Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №953/2753/24 — Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/2753/24

н/п 2/953/1789/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Зуба Г.А.

за участю секретаря судових засідань Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення,

ВСТАНОВИВ:

09.04.2024 до Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість в сумі 70206, 16 грн., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632, 26 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368, 51 грн., інфляційні витрати – 6080, 90 грн., 3% річних від простроченої суми – 2124, 49 грн., судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позовних вимог посилалась на наступне. Відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 . Відповідачі не виконують свої зобов`язання щодо оплати наданих послуг. У підсумку за відповідачами утворилась заборгованість в розмірі 70206, 16 грн. з урахуванням ч.2 ст. 625 ЦК України.

09.04.2024 вказана справа надійшла до суду та розподілена судді Зубу Г.А.

Відповідно до довідки з Реєстру територіальної громади м. Харкова від 24.04.2024, за адресою: АДРЕСА_1 , значиться зареєстрованою відповідач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 за адресою зазначеною у позові – не значиться.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2024 було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19.08.2024 позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення було задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 70206 (сімдесят тисяч двісті шість) грн.., 16 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632 (тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві) грн.., 26 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн., 51 коп., інфляційні витрати – 6080 (шість тисяч вісімдесят) грн., 90 коп., 3% річних від простроченої суми – 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн., 49 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, судовий збір у рівних частках по 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок та витрати пов`язані з розглядом справи у рівних частках по 40 (сорок) гривень 00 коп. з кожного.

15.01.2026 до суду від ОСОБА_1 , в особі представника – адвоката Холодова Л.Ю., надійшла заява про перегляд заочного рішення.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 02.02.2026 заяву представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Холодова Леоніда Юрійовича про перегляд заочного рішення – задоволено та скасовано заочне рішення від 19 серпня 2024 року.

26.02.2026 від представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. надійшов відзив на позовну заяву шляхом надсилання через систему «Електронний суд», в якому просив відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне. Заявлені позовні вимоги стосуються стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715 заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 70206 (сімдесят тисяч двісті шість) грн 16 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632 (тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві) грн 26 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 51 коп., інфляційні витрати 6080 (шість тисяч вісімдесят) грн 90 коп., 3% річних від простроченої суми 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн 49 коп. Проти позовних вимог заперечує, виходячи з наступного. Квартира АДРЕСА_2 була приватизована наступними особами: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 та ОСОБА_8 . ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_4 її частку квартири мали успадкувати її діти ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 і заяву про прийняття спадщини на його частку квартири подали його онуки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 . ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_8 . ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , помер ІНФОРМАЦІЯ_10 . Таким чином квартирою АДРЕСА_2 на момент приватизації володіли 8 (вісім) осіб. При цьому, ОСОБА_1 не проживала в квартирі АДРЕСА_2 , оскільки вона проживала з 01.10.2015 разом зі своїми дітьми ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , за адресою: АДРЕСА_3 , що підтверджується Актом від 28.01.2026 з підписами сусідів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підписи яких були засвідчені підписом секретаря Малоданилівської селищної ради Михайловською Д.С. та скріплені печаткою Малоданилівської селищної ради. ОСОБА_1 та пізніше її діти ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , навчались у КЗ «Малоданилівський ліцей». Крім того, повідомляє, що з 26.09.2022 ОСОБА_1 зареєстрована у м. Одеса як внутрішньо переміщена особа та проживає разом з дітьми за адресою: АДРЕСА_4 .

28.05.2026 від представника позивача шляхом надсилання через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, зокрема, наступне. На момент подання позовної заяви до суду, а саме: 04.04.2024, згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 13.02.2024 за адресою АДРЕСА_1 були зареєстровані наступні особи, а саме: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ), ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_13 ), ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 ), ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_14 ). Інформації щодо зняття з обліку осіб зареєстрованих за вищевказаною адресою, звернень щодо зміни місця проживання, здійснення перерахунку до «Підприємства» у позовний та поза межами позовного періоду не надходило. Так ОСОБА_2 на момент подачі позовної заяви до суду, а саме 04.04.2024 року, згідно довідки про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 13.02.2024 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Інформація про зняття з обліку ОСОБА_2 в зв`язку зі смертю на момент подачі позовної заяви до суду, а сааме 04.04.2024 у «Підприємства» була відсутня. Представником КП «Харківські теплові мережі» 28.05.2026 через підсистему «Електронний суд ЕСІТС» до суду направлено клопотання про виключення зі справи відповідача ОСОБА_2 . За положенням п. 11 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII (введено в дію з 01.05.2019), індивідуальний споживач зобов`язаний інформувати управителя, виконавців комунальних послуг про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) та про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, у випадках та порядку, передбачених договором. Згідно пп.3 п.28 «Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2019 № 690 (далі Правил № 690),споживач інформує протягом місяця з дня настання таких змін виконавця про зміну власника житла (іншого об`єкта нерухомого майна) шляхом надання виконавцю витягу або інформації з Реєстру речових прав на нерухоме майно, а також про фактичну кількість осіб, які постійно проживають у житлі споживача, з метою подальшого внесення змін до договору. Із заявами про зміну місця проживання, чи реєстрації, проведенням перерахунку споживачі за адресою: АДРЕСА_1 до КП «Харківводоканал» у позовний період та поза межами позовного періоду не зверталися. Отже, за змістом наведених норм вбачається, що звільнення споживача від сплати вартості комунальних послуг або ж зменшення їх розміру можливе за умови, що споживач письмово повідомив виконавця послуг про тимчасову відсутність за місцем реєстрації (проживання) із дорученням відповідного документа, що підтверджує такий факт. Посилання відповідача ОСОБА_1 про те, що вона проживала за іншою адресою, а тому не користувалася послугами позивача не заслуговує на увагу, адже у період коли ОСОБА_1 мала зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у силу ст. 9 Закону України «Про житлово – комунальні послуги» вона несла солідарну відповідальність. Відповідно до положень Правил користування приміщеннями житлових будинків та гуртожитками, затверджених Постановою КМУ від 08.10.1992 № 572 (п.10), Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань ЖКГ України від 27.06.2008 №190 (п.3.9), Правил надання послуг з газопостачання, затверджених постановою КМУ від 09.12.1999 № 2246 (п.4) відкриття окремих особових рахунків на кожного із співвласників можливе лише після виділення частки кожного із співвласників в натурі та встановлення окремих облікових приладів на споживання води, газу, електричної та теплової енергії. Враховуючи наведене, та оскільки між Відповідачами не встановлено порядку користування квартирою АДРЕСА_2 , особові рахунки на оплату комунальних послуг кожному з них не виділено, а тому заборгованість за послуги централізованого водопостачання та централізованого водовідведення має бути стягнута солідарно зі всіх відповідачів.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.06.2026 закрито провадження в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 за послуги з централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, інфляційні витрати, 3% річних від простроченої суми та судових витрат у справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення.

11.06.2026 через систему «Електронний суд» від представника відповідачка ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. надійшло клопотання про долучення доказів, а саме: свідоцтво про право власності на житло від 13.12.1994 реєстр. №2-94-45500-М-2, видане Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду; довідку № 1150032 від 15.08.2024 про наявність або відсутність інформації про зареєстровані права на об`єкт нерухомого майна, видану Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради; інформацію з реєстру територіальної громади м. Харкова, про осіб місце проживання яких зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 ; свідоцтво про смерть ОСОБА_4 ; свідоцтво про шлюб ОСОБА_16 та ОСОБА_17 від 23.10.2004; сСвідоцтво про смерть ОСОБА_5 (а.с. 174-185).

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином. 17.09.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача надала до суду заяву про розгляд справи без її участі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідачки ОСОБА_1 – адвокат Холодов Л.Ю. в судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином (а.с. 188, 190, 196), причини неявки суду невідомі. Жодних клопотань до суду ненадходило.

За змістом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

При цьому суд враховує, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 279 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті на підставі наявних в справі доказів за відсутності сторін та їх представників, оскільки подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування строків розгляду справи, враховуючи, що справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки при розгляді справи судом дотримуються права всіх учасників щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, приходить до наступного висновку.

Суд встановив, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб (довідкою про склад сім`ї) від 24 квітня 2024 року (а.с. 28), та є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються КП «Харківводоканал» за вказаною адресою. Облік нарахувань та оплат за які здійснюються за абонентським особовим рахунком № НОМЕР_1 .

Вказана квартира належить відповідачці на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, видане 13.12.2019 Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду, р. № 2-94-45500-М-2 (а.с. 178-179).

Відповідно до Розрахунку суми заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 , в якому міститься інформація про об`єм поставлених відповідачам послуг, їх вартість згідно зі встановленими тарифами, а також відображено всі здійснені відповідачкою оплати, у ОСОБА_1 обліковується заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632, 26 грн., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368, 51 грн (а.с. 16-21).

Частиною 2 ст. 625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Таким чином, відповідачці нараховано інфляційні витрати – 6080, 90 грн., 3% річних від простроченої суми – 2124, 49 грн.

За приписами ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення» споживач зобов`язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання i водовідведення.

Згідно з п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місць; плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Несплата боргу призводить до погіршення стану комунальних мереж централізованого водопостачання та водовідведення, погіршує можливості щодо забезпечення екологічного добробуту міста і негативно впливає на впровадження природоохоронних заходів.

Згідно п. 29 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення. Споживач має право на зменшення розміру плати у разі тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім`ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Разом з тим, представником відповідачки ОСОБА_1 – адвокатом Холодовим Л.Ю. до суду надано довідку від 26.09.2022 № 5138-5002173190 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 , з якої вбачається, що з 26.09.2022 відповідачка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 57).

Проте, з позовної заяви вбачається, що відповідачка ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 70206, 16 грн за період з 01.10.2017 по 31.01.2022.

Оскільки відповідачкою ОСОБА_1 не надано позивачу належних доказів її тимчасової відсутності за місцем реєстрації, а тому відсутні підстави для звільнення її від оплати послуг позивача.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з чч. 1, 3 ст. 9 вищевказаного Закону споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ч. 3 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) за індивідуальним договором з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем складається з: плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства; плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України; плати за технічне обслуговування та поточний ремонт внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку, що забезпечують надання відповідної послуги, що визначається договором між виконавцем та співвласниками багатоквартирного будинку.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 07 липня 2020 року у справі № 7128916/17-ц, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах (частина перша статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року). Споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а саме обставини про споживання відповідачкою житлово-комунальних послуг з водопостачання та водовідведення, обсяги наданих відповідачці послуг та їх вартість, неналежне виконання відповідачкою свого обов`язку з повної та своєчасної оплати спожитих послуг, наявність у відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 70206 грн 16 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632, 26 грн, за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368, 51 грн, інфляційні витрати – 6080, 90 грн, 3% річних від простроченої суми – 2124, 49 грн.

Згідно з вимогами ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання чи виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % від простроченої суми. Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Так, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

При цьому, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, відповідачка не надала належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин. Зокрема, відповідачкою не надано доказів виконання своїх зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі сплати вартості житлово-комунальних послуг, не спростовано розмір заборгованості за житлово-комунальні послуги, не надано доказів ненадання або неналежного надання позивачем житлово-комунальних послуг, не надано власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними доказами.

Крім того, суд висновує, що згідно з положенням статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Нормою частини третьої статті 267 ЦК України встановлено, що суд застосовує позовну давність лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення судом рішення.

Тлумачення частини третьої статті 267 ЦК України, положення якої сформульовано із застосуванням слова «лише» (аналог «тільки», «виключно»), та відсутність будь-якого іншого нормативно-правового акта, який би встановлював інше правило застосування позовної давності, дає підстави для твердження про те, що із цього положення виплаває безумовний висновок, відповідно до якого за відсутності заяви сторони у спорі, позовна давність судом не застосовується.

Виходячи із основних засад цивільного права, які характеризуються загальним підходом до певної групи цивільних правовідносин, принципу рівності правового регулювання окремого виду правовідносин та аналізуючи норми розділу V ЦК України «Строки та терміни. Позовна давність» у їх сукупності, слід дійти висновку про поширення норми частини третьої статті 267 ЦК України як на загальну, так і спеціальну позовну давність.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише із наявністю про це заяви сторони.

Суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність.

Вказаний правовий висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі № 6-738цс15.

Верховний Суд України виклав подібну правову позицію й у постанові від 22 березня 2017 року у справі № 6-3063цс16, вказавши, що суд за власною ініціативою не має права застосувати позовну давність. Без заяви сторони у спорі позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов`язана лише з наявністю про це заяви сторони, зробленої до ухвалення рішення судом першої інстанції.

Суд встановив, що жодна зі сторін не зверталася до суду із заявою про застосування строків позовної давності при розгляді вказаної справи.

Таким чином, оскільки відповідачка належним чином не виконувала свої зобов`язання зі своєчасної та повної оплати житлово-комунальних послуг, це є підставою для судового захисту цивільних прав та законних інтересів позивача шляхом стягнення з відповідачки заборгованості шляхом стягнення з відповідачки заборгованості за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 70206 грн 16 коп.

Щодо аргумента представника відповідачки ОСОБА_1 – адвоката Холодова Л.Ю. про те, що послуги за житлово-комунальні послуги мали бути розподілені між кожним співвласником суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 355 ЦК України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка утворилася за період з 01.10.2017 по 31.01.2022, де ОСОБА_1 є власницею частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка їй належить на праві спільної сумісної власності (а.с. 178-179), у загальному розмірі 70206, 16 грн.

Даних про те, що відповідачка зверталася з вимогою про виділ у натурі частки із квартири, що є у спільній сумісній власності, за адресою: АДРЕСА_1 , матеріали справи не містять.

Стаття 13 Конституції України та ч. 4 ст. 319 ЦК України передбачено положення про те, що власність зобов`язує.

Відповідно до частини першої статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», у редакції чинній на час виникнення оспорюваних відносин, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

В силу п. 2 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирного будинку є співвласниками допоміжних приміщень будинку… і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. З наведених норм вбачається, що в разі доведеності одним із співвласників понесення ним витрат на управління, утримання та збереження спільного майна, участь у чому (управлінні, утриманні, збереженні) пропорційно своїй частці зобов`язаний приймати інший співвласник, який ухиляється від свого обов`язку, особа, яка зазнала витрат, має право на їх відшкодування у передбаченому законом порядку. Зокрема, такими способами захисту права є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ст. 322 ЦК України на власника покладено тягар утримання майна.

Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, суд зазначає, що одними з основних засад цивільного судочинства є диспозитивність та змагальність сторін.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, що встановлено частиною 1 ст. 13 ЦПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Так, згідно з ч. 1 ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтею 48 ЦПК України, передбачено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до чч. 1, 4 ст. 51 ЦПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку.

Частиною 3 статті 51 ЦПК України визначено, що після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.

Тобто, це лише процесуальне право позивача заявити про залучення співвідповідача.

Разом з цим, на час розгляду даної справи, від позивача на адресу суду не надходило клопотань про залучення співвідповідачів або заміну неналежного відповідача у справі.

Так, боржник, який виконав солідарний обов`язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього (частини четверта статті 544 ЦК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави зробити висновок, що кожен співвласник зобов`язаний брати участь у витратах щодо утримання майна, що є у спільній частковій власності, незалежно від того, хто здійснює фактичні дії, спрямовані на утримання спільного майна. Співвласник, який виконав солідарний обов`язок щодо сплати необхідних витрат на утримання майна, має право вимагати від іншого співвласника їх відшкодування (право зворотної вимоги - регрес).

Якщо хтось із співвласників відмовляється брати участь у витратах, інші співвласники можуть здійснити їх самостійно і вимагати від цього співвласника відшкодування понесених витрат у судовому порядку або ж безпосередньо звернутись до суду з позовом про примусове стягнення з співвласника, який відмовився нести тягар утримання спільного майна, коштів для цієї мети.

Відповідно до чч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Суд постановляє рішення в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Враховуючи диспозитивність цивільного судочинства та принцип змагальності, та те, що відповідач в добровільному порядку не виконує взяті на себе зобов`язання, суд, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до ст. 89 ЦПК України, дійшов висновку про доведеність позивачем заявлених вимог, а тому з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість за житлово-комунальні послуги в загальному розмірі 70206 грн 16 коп, тобто позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією в національній валюті №26027 від 02 вересня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 гривень (а.с. 7).

Оскільки суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача, то з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в сумі 2422, 40 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до інших судових витрат належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, для стягнення зазначених витрат, вони повинні відповідати критерію необхідності здійснення таких витрат для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Абзац 2 частини 1 статті 177 ЦПК України зобов`язує позивача, у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет, додати до позовної заяви докази надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

У разі недотримання цієї вимоги закону, позовна заява не може бути прийнята судом до розгляду та підлягає залишенню без руху на підставі ч. 1 ст. 185 ЦПК України.

Таким чином, судом встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, зокрема щодо надіслання відповідачу копії позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, у разі звернення до суду за допомогою системи «Електронний суд», є необхідними для підготовки справи до розгляду, а тому підлягають стягненню на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.

На підтвердження витрат, пов`язаних з розглядом справи, представником позивача до матеріалів справи надані квитанції АТ «Укрпошта» по сплаті поштових відправлень відповідачці ОСОБА_1 на загальну суму 40, 00 грн. (а.с. 12-13).

З урахуванням викладеного, з відповідачки на користь Комунального підприємства «Харківводоканал» підлягають стягненню інші судові витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду, у розмірі 40, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 5, 12, 76, 141, 164, 206, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого водопостачання та з централізованого водовідведення – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, заборгованість за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у загальному розмірі 70206 (сімдесят тисяч двісті шість) грн 16 коп., із них: за надані послуги з централізованого водопостачання за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 36632 (тридцять шість тисяч шістсот тридцять дві) грн 26 коп., за надані послуги з централізованого водовідведення за період з 01.10.2017 по 31.01.2022 у розмірі 25368 (двадцять п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн 51 коп., інфляційні витрати – 6080 (шість тисяч вісімдесят) грн 90 коп., 3% річних від простроченої суми – 2124 (дві тисячі сто двадцять чотири) грн 49 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 (сорок) копійок та витрати пов`язані з розглядом справи у розмірі 40 (сорок) гривень 00 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Харківводоканал», код ЄДРПОУ 03361715, місцезнаходження за адресою: 61052, м. Харків, вул. Конторська, буд. 90;

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; місцеперебування за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено 09 жовтня 2026 року.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ