Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №641/8082/26 — Слобідський районний суд міста Харкова

Суд: Слобідський районний суд міста Харкова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №641/8082/26

Суддя: Щепелева Г. М.

Провадження № 2/641/4859/2026Справа № 641/8082/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді- Щепелевої Г.М.,

за участю секретаря судового засідання – Масалової М.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Слобідського районного суду м. Харкова в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 641/8082/26 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Харківського районного суду Харківської області № 635/4799/19 від 13.08.2019 року та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі - 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Послалася на те, що зазначеним судовим наказом з відповідача на користь позивача на утримання дитини стягнуто аліменти у в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.06.2019 і до досягнення дитиною повноліття. Дитина проживає та зареєстрована разом із позивачем, перебуває на її повному утриманні. На теперішній час розмір аліментів присуджений до стягнення є критично недостатнім для забезпечення навіть для забезпечення базових потреб дитини. Відповідач проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 та отримує стабільне грошове забезпечення, розмір якого значно перевищує гарантований розмірі аліментів. За таких обставин стягнення аліментів у мінімальному гарантованому розмірі не відповідає принципу справедливості та пропорційному розподілу обов`язків батьків, щодо тримання дитини. Зважаючи на істотне збільшення потреб дитини, зміну економічної ситуації та наявність у відповідача стабільного доходу, зміна розміру аліментів на 1/4 частку з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, забезпечить більш повний та справедливий захист прав та законних інтересів дитини, у зв`язку із чим позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 19.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

14.09.2026 ухвалою суду клопотання позивача про витребування доказів задоволено.

12.10.2026 постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Позивач в судове засідання не з?явилася, надала до суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала, просила суд розглядати справу за її відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не подавав.

З урахуванням положень п. 2 ч. 3, ч. 4 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідного до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони з 03.10.2014 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який відповідно до заочного рішення Харківського районного суду Харківської області від 07.11.2019 у справі №635/4797/19 розірвано.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 10.10.2025 року серія НОМЕР_2 .

13.08.2019 Харківським районним судом Харківської області видано судовий наказ про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 24.06.2019 і до досягнення дитиною повноліття.

Заочним рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 11.06.2025 у справі №643/10491/24 ОСОБА_2 позбавлено батьківських праві відносно малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

03.10.2019 року державним виконавцем Міськрайонного відділу державної виконавчої служби по Харківському району та місту Люботину Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження щодо примусового виконання судового наказу №635/4799/19 від 13.08.2019 Харківського районного суду Харківської області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 аліментів у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , починаючи з 24.06.2019 і до повноліття дитини.

Стороною позивача наголошено, що визначений судовим наказом від 13.08.2019 у справі №635/4799/19 розмір аліментів на теперішній час не відповідає потребам дитини та не забезпечує належного рівня її утримання.

За твердженням ОСОБА_1 на даний дитина перебуває на її повному утриманні, проте відповідач добровільної участі у належному матеріальному забезпеченні дитини не бере та має заборгованість по сплаті аліментів.

Таким чином, між сторонами склались правовідносини щодо зміни розміру (порядку стягнення) аліментів, визначеного за рішенням суду, спірні правовідносини регулюються нормами Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, Сімейного кодексу України (далі СК України).

Охорона дитинства в Україні є стратегічним загальнонаціональним пріоритетом і має метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні. Державна політика у цій сфері ґрунтується на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно-правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері.

Стаття 18 Конвенції ООН про права дитини декларує, що Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У частині 1 статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

За змістом частини 2 статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (абзац другий частини 3 статті 181 СК України).

Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту її інтересів, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Частина 1 статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, у зв`язку з покращенням матеріального становища платника аліментів одержувач аліментів може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення їх розміру. При цьому, на відміну від зміни розміру аліментів (ст. 192 СК України), визначених за рішенням суду, законом не визначено переліку підстав для зміни способу стягнення аліментів.

Право вимагати заміни способу присудження аліментів може обумовлюватися мінливістю життєвих обставин, зазначених ст.182 - 184 СК України.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ч. 2 статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Змінюючи спосіб стягнення аліментів з платника, суд має визначити їх розмір за правилами, встановленими ст. 182 СК України, тобто врахувати стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у певній твердій грошовій сумі та навпаки). Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).

Отже, у спірних правовідносинах підлягають застосуванню не лише норми ст. 192 СК України, але й низка інших норм, які регулюють обов`язок батьків утримувати своїх дітей, зокрема: ст. 181 «Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину», ст. 182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст. 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст. 184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі».

Указане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05 лютого 2014 року № 6-143цс13, і неодноразово підтриманою Верховним Судом у постановах: від 30 червня 2020 року, у справі № 343/945/19, провадження № 61-2057св20, від 12 січня 2022 року у справі № 545/3115/19, провадження № 61-18145св20, від 23 травня 2022 року у справі № 752/26176/18, провадження № 61-16697св21.

У будь-якому випадку, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить їх стягувачу.

З урахуванням системного аналізу наведених вище норм законодавства, суд зазначає, що присуджуючи аліменти, суд має чітко зазначити спосіб їх стягнення: у частці від доходу або у твердій грошовій сумі. Мінімальний розмір аліментів це законодавча гарантія, яка застосовуються незалежно від рішення суду.

Розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Як вбачається із розрахунку заборгованості складеного Салтівським відділом державної виконавчої служби у місті Харків Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у відповідача ОСОБА_2 станом на 02.07.2026 наявна заборгованість у розмірі 614,25 грн.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №3 від 03.01.2026 солдата ОСОБА_2 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації, з 04.01.2026 призначено на посаду водія- механіка та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно із відповіддю №3331565 від 12.10.2026 із Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, за період із 01.01.2021 по 01.08.2026 ОСОБА_2 отримував дохід від військової частини НОМЕР_1 з квітня 2026 року по серпень 2026 року.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обґрунтовуючи вимоги про зміну способу стягнення аліментів з твердої грошової суми, визначеної судовим наказом у розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на 1/4 частку заробітку відповідача, позивачка посилається на те, що визначений судом у 2019 році розмір аліментів не забезпечує належного матеріального утримання дитини, і тому позивачка вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є змінити розмір аліментів шляхом зміни способу стягнутих з відповідача аліментів з 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на 1/4 частку від усіх доходів відповідача.

Як зазначено вище, відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини належить їх стягувачу.

Чинне законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. Користуючись своїм правом, позивач визначила способом стягнення аліментів їх присудження у частці від доходу батька дитини.

За статтею 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Аналогічні вимоги закріплені і у ст. 183 СК України.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць основних соціальних і демографічних груп населення для дітей віком від 6 до 18 років - 3512,00 грн.

Суд зазначає, що обов`язок батьків щодо утримання дитини є рівним та не залежить від факту проживання батьків окремо чи їх сімейного стану, а розмір аліментів має бути достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Доказів, які б спростовували факт отримання доходу та неможливості сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі, який просить встановити позивачка у своєму позові, відповідач не надав, як і заперечень проти позову, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог та визначення розміру аліментів у частці від доходу відповідача.

З огляду на наведене, виходячи з пріоритету інтересів дитини, з урахуванням положень статей 180, 181, 182 СК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для зміни раніше встановленого розміру аліментів, а саме стягнення аліментів з твердої грошової суми на частку від заробітку (доходу) відповідача, визначивши її у розмірі 1/4 частини доходу відповідача.

Такий розмір аліментів спрямований на забезпечення якнайкращих інтересів дитини, які мають перевагу перед інтересами батьків, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку та буде достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

З огляду на викладене, оцінивши надані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи і заперечення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, враховуючи, що позивач згідно Закону України "Про судовий збір" звільнена від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 206, 263 - 265, 268, 273, 280-283, 293, 294 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягунути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення дитиною повноліття.

Припинити стягнення аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі судового наказу Харківського районного суду Харківської області від 13.08.2019 року по справі № 635/4799/19, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн. 20 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо судового рішення за веб - адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Сторони у справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 .

Суддя Г.М.Щепелева

Оригінал: reyestr.court.gov.ua