Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №635/9936/26 — Харківський районний суд Харківської області

12.10.26

Справа № 635/9936/26

Провадження № 3/635/2710/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Даниленко Т.П., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли до суду з Головного управління ДПС у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , працюючого ДП «Дослідне господарство «Елітне» інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України» директором, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.163-1 КУпАП,

У С Т А Н О В И В:

18.09.2026 до Харківського районного суду Харківської області з Головного управління ДПС у Харківській області надійшла справа про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 .

Із наданих матеріалів вбачається, що 10.09.2026 за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Дослідне господарство «Елітне» інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України», розташованого за адресою: Харківська область, Харківський район, селище Елітне, вул. Насіннева, буд. 19, було встановлено, що директором зазначеного підприємства ОСОБА_1 порушено встановлений законом порядок ведення податкового обліку, що призвело до заниження податку на прибуток за період з 01.01.2023 по 04.05.2026 на загальну суму 9 771 679 грн, зокрема за жовтень 2024 року — на 40 000 грн, за червень 2025 року — на 133 294 грн, за липень 2025 року — на 74 408 грн та за грудень 2025 року — на 214 322 грн. Крім того, встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 462 025 грн, а також заниження земельного податку на суму 6 763 266,44 грн. Також встановлено заниження чистого прибутку державних підприємств, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, на суму 633 040 грн. Указані порушення зафіксовано актом від 04.08.2026 № 29541/20-40-07-12-05/05460373. За результатами перевірки складено протокол про адміністративне правопорушення № 1555/20-40-07-30 від 10.09.2026 за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 163-1 ч. 1 КУпАП.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 , являючись директором ДП «Дослідне господарство «Елітне» інституту рослинництва імені В. Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України» вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.163-1 КУпАП.

За цим фактом 10.09.2026 головним державним інспектором Слобожанського відділу перевірок платників управління податкового аудиту Головного аудиту ДПС у Харківській області Лустою А.О. складено протокол про адміністративне правопорушення №155/20-40-07-30.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 в судові засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Виходячи з положень ст. 268 КУпАП, під час розгляду даної категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14.10.2003).

Верховним Судом в п. 34 постанови від 12.03.2019 по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Беручи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 , беручи до уваги строки розгляду адміністративного матеріалу, встановлені ст. 38 КУпАП, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, суд дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, зазначає про таке.

У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог статті 280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має з`ясувати, чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст. 7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, інформації, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу. Вимоги цієї статті щодо обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, застосовуються також до нерезидентів, які здійснюють господарську діяльність на території України через постійне представництво (незалежно від наявності у нерезидента зареєстрованого (акредитованого, легалізованого) відокремленого підрозділу), та до іноземних юридичних осіб, визначених у підпункті 133.1.5 пункту 133.1 статті 133 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на відповідний рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; - в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, підтверджується такими доказами у справі, дослідженими та оціненими судом у їх сукупності та взаємозв`язку: протоколом №1555/20-40-07-30 від 10.09.2026, копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Дослідне господарство «Елітне» інституту рослинництва ім. В.Я. Юр`єва Національної академії аграрних наук України» (код ЄДРПОУ 05460373), копіями Актів «Про неможливість вручення та підписання акту позапланової виїзної перевірки Державного підприємства підприємство "Дослідне господарство "Елітне" інституту рослинництва імені В.Я.Юр?єва національної академії аграрних наук України" (код ЄДРПОУ 5460373) від 04.08.2026 № 29541/20-40-07-12-05/05460373 У зв?язку із неявкою посадових осіб».

Підстави, які б давали можливість суду вважати, що вищевказані докази є сумнівними та неправдивими, відсутні, оскільки вони узгоджуються між собою, встановлені в ході розгляду справи та підтверджують вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст.163-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.

Таким чином, проаналізувавши усі наявні у справі докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, за тих фактичних обставин, як вони викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, є доведеною.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладені адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Враховуючи викладене, суд дійшов переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною мірою відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП є штраф у розмірі 10 (десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170,00 грн.

Статтею 40-1 КУпАП визначено, що у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, з правопорушника стягується судовий збір на користь державного бюджету України, у розмірі 665,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст..40-1, ч.1 ст. 163-1, ст.ст.268, 283, 289 КУпАП,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 (сто сімдесят) грн.

Реквізити для сплати адміністративного штрафу:

Код бюджетної класифікації 21081100

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

МФО – 899998

Код отримувача 37874947

Отримувач ГУК Харків обл/СТГ Вільхів/21081100

Номер рахунку UA688999980313080106000020631 (Вільхівська ТГ)

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок в дохід держави.

Реквізити для сплати судового збору:

ГУК у м. Києві/м.Київ/ 22030106

Код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови ні пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.

Суддя Т.П.Даниленко