Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №643/12386/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 643/12386/26

провадження № 2/619/2696/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області у складі головуючого судді Овсяннікова В.С., за участі секретаря судового засідання Ємець А.О., розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

У провадження Дергачівського районного суду Харківської області за підсудністю з Салтівського районного суду міста Харкова надійшла вищевказана позовна заява.

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №ABH0CT155101769165490870 від 23.01.2026, у розмірі 6647,47 гривень та судові витрати у розмірі 2662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачка звернулася до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку, підписав Анкету-Заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк».

Відповідачці надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 85,00% щорічно за кредитом та видано платіжну картку.

Позивач вказує на те, що відповідачка при підписані анкети - заяви підтвердила свою згоду, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами банку», складають між нею та банком договір про надання банківських послуг, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, що підтверджується підписом в анкеті-заяві. Отже, підписавши заяву між сторонами, у відповідності до ст. 634 ЦК України був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема, умови договору банківського рахунку (ст. 1066 ЦК України) та кредитного договору (ст. 1054 ЦК України).

АТ «Акцент-Банк» свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, а саме: надав позичальниці кредит згідно до умов кредитного договору.

Вказує, що відповідач не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 05.06.2026 відповідачка має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 6647,47 гривень, з яких:

- 5000 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту);

- 1547,36 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами.

- 0,00 гривень - загальний залишок заборгованості за комісією.

- 100.11 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею.

На даний час відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав ті інтересів АТ «Акцент-Банк», у зв`язку з чим позивач просив стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості станом на 05.06.2026 та судовий збір.

Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, а також встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Беручи до уваги, те що при відкритті провадження у справі визначено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), враховуючи те, що від сторін у справі не надійшло клопотання про інший порядок розгляду, зокрема з викликом сторін в судове засідання, тому розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами та з дотриманням, визначеного ст. 275 ЦПК України строку, а саме суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідачка повідомлена про наявність справи у суді, своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові конверти, які направлялися рекомендованими листами з повідомленням за двома відомими адресами відповідачки: за місцкм теєстрації та місцем її реєстрації як ВПО, відзиву, клопотань чи будь-яких заяв щодо розгляду справи до суду не надавала.

У відповідності до ст. 128 ЦПК України, відповідачка вважається такою, що належним чином повідомлена судом про розгляд вказаної справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснюється.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Матеріали справи свідчать, що 23.01.2026 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву, відповідно до якої підтвердила, що ознайомлена з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «А-Банк», Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту (згідно вимог діючого законодавства) та отримала їх примірники, які їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.

Анкета-заява, заява про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту, паспорт споживчого кредиту були підписані відповідакою відповідно до ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Засвідчивши своїм підписом анкету-заяву, паспорт споживчого кредиту, заяву про надання послуги, таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за цим договром, вона погодилася, що ознайомлена з паспортом поживчого кредиту, в якому також визначені, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення стоків платежів за будь-якими із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, зобов`язався виконувати ці Умови та Правила і регулярно ознайомлюватися з їх змінами на сайті Акцент-Банку www.a-bank.com.ua.

Укладаючи такий кредитний договір за №ABH0CT155101769165490870, сторони погодили наступні умови: відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок у розмірі 5000 гривень, строком на 60 місяців (тобто до 22.01.2031 року), згідно грвфіку платежів, зі сплатою процентів у розмірі 85,00% щорічно та комісії в розмірі 0,00 гривень; загальні витрати за кредитом - 16747,70 гривень; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за увесь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) - 21747,70 гривень; реальна річна процентна ставка - 130,81% річних. Наслідками прострочення виконання та/або невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит передбачено, що у разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів, банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла при користуванні клієнтом послугою «Швидка готівка». Пеня у розмірі 0,07% (не менше ніж 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки, але пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу.

Укладення такого договру підтверджується простим електронним підписом ОСОБА_1 , накладеним 23.01.2026 року на сенсорному екрані технічного пристрою (планшета) у відділенні банку, що відповідно до положень чинного законодавства прирівнюється до власноручного підпису сторони, що відповідає правилам надання банківських послуг, та анкетним даним, залишеним відповідачеу у анкеті при реєстрації на сайті банку.

Укладаючи Кредитний договір сторони вчинили дії визначені ст. 11 та 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідач підписав Кредитний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Невід`ємною частиною Кредитного договору є публічна пропозиція (оферта) Позикодавця, а саме Правила надання коштів у позику, в том числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ФК «ІРБІС», які було розміщено в Онлайн Системі на вебсайті фінансової компанії.

Спосіб (способи) ідентифікації та верифікації споживача: отримання ідентифікаційних даних через Систему BankID НБУ.

Цей Договір укладено в електронній формі, що згідно п. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками прирівнюється до укладення Договору в письмовій формі та підписаного власноручно, що підтверджується протоколом електронного підпису.

Ці правила є публічною пропозипією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Слід зазначити, що без проходження попередньої реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції (ресурс Позикодавця), отримання одноразового ідентифікатора, входу на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету, без надання Відповідачем особистої інформації (ідентифікаційного коду, паспортних даних, адреси реєстрації, банківської карти для зарахування коштів тощо) та без попереднього погодження оферти договору позики та правил надання грошових коштів у позики - укладання договору позики технічно не можливе, що у свою чергу відповідає положенням ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

З наведеного алгоритму укладання договору позики вбачається, що без ознайомлення/погодження з Умовами договору позики та Правилами надання грошових коштів у позику (на умовах повернення позики в кінці строку позики) подальше укладення електронного договору позики на сайті є неможливим.

Таким чином, підписанням договору позики позичальник підтвердив прийняття відповідних умов надання кредиту, а також засвідчив, що він повідомлений кредитодавцем у встановленій законом формі про всі умови, повідомлення про які є необхідним відповідно до вимог чинного законодавства України. Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог частини четвертої статті 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

Відповідно до виписок по банківським карткам, на ім`я відповідачки були відкриті поточні рахунки у Банку та встановлений кредитний ліміт у розмірі 5000 гривень.

Факт видачі кредитних коштів також підтверджується меморiальниим ордерами №TR.52704891.76720.65455 та TR.52704891.76719.65455 про перерахування та зарахування на рахунок ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 5000 гривень, у призначення платежу вказано: «Видача кредиту згідно договору № ABH0CT155101769165490870 від 23/01/2026».

З виписки за договором по картці вбачається, що відповідачка активно користується кредитом, осанній раз - 27.01.2026.

Виходячи з наведеного, позивачем надано належні та допустимі докази укладення кредитного договору та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів на суму 5000 гривень, у межах договору № ABH0CT155101769165490870 від 23.01.2026.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаним положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Разом з тим, відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженогоПостановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75 - виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта.

При цьому, згідно з пунктом 3 вказаного Положення, клієнтські рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 200/5647/18, від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц.

Таким чином, надана позивачем виписка по особовому рахунку узгоджується із розрахунком заборгованості і в сукупності з іншими доказами дають підстави для висновку, що позивачем надані суду належні та допустимі докази, а саме первинні бухгалтерські документи щодо надання кредитних коштів, отримання таких коштів відповідачем та підтверджує заборгованість останнього за кредитним договором б/н від 07.06.2023.

Жодних доказів щодо сплати грошових коштів за кредитним договором, та які б спростовували зазначений розрахунок заборгованості, відповідач до суду не надав.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором станом на 05.06.2026 відповідачка має заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 6647,47 гривень, з яких: 5000 гривень - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту); 1547,36 гривень - загальний залишок заборгованості за процентами. 0,00 гривень - загальний залишок заборгованості за комісією; 100,11 гривень - загальний залишок заборгованості за пенею.

Розмір заборгованості підтверджується розрахунком заборгованості та умовами договору укладеного між сторонами та викладеними у таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача.

Отже, розмір нарахованих процентів за кредитним договором №ABH0CT155101769165490870 від 23.01.2026 повністю узгоджується із розрахунком заборгованості долученим позивачем до матеріалів справи та умовами кредитного договору.

Доказів, які б спростовували правильність наданого банком розрахунку заборгованості за кредитним договором, відповідачкою до суду не надано.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Окремо слід зауважити, що відповідно до п. 5 Договору про споживчий кредит №ABH0CT155101769165490870 від 23.01.2026, сторони домовилися, що строк кредиту - 60 місяців зі строком повернення до 22.01.2031 року включно.

Тобто станом на дату звернення позивача до суду строк дії договору не закінчився, а позивач звернувся з вимогою про дострокове стягнення усієї суми заборгованості по кредиту №ABH0CT155101769165490870 від 23.01.2026.

Позов до суду подано 12.06.2026.

10 червня 2017 року набрав чинності ЗУ «Про споживче кредитування», який визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні. Закон України «Про захист прав споживачів» застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування» (згідно зі ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»).

З урахуванням зазначеного, на спірні правовідносини, які виникли у 2026 році, повною мірою поширюється дія Закону України «Про споживче кредитування».

Судом встановлено, що укладений між кредитодавцем та позичальником кредитний договір за своєю правовою природою є договором споживчого кредиту, оскільки кошти надані споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних із підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Аналіз статті 16 ЗУ «Про споживче кредитування» дає можливість зробити висновок, що головною умовою для звернення кредитодавця до суду з позовом про дострокове стягнення споживчого кредиту є направлення банком відповідної письмової вимоги. Це дає можливість боржнику усунути порушення протягом встановленого законом або договором строку, після чого кредитодавець (у разі невиконання вимоги боржником) набуває права вимагати повернення кредиту достроково в судовому порядку.

Положеннями ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць (а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці), кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором. Кредитодавець зобов`язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.

Якщо кредитодавець відповідно до умов договору вимагає повернення споживчого кредиту, строк сплати якого не настав, такі платежі здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів (а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та на придбання житла - 60 календарних днів) з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Аналогічна правова позиція щодо обов`язковості дотримання цієї процедури міститься в постанові Верховного Суду від 27.11.2024 у справі № 509/4771/14 (провадження № 61-15459св23).

У справі, що розглядається, укладений між сторонами договір кредиту не передбачає іншого строку повернення кредиту, ніж закінчення 60 -місячного строку з моменту його укладення (22.01.2031), або до моменту повного погашення заборгованості.

Позивач звернувся до суду із позовом 12.06.2026, тобто до закінчення строку кредитування.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що АТ «Акцент-Банк» завчасно направив на адресу відповідача письмову вимогу про дострокове повернення кредиту у порядку ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування», а відповідач отримав її та проігнорував установлений законом 30-денний строк для усунення порушень.

Також, матеріали справи не містять жодних фото та/або звукозаписувального технічного засобу, які б підтверджували, що кредитодавець звертався до боржника з пропозицією або з вимогою про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором.

Суд зауважує, що звернення до суду з позовом про дострокове повернення коштів за договором про надання споживчого кредиту не замінює визначений Законом України «Про споживче кредитування» порядок досудового врегулювання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 638/13683/15-ц (провадження № 14-680цс19) сформувала сталу правову позицію, згідно з якою праву кредитора на дострокове стягнення у судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до вимог ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування». Якщо кредитодавець звертається до суду з таким позовом, не виконавши вимоги абзацу третього частини четвертої статті 16 цього Закону, у позичальника відсутній обов`язок достроково повернути кошти, а у суду відсутні підстави для задоволення відповідного позову в частині дострокового стягнення кредиту.

Цей правовий висновок також неодноразово наголошувався Верховним Судом у складі колегій суддів Касаційного цивільного суду, зокрема у постановах від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 та від 25 травня 2022 року у справі № 359/8946/20, де зазначено, що дотримання обов`язкового порядку врегулювання питання дострокового повернення коштів є базовою умовою для виникнення у банку права вимагати повернення кредиту достроково, а у позичальника - відповідного обов`язку.

Ураховуючи те, що праву кредитора на дострокове стягнення у судовому порядку заборгованості за кредитним договором має передувати реалізація ним права вимоги дострокового виконання основного зобов`язання відповідно до вимог ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у позивача права на дострокове повернення усієї суми заборгованості за кредитним договором.

Оскільки спірний правочин є споживчим кредитом, зазначена правова позиція підлягає обов`язковому застосуванню під час вирішення заявлених позовних вимог, у зв`язку з тим, що позичальник не отримував вимоги банку про дострокове повернення кредиту, позичальник не набув відповідного матеріального права на дострокове погашення кредитної заборгованості, а строк, на який надавався кредит, на час розгляду даної справи не сплив.

За таких обставин позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат за сплату судового збору у розмірі 2662,40 гривень, задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. 16 ЗУ «Про споживче кредитування», ст. 2, 4, 12, 13, 16, 19, 76, 77, 78, 81, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 276, 277, 352-355, 374 ЦПК України, ст. 207, 509, 526, 625, 626, 628, 633, 634, 1046-1050, 1054, 1055 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити..

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції - Харківського апеляційного суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ: 14360080, юридична адреса: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, рах. № НОМЕР_1 , МФО: 307770, e-mail: Legal.Collect@a-bank.com.ua, (є користувачем підсистеми ЄСІТС - Електронний Суд);

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; місце проживання (ВПО) зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя В. С. Овсянніков