Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №619/3919/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/3919/26

провадження № 2/619/2289/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.

за участю:секретаря судового засіданняТатарінової А.М.

Справа № 619/3919/26

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ»;

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження позов про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Стислий виклад позиції позивача.

10 червня 2026 року ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФК «ЄАПБ», приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О., в якому просив: визнати виконавчий лист № 619/1448/25, виданий Дергачівським районним судом Харківської області 02 грудня 2025 року на виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 619/1448/25, таким, що не підлягає виконанню; стягнути з ТОВ «ФК «ЄАПБ» на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 48 191,38 грн; стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. на його користь безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 169,13 грн. В обґрунтування позову посилався на те, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі №619/1448/25 було стягнуто з нього на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» 45 360,00 грн заборгованості та 2 831,38 грн судового збору. На підставі зазначеного рішення судом було видано виконавчий лист №619/1448/25 від 02.12.2025, який пред`явлено до примусового виконання. Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. було відкрито виконавче провадження №79798078. Зазначеною постановою визначено до примусового стягнення: заборгованість за кредитним договором №1431169 від 09.02.2024 у розмірі 45 360,00 грн; судовий збір у розмірі 2 831,38 грн; основну винагороду приватного виконавця у розмірі 4 819,13 грн. Крім того, постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено витрати виконавчого провадження у сумі 350,00 грн. В подальшому постановою від 09.01.2026 виконавче провадження закінчено. Постановою про закінчення виконавчого провадження встановлено, що сума боргу за виконавчим документом, винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження були сплачені у повному обсязі, а виконавче провадження закінчено у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду. Факт примусового стягнення коштів також підтверджується платіжними документами, відповідно до яких позивачем було сплачено: 49 479,56 грн 25.12.2025 на рахунок приватного виконавця у межах виконавчого провадження №79798078; 1 969,94 грн 07.01.2026 на рахунок приватного виконавця у межах того ж виконавчого провадження. Загальна сума коштів, фактично стягнутих з позивача на виконання виконавчого листа № 619/1448/25, становить 51 449,50 грн. З вказаної суми: 45 360,00 грн становила сума заборгованості за кредитним договором; 2 831,38 грн становив судовий збір; 4 819,13 грн становила основна винагорода приватного виконавця; 350,00 грн становили витрати виконавчого провадження. Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.05.2026 заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 619/1448/25 скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження. Отже, після скасування заочного рішення відпала правова підстава, на якій був виданий виконавчий лист № 619/1448/25 від 02.12.2025. Оскільки судове рішення, на підставі якого було видано виконавчий лист, скасоване, обов`язок боржника, визначений таким рішенням, на даний час відсутній, а тому виконавчий лист №619/1448/25 від 02.12.2025 підлягає визнанню таким, що не підлягає виконанню. За таких обставин усі кошти, стягнуті в межах виконавчого провадження №79798078, є майном, набутим та збереженим за рахунок позивача без достатньої правової підстави, та підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України. Також зазначає, що частина коштів, стягнутих у межах виконавчого провадження №79798078, не була отримана відповідачем ТОВ «ФК «ЄАПБ». Так, постановою про стягнення з боржника основної винагороди приватного виконавця визначено до стягнення 4 819,13 грн основної винагороди приватного виконавця Петренка Д.О. Крім того, постановою про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження визначено витрати виконавчого провадження у сумі 350,00 грн. Зазначені кошти були отримані приватним виконавцем як основна винагорода та компенсація витрат виконавчого провадження, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження. Оскільки правовою підставою для стягнення вказаних сум було примусове виконання заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30.10.2025, яке ухвалою суду від 28.05.2026 скасовано, правова підстава набуття зазначених коштів також відпала. За змістом частини другої статті 1212 ЦК України особа зобов`язана повернути майно не лише за відсутності правової підстави його набуття, але й тоді, коли така підстава згодом відпала. Отже, приватний виконавець Петренко Д.О. зобов`язаний повернути позивачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 5 169,13 грн, з яких 4 819,13 грн становить основна винагорода приватного виконавця та 350,00 грн витрати виконавчого провадження.

Відповідачі відзив на позовну заяву до суду не подавали.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

15 червня 2026 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.

18 червня 2026 року представник позивача - адвокат Томах К.О. подав до суду через систему «Електронний суд» заяву про усунення недоліків позовної заяви.

19 червня 2026 року ухвалою суду прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, призначено підготовче засідання на 10 год 00 хв 21 липня 2026 року. Направлено відповідачам копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів. Запропоновано відповідачам подати до суду відзив на позов в строк до 14 липня 2026 року, але не менше п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

21 липня 2026 року ухвалою суду підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті на 11 год 00 хв 17 вересня 2026 року.

17 вересня 2026 року судове засідання відкладено на 11 год 30 хв 02.10.2026.

У судове засідання представник відповідача ТОВ «ФК «ЄАПБ» не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді в електронний кабінет, яку доставлено 17.09.2026.

У судове засідання відповідач приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Д.О. не з`явився, причину неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової повістки в електронному вигляді в електронний кабінет, яку доставлено 17.09.2026.

Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Отже, відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судові повістки відповідачам вручені 17.09.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, його представник Коюда М.А. через систему «Електронний суд» подав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, у разі відсутності відповідачів не заперечує щодо ухвалення заочного рішення. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з`явилися в судове засідання та не подали відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі №619/1448/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1431169 від 09.02.2024 у розмірі 45 360,00 грн , та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 831,38 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. було відкрите виконавче провадження ВП № 79798078 з примусового виконання виконавчого листа № 619/1448/25, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 02.12.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму заборгованості за Кредитним договором №1431169 від 09.02.2024 у розмірі 45 360,00 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 831,38 грн. Стягнення з боржника виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця у розмірі 4 819,13 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. було відкрите виконавче провадження ВП № 79798078 з примусового виконання виконавчого листа № 619/1448/25, виданого Дергачівським районним судом Харківської області 02.12.2025 встановлено визначити для боржника ОСОБА_1 Розмір мінімальних витрат виконавчого провадження: 350,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. від 09.01.2026 закінчено виконавче провадження ВП № 79798078 у зв`язку з тим, що сума боргу за виконавчим документом, винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі на рахунок приватного виконавця.

28 травня 2026 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі №619/1448/25 скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Позивач, звертаючись до суду із позовом, як правову підставу для його задоволення, посилається на положення ст. 1212 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) викладено наступний висновок.

Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Аналіз статті 1212 ЦК України і цього інституту цивільного законодавства вказує на те, що правова природа інституту безпідставного отримання чи збереження майна (предмет регулювання) це відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.

Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначена норма закону застосовується лише у тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто з допомогою інших, спеціальних способів захисту (постанова Верховного Суду від 05 лютого 2020 року в справі № 201/8493/18, провадження № 61-11748св19).

Судом установлено, що заочним рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі №619/1448/25 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 1431169 від 09.02.2024 у розмірі 45 360,00 грн , та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 831,38 грн.

Приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Петренком Д.О. було відкрите виконавче провадження ВП № 79798078 з примусового виконання виконавчого листа № 619/1448/25 від 02.12.2025.

Згідно платіжного документу № 59233855090 від 25.12.2025 на рахунок приватного виконавця Петренка Д.О. було перераховано суму 49 479,56 грн з призначенням платежу «Ч/В ПІ №880769442 від 24.12.2025, залишок до сплати 1969.94 грн., стягнення; за ВП № 79798078; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; № 619/1448/25; виданий;02.12.2025; документ видав; Дергачівський районний суд Харківської області».

Згідно платіжного документу № 59670686817 від 07.01.2026 на рахунок приватного виконавця Петренка Д.О. було перераховано суму 1 969,94 грн з призначенням платежу «стягнення; за ВП № 79798078; з виконання виконавчого документу; Виконавчий лист; № 619/1448/25; виданий;02.12.2025; документ видав; Дергачівський районний суд Харківської області».

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Петренка Д.О. від 09.01.2026 закінчено виконавче провадження ВП № 79798078 у зв`язку з тим, що сума боргу за виконавчим документом, винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження сплачено у повному обсязі на рахунок приватного виконавця.

28 травня 2026 року ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області заочне рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 30 жовтня 2025 року у справі № 619/1448/25 скасовано, а справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Питання повороту виконання рішення суду судом не вирішувалось.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року в справі № 336/9595/14 (провадження № 61-14640сво18) вказав, що поворот виконання рішення це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням.

Відповідно до частини першої статті 444 ЦПК України, суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: закриває провадження у справі; залишає позов без розгляду; відмовляє в позові повністю; задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

За змістом частин першої - третьої статті 444 ЦПК України, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий у будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Згідно ч. 2 ст. 444 ЦПК України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо під час нового розгляду справи: 1) закриває провадження по справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Отже, поворот виконання рішення, якщо цього вимагає відповідач, можливий будь-якому випадку, незалежно від того, в якому порядку (апеляційному, касаційному чи за нововиявленими обставинами) скасовано судове рішення.

Таким чином, для настання повороту виконання рішення необхідні: одержання майна або грошових коштів у порядку виконання рішення суду; зміна чи скасування судового рішення і прийняття нового рішення про закриття провадження у справі; залишення позову без розгляду; повну відмову в позові; задоволення позовних вимог в меншому розмірі, а також подання стороною відповідної заяви.

За змістом наведених норм закону поворот виконання скасованого рішення суду допускається у разі його фактичного виконання і ухвалення судом нового рішення у справі, а застосовуючи поворот виконання рішення суду, суд повинен зобов`язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнуте з нього за скасованим рішенням.

Конституційний Суд України у рішенні від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011 вказав, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

За таких обставин, оскільки заочне рішення від 30.10.2025 було у подальшому скасовано ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 28.05.2026, виникли обставини для позивача для звернення до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про поворот виконання рішення в порядку ст. 444 ЦПК України.

Таким чином, у даному випадку спеціальним способом захисту є поворот виконання рішення суду, який передбачений статтею 444 ЦПК України.

З наведених обставин у позовній заяві та висновків, які містяться в Постанові Верховного Суду по справі № 595/694/17-ц від 17 квітня 2019 року та постанові Верховного Суду по справі № 201/8493/18 від 05 лютого 2020 року та норм ст. 444 ЦПК України, можна зробити висновок про наявність спеціального інституту цивільного права з регулювання питання повернення коштів стягнутих під час виконання рішення суду, яке скасоване судом першої інстанції.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства України. Кожна особа має право на судовий захист. Отже об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес, саме вони є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів наводиться в ст. 16 ЦК України.

З огляду на досліджені судом докази, встановлені обставини у ході судового розгляду, та відповідні правовідносини, суд не знайшов правових підстав для задоволення позовних вимог позивача, оскільки позивачем було не вірно обрано спосіб захисту, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі, то судові витрати не підлягають відшкодуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 244, 259, 263-265, 268, 280-282, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

відповідач: ТОВ «ФК «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, ідентифікаційний код 35625014;

відповідач: приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Петренко Дмитро Олександрович, місцезнаходження: 61145, м. Харків, пров. Інженерний, буд. 9,

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2026 року

Суддя Є. А. Болибок