Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №490/1532/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Суд: Заводський районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №490/1532/26

Суддя: Притуляк І. О.

Справа № 490/1532/26

Провадження № 2/487/2195/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва в складі головуючого судді Притуляк І.О., за участю секретаря судового засідання Янковець Г.А., представника відповідача адвоката Жовтої А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами

ВСТАНОВИВ:

20.04.2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») - Кудіна А.В. звернулась до Центрального районного суду міста Миколаєва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Відповідно до позовної заяви представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» - Кудіна А.В. просила стягнути з ОСОБА_1 заборгованість в загальному розмірі 120045,07 грн., з яких

- за Кредитним договором №101021445 від 07.03.2025 року в розмірі 25159,67 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 4900 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за кредитним договором №8552835 від 08.12.2024 року в розмірі 34833,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за кредитним договором №73336952 від 06.02.2025 року в розмірі 28627,50 грн., з яких: 13875 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7215 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 2250 грн. - комісія за надання кредиту;

- за кредитним договором №7523954 від 26.04.2025 року в розмірі 13080 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1068,40 грн. - сума заборгованості за комісією;

- за кредитним договором №00667-02/2025 від 01.02.2025 року в розмірі 10018 грн., з яких: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5009 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за кредитним договором №50482-01/2025 від 23.01.2025 року в розмірі 8326 грн., з яких: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4163 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Також просила стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3328 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги вказує, що 07.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №101021445, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28072025, у відповідності до умов якого ТОВ «Мілоан» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Мілоан» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №3 від 28.07.2025 року до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 25159,67 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 4900 грн. - сума заборгованості по комісії за надання кредиту, 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Крім того, 07.03.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №8552835, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

24.12.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24122025/3, у відповідності до умов якого ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників від 24.12.2025 року до Договору факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 34833,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

Крім того, 06.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №73336952, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

27.03.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 28627,50 грн., з яких: 13875 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками, 7215 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом, 2250 грн. - комісія за надання кредиту.

Крім того, 26.04.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №7523954, за умовами якого позикодавець передає позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник з використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту, або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту.

26.08.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №26082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 24.09.2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 13080 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. - сума заборгованості за відсотками, 8000 грн. - сума заборгованості за пенею, 1068,40 грн. - комісія за надання кредиту.

Крім того, 01.02.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №00667-02/2025, за умовами якого надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах, строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах , визначених цим договором.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10018 грн., з яких: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками, 5009 грн. - сума заборгованості за штрафом.

23.01.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №50482-01/2025, за умовами якого надає клієнту фінансовий кредит в розмірі, на умовах, строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах , визначених цим договором.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28082025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс Груп» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 8326 грн., з яких: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 885 грн. - сума заборгованості за відсотками, 4163 грн. - сума заборгованості за штрафом.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій за вищевказаним договорами.

Таким чином, ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» наділено правом грошової вимоги до відповідача.

Всупереч умов кредитних договорів відповідач не виконаю свої зобов`язання. Після відступлення права грошових вимог до відповідача, останній не здійснив жодного погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТВО «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попереднього кредитора.

Вищевикладені обставини стали підставою для звернення до суду з позовом.

Відповідно до ухвали судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 02.03.2026 року, справу за позовом ТОВ «ФК «ЄАПБ» було передано до Заводського районного суду міста Миколаєва, для розгляду за підсудністю.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2026 року, матеріали позовної заяви були передані для розгляду судді Притуляк І.О.

Ухвалою суду від 07.04.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

29.05.2026 року представник відповідача - адвокат Зачепіло З.Я. надала до суду відзив, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами позовних вимоги, а надані докази є недостатніми та не дають підстав дійти висновку про наявність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Вказує на те, що позивач не вказує на те, яким чином проводилась ідентифікація особи позичальника та чи проводилась вона взагалі, та не надає доказів проведення такої ідентифікації, не надає доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачу, не надає доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 використав одноразові ідентифікатори для укладення вищезазначених кредитних договорів. Зазначення у тексті договір особистих даних відповідача не підтверджує підписання останнім кредитних договорів в електронній формі. Вказані у письмових копіях договору кредиту одноразові електронні ідентифікатори за відсутності верифікації та ідентифікації позичальника при їх отриманні та підписані не є достовірними та достатніми доказами підписання та укладання цих договорів відповідачем у електронній формі.

Зазначає, що в матеріалах справи відсутні первинні документи (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, виписки по рахунку) які підтверджують виконання первісними кредиторами умов кредитних договорів щодо перерахунку коштів саме на рахунок ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 1054,1046 ЦК України, ЗУ «Про платіжні послуги», ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Надане позивачем платіжне доручення не містить обов`язкових реквізитів, що передбачено для такого виду фінансових документів згідно із Законом України «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», а саме: підпису керівника та бухгалтера платника та печатки; не містить печатки банку через який здійснювався платіж. Оскільки на платіжному доручені не вказано прізвище, ім`я, по батькові та посаду працівника банку, який засвідчив проходження цього платежу на оплату, вказане платіжне доручення не можна вважати належним та допустимим доказом у розумінні ст..ст.76-79,81 ЦПК України.

Позивачем на обґрунтування позовних вимог до матеріалів справи не надано виписки по рахунку, інших первинних документів, які б свідчили про виникнення у відповідача за кредитним договором заборгованості.

У матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість за зазначеними кредитними договорами виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.

Вказує на те, що право вимоги за основним зобов`язанням переходить в момент передачі оригіналів документів, які є доказами права вимоги. Первісні кредитори мали б надати ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні та достовірні докази переказу коштів на рахунок відповідача, саме у тих розмірах, які заявляє позивач. Однак позивачем таких документів надано не було, хоча вони мають бути створені на момент здійснення господарської операції, або одразу після її завершення .

09.07.2026 року представник позивача - Шкуренко І.В. надала до суду додаткові поясненні у справі, шляхом подання через їх підсистему «Електронний суд. У даних поясненнях представник позивача зазначає, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами укладено договір в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому, Відповідач через особистий кабінет на веб-сайті Первісного кредитора подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого Первісний кредитор надіслав позичальнику за допомогою засобів зв`язку, на зазначений ним номер телефону, одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду (одноразовий ідентифікатор - дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності), який Відповідач використав для підтвердження підписання кредитного договору

Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Договір укладений між сторонами в електронній формі має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та первісними кредиторами (позикодавцями) не було б укладено. Таким чином, Кредитний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між Відповідачем та первісним кредитором не були би укладені. Доказів протилежного відзив на позовну заяву не містить.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі №2-1383/2010 (провадження № 14-308цс18) зазначено, що «стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню».

З чого слідує, що не спростування Відповідачем презумпції правомірності Кредитного договору - всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню.

Також, виходячи з постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року у справі №526/405/13 - факт не вчинення жодних дій, щодо розірвання кредитних договорів, або визнання їх не дійсними тривалий час, а також користуванням кредитними коштами та сплати відповідачем в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитними договорами - є нічим іншим як визнання вище наведених кредитних договорів такими що укладені з досягненням всіх істотних умов, а також підтвердженням отриманням всіх благ передбачених Кредитним договором.

Вказує на те, що інформація про проведення успішних транзакцій зберігається безпосередньо у кредитодавця, у зв`язку з чим, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти оригіналами первинних документів, в тому числі які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на рахунок позичальника, оскільки такі документи є банківською таємницею, та відповідно до п.35 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», формуються, складаються та зберігаються в установі банку який видавав кредит, відповідно до чинного законодавства України відповідальною особою банку.

Згідно зі ст.60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта - є банківською таємницею.

Тому, позивач не має змоги надати суду виписку з особового рахунку, оскільки Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75 встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, а позивач не є банком України, отже на нього дія Положення не розповсюджується, виписки по особовим рахункам клієнтів не формуються.

Відповідачем не надано суду належних і допустимих доказів на спростування позовних вимог ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме того, що відповідні кошти не були зараховані на картковий рахунок розичальника, вказаний у договорі, або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить. Заперечуючи проти перерахування кредитних коштів, відповідач не позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких.

Зазначає, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеним договором було безпосередньо здійснено оператором онлайн-послуг платіжної інфраструктури, який не здійснює операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим.

З метою забезпечення найвищого рівня безпеки проведення платежів PCI DSS, технологія карткових рахунків побудована таким чином, що в платіжних системах міститься лише перші шість та останні чотири цифри номеру карти. Інформацію про повний номер платіжної карти мають банки-емітенти платіжних карток (з параметрами: Номер картки). Для цього необхідно надати відомості про транзакції, які містяться в інформаційній довідці/листі/квитанції наданого платіжним сервісом. За наданими параметрами Банк-емітент платіжної картки зможе повністю ідентифікувати отримувача.

Надані додаткові розрахунки заборгованості за Кредитним договором є складеними первісними кредиторами, жодним чином не суперечать розрахункам заборгованості доданим до позовної заяви, а лише доповнюють та деталізують їх. На підтвердження перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача позивачем надано листи, у яких вказується про перерахування коштів на платіжну картку клієнта.

Так, відповідно до змісту довідок ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім», ТОВ «Універсальні платіжні рішення» ТОВ «Фнансова компанія «Фінекспрес», АТ «Таскомбанк» є фінансовими установами, внесеною до Державного реєстру фінансових установ та має відповідну ліцензію Національного банку України на здійснення діяльності з переказу коштів. У довідках зазначено, що між платіжною установою та кредитодавцем укладено договір про надання послуг з переказу коштів, на виконання якого було успішно здійснено переказ грошових коштів на платіжну картку відповідача, із зазначенням номера транзакції, маски платіжної картки, коду авторизації банку та призначення платежу. Зазначені довідки є первинним документом, сформованим безпосередньо учасником платіжної системи під час здійснення переказу коштів, та містить відомості про конкретну господарську операцію, а саме факт зарахування грошових коштів на платіжну картку позичальника.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що належними доказами надання кредитних коштів можуть бути документи платіжних систем, довідки фінансових компаній, відомості про проведені транзакції, а також інші документи, які містять інформацію щодо зарахування коштів на рахунок позичальника та дозволяють ідентифікувати отримувача платежу. При цьому відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростовував факт здійснення зазначеної транзакції або підтверджував відсутність зарахування коштів на платіжну картку, реквізити якої зазначені у довідці. Саме лише заперечення щодо достатності такого доказу не спростовує викладених у ньому відомостей. Таким чином, надані платіжні довідки містять усі необхідні відомості для встановлення факту перерахування кредитних коштів відповідачу, походить від безпосереднього учасника платіжної операції, який здійснював переказ, а тому є належним, допустимим та достатнім доказом виконання кредитодавцем свого обов`язку щодо надання кредитних коштів позичальнику.

Представник позивача до судового засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 08.10.2026 року представник відповідача адвокат Жовта А.С. проти задоволення позовних вимог заперечувала. Підтримала доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, доходить наступного.

Згідно зі ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Судом встановлено, наступні обставини.

Щодо укладення Договору про споживчий кредит №101021445 (індивідуальна частина) від 07.03.2025 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 07.03.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №101021445 (індивідуальна частина) (далі-Договір), відповідно до якого Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п.1.3. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п.1.2. Договору, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором. Кредит надається з метою задоволення потреб Позичальника не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника. Типом кредиту є кредит.

Договір підписаний електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора 101391

Згідно з п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000 грн.

Відповідно до п.1.3. Договору, Кредит надається загальним строком на 360 днів, за умови виконання Позичальником Графіку платежів, з 07.03.2025 (дата надання кредиту). Строк на який надається окрема частина кредиту встановлюється Графіком платежів.

Згідно п.1.4. Договору, повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) та процентів за користування кредитом має здійснюватися Позичальником зі встановленою періодичністю відповідно до Графіку платежів, наведеному у додатку №1 до Договору. Остаточний термін (дата) повернення кредиту, сплати комісії та процентів за користування кредитом (за умови дотримання Графіку платежів): 02.03.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Відповідно до п.п.1.5.3,1.5.4. Договору, проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів, нараховуються за ставкою 3.65 % річних на фактичну заборгованість за кредитом.

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 220.00% річних від фактичного залишку, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного Графіком платежів.

Нараховані згідно п.1.5.3 та 1.5.4 Договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування складатимуть 15743 грн.

Відповідно до пункту 2.1. Договору, кредит надається позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти № НОМЕР_1 .

Згідно із пунктом 3.3.2. договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі передбачені цим договором у порядку, строки та терміни передбачені п.п.1.1.-1.6 цього Договору.

Додатком №1 до договору є графік платежів, згідно з яким визначено до сплати сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за надання та обслуговування кредиту.

Згідно із платіжним дорученням №101164556 від 07.03.2025 року, ТОВ «Мілоан» перерахувало 10000 грн. на картковий рахунок відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , призначення платежу: «Кошти згідно договору 101021445.

Щодо укладення Договору №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року.

Матеріалами справи підтверджується, що 08.12.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено Договір №8552835 про надання споживчого кредиту, відповідно до якого Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п.п.1.3-1.5.2. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 15000 грн. Тип кредиту - кредит. Строк кредиту 360 дні. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується за зниженою процентною ставкою, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Тип процентної ставки фіксована. Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Знижена процентна ставка становить 0,90% в день та застосовується відповідно до умов, зазначених в цьому Договорі.

Мета отримання кредиту сторонами погоджена в п. 1.6. Договору - споживчі (особисті) потреби.

У відповідності до п.п.1.8.-1.8.2. Договору загальні витрати на дату укладення Договору складають: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54000 грн.; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 53550 грн.

Відповідно до п.п.1.9.-1.9.2. Договору, орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333,95% річних; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2176,57% річних.

Згідно з п.п.1.10-1.10.2. Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: - за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 69000 грн.; - за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 68550 грн.

Відповідно до п.п.2.1 Договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Зазначений Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2547 (п.10 Договору).

Крім того, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2547 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 до договору про споживчий кредит №8552835 від 08.12.2024 року.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором WB9976 Паспорт споживчого кредиту.

Вказане свідчить про те, що сторони погодили умови кредитування, в тому числі сплату процентів за користування кредитними коштами.

Відповідно до інформації Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 30.12.2025 року вих.. №19024, 08.12.2024 року було проведено успішну транзакцію №1522750489 на суму 15000 грн. на картку № НОМЕР_1 .

Щодо укладення Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року.

06.02.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , укладено Договір надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952.

Відповідно до п.2.1 Договору Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «кредит») , на погоджений умовами договору строк (надлі - «Строк кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання.

Згідно з п. 2.1.1 Договору мета отримання Кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Пунктом 2.2 Договору кредиту передбачено параметри та умови Кредиту, а саме: сума - 15000 грн.; строк кредитування/строк договору - 30 днів; процентна ставка/день - 0,250% (фіксована); комісія за надання кредиту - 15% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2250,00 грн.; дата надання кредиту - 06.02.2025 року; дата повернення кредиту - 07.03.2025; денна процентна ставка/день - 0,750%; проценти за понадстрокове користування Кредитом (його частиною) - 4,00% в день; пеня - 4,00% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка 1186,17%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 18375 грн.

Зазначений Договір був підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 80441 (п.12 Договору).

Крім того, відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором А2547 Таблицю обчислення загальної вартості кредиту, що є додатком №1 до Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року.

Щодо укладення Договору позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року.

26.04.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики.

Відповідно до умов Договору позики, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит на наступних умовах: сума Позики - 40000 грн.; строк Договору - 30 днів; процентна ставка - 0.01% в день (фіксована), діє протягом Строку Договору, визначеного п.п.2.2. п.2 Договору; комісія - 26,71% від суми Позики, зазначеної в пп.2.1. п.2 Договору, що складає 108.40 грн.; дата надання Позики - 26.04.2025 року; дата повернення Позики - 25.05.2025 року; денна процентна ставка - 0,90% в день; проценти за понадстрокове користування Позикою/залишком Позики - 5,00% за день; пеня - 5,00% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1925.33%; орієнтовна загальна вартість позики - 5080,00 грн.

Згідно з п.п.5.1 п.5 Договору позики підписанням цього Договору позики відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://monto.com.ua/informaciya з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачена ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та нормативно-правовими актами Національного Банку України.

У відповідності до п.п.5.3 п.5 Договору позики позичальник до моменту підписання Договору позики вивчив цей Договір та Правила надання грошових коштів у позику за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «MONTO» (на умовах повернення позики в кінці строку позики), що розміщені на сайті https://monto.com.ua/informaciya, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Згідно з п.24 вказаний Договір укладено із використанням веб-сайту http:/monto.com.ua.

Вказаний договір підписано ОСОБА_1 26.04.2025 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором a807qk.

Щодо укладення Договору про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року.

01.02.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №00667-02/2025, відповідно до п. 1.1 якого відповідач отримав кредит в розмірі 4000,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 01.02.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 31.05.2025 р.

Згідно з п.п.1.4, 1.4.1. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 400,00 грн. (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 8720,00 грн.

Загальні витрати по кредиту складають 4720,00 грн.

Пунктом 1.5. Договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

За п.1.6. Договору кредит надається відповідачці в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Даний Договір підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Y673.

Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Y673 підписано Графік платежів, що є Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №00667-02/2025.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W843 Паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування кредиту на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№3426_260108123230 від 08.01.2026 року, згідно з яким ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (Ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 року). Між Товариством та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 01-02-2025 року 11:00:01 на суму 4000.00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 640646139, призначення платежу: Зарахування 4000 грн. на карту НОМЕР_1 .

Щодо укладення Договору про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року.

23.01.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання фінансового кредиту №50482-01/2025, відповідно до п.1.1 якого відповідач отримав кредит в розмірі 4100,00 грн., на умовах строковості, зворотності, платності та зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Договору тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби Клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням найманого працівника. Кредит надається строком на 120 днів. Дата надання кредиту 23.01.2025. Наданий кредит Клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів. Кінцева дата погашення кредиту 22.05.2025 р.

Згідно з п.п.1.4, 1.4.1. Договору, за користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 410,00 грн. (що складає 10,00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу Кредиту).

Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах кредитування, вказаного в п.1.2. цього Договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка за кредитом на дату укладення цього Договору складає 2572,74%.

Орієнтовна загальна вартість кредиту станом на дату укладення цього Договору складає 8938,00 грн.

Загальні витрати по кредиту складають 4838,00 грн.

Пунктом 1.5. Договору, детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

За п.1.6. Договору кредит надається відповідачці в безготівковій формі у національній валюті на рахунок відповідача включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Даний Договір підписаний відповідачем електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора Y927.

Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису за допомогою одноразового ідентифікатора Y927 підписано Графік платежів, що є Додатком №1 до Договору про надання фінансового кредиту №50482-01/2025.

Також відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором W495 Паспорт споживчого кредиту.

Факт перерахування кредиту на рахунок ОСОБА_1 підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» вих.№3426_260108123230 від 08.01.2026 року, згідно з яким ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків (Ліцензія НБУ №21/788-рк від 01.05.2023 року). Між Товариством та ТОВ «Стар Файненс Груп» було укладено Договір про переказ коштів ФК-П-2022/02-3 від 2022-02-22. Відповідно до зазначеного Договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 23-01-2025 року 18:45:02 на суму 4100.00 грн., маска картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua - 632737834, призначення платежу: Зарахування 4100 грн. на карту НОМЕР_1 .

Щодо відступлення права вимоги за кредитними договорами.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №28.07.2025, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» передає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.

28.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №3 за Договором факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №3 від 28.07.2025 року кількістю 3730, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

29.07.2025 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду №1 до Договору факторингу №28.07.2025 від 28.07.2025 року, відповідно до умов якої у зв`язку з тим, що відомості щодо прав вимоги до Боржників було одночасно зазначено в декількох реєстрах Боржників до Договору, сторони, зокрема, дійшли згоди Реєстр боржників №3 від 28.07.2025 року, Акт прийому-передачі Реєстру боржників №3 від 28.07.2025 року та Акт прийому-передачі інформації згідно з Реєстру боржників №3 від 28.07.2025 року - викласти в новій редакції, що додається до цією угоди.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №3 в новій редакції згідно Додаткової угоди №1 від 29.07.2025 до Договору факторингу №28072025 від 28.07.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №101021445 від 07.03.2025 року в сумі 25159,67 грн., з яких: 9800,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4900 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту; 5000 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

24.12.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу №24122025/3, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» Право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за чякою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимого та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників,який формується згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

24.12.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників від 24.12.2025 року кількістю 5820, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору №24122025/3 від 24.12.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 24.12.2025 року до Договору факторингу №24122025/3 від 24.12.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_2 за Кредитним договором №8552835 в сумі 34833,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами.

27.03.2025 між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

26.08.2025 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Додаткову угоду №8 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 сторони дійшли згоди викласти текст договору у новій редакції.

26.08.2025 року між ТОВ «ФК «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №14 від 26.08.2025 року за Договором факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №14 від «26» серпня 2025 року кількістю 6292, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №14 від 26.08.2025 року до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №73336952 від 06.02.2025 р. в сумі 28627,50 грн., з яких: 13875 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7215 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування позикою/кредитом, 2250 грн. - комісія за надання позики/кредиту.

26.08.2025 між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 26082025 у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко Фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко Фінанс» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

26.08.2025 року між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників №2 від 24.09.2025 року за Договором факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників №2 від «26» серпня 2025 року кількістю 3021, після чого, з урахуванням пункту 1.2. Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №2 від 24.09.2025 року до Договору факторингу №26082025 від 26.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики №7523954 від 26.04.2025 року в сумі 13080 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 106840 грн. - сума заборгованості за комісією; 11,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - сума заборгованості за пенею.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу №28082025, відповідно до умов якого, ТОВ «Стар Файненс Груп» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» Права Вимоги до Боржників, вказаних у Реєстрі Боржників.

28.08.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» складено Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, за яким Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Боржників кількістю 6712, після чого з урахуванням пункту 1.2 Договору факторингу №28082025 від «28» серпня 2025 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги заборгованості від Боржників і Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 28.08.2025 року до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №00667-02/2025, в сумі 10018 грн., з яких: 3944,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5009,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників від 28.08.2025 року до Договору факторингу №28082025 від 28.08.2025 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №50482-01/2025, в сумі 8326,00 грн., з яких: 3278,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4163,00 грн. - сума заборгованості за штрафом.

У відповідності до ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора; зобов`язання в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За приписами ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У таких випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно зі статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

За змістом наведених положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

За такого, у даній справі, встановлено, що відступлення прав вимоги до ОСОБА_1 за Кредитними договорами: №101021445 від 07.03.2025 року, №8552835 від 08.12.2024 року, №73336952 від 06.02.2025 року, №7523954 від 26.04.2025 року, №00667-02/2025 від 01.02.2025 року, №50482-01/2025 від 23.01.2025 року було здійснено шляхом укладення Договорів факторингу про відступлення ТОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги.

Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про визнання Договорів факторингу укладених між первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» недійсними.

За такого, право вимоги до боржника ОСОБА_1 за вказаними вище Кредитними договорами перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ», що дає останньому право на стягнення з відповідача в судовому порядку неповернуті ним суми кредитів.

Щодо укладення договорів в електронній формі.

Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.

Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За положеннями ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Як встановлено судом, кредитні договори: №№101021445 від 07.03.2025 року, №8552835 від 08.12.2024 року, №73336952 від 06.02.2025 року, №7523954 від 26.04.2025 року, №00667-02/2025 від 01.02.2025 року, №50482-01/2025 від 23.01.2025 року між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 укладені в електронному вигляді, із застосуванням електронних підписів одноразовими ідентифікаторами.

Отже, враховуючи викладені обставини, суд доходить висновку, що вищевказані кредитні договори укладені сторонами в електронному вигляді з використанням електронних підписів, відповідають вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цих договорів сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із вищевказаних кредитних договорів

Щодо стягнення заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року та Договором позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року.

Так, в позовній заяві позивач посилається на те, що заборгованість відповідача:

за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року, укладеним із ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», становить 28627,50 грн., з яких: 13875 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 5287,50 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7215 грн. - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 2250 грн. - комісія за надання кредиту;

за Договором позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року, укладеним із ТОВ «Сіроко Фінанс», становить 13080 грн., з яких: 4000 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 11,60 грн. - сума заборгованості за відсотками; 8000 грн. - сума заборгованості за пенею; 1068,40 грн. - сума заборгованості за комісією.

На підтвердження заборгованості за вищевказаними кредитними договорами позивач долучає до матеріалів справи розрахунки заборгованості, які складені первісними кредиторами ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс».

Між тим, вищезазначені розрахунки заборгованості за договорами є внутрішніми документами фінансової установи та не містять відомостей, які б дозволили суду пересвідчитися, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.

При цьому, дані розрахунки не є первинними документами, які підтверджують отримання кредиту, користування ним та нарахування відсотків та інших складових у відповідності до умов Кредитного договору, а тому не є належними доказами наявності заборгованості.

Вказані розрахунки із зазначенням конкретного розміру заборгованості є документами, які створені первісними кредиторами, а відтак інформація, яка зазначена в них, за відсутності первинних документів, на підставі яких вони були складені, не може бути доказами наявності заборгованості, яку зазначає позивач. Підтвердженням зарахування кредитних коштів на картковий рахунок та користування кредитними коштами може бути виписка по рахунку або платіжне доручення чи квитанція про перерахування коштів на рахунок відповідача, проте таких документів матеріали справи не містять.

Відповідно до ст..517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. В свою чергу, будь-який кредитор, первісний або новий, окрім доведення факту укладення договору та набуття прав на стягнення з боржника у зобов`язанні повинен довести факт виникнення зобов`язання у боржника, яке може бути підтверджено фінансовими документами про перерахування коштів на рахунок відповідача. Проте вказані документи позивачем до позовної заяви долучені не були.

З огляду на положення вищезазначених норм законодавства, докази надання відповідачу коштів, оплати чи несплати за кредитними договорами відповідачем є необхідним для доведення вимог позивача про стягнення заборгованості. Позивач повинен був довести ці обставини за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ЦПК України та з посиланням на матеріально-правову підставу своїх вимог, зазначені ним обставини.

Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як встановлено судом за умовами п.2.1 Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року, укладеному між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту.

За умовами п.1 Договору позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року, укладеному між ТОВ «Сіроко Фінанс» та ОСОБА_1 , Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути продавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку Позики, або достроково, та сплатити продавцю плату (Комісію та Проценти) від Суми Позики.

Згідно з п.1.6 ст.1 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» (далі - Закон № 2346-III) в редакції, чинній станом на момент укладення договору, документ на переказ - електронний або паперовий документ, що використовується суб`єктами переказу, їх клієнтами, кліринговими, еквайринговими установами або іншими установами - учасниками платіжної системи для передачі доручень на переказ коштів.

У відповідності до п.22.1 ст.22 Закону № 2346-III ініціювання переказу здійснюється за такими видами розрахункових документів: 1) платіжне доручення; 2) платіжна вимога-доручення; 3) розрахунковий чек; 4) платіжна вимога; 5) меморіальний ордер. Національний банк України має право встановлювати інші види розрахункових документів.

За п.22.4 ст.22 Закону № 2346-III під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника; для банку платника - з дати списання коштів з рахунка платника та зарахування на рахунок отримувача в разі їх обслуговування в одному банку або з дати списання коштів з рахунка платника та з кореспондентського рахунка банку платника в разі обслуговування отримувача в іншому банку. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання. Подання паперових розрахункових документів до банку має здійснюватися клієнтом особисто, якщо інше не передбачено договором. Подання електронних розрахункових документів може здійснюватися клієнтом як особисто на носіях інформації, так і за допомогою наданих йому обслуговуючим банком програмно-технічних засобів, які забезпечують зв`язок з програмно-технічними засобами цього банку. Програмно-технічні засоби з вбудованою в них системою захисту інформації мають відповідати вимогам, що встановлюються Національним банком України.

Згідно з п.62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, в редакції, чинній станом на момент укладення договору, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Відповідно до постанови Верховного Суду у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61-3689св21) від 25.05.2021 року належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в чинній станом на момент укладення договору редакції) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 року у справі № 910/15023/21 зазначив, що виписки з особового рахунка клієнта банку (банківські виписки з рахунку позичальника) є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 року у справі № 910/10254/18, від 19.02.2020 року у справі № 910/16143/18, від 26.02.2020 року у справі № 911/1348/16, від 19.11.2020 року у справі № 910/21578/16, постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі № 554/4300/16-ц, від 21.09.2022 року у справі № 381/1647/21, від 07.12.2022 року у справі № 298/825/15-ц).

За такого, належним доказом перерахування первісним кредитором відповідачу кредитних коштів є відповідні розрахункові документи, банківські виписки або інші первинні документи, оформлені відповідно до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

ТОВ «ФК «ЄАПБ» не були надані суду розрахункові документи, банківські виписки або інші належні та допустимі докази, які підтверджують факт перерахування первісними кредиторами ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Сіроко Фінанс» на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів, у сумі 15000 грн. та 4000 грн. відповідно, як це передбачено умовами вказаних кредитних договорів.

На підтвердження наявності заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року та Договором позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року позивачем до позовної заяви додані лише розрахунки заборгованості, складеними первісними кредиторами, що не може вважатись належним та достатнім доказом існуючої заборгованості.

При цьому, позивач не заявляв клопотання про витребування доказів. З огляду на принцип змагальності, суд не має права за власною ініціативою витребовувати докази перерахування первісними кредиторами на банківський рахунок відповідача кредитних коштів.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) зазначила, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18(пункт 41)). Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 43 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18).

Верховний Суд у постанові від 27.05.2020 року у справі №2-879/13 зазначив, що сторона має довести ті обставини, на які вона посилається, і саме такі, належним чином вчинені дії позивача, за загальним правилом, є підставою для задоволення його позову. Натомість відсутність належного спростування іншою стороною обставин, на які посилається сторона без належного їх доведення, сама по собі не є підставою для задоволення позову, оскільки суперечить загальним принципам доказування у цивільних справах, встановлених процесуальним законом.

У постанові від 01.11.2023 року у справі №462/2056/20 Верховний Суд у зазначив, що засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції.

За такого, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.

Враховуючи ненадання позивачем належних та допустимих доказів перерахування ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 15000 грн., на виконання умов Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року, та перерахування ТОВ «Сіроко Фінанс» на банківський рахунок ОСОБА_1 кредитних коштів у сумі 4000 грн., на виконання умов Договору позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за Договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №73336952 від 06.02.2025 року в загальному розмірі 28627,50 грн. та за Договором позики №7523954 (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) від 26.04.2025 року в загальному розмірі 13080 грн.

Щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за кредитними договорами №101021445 від 07.03.2025 року, №8552835 від 08.12.2024 року, №00667-02/2025 від 01.02.2025 року, №50482-01/2025 від 23.01.2025 року.

Згідно з вимогами ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином згідно з умовами договору й вимогами ЦК України.

За ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилом ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.628 ЦК України зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За приписами ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За нормами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Частинами 1-3 статті 1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (Постанова Великої палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 2-383/2010).

З розрахунків заборгованості, складеними первісними кредиторами за кредитними договорами вбачається, що у зв`язку з невиконанням належним чином ОСОБА_1 умов договорів утворилася заборгованість, а саме:

- за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року в розмірі 25159,67 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом, 4900 грн. - сума заборгованості по комісії за обслуговування кредиту, 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за Договором №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року в розмірі 34833,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками; 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за Договором про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року в розмірі 10018 грн., з яких: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками; 5009 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за Договором про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року в розмірі 8326 грн., з яких: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4163 грн. - сума заборгованості за штрафом.

За такого, оскільки сторонами погоджено сплату процентів, а також, беручи до уваги невиконання належним чином відповідачем умов вказаних кредитних договорів, суд вважає, що право позивача, в частині отримання від відповідача неповернутих ним сум отриманих кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами підлягає захисту, а тому, слід задовольнити вимоги щодо стягнення з ОСОБА_1 сум заборгованості, а саме:

- за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- за Договором №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року в: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Доводи відзиву про необґрунтованість розрахунку заборгованості, в частині нарахування заборгованості по тілу кредиту та процентів, є безпідставними, оскільки на його спростування представник відповідача не надала власного розрахунку, який б спростовував правильність розрахунків заборгованості наданих позивачем, а за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 року у справі №753/7883/15 (провадження №61-12395св18), доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.

Під час розгляду справи відповідач та його представник не заявляли клопотання про проведення у цій справі судової економічної експертизи, не надали свого розрахунку, чи інших доказів, які б давали суду підстави для висновку про необґрунтованість наданого позивачем розрахунку заборгованості, або встановлення іншого розміру заборгованості.

Отже, аргументи відзиву про відсутність доказів, які б підтверджували розмір заборгованості, визначений позивачем, є неприйнятними, оскільки така заборгованість обумовлена невиконанням умов договору щодо повернення суми кредиту та передбачених процентів за користування кредитними коштами. Ці складові викладені в умовах укладеного договору.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 30.04.2025 року у справі №464/1980/23 провадження №61-5339св24.

Щодо стягнення заборгованості за пенею та штрафами.

Згідно розрахунків заборгованості, первісними кредиторами нараховані штрафні санкції (пеня, штрафи):

- за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року 5000 грн. - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня);

- за Договором №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року 7500 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за Договором про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року 5009 грн. - сума заборгованості за пенею, штрафами;

- за Договором про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року 4163 грн. - сума заборгованості за штрафом.

Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Частина 2 статті 4 ЦК України закріплює пріоритет норм цього Кодексу над нормами інших законів. Такий спосіб вирішення колізії норм ЦК України з нормами інших законів - з констатацією пріоритету норм цього Кодексу над нормами інших законів підтримувався як Конституційним Судом України (Рішення від 13.03.2012 року у справі №5-рп/2012), так і Верховним Судом України (постанови від 30.10.2013 року у справі №6-59цс13, від 16.12.2015 року у справі №6-2023цс15).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22.06.2021 року у справі №334/3161/17 (пункт 17), від 18.01.2022 року у справі №910/17048/17 (пункт 78), від 29.06.2022 року у справі №477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установивши, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 року №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває дотепер.

Отже, тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Виходячи з вищенаведеного, оскільки неустойка, пеня, штрафи за кредитними договорами нараховані у період дії в Україні воєнного стану, ОСОБА_1 звільняється від обов`язку їх сплати на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Викладення Законом України від 22.11.2023 року №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» пункту 6 розділу ІV Закону №1734-VIII у новій редакції не змінює визначене ЦК України правове регулювання звільнення позичальників від сплати на користь кредитодавців неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання зобов`язання за кредитним договором у період воєнного стану.

Отже, суд вважає, що нарахування пені є неправомірним, а відтак у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача неустойки, пені, штрафів за кредитними договорами №101021445 від 07.03.2025 року, №8552835 від 08.12.2024 року, №00667-02/2025 від 01.02.2025 року, №50482-01/2025 від 23.01.2025 року слід відмовити.

Щодо стягнення заборгованості по комісії за обслуговування кредиту за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року.

З матеріалів справи вбачається, що згідно п.1.5.2. Договору про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року, комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 15400 грн., що нараховується за ставкою 7% відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період (крім останнього періоду), що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього Договору.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Отже, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Відповідно до п. 5 Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, затверджених постановою Правління Національного банку України від 08 червня 2017 року №49 (далі - Правила), банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (п. 8 Правил).

Згідно з додатком 1 до Правил загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержания процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Як вбачається з матеріалів справи, у розділі «Терміни та визнаначення» оспорюваних кредитних договорів комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) встановлена п.1.5.2 цього договору винагорода за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) кредитодавцем протягом всього строку кредитування, що включає цілодобове надання позичальнику актуальної облікової інформації шляхом розміщення її в особистому кабінеті позичальника, зокрема про розмір нарахованої та сплаченої заборгованості за цим договором, її складові, розрахунок поточного платежу, розрахунок суми для повного погашення заборгованості, графік платежів, негайне оновлення інформації при настанні змін, цілодобове забезпечення можливості через особистий кабінет здійснювати миттєвий безкоштовний для позичальника переказ з автоматичним додаванням всіх необхідних реквізитів для погашення заборгованості за цим договором, надсилання позичальнику текстових повідомлень з нагадуванням про дати платежів, інформування про зарахування платежів, згенеровані одноразові ідентифікатори/паролі, інші сервісні повідомлення, консультування та надання інформації з питань, пов`язаних з обслуговуванням кредиту та виконанням цього договору службами підтримки кредитодавця, тощо, яка нараховується кредитодавцем та сплачується позичальником за кожний визначений Графіком платежів розрахунковий період (крім останнього).

У Графіках платежів, які є Додатком №1 до кредитних договорів, зазначені загальні суми за обслуговування кредитної заборгованості.

Пунктами 1.5.2 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

Водночас відповідно до п. 3.1.3 кредитних договорів кредитодавець зобов`язаний протягом всього строку кредитування надавати позичальнику сервіси, за які встановлена комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості). Додатково до цього, на звернення позичальника, але не частіше одного разу на місяць, а також у разі зміни істотних умов договору, кредитодавець безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, шляхом направлення інформації/документів через обрані/вказані позичальником у зверненні канали комунікації.

Між тим, зміст п. 3.1.3 кредитних договорів частково дублює положення п. 1.5.2 у взаємозв`язку з розділом «Терміни та визначення» кредитних договорів у розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір сплаченої суми кредиту), але в п. 3.1.3 кредитних договорів безоплатно, а в п. 1.5.2 кредитних договорів з оплатою наданих послуг.

При цьому, умови кредитних договорів не містять встановленої ціни кожної послуги, пов`язаної з обслуговуванням кредиту, а в графіках платежів комісія за обслуговування кредитної заборгованості значиться загальною сумою, з якої неможливо визначити, за які конкретно послуги вона нараховувалася, зокрема, за ті, що мали надаватися позичальнику оплатно, чи за ті, що раз на місяць безоплатно.

Отже, включення до сум заборгованості за кредитним договором складової заборгованості за комісією за обслуговування кредиту є необґрунтованою з наведених вище підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

У цій ситуації суд враховує, що умови кредитного договору були підготовлені й запропоновані позичальнику самим кредитодавцем, тому в силу ст. 213 ЦК України потрібно застосовувати правило тлумачення contra proferentem (лат. Verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав); особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови; у разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проект договору або запропонувала формулювання відповідної умови.

У зв`язку із цим, суд доходить до висновку про нікчемність умов п. 1.5.2 кредитного договору, укладеного між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 , яким встановлено обов`язок позичальника сплачувати комісії за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості).

Зважаючи на встановлені у справі обставини та сформульований висновок щодо нікчемності пункту п.1.5.2 кредитного договору, зазначена в розрахунку та в позовних вимогах складова сукупної кредитної заборгованості ОСОБА_1 у вигляді заборгованості за комісією з обслуговування кредиту за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року стягненню з відповідача не підлягає.

Відповідно до ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення, що визначено частиною 2 статті 77 ЦПК України.

Згідно із ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Приймаючи до уваги вищевикладене позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в загальному розмірі 51765,57 грн.:

- за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року в розмірі 15259,67 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

- за Договором №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року в розмірі 27333,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року в розмірі 5009 грн., з яких: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками;

- за Договором про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року в розмірі 4163 грн., з яких:: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885 грн. - сума заборгованості за відсотками.

На підставі статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 1435,09 грн. (51765,57 грн. / 120045,07 грн. х 3328 грн.).

Керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в загальному розмірі 51765,57 грн., яка складається з заборгованості:

за Договором про споживчий кредит №101021445 від 07.03.2025 року в розмірі 15259,67 грн., з яких: 9800 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 5459,67 грн. - сума заборгованості по процентам за користування кредитом;

за Договором №8552835 про надання споживчого кредиту від 08.12.2024 року в розмірі 27333,90 грн., з яких: 12424,50 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 14909,40 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Договором про надання фінансового кредиту №00667-02/2025 від 01.02.2025 року в розмірі 5009 грн., з яких: 3944 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1065 грн. - сума заборгованості за відсотками;

за Договором про надання фінансового кредиту №50482-01/2025 від 23.01.2025 року в розмірі 4163 грн., з яких: 3278 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 885 грн. - сума заборгованості за відсотками.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1435,09 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Головуючий суддя: І.О. Притуляк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua