Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №471/319/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Справа № 471/319/26

Провадження №2/471/346/26

Номер рядка звіту 29

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 р. Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Жили Н.М.,

з участю секретаря - Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 звернулася до Братського районного суду Миколаївської області з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним.

Позовні вимоги мотивує тим, що 25 червня 2002 року між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 .

Договір в цей же день було зареєстровано універсальною товарною біржею «РікоАльянс» в журналі реєстрації біржових угод за № 3-73.

Зобов`язання по вказаному договору сторонами було виконано в повному обсязі: покупець сплатив продавцям в рівних частках оговорену суму - 1000 грн., а вони віддали останньому документи на квартиру та ключі від неї. Нотаріально договір купівлі-продажу не посвідчувався. ОСОБА_1 зареєстрував право власності на вказану квартиру у Вознесенському МБТІ, про що свідчить реєстраційний напис на правовстановлюючому документі за №12 від 04 липня 2002 року, реєстровий номер 1874. Після чого позивач став користуватись та володіти вказаним нерухомим майном.

В даний час виникло питання оформлення договору на газопостачання, у зв`язку з чим необхідно надати витяг про реєстрацію права власності з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Звернувшись за вказаним витягом до ЦНАП Братської селищної ради Вознесенського району Миколаївської област, позивач дізнався, що оскільки вказаний договір купівлі-продажу не був оформлений нотаріально, то він не є документом, який посвідчує право власності на квартиру.

Однак, нотаріально посвідчити договір в нотаріальній конторі ОСОБА_1 не має можливості, оскільки один із продавців, а саме ОСОБА_4 проживає в м. Москва, російська федерація, з ним не має жодного зв`язку і через військову агресію рф нотаріуси не вчиняють нотаріальні дії щодо громадян російської федерації.

Просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального поділу України — Братського) району Миколаївської області, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на суму 1000 гривень, та зареєстрований Універсальною товарною біржею «Ріко Альянс», 25 червня 2002 року за №3-73.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 03.04.2026 р. відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 20.07.2026 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися, однак в матеріалах справи наявна заява представника позивача, в якій просить суд розглянути справу без її участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а. с. № 76).

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилися, але в матеріалах справи містяться їх заяви, в яких останні просять розглянути справу без їхньої участі, позовні вимоги визнають в повному обсязі (а. с. № 30, 32).

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, причину неявки суду не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 25 червня 2002 року ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , які являються членами біржі (продавці) та ОСОБА_1 , що є членом біржі (покупець), уклали Договір купівлі-продажу № 37-73, відповідно до якого продавці продали, а покупець купив квартиру АДРЕСА_1 . Зазначена квартира загальною площею 33,7 кв.м, житловою площею 26,1 кв.м, складається з двох житлових кімнат площею 8,8 кв.м та площею 17,3 кв.м, кухні площею 6,0 кв.м, кладової площею 1,6 кв.м. Інвентаризаційна вартість квартири становить 11498 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень) згідно довідки-характеристики № 1141 від 13.06.2002 р., виданої Вознесенським міжміським Бюро технічної інвентаризації.

Відповідно до п. 2 вказаного договору зазначена квартира належала продавцям на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 27 серпня 1996 року, виданого на підставі Розпорядження органу приватизації виконкома Братської селищної ради Миколаївської області за № 69 від 12 липня 1996 року, зареєстрованого Бюро технічної інвентаризації в реєстровій книзі за реєстр. №69 від 12.06.1996 року.

Згідно п. 3 Договору купівлі-продажу № 3-73 від 25.06. 2002 р. квартира продана за 1000 (одна тисяча) гривень, сплачених покупцем продавцям повністю до підписання цього договору.

Відповідно до п. 5 зазначеного договору покупець набуває права власності на квартиру з моменту підписання цього договору та реєстрації його на біржі. Продавці зобов`язалися звільнити квартиру від усього побутового майна, здійснити виселення і виписку всіх проживаючих не пізніше 20.07.2002 р., а покупець дає на це згоду.

В п. 8, п. 9 Договору купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. зазначено, що згідно ст. 227 ЦК України цей договір підлягає реєстрації в Бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження придбаної нерухомості. Договір подальшому нотаріальному посвідченню не підлягає.

Договір купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. підписаний сторонами. В цьому договорі зазначено, що цей договір відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» зареєстровано Універсальною товарною біржею «РіКо-Альянс» в журналі реєстрації біржових угод за № НОМЕР_1 (а.с. № 7).

Нотаріусом вищевказаний договір не посвідчувався.

04 липня 2002 року квартира АДРЕСА_1 , в цілому зареєстрована Вознесенським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 та записаний в реєстрову книгу № 12, реєстровим № 1874, про що свідчить реєстровий напис на правовстановлюючому документі (а. с. № 8).

Нещодавно позивач дізналася про те, що вищевказаний договір купівлі-продажу є недійсним, оскільки він не був посвідчений нотаріусом.

Вирішити питання про нотаріальне посвідчення Договору купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. на цей час не вбачається можливим з вищевказаних причин.

Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

В пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» судам роз`яснено, що відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Відповідно до ст. 5 ЦК України та п. 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, який набрав чинності з 1 січня 2004 року, цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Договір купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. був укладений в період дії ЦК Української РСР, 1963 року, а тому до даних правовідносин необхідно застосувати норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, а саме ЦК Української РСР, 1963 року.

Відповідно до ст. ст. 128, 153 ЦК Української РСР право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

За ст. 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Положеннями ст. 47 ЦК Української РСР передбачалося, що нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими частиною другою статті 48 цього Кодексу. Якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Статтею 9 ЖК України в редакції на час укладення вказаного договору, передбачено, що громадяни мають право на придбання квартир (будинків) на біржових торгах.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України «Про товарні біржі», в редакції на час укладання зазначеного договору, біржовою операцією визнається угода, що відповідає сукупності зазначених нижче умов: а) якщо вона являє собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі; б) якщо її учасниками є члени біржі; в) якщо вона подана до реєстрації та зареєстрована на біржі не пізніше наступного за здійсненням угоди дня.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 вказаного Закону угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.

Тобто, чинне на момент укладання спірного договору законодавство, а саме ч.2 ст. 15 Закону України «Про товарні біржі», дозволяло укладати угоди купівлі продажу нерухомого майна за участю фізичних осіб, без нотаріального посвідчення біржової угоди.

В даний час через те, що Договір купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. не був посвідчений нотаріусом, позивач не має можливості реалізувати своє право власника.

З огляду на викладене, сторони домовились щодо всіх істотних умов договору, умови договору виконані сторонами в повному обсязі. ОСОБА_1 (покупцем) сплачено продавцям грошові кошти за придбання вищезгаданої квартири в повному обсязі, продавці передали йому документи та ключі від квартири. Придбана квартира була зареєстрована Вознесенським бюро технічної інвентаризації на праві приватної власності за ОСОБА_1 , тобто відбулась державна реєстрація в БТІ права власності позивача на вищевказану квартиру. З часу придбання цієї квартири позивач став користуватися та володіти вказаним нерухомим майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги те, що позивач не має можливості усунути порушення своїх прав в позасудовому порядку, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати договір купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р. дійсним.

Судові витрати слід залишити за позивачем.

Керуючись ст. 328 ЦК України, ст. ст. 47, 128, 153, 224, 227 ЦК Української РСР, 1963 року, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 229, 258, 259, 263 -265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним Договір купівлі-продажу № 3-73 від 25.06.2002 р., укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , зареєстрований Універсальною товарною біржею «РіКо-Альянс» 25 червня 2002 року за №3-73, відповідно до умов якого ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 продали, а ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 (до зміни адміністративно-територіального поділу України - Братського) району Миколаївської області.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3

Відповідач: ОСОБА_4 , адреса проживання: с-ще Абакумова Московської області, РФ.

СуддяЖила Н. М.