Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №475/936/26 — Доманівський районний суд Миколаївської області

Доманівський районний суд Миколаївської області

вул.Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400

e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua

Справа № 475/936/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

09.10.2026смт. Доманівка

Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді Єгорової Н.І.,

при секретареві- Маковецькій Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в с.Доманівка цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

Позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те , що 21.04..2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір №2237153 від 21.04.2025 про надання споживчого кредиту в електронній формі, який підписано відповідачем одноразовим ідентифікатором.

На виконання умов договору, кредитодавцем було перераховано відповідачеві грошові кошти у розмірі, встановленому Договором.Відповідно до умов Кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах:сума кредиту 8000,00 грн, строк користування кредитними коштами 350 днів.

Позикодавець виконав умови договору щодо надання кредиту, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок.

Позичальник неналежним чином виконував умови договору щодо повернення кредиту, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість.

28.11.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «Діджи Фінанс» укладено договір факторингу № 28112025. Відповідно до умов якого ТОВ «Слон Кредит» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2237153 від 21.04.2025.

Загальний розмір заборгованості відповідача за Договором №2237153 від 21.04.2025 становить 41280 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) 8000грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 17280,00 грн; заборгованість за пенею та/або штрафами 16 000,00 грн.

Враховуючи, що відповідач не вживає заходів до сплати заборгованості, позивач просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача 41280 грн заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Представник позивача у судове засіданні не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Щодо винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзиву не подав, про час та місце розгляду справи двіччі повідомлений належним чином з гідно з вимогами п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, суд приходить до наступного висновку.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.04.2025 відповідач ОСОБА_1 заповнив заяву-анкету на видачу кредиту №2237153 від 21.04.2025, в якій зазначив свої персональні дані.Перед укладенням договору відповідачу наданий для ознайомлення Паспорт споживчого кредиту - інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, з якими ОСОБА_1 погодився та підписав електронним підписом із застосуванням одноразового ідентифікатора Т183.

21.04.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2237153 .

Сторони домовились, що укладення цього Договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт. Електронна ідентифікація Споживача в ІКС товариства здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, що є електронним підписом споживача та направлений товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний споживачем при вході/протягом періоду обслуговування в товаристві. При цьому, споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІКС Товариства (п. 1.1. кредитного договору).

Згідно з умовами договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором

Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000,00 грн. Тип кредиту кредит. Строк кредиту 350 дні (в)(день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 25 днів (п.1.2.-1.4. кредитного договору).

Відповідно до умов договору передбачено сплату процентів за користування кредитом. Так, підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом. Стандартна процентна ставка становить 3% в день та застосовується з другого дня користування кредитом (включно) до 15.05.2025 року включно. Знижена процентна ставка 0.15% в день та застосовується в період дії стандарної процентної ставки, відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 15.05..2025 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту п.1.5-1.5.2.1. Пільгова процентна ставка становить 0,75% в день та застосовується з 16.05..2025 року(включно) до останнього дня строку кредиту (п.1.5.3. кредитного договору).

Денна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 0.945% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії п.1.7. Загальні витрати на дату укладення Договору складають: 26460 грн, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, або 20988 грн, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: 34460 грн річних, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії, або 28988грн річних, якщо застосовано знижену процентну ставку, протягом періоду її дії.

Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1 кредитного договору).

Відповідач погодився з умовами та підписав Договір про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2237153 від 21.04.2025 та додаток №1 таблицю обчислення загальної вартості кредиту електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора Т183.

Позикодавець виконав умови договору щодо надання кредиту, перерахувавши позичальнику кошти на банківський рахунок, про що свідчить довідка ТОВ «ПЕЙТЕК» Вих. № 20251210-574 від 10.12.2025 відповідно до якої, було здійснено успішна платіжна транзакція з переказу коштів без відкриття рахунку на суму 8 000,00 грн з призначенням платежу: зарахування на картку, ЕПЗ 5168745133384682.

Відповідач неналежним чином виконував умови договору, внаслідок чого у нього виникла кредитна заборгованість.

Відповідно до Розрахунку заборгованості за кредитним договором №2237153 від 21.04.2025 ТОВ «Слон кредит», станом на 28.11.2025 у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 41280грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (основне тіло) - 8000 грн, заборгованості по відсотках - 17280 грн, штраф і пеня - 16 000,00 грн.

28.11.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ "Діджи Фінанс" укладено договір факторингу №28112025. Відповідно до умов договору факторингу ТОВ «Діджи Фінанс» передає, а позивач приймає за плату права вимоги до боржників.

Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру боржників, ТОВ «Слон Кредит» передав, а ТОВ «Діджи Фінанс» прийняв Реєстр права вимоги до Договору факторингу № 28112025 від 28.11.2025. До позивача перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором №2237153 від 21.04.2025 у розмірі 61 199,99 грн, яка складається з заборгованості за кредитом (основне тіло) у сумі 41280грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (основне тіло) - 8000 грн, заборгованості по відсотках - 17280 грн, штраф і пеня - 16 000,00 грн., що підтверджується витягом з додатку до договору факторингу №28112025 від 28.11.2025.

Платіжною інструкцією від 03.12.2025 №13848 підтверджується оплата позивачем по договору факторингу №28112025 від 28.11.2025 року.

Доказів повного погашення заборгованості ані перед первісним кредитором, ані перед новим кредитором - позивачем у даній справі, відповідач суду не надав.

Відповідач не спростував наявність та розмір заборгованості за кредитним договром.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За нормами статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі Закон), згідно із статтею 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (частина п`ята статті 11 Закону).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина дванадцята статті 11 Закону).

Положеннями статті 12 Закону передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Положення п. 6, 12 ст. 3 Закону визначають: електронний підпис одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ст. 639 ЦК України).

Наведене, у свою чергу, свідчить про належне укладення кредитного договору з використанням електронного цифрового підпису сторін.

Згідно положень статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Аналізуючи досліджені в судовому засіданні письмові докази суд вважажє довенденим укладення кредитного договору між сторонами та наявність заборгованості тілом за кредиту в розмірі - 8000 грн,та заборгованості по відсотках в сумі- 17280 грн, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача пені/штрафів в сумі 16 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, дія якого триває до тепер.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022, яким розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 18 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Також Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15.03.2022 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» доповнено пунктом 6-1 такого змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Норми цього пункту поширюються, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є чинними.

Пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про споживче кредитування» встановлено, що у разі прострочення споживачем у період з 01.03.2020 до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором.

Таким чином, зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на чинні положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивачем безпідставно нараховано відповідачу пені/штрафів в розмірі 16 000,00 грн, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

За таких обставин, заборгованість відповідача за кредитним договором №2237153 від 21.04.2025 становить 25280 грн, з яких: тіло кредиту 8000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 17280 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у разі задоволення позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Судові витрати в цій справі, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, складаються з судового збору та витрат на професійну правову допомогу.

Позивач просить стягнути витрати на професійну правову допомогу в розмірі 6000,00 грн.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн позивач подав такі докази: Договір про надання правничої допомоги №42649746 від 01.06.2026; додаткову угоду №2237153 від 03.07.2026 до Договору про надання правничої допомоги №42649746 від 01.06.2026, детальний опис робіт на суму 6000,00 грн, акт про надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги від 03.07.2026. При визначенні суми відшкодування витрат на правничу допомогу, суд застосовує критерії реальності адвокатських витрат.

Враховуючи складність справи, яка відноситься до малозначніих, розглядалася за відсутності сторін, беручи до уваги співмірність ціни позову розміру гонорару, частковість задоволення та принцип справеливості, суд вважажє доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

Судові витрати у виді судового збору будуть складати 1630.46 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 264, 265, 274, 275, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» місцезнаходження: вул. Симони Петлюри, м. Бровари, Київська область, буд. 21/1, 07406, ЄРДПОУ:42649746, заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний» №2237153 від 21.04.2025 в розмірі 25280 грн, з яких: тіло кредиту 8000 грн; заборгованість за нарахованими процентами 17280 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» місцезнаходження: вул. Симони Петлюри, м. Бровари, Київська область, буд. 21/1, 07406, ЄРДПОУ:42649746, витрати пов`язані з оплатою судового збору, у розмірі 1630.46 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Доманівским районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяН. І. Єгорова