Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №487/4630/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/4630/26

Провадження № 3/487/852/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Сухаревич З.М., за участю секретаря Сердюк В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні надіслані з Управління патрульної поліції в Миколаївській області матеріали адміністративної справи щодо притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

04 червня 2026 о 02:10 год. в м. Миколаїв, вул. Генерала Олекси Алмазова, 43 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Audi A4 д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, почервоніння обличчя. Водію було запропоновано пройти медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння за місцем зупинки транспортного засобу або в медичному закладі в установленому законодавством порядку за допомогою технічного приладу Драгер, на що він відмовився, що зафіксовано на 471637, чим порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Таким чином ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 повторно не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Також захисник ОСОБА_1 – адвокат Пірог С.В. повідомлявся про дату, час та місце судового засідання, проте не прибув, причин не повідомив.

Відповідно до норм статті 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 173-2 цього Кодексу, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. Зважаючи на вищевикладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у не отриманні повідомлень суду, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи. Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа легко знайде інформацію про судову справу. Функціонує Єдиний державний реєстр судових рішень. На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС.

Також слід зазначити, що якщо учасник справи надав суду телефон та електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши їх у протоколі, то слід припустити, що учасник бажає, або принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, в свою чергу, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них. Суд, який добросовісно інформує учасника справи з наміром забезпечити здійснення правосуддя, не повинен нести «ризик незнання» учасника, який надав суду свої номери та адреси, але не користується чи не стежить за ними.

З огляду на те, що ОСОБА_1 обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про розгляд справи саме Заводським районним судом м. Миколаєва, неодноразово він та його захисник повідомлялися про час і місце розгляду справи, але не прибули в судове засідання та не повідомили причини, суд вважає можливим провести розгляд справи за їх відсутності.

Тим більше, правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку, а стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Диспозиція цієї статті є бланкетною, тобто відсилає до інших норм або правил.

Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 обвинувачується у порушення п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Невиконання вказаних вимог утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Факт скоєння ОСОБА_1 вказаного у протоколі правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 683401 від 04.06.2026 року, відеозаписом, направленням на огляд.

Вказані докази знаходяться у взаємозв`язку, не викликають сумнівів та ніким не спростовані.

Оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, тобто останній своїми діями скоїв правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд враховує суспільну небезпеку вказаного правопорушення та його характер, відомості про особу порушника, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Враховуючи викладене, суд приходить до переконання, що для досягнення мети адміністративного стягнення необхідною та достатньою мірою відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП в межах санкції цієї статті є штраф у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Керуючись ст. ст. 40-1, 130, 221, 283, 284, 294 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Отримувач Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300

ЄДРПОУ – 37992030

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок UA438999980313010149000014001

Код класифікації доходів бюджету 21081300.

Призначення платежу: ЕПР1 № 683401

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету 22030106.

Призначення платежу: справа № 487/4630/26

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення (ч. 1 ст. 307 КУпАП).

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія, не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 307 КУпАП, має бути надана суду, який виніс постанову.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 308 КУпАП).

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34 000 грн.

Особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.

Якщо посвідчення водія не було тимчасово вилучено в порядку, передбаченому статтею 265-1 цього Кодексу, особа, позбавлена права керування транспортним засобом, зобов`язана негайно здати посвідчення водія до уповноважених органів Національної поліції.

У разі виявлення в особи посвідчення водія, яке підлягає здачі, його вилучення здійснюється поліцейським.

Після закінчення строку позбавлення права керування транспортним засобом посвідчення водія повертається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. (ст. 317-1 КУпАП).

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Строк пред`явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.

Суддя: З. М. Сухаревич