Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №638/22074/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/22074/26

Провадження № 1-кп/638/2156/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова

у складі головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю секретаря: ОСОБА_2 ,

з участю прокурора: ОСОБА_3 ,

з участю обвинуваченого: ОСОБА_4 ,

з участю захисника обвинуваченого: ОСОБА_5 ,

з участю заставодавця: ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові в режимі відеоконференції в приміщенні суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026050010009894 від 29.04.2026 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липовець, Хустського району, Закарпатської області, українця, громадянина України, із вищою освітою, неодруженого, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, військовослужбовець, перебуває на посаді командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів - командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «сержант», раніше не судимий, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30 червня 2026 року №181, сержанта ОСОБА_4 призначено на посаду командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів - командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи злочинний умисел, спрямований на незаконне придбання, носіння, зберігання та збут вибуховних речовин, без передбаченого законом дозволу, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, без передбаченого законом дозволу, всупереч вимог законодавства, які забороняють носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут без відповідного дозволу вогнепальної зброї, бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв, в невстановлену дату, час та місце, при невстановлених обставинах, але не пізніше 15.05.2026 року придбав сумішеві вибухові речовини на основі нітрату амонію (аміачної селітри), нітрогліцерину та етиленглікольдинітрату загальною масою 46 049 грам та конструктивно оформлені заряди пластичної вибухової речовини на основі гексогену загальною масою 11 155 грам, які в подальшому переніс за місцем свого мешкання та почав зберігати без передбаченого законом дозволу.

Надалі, в період часу з 18 години 50 хвилини до 19 години 30 хвилини 15.05.2026 року, перебуваючи на відкритій ділянці місцевості, поблизу міста Ізюм, Харківської області за координатами 49°11'15.3''N 37°15'57.5''Е, сержант ОСОБА_4 , збув оперативним покупцям ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які виконували спеціальне завдання правоохоронних органів діючи під зміненими анкетними даними, сумішеві вибухові речовини на основі нітрату амонію (аміачної селітри), нітрогліцерину та етиленглікольдинітрату загальною масою 465 049 грам та конструктивно оформлені заряди пластичної вибухової речовини на основі гексогену загальною масою 11 155 грам, придатні для здійснення вибуху за наявності засобу підриву (ініціювання) або створення необхідних для цього умов, за грошові кошти у сумі 100 000 (сто тисяч) гривень, які до того були вручені оперативним покупцям співробітниками правоохоронних органів в ході проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки.

Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, тобто придбання, носіння, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

27.09.2026 року між прокурором - прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , якому на підставі статті 36 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №62026050010009894 від 29.04.2026 року, та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у присутності захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно укладеної угоди, обвинувачений ОСОБА_4 зобов`язався беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, вчиненого ним за викладених вище обставин у повному обсязі згідно з пред`явленого обвинуваченням. Сторони угоди підтверджують, що її укладення є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Сторони підтверджують, що кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди не завдано. Витрати на залучення експерта у зв`язку із проведенням під час досудового розслідування становлять 38 508,50 грн., які сторона обвинувачення вважає за доцільне покласти на обвинуваченого. При укладенні угоди, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, є учасником бойових дій та продовжує виконувати обов`язки щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, щире каяття, зобов`язання перерахувати внесену заставу у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240,00 грн. на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_2 , а також беззастережне визнання ним своєї винуватості. Так, враховуючи обставини, які пом`якшують покарання та істотно впливають на прийняття рішення про укладення угоди про визнання винуватості та обумовлення міри покарання за вчинений злочин, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, сторони вважають призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України сторони дійшли згоди про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з випробуванням.

В підготовчому судовому засіданні учасники провадження просили затвердити угоду про визнання винуватості.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, розкаявся у вчиненому та пояснив, що під час укладення угоди діяв добровільно, розуміє свої права та наслідки укладення угоди про визнання винуватості, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості судом, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання.

Суд, заслухавши думку учасників підготовчого провадження, дослідивши наявні матеріали судової справи та кримінального провадження, розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, виходить з наступних обставин.

Згідно частини 3 статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема, затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу;

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

За змістом частин 2, 4 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена, зокрема у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Згідно з вимогами частини 5 статті 12 Кримінального кодексу України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, є тяжким злочином.

Отже, в даному кримінальному провадженні можливе укладання угоди про визнання винуватості.

Обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє права, визначені частиною 4 статті 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження цієї угоди, передбачені частиною 2 статті 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст угоди відповідає вимогам статті 472 КПК України та закону, зокрема статтям 62, 63, 65, 69, 263, 296 КК України, та інтересам суспільства. Судом не встановлені підстави для відмови у затвердженні угоди, що передбачені частиною 7 статті 474 КПК України.

Таким чином, своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення - злочин, передбачений частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України, тобто придбання, носіння, зберігання та збут вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачені статтею 66 Кримінального кодексу України, є: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та беззастережне визнання своєї винуватості.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі статтею 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

При вирішенні питання про затвердження угоди, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який неодружений, на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей не має, є діючим військовослужбовцем, займає посаду командира екіпажу безпілотних авіаційних комплексів - командира відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів роти безпілотних авіаційних комплексів стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , з вищою освітою, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судимий, згідно службової характеристики характеризується позитивно; щире каяття обвинуваченого, а також беззастережне визнання ним своєї винуватості, беручи до уваги інтереси суспільства, враховуючи вік обвинуваченого, стан здоров`я та інші обставини, що його характеризують.

Метою призначення покарання, виходячи із положень частини 2 статті 50 КК України, є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи вищевказані обставини, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, з урахуванням конкретних обставин кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості від 27.09.2026 та призначити ОСОБА_4 покарання за частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України у виді позбавлення волі із застосуванням статей 75, 76 Кримінального кодексу України, оскільки цей вид покарання буде мати вплив на його виправлення та попередження нових злочинів, і саме в такому випадку буде досягнута передбачена частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України мета покарання як обвинуваченим, так і іншими особами.

Питання щодо витрат, пов`язаних із проведенням експертизи по кримінальному провадженню вирішити на підставі статті 124 КПК України.

Питання про долю речових доказів і документів вирішити на підставі статті 100 КПК України.

Цивільний позов не заявлявся.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 16.07.2026 року підозрюваному ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесенням застави в розмірі 266 240,00 грн.

17.07.2026 року ОСОБА_4 звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.

Враховуючи приписи статті 72 Кримінального кодексу України суд вважає необхідним зарахувати строк попереднього ув`язнення у строк покарання.

Згідно листа Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, підтверджено надходження на депозитний рахунок коштів, отриманих 16.07.2026 року у якості застави за ОСОБА_4 у розмірі 266 240,00 грн. згідно ухвали Шевченківського районного суду м. Дніпра від 16.07.2026 року у справі №932/5782/26.

Відповідно до абз. 3 частини 4 статті 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Статтею 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 8 статті 182 КПК України визначено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (частина 11 статті 182 КПК України).

Судом встановлено, що з моменту звільнення з-під варти та на день ухвалення вироку, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_4 виконав покладенні на нього слідчим суддею обов`язки, передбачені статтею 182 КПК України. Враховуючи положення частини 1 статті 26 КПК України, відповідно до яких сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд вважає за можливе на підставі частини 11 статті 182 КПК України, заставу у розмірі 266 240,00 грн., що не була звернена у дохід держави, на підставі заяви заставодавця та враховуючи обставини кримінального правопорушення, перерахувати заставу на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_2 .

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. У зв`язку з чим, суд вважає необхідним скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 21.07.2026 року у справі №932/5782/26, провадження №1-кс/932/3292/26.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 373, 374, 376, 394, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27.09.2026 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62026050010009894 від 29.04.2026 року, укладену між прокурором першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України та призначити покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі статті 76 Кримінального кодексу України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби до уповноваженого органу з питань пробації за місцем його проживання; повідомляти командира військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання про зміну місця свого проживання чи роботи; не виїжджати за межі України без погодження з командиром військової частини, за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання.

Відповідно до частини 4 статті 76 Кримінального кодексу України, частини 1 статті 163 Кримінально-виконавчого кодексу України здійснення нагляду за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільненого від відбування покарання з випробуванням, протягом іспитового строку покласти на командира військової частини за місцем проходження ним військової служби, а у випадку його звільнення з військової служби на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін.

На підставі статті 72 Кримінального кодексу України, зарахувати у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.07.2026 року по 17.07.2026 року із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Після набрання вироком законної сили, внесену заставу у розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., яка була внесена згідно із квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №СВ10245746/1 від 17.07.2026 року ОСОБА_6 , перерахувати відповідно до частини 11 статті 182 КПК України на спеціальний рахунок військової частини НОМЕР_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , розрахунковий рахунок НОМЕР_4 , призначення платежу: для підтримки Збройних Сил України).

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , витрати, які пов`язані із залученням експерта за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/105-26/5444 у розмірі 7 701,76 грн.; за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/105-26/5446 у розмірі 7 701,76 грн.; за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/105-26/5445 у розмірі 7 701,76 грн.; за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/105-26/5448 у розмірі 7 701,76 грн.; за проведення судової вибухо-технічної експертизи №КСЕ-19/105-26/5447 у розмірі 7 701,76 грн., а в загальному розмірі 38 508,50 грн. - на користь держави.

Після набрання ухвалою законної сили скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Дніпра від 21.07.2026 року у справі №932/5782/26, провадження №1-кс/932/3292/26, а саме на мобільний телефон марки: «iPhone» модель «16 E» IMEI № НОМЕР_5 , IMEI № НОМЕР_6 з сім картою мобільного оператора Vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «iPhone» модель «15 Plus» IMEI № НОМЕР_8 , IMEI № НОМЕР_9 без сім карти.

Речові докази, а саме:

- мобільний телефон марки: «iPhone» модель «16 E» IMEI № НОМЕР_5 , IMEI № НОМЕР_6 з сім картою мобільного оператора Vodafone з номером мобільного телефону НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «iPhone» модель «15 Plus» IMEI № НОМЕР_8 , IMEI № НОМЕР_9 без сім карти - повернути власнику;

- пластикову пляшку, всередині якої міститься розсипчаста речовина білого кольору невідомого походження та чорний поліетиленовий пакет, всередині якого міститься фрагмента спресованої речовини білого кольору та розсипчаста речовина білого кольору невідомого походження, які поміщено до спеціального пакету №2001897; спресована речовина білого кольору без зовнішньої упаковки невідомого походження, поліетиленовий прозорий зіп-пакет, всередині якого міститься фрагмента спресованої речовини білого кольору та розсипчаста речовина білого кольору невідомого походження та поліетиленовий прозорий зіп-пакет з написом чорного кольору всередині якого міститься фрагменти спресованої речовини білого кольору та розсипчаста речовина білого кольору невідомого походження, які поміщено до спеціального пакету №2001898; дерев`яна коробка з маркуванням «8140-12-312-3232 KIMU DM87348 LOSVR-23B1002», в середні якої знаходиться 6 поліетиленових пакетів спаяних між собою двома частинами, на верхній частині яких маються паперові бірки з написом «ПВР С-4, вага 0,575 кг, контролер №1» всередині яких містяться два фрагменти прямокутної форми спресовані речовини білого кольору невідомого походження та 5 фрагментів спресованої речовини білого кольору невідомого походження, які обмотані клейкою стрічкою чорного кольору на яких частково проглядається напис «С-4»; вісім прозорих полімерних пакета на яких маються наліпка з написом «Infernit 45 65/2500 J5T2-J03A-400X-7AU2, 2025-5764» комірці яких замотані клейкою стрічкою червоного кольору всередині яких знаходиться м`яка речовина бежевого кольору невідомого походження, упаковано до поліетиленового мішока (№2), горловину якого перев`язано ниткою, вільні кінці якої скріплено бірками з підписами учасників; десять прозорих полімерних пакета, на яких маються наліпка з написом «Infernit 45 65/2500 J5T2-J03A-400X-7AU2, 2025-5764», комірці яких замотані клейкою стрічкою червоного кольору всередині яких знаходиться м`яка речовина бежевого кольору невідомого походження, упаковано до поліетиленового мішока (№5), горловину якого перев`язано ниткою, вільні кінці якої скріплено бірками з підписами учасників - знищити.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим - протягом того ж строку з дня вручення йому копії судового рішення.

Згідно частини 4 статті 394 КПК України, вирок суду першої інстанції на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості може бути оскаржений:

1) обвинуваченим, його захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до статті 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику та прокурору.

Головуючий суддя: