Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №638/13197/26 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 638/13197/26

н/п 2/953/5425/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року

Київський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді Вітюка Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.,

учасники справи у судове засідання не з`явились

розглянув у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М., приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Нелюба Марина Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

УСТАНОВИВ

Стислий виклад позиції сторін

У червні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (далі – Товариство), в якому просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 133232 від 10.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайлович.

11.08.2026 відповідач подав до суду заяву про визнання позову, в якій зазначив, що визнає позовні вимоги у повному обсязі. Просив повернути позивачці 50 % судового збору, сплачено під час подання позову.

Процесуальні дії у справі

Київський районний суд м. Харкова ухвалою від 10.08.2026 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив загальне позовне провадження, призначив підготовче засідання, встановив учасникам справи строки для реалізації процесуальних прав.

Підготовче засідання призначено на 12.10.2026.

11.08.2026 від відповідача надійшла заява про визнання позову. Також у заяві просив здійснювати розгляд у відсутність представника.

07.09.2026 від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.

12.10.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином. Подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Суд, ураховуючи заяви сторін, дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутність сторін.

Відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (частина перша статті 206 ЦПК України).

Суд ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав у разі визнання відповідачем позову (частина четверта статті 206 ЦПК України)

За результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Установлені судом обставини, мотиви суду

10.06.2021 приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Є.М. вчинив виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 133232, яким стягнув з ОСОБА_2 (дівоче прізвище позивача) на користь ТОВ "Фінансова Компанія "Еліт Фінанс", кошти у сумі 33727,46 грн.

Позивачка вказує, що зазначений виконавчий напис є незаконним, оскільки, починаючи з 22.02.2017 року, нотаріуси позбавлені можливості вчиняти виконавчі написи про стягнення заборгованості, що випливає з кредитних відносин, за кредитними договорами, які не посвідчені нотаріально та не забезпечені іпотекою. Крім того, нотаріусом не дотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідач визнав вказані обставини.

Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (стаття 87 Закону України "Про нотаріат").

Вирішуючи спір про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду відповідає висновкам, викладеним у раніше ухвалених нею постановах від 27.03.2019 у справі № 137/1666/16-ц, від 02.07.2019 у справі № 916/3006/17.

У пунктах 20, 22 постанови від 15.01.2020 у справі № 305/2082/14-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Пункт 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 встановлено, що для одержання виконавчого напису нотаріуса за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього Переліку), подаються: оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів).

26.11.2014 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 662, якою доповнив перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості."

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано та визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 в частині, зокрема, доповнення Переліку документів розділом "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Верховний Суд у постанові від 21.10.2020 у справі № 172/1652/18 зробив висновок, що: укладений між банком та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, саме у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Таку ж правову позицію підтвердила і Велика Палата Верховного Суду, яка в пунктах 83, 93-95 постанови від 21.09.2021 у справі № 910/10374/17 (на яку посилається позивач) виснувала, що оскільки у судовому порядку постанову № 662 визнано незаконною та нечинною у вказаній вище частині, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса. Виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, укладений між банком та позивачем кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначене вище дає підстави для визнання спірних виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню, у зв`язку із недотриманням приватним нотаріусом під час їх вчинення вимог статей 87, 88 Закону України "Про нотаріат" та Переліку документів. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (підпункти 3.2, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України).

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14.

Відповідач визнав позов.

З цих підстав, враховуючи правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, суд дійшов висновку, що наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Керуючись принципом змагальності та враховуючи визнання позову відповідачем, суд визнає підстави для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю доведеними.

Розподіл судових витрат

Судові витрати сторони, на користь якої ухвалено судове рішення, відшкодовуються за рахунок іншої сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 141 ЦПК України.

Суд вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті у відповідній ухвалі чи рішенні (частина перша статті 142 ЦПК України).

Відповідач визнав позов, тому 50 % судового збору у розмірі 665,60 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а решта 50 % судового збору підлягає поверненню з державного бюджету. Інші витрат позивачка не заявляла.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 19, 76 – 81, 141, 142, 200, 206, 263 – 265, 354 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити повністю.

Визнати виконавчий напис № 133232 від 10.06.2021, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайлович, таким, що не підлягає виконанню.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 665,60 грн.

3. Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 % судового збору у сумі 665,60 грн, сплаченого згідно з платіжною квитанцією ID: 2288-1635-3269-9412 від 11.06.2026.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасники справи мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення даного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 12.10.2026.

Учасники справи:

Позивач (Стягувач) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач (Боржник) Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Еліт Фінанс" (03035, м. Київ, пл. Солом`янська, буд. 2 ЄДРПОУ 40340222).

Суддя Роман ВІТЮК