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Відсутність реєстрації місця проживання спадкоємця за останнім місцем проживання спадкодавця не є доказом того, що він не проживав із спадкодавцем, оскільки сама по собі відсутність такої реєстрації не є абсолютним підтвердженням обставин про те, що спадкоємець не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, якщо передбачені частиною третьою статті 1268 ЦК України обставини підтверджуються іншими належними і допустимими доказами. Аналогічного висновку дійшов ВС у своїй постанові від 04 липня 2018 року по цивільній справі № 404/2163/16-ц.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами: письмовими доказами, показаннями свідків.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі викладеного, надавши оцінку наданим доказам у їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 станом на час відкриття спадщини, про що свідчить реальність сімейних відносин між ними, підтверджена дослідженими судом письмовими доказами та показами свідків, а саме пов`язаність спільним місцем проживання, побутом та наявністю взаємних прав і обов`язків.

Враховуючи принцип диспозитивності та зазначення представником заявника у судовому засіданні, що вона просить залишити судові витрати за собою, судовий збір в розмірі 532,48 грн. підлягає залишенню за заявником.

Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд -

вирішив:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом зі спадкодавцем - сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , станом на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати залишити за заявником ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

заявник: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: Територіальна громада міста Миколаєва в особі Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 26565573, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Г.А. Микульшина