Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №632/1381/26 — Златопільський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 632/1381/26

провадження № 2/632/1182/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Златопіль

Златопільський міськрайонний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря – Клименко А.В. (у поряду ч.3 ст.66 ЦПК України),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду при розгляді справи по суті у загальному позовному провадженні за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

06.07.2026 року склад суду отримав після відводу іншого складу суду Златопільського міськрайонного суду Харківської області на підставі ухвали від 02.07.2026 року вказану справу через роботу на посаді секретаря судового засідання відповідного судді Златопільського міськрайонного суду Харківської області відповідачки, в якій позивач просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на підставі наказу Златопільського міськрайонного суду Харківської області у даному складі суду від 11.05.2026 року, постановленого у справі №632/840/26, який відразу набрав чинності, на утримання спільної дитини сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини на 1/8 частину заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів для кожної дитини відповідного віку при щомісячному нарахуванні, до досягнення дитиною повноліття.

Підставою позову було зазначено матеріальний стан відповідача, який не має власних доходів та майна у власності, перевищення розміру аліментів, які з нього стягуються у примусовому порядку в межах виконавчого провадження 81093933, майже втричі мінімально встановленого розміру аліментів, стан здоров`я позивача, який має хронічне захворювання та потребує постійного лікування в межах визначення розміру аліментів у порядку ст.182 СК України.

Ухвалою судді від 09.07.2026 року справу було прийнято до провадження, відкрито у ній загальне позовне провадження, призначено підготовче провадження, наданий відповідачці час для подання відзиву (а.с.91).

27.07.2026 року від відповідачки через канцелярію суду в межах визначеного складом суду строку для подання заяви по суті позову відзив, в якому вона проти позову заперечила з мотивів його безпідставності, вказуючи, що позивач має неофіційний дохід, який приховує. У відзиві вказала, що бажає розглянути справу за її відсутності. Копія відзиву була направлена позивачу перед звернення до суду засобами поштового зв`язку (а.с.59-76).

02.09.2026 року перед судовим засіданням у підготовчому провадженні засобами поштового зв`язку від позивача надійшла заява по суті позову – відповідь на відзив, надіслана 01.09.2026 року, в якому він спростовував доводи відповідачки, вказані у відзиві через їх безпідставність, та просив задовольнити заявлені ним позовні вимоги, розглянувши справу за його відсутності (а.с.77-82).

Також перед судовим засіданням 02.09.2026 року через канцелярію суду відповідачка подала заяву про участь у судовому засіданні за її відсутності у підготовчому провадженні та при розгляді справи по суті, вказавши, що не заперечує проти залучення відповіді на відзив до матеріалів справи як заяви по суті позову (а.с.83).

Ухвалою суду від 02.09.2026 року підготовче провадження у справі було відкладено із прийняттям відповіді на відзив з боку позивача та надання відповідачці часу для подання заперечення (а.с.84).

Ухвалою суду від 21.09.2026 року підготовче провадження у справі було закрито та призначене до розгляду по суті, встановлено наявність у справі трьох заяв по суті позову (а.с.90).

У судове засідання для розгляду справи по суті 12.10.2026 року сторони не прибули, про день, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином засобами поштового зв`язку (а.с.94-95), надавши раніше заяви про розгляд справи за відсутності сторін, як у відповідних заявах по суті позову (позивач), так і окремо на адресу суду (відповідачка).

Враховуючи неявку у судове засідання учасників справи, фіксування судового засіданнятехнічним засобом не здійснюється у порядку ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судовим наказом Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 11.05.2026 року у даному складі суду у справі №632/840/26, який відразу набрав чинності, стягнуто з позивача на користь відповідачки на утримання спільної дитини сторін у справі – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку при щомісячному нарахуванні, починаючи стягнення з дня звернення до суду з 28.04.2026 року і до досягнення дитиною повноліття (а.с.19-20). Відповідно вказаним судовим рішенням встановлено наявність у сторін позашлюбної дитини та відсутність спору щодо батьківства відносно неї з боку позивача у справі, що суд приймає як встановленні факти на підставі ч.4 ст.82 ЦПК України.

Після постановлення вищевказаного судового рішення, відповідачка передала його на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання позивача, і 25.05.2026 року відповідним державним виконавцем Златопільського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №81093933 з примусового виконання судового наказу Златопільського міськрайонного суду Харківської області від 11.05.2026 року (а.с.22-23).

Враховуючи відсутність роботи у позивача, стягнення аліментів з нього відбувається у порядку, визначеному ч.2 ст.195 Сімейного кодексу України, тобто як 1/4 від середньої заробітної плати для даної місцевості (Лозівський район Харківської області), що було підтверджено відповіддю на ім`я позивача начальником ВДВС, де знаходиться на примусовому виконанні судовий наказ про стягнення з позивача аліментів (а.с.32).

Судом встановлено, що позивач заявив як підстави для зменшення розміру аліментів свій матеріальний стан та свій стан здоров`я, а також те, що розмір аліментів, які з нього стягуються відповідно до норм Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік», майже втричі більший за мінімально гарантований розмір аліментів та на приблизно третину більший за законодавчо рекомендований розмір аліментів для дитини відповідного віку.

При вирішенні спору по суті суд відкидає посилання позивача на його стан здоров`я, оскільки відсутні докази того, що станом на 2026 рік він потребує постійного медикаментозного втручання або лікування. Посилання на медичні документи 2024 року за відсутності встановленої інвалідності та постійного хворобливого стану не є належними доказами для зменшення розміру аліментів за станом здоров`я.

За матеріальним станом, суд погоджується із доводами позивача, що він не має ані місця роботи, ані майна, яке б вказувало б на те, що він за його вартістю може сплачувати аліменти на підставі ч.2 ст.195 СК України. Також в цій частині суд відкидає доводи відповідачки, зазначені у відзиві, про наявність неофіційного доходу у позивача, оскільки довести вказаний факт належними та допустимими доказами вона не змогла.

Також суд погоджується із тим, що станом на час звернення до суду та вирішення справи розмір аліментів, які повинен сплачувати позивач є трошки менше, ніж на третину, більшим за мінімально рекомендований розмір аліментів, визначений абз.3 ч.2 ст.182 СК України. В той же час частка, яку просить визначити позивач, на цю ж третину є меншим за мінімально рекомендований розмір аліментів. До того ж середня заробітна плата є змінною величиною, розраховується кожного кварталу та пов`язана із економічними тенденція у відповідному регіоні що наявності роботи та її оплати.

Суд зазначає, що аліменти – це є власність дитини, і саме її інтереси повинні бути на першому місці при вирішенні справи. Судом не встановлено, що відповідачка витрачає аліменти на себе або порушує вимоги законодавства в частині витрачання аліментів на дитину. Позивач погоджується із сплатою аліментів, однак в іншому розмірі, ніж визначено судовим рішенням. Абзацом третім частини другої статті 182 СК України визначений не рекомендований, а мінімально рекомендований рівень аліментів на дитину без встановлення верхньої межі в цій частині, а тому суд посилання позивача на вказаний розмір відкидає, оскільки він встановлює лише нижню межу для стандартного звичного (достатнього) утримання дитини. Можливість позивача сплачувати аліменти за розміру 1/8 частини середньої заробітної плати за відсутності доходів, вказує для суду, що позивач має можливість сплачувати аліменти і у розмірі 1/4 частини середньої заробітної плати, що, враховуючи зростання вартості життя (продукти харчування, одяг, комунальні послуги за утримання будинків, централізоване водопостачання та водовідведення у м. Златопіль у 2026 році), відповідає найкращим інтересам дитини, а тому у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Посилання позивача на витрати, пов`язані із лікуванням дитини (відвідування стоматолога) не відносяться до підстав для зменшення розміру аліментів, а стосуються додаткових витрат на дитину, що передбачено іншою нормою СК України та стосується іншого предмета позову, який суд не розглядає.

За встановлених обставин, матеріальне становище позивача не впливає на можливість його сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі у порядку ч.2 ст.195 СК України за середньою заробітною платою для відповідної місцевості.

Статтею 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог позивача, на підставі ст.141 ЦПК України судові витрати у справі слід залишити за ним.

На підставі зазначеного та керуючись ст.ст. 82, 141, 247, 259, 263-265, 268, 351-352, 354 ЦПК України, ст. 192, ч.2 ст.195 СК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду безпосередньо або шляхом використання підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому копії рішення суду.

Повний текст рішення суду проголошений 12 жовтня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 16.02.2004 року, РНОКПП – НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_3 .

Відповідачка: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт у формі ID-картки НОМЕР_4 , виданий 10.03.2021 року, орган видачі 6348, РНОКПП – НОМЕР_5 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , тел. НОМЕР_6 .

Суддя - Олег КОЧНЄВ