Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №644/9847/26 — Індустріальний районний суд міста Харкова

Суддя Маркосян М. В.

Справа № 644/9847/26

Провадження № 2-а/644/88/26

12.10.2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року.

Індустріальний районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді – Маркосян М.В.,

за участю секретаря судових засідань – Григоряна Р.О.

розглянувши в м. Харкові у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

29.07.2026 року до суду від представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Клубань М.В. надійшла дана позовна заява про скасування постанови відповідача про притягнення його до адміністративної відповідальності № R365192 від 19.02.2026 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про накладення га ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Позовна заява надійшла з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.

В обґрунтування позову посилається на те, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним, який перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 . Підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності було те, що він не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (спи 22 ЗУ “Про підготовку та мобілізацію", чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Зазначає про те, що постанова не містить відомостей щодо повістки, за якою ніби то не з`явився на виклик позивач, оскаржувана постанова №R365192 від 19.02.2026 року не містить належних доказів вручення повістки та дати, коли така повістка Позивачу надсилалася, окрім того не містить посилання на жодні належні та допустимі докази що така повістка надсилалась. Позивач не отримував ні повістки, ні повідомлення про надходження повістки на ного адресу.

Посилаючись на викладене, позивач просить суд постанову у справі про адміністративне правопорушення № R365192 від 19.02.2026, складену відносно позивача скасувати.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 03.08.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судовий розгляд у спрощеному позовному провадженні.

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 18.08.2026 року було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувані у відповідача копії всіх наявних матеріалів та документів, що були підставою для складення 19.02.2026 постанови №R365192 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення на ОСОБА_1 .

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив позовну заяву ОСОБА_1 залишити без задоволення, та надали копії матеріалів та документів, що були підставою для складення 19.02.2026 постанови №R365192, чим фактично виконали ухвалу суду про витребування доказів. У відзиві відповідач зазначив про те, що 19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаному ОСОБА_1 за задекларованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0610262430149) направлена повістка № 4031819 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) про необхідність з`явитися 29.06.2025 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 . 19.02.2026 відбувся розгляд справи про адміністративне правопорушення, скоєне громадянином ОСОБА_1 . ОСОБА_1 під час виявлення зазначеного правопорушення не оспорював встановленого факту, погодився з його вчиненням та був згоден понести адміністративну відповідальність. Свою позицію підтвердив відповідною заявою від 17.02.2026, сформованою в особистому електронному кабінеті призовника, військовозобов`язаного та резервіста ОСОБА_1 за № S75FFDE93-2B09-F111-9998- 0050568472A8, відповідно яка подана через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста з накладенням кваліфікованого електронного підпису. Саме у зв`язку з поданням ОСОБА_1 відповідної заяви, в якій він не оспорював допущене порушення та згоден на притягнення до адміністративної відповідальності за його відсутності, з урахуванням ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не складався.

Від представника позивача до суду надійшло клопотання про закриття провадження у справі, в якій зазнечено про те, що надана Відповідачем повістка № 4031819 від 19.06.2025 року вже була предметом правової оцінки у попередньому провадженні щодо притягнення Позивача до адміністративної відповідальності. За результатами попереднього провадження була винесена постанова про закриття провадження у справі №R300767 від 14.01.2026 р. Окрім наведеного, якщо підставою для притягнення Позивача до адміністративної відповідальності була саме повістка № 4031819 від 19.06.2025 року, а Позивач повинен був прибути за нею 29.06.2025 року, Відповідачем пропущено встановлений законом строк накладення адміністративного стягнення.

Відповідач в судове засідання представника не направив, був повідомлений про розгляд справи у порядку, передбаченому ст.268 КАС України.

Позивач,та його представник, які були належним чином повідомлені про судове засідання, також, не прибули.

У відповідності до ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та позивача, які були належним чином повідомлені про судове засідання.

У відповідності до ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи і встановивши фактичні обставини, дійшов таких висновків.

Згідно з Постановою до ІНФОРМАЦІЯ_4 №R365192 від 19.02.2026, встановлено, що «За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув(ла) за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію”), чим допустив(ла) порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин (громадянка) ОСОБА_1 скоїв(ла) адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП». Зазначені відомості були підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення на нього штрафу. При цьому постанова не містить відомостей щодо номеру повістки, дати повістки, дати скоєння правопорушення, тобто дати, в яку позивач повинен був прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Як зазначив відповідач у відзиві, суть правопорушення позивача полягала в тому, що 19.06.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 військовозобов`язаному ОСОБА_1 за задекларованим місцем мешкання за адресою: АДРЕСА_1 засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта» рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0610262430149) направлена повістка № 4031819 (сформована автоматично за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів) про необхідність з`явитися 29.06.2025 о 09:00 годині до ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

У відзиві відповідач зазначає, що повістка № 4031819 від 19.06.2025 року передбачала явку Позивача до ТЦК та СП 29.06.2025 року. При цьому сама повістка була повернута ТЦК та СП 30.06.2025 року у зв`язку з відсутністю одержувача за адресою.

Отже, неприбуття позивача до РТЦК за цією повісткою відповідач вважає адміністративним правопорушенням, 30.06.2025 року йому було відомо про відповідні обставини та, відповідно, про можливе вчинення адміністративного правопорушення.

Таким чином, тримісячний строк, передбачений статтею 38 КУпАП, сплив 30.09.2025 року.

Натомість оскаржувану позивачем постанову № R365192 винесено лише 19.02.2026 року, тобто після закінчення встановленого статтею 38 КУпАП строку.

Відповідно з вимогами ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці неодноразово визначав поняття "легітимної мети" у контексті обмеження прав людини. Згідно з Європейською конвенцією з прав людини (ЄКПЛ), держави можуть обмежувати певні права та свободи, але лише за наявності законної підстави, необхідності в демократичному суспільстві та відповідності легітимній меті.

Отже, судом досліджено надані позивачем та відповідачем докази, вивчено аргументи та обґрунтування сторін, які дають підстави суду у їх сукупності та взаємозв`язку для висновку про задоволення позову.

Постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням суб`єкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, установлених при розгляді справи і посилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення об`єктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а.

Європейський суд з прав людини по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, у рішеннях яких неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

У справі «Barbera, Messegu and Jabardov. Spain» від 06.12.1998 Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви щодо її винуватості повинні тлумачитись на користь цієї особи.

Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення визначені статтею 247 КУпАП. Відповідно до п.1 цієї статті провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Згідно з п.3 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, суд вважає, що оскаржувана позивачем постанова не містить даних про обставини скоєного правопорушення, зокрема, про місце, дату куди позивач повинен був з`явитись за повісткою та не з`явився, а подані суду докази засвідчують те, що за обставинами неявки за повісткою позивача 29.06.2025 минули строки притягнення до адміністративної відповідальності на момент складання відповідної оскаржуваної постанови.

Отже, суд дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Згідно з п.2 ч.5 ст. 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до ст.139 КАС України у зв`язку із задоволенням позову суд дійшов висновку про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат по сплаті судового збору у сумі 665,60 гривень.

Керуючись статтями 18, 19, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – задовольнити повністю.

Скасувати Постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 № R365192 від 19.02.2026 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_5 , за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 665,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_6 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ).

Повний текст рішення складено 12.10.2026

Суддя Марина МАРКОСЯН