Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №619/4494/26 — Дергачівський районний суд Харківської області

справа № 619/4494/26

провадження № 2/619/2548/26

РІШЕННЯ

іменем України

9 жовтня 2026 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Вишневської О.П.,

представників позивача та третьої особи: Гостіщевої І.В.,

ОСОБА_15,

відповідачів ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

представника відповідачів Головко В.В. ,

прокурора Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому засіданні цивільну справу за позовом Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, як органу опіки та піклування, в інтересах дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів, встановив:

Короткий зміст позовних вимог.

Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування звернулася до суду з позовом в інтересах дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, в якому просить:

- відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав;

- відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , без позбавлення батьківських прав;

- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків (в залежності від форми влаштування дитини);

- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання малолітньої дитини: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову до суду і до досягнення дитиною повноліття на користь опікуна (піклувальника), батьків вихователів, прийомних батьків ( в залежності від форми влаштування дитини).

Позов обґрунтований тим, що батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є мати - ОСОБА_1 , батько - записаний відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Батьками малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Батьками малолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_7 . 25.06.2026 до Служби у справах дітей Дергачівської міської ради у телефонному режимі надійшла інформація від громадянки ОСОБА_8 , що малолітні діти, які проживають за адресою: АДРЕСА_1 , перебувають під наглядом батьків, які перебувають в стані алкогольного сп`яніння. Служба спільно з директором Центру соціальних служб Дергачівської міської ради, начальником відділу соціального захисту та ветеранської політики Дергачівської міської ради, інспектором ЮП СВГ ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області та сімейним лікарем було здійснено виїзд за місцем проживання малолітніх дітей. Під час виїзду за вищезазначеною адресою було встановлено, що малолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_13, перебували під наглядом батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з наявними ознаками алкогольного сп`яніння. Малолітні діти не забезпечені належним харчуванням, мають низький рівень гігієни, поруч з дітьми відчувається неприємний запах, одягнуті в брудний одяг. У дівчинки на обличчі сліди від укусів комарів та попрілості на тілі. Помешкання, у якому перебували діти знаходиться в антисанітарному стані, в кімнатах розкидані брудні речі, брудний посуд та постільна білизна у холодильнику залишки дитячого харчування з пліснявою, житловий будинок знаходиться на території, яка перебуває під постійними обстрілами. 26.06.2026 за результатами проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено безпосередню загрозу їх життю та здоров`ю. Малолітніх дітей було негайно відібрано від батьків на підставі розпорядження начальника Дергачівської міської військової адміністрації від 26.06.2026 №860 «Про негайне відібрання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від батьків» та направлено до закладу охорони здоров`я для обстеження їх стану здоров я. Пізніше до Служби надійшла інформація про те, що у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 є ще одна малолітня дитини: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає з бабусею ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Батько дитини ОСОБА_7 зник безвісті. Відповідно до пояснень ОСОБА_9 , бабусі ОСОБА_6 , відомо, що її онук проживає з нею 1,5 роки, т.я. його мама зловживає спиртними напоями, дитиною не цікавиться, не забезпечує, навчанням не цікавиться. ОСОБА_10 , бабуся ОСОБА_4 , також письмово повідомила, що її син ОСОБА_2 проживає з ОСОБА_1 , з якою разом зловживають спиртними напоями та неналежно виконують батьківські обов`язки у відношенні своїх дітей. 29.06.2026 ОСОБА_1 надала пояснення, що 26.06.2026 разом з ОСОБА_2 була в стані сильного алкогольного сп`яніння, алкогольні напої вживали протягом двох тижнів, причиною антисанітарних умов проживання зазначила конфлікт зі своєю матір`ю. 01.07.2026 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Дергачівської міської ради було розглянуто питання щодо доцільності відібрання малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 без позбавлення їх батьківських прав. При розгляді питання на засіданні були присутні мати дітей ОСОБА_1 та батько малолітньої дитини ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , які повідомили членам комісії, що вони зловживають алкогольними напоями, лікувалися від алкогольної залежності, мають намір пройти ще курс лікування, не працюють, розуміють, що їх житло не пристосоване до проживання з дітьми, зайняті пошуком іншого житла. Членами комісії одноголосно було прийнято рішення про доцільність відібрання малолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від матері ОСОБА_1 та малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька - ОСОБА_2 , без позбавлення їх батьківських прав.

Аргументи учасників справи.

У відзиві на позовну заяву адвокат Головко В.В., яка діє в інтересах відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просила відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, позовні вимоги безпідставними, посилаючись на те, що підставами для вилучення дітей став один телефонний дзвінок у компетентні органи та як наслідок дітей було вилучено із сім`ї, що є передчасним, незаконним та таким аби не проводити відповідні профілактичні роботи відповідними службами, що є неприпустимим. В свою чергу відповідачі звернулися із заявою до Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області щодо здійснення заходів направлених на повернення дітей, які були вилучені відповідним розпорядженням №860 від 26.06.2026, а отже останні бажають, щоб діти були у сім`ї. Вважає, що у відповідачів є всі умови для проживання дітей, бо останні змінили місце мешкання на менш безпечне - м. Дергачі Харківської області, що підтверджується актом депутата від 14.08.2026, а саме, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , ведуть здоровий спосіб життя, займаються господарством, благоустроєм території подвір`я, порядні люди, мають гарні відносини із сусідами, будинок облаштований всім необхідним. Крім того, відповідачі офіційно працевлаштовані на ТОВ «КАПС ФУД СІСТЕМС», мають задовільний стан здоров`я. Після вилучення дітей, відповідачі не втрачають з ними зв`язок. Щодо неналежного виконання батьківських обов`язків: відповідачі категорично заперечують даний факт, т.я. мешкали з дітьми у наближенні до кордону з РФ - не завжди є світло у будинку, та не завжди були ті умови, які б хотілося мати, бо доводилося переховуватися від обстрілів, відкладати прання одягу, прибирання коли з`явиться світло. Відповідачі завжди дбали про дітей. Також гуманітарні організації постійно забезпечували родину допомогою - продуктами харчування, а отже твердження про те, що в родині відсутні продукти харчування є безпідставними.

Участь у справі сторін та інших учасників справи.

Представник позивача Шенькарук С.М. подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та їхній представник адвокат Головко В.В. позовні вимоги не визнали і просили відмовити у їх задоволенні. Пояснили, що усвідомили свої помилки та змінили спосіб життя, пройшли курс лікування від алкогольної залежності, алкогольних напоїв не вживають. Вони переїхали з с-ща Слатине до м. Дергачі, де облаштували житловий будинок для проживання дітей. З 13.08.2026 обидва офіційно працюють у ТОВ «Капс фуд сістемс» і мають стабільний дохід. Зазначили, що співпрацюють із Центром соціальних служб у межах соціального супроводу, підтримують зв`язок з дітьми, дуже сумують за ними, бажають повернути їх у сім`ю та обіцяють належно виконувати батьківські обов`язки. Адвокат Головко В.В. додатково звернула увагу на таке. До відібрання дітей жодної профілактичної роботи із сім`єю не проводилося. В лікарні батькам у побаченні з дітьми було відмовлено. Наявні у справі докази свідчать, що причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, на цей час відпали.

Представники третьої особи Гостіщева І.В. та М`ячикова М.В. підтримали позовні вимоги, посилаючись на доводи, викладені у позовній заяві. Зазначили, що відповідачі не стали на шлях виправлення, оскільки тривалий час систематично зловживали алкогольними напоями, а попередні курси лікування від алкогольної залежності позитивного результату не дали. Тому, на їхню думку, нетривалий період утримання від вживання алкоголю після відібрання дітей не свідчить про стійку зміну способу життя. Вказали, що відповідачі рідко відвідують дітей у патронатній сім`ї, а мати тривалий час не брала участі у вихованні та утриманні малолітнього ОСОБА_6 , який проживає з бабусею. Вважають, що повернення дітей до батьків на цей час створюватиме загрозу їхньому життю та здоров`ю і не відповідатиме їхнім найкращим інтересам.

Прокурор Данильченко Ю.О. зазначила, що обстеженням умов проживання відповідачів встановлено занедбаний стан житла: сміття у всіх кімнатах, безлад, розкидані речі, відсутність постільної білизни. Діти не забезпечувалися належним харчуванням та гігієнічним доглядом, мали ознаки бездоглядності, а дорослі, відповідальні за їхню безпеку та життя, систематично перебували у стані алкогольного сп`яніння. Відповідач ОСОБА_2 понад десять років систематично вживає алкогольні напої. Після влаштування дітей до патронатної сім`ї відповідачі здійснили лише три короткотривалі відвідування, що свідчить про відсутність стійкого емоційного контакту з дітьми та реального наміру їх повернути. Фактичний догляд і утримання ОСОБА_12 тривалий час здійснює бабуся, а мати участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина не бере. З огляду на викладене прокурор просив відібрати дітей від батьків без позбавлення батьківських прав на підставі частини першої статті 170 Сімейного кодексу України, оскільки залишення дітей у родині загрожує їхньому життю та здоров`ю і не відповідає їхнім найкращим інтересам.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_13 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), актовий запис № 8. Відомості про батька дитини - ОСОБА_13 - внесено до актового запису на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батьків відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00014408610 від 05 вересня 2014 року (а.с. 11, 15).

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , є сином ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією повторного свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 01 (а.с. 13).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є дочкою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого Дергачівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 71 (а.с. 14).

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується ксерокопією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 (а.с. 20).

Відповідно до витягу з реєстру Дергачівської міської територіальної громади - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 (а.с. 17).

Як вбачається із сповіщення сім`ї т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_9 ОСОБА_14 №1687/1/30335/3081//7969 від 24.11.2025- військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 , старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , під час виконання бойового завдання пов`язаного із захистом Батьківщини, відданий Військовій присязі на вірність Українському народові зник безвісті 16 листопада 2025 року в районі населеного пункту Вовчанськ Харківської області (а.с. 18).

Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 25.11.2025, номер кримінального провадження 12025221230001186 внесено відомості про кримінальне правопорушення, ч. 1 ст. 115 КК України, за заявою ОСОБА_9 від 24.11.2025, у якій зазначено, що 11.11.2025 на Вовчанському напрямку під час виконання бойових дій зник безвісті її син, військовослужбовець ВЧ НОМЕР_5 старший солдат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ( НОМЕР_6 від 24.11.2025) ( а.с. 19).

Відповідно до витягу з реєстру Дергачівської міської територіальної громади - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_11 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 (а.с. 21).

Відповідно до повідомлення/інформації про сім`ю/особу, яка перебуває у складних життєвих обставинах № 01-48/483 від 26.06.2026, до служби у справах дітей Дергачівської міської ради надійшло повідомлення від гр. ОСОБА_8 про загрозу життю та здоров`ю дітей (а.с. 22).

Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини у складі комісії: начальника ССД ДМР М`ячикової М.В. та начальника ВСЗ та ВП ДМР Зайцевої Л.М. від 26.06.2026, а саме: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було виявлено безпосередню загрозу її життю та здоров`ю (а.с.23-27).

Актом проведення оцінки рівня безпеки дитини у складі комісії: начальника ССД ДМР М`ячикової М.В. та начальника ВСЗ та ВП ДМР Зайцевої Л.М. від 26.06.2026, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , було виявлено безпосередню загрозу його життю та здоров`ю (а.с.28-32).

Розпорядженням заступника начальника міської військової адміністрації С.Мосейко № 860 від 26.06.2026 зобов`язано: негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від батьків: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_1 ; негайно відібрати малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 та влаштувати малолітні дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 до закладу охорони здоров я (а.с. 33).

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 - 26.06.2026 дійсно перебувала у сильному алкогольному сп`янінні разом із ОСОБА_16 , вживали спиртні напої два тижні, від алкогольної залежності лікувалася і бажає ще пройти курс лікування. Антисанітарії в будинку із-за конфліктів з мамою. Крім того повідомила, що має ще сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає із бабусею ОСОБА_9 , тому що вона є бабусею ОСОБА_6 , батько дитини, син ОСОБА_9 пропав безвісті (а.с. 34).

Згідно з поясненнями ОСОБА_9 від 29.06.2026 - вона є бабусею ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проживає з нею 1,5 роки, батько дитини, її син зник безвісті, мати дитини проживала з іншим чоловіком, вживали спиртні напої та за дітьми не доглядала. Дитині мати не допомагає, він знаходиться на повному її забезпеченні (а.с. 35).

Відповідно до пояснень ОСОБА_10 від 30.06.2026, вона є бабусею малолітньої дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Її син ОСОБА_17 проживає разом з ОСОБА_18 , які зловживають спиртними напоями, неналежно виконують батьківські обов`язки стосовно дітей, неодноразові розмови про правильний спосіб життя та виховання дітей були марними. Син працює неофіційно, зароблені гроші витрачаються на спиртні напої, вони були неодноразово кодовані від вживання спиртних напоїв, але це не дало результатів (а.с. 36).

Як вбачається з довідки-характеристики виданої старостою Слатинського старостинського округу Є.Івахненка - за час проживання в селищі Слатине на громадянку ОСОБА_1 та громадянина ОСОБА_2 в усній формі постійно надходили скарги з боку жителів селища та сусідів, зловживають алкоголем, зарекомендували себе з негативного боку (а.с. 37, 38).

Відповідно до довідки-характеристики старости Прудянського старостинського округу Є. М`ячикова - за час проживання в селищі Прудянка громадянин ОСОБА_2 зарекомендував себе з посередньої сторони, постійного місця роботи та джерела доходу не мав, вживав спиртні напої, що позначилось на його способі життя та виконанні сімейних, батьківських обов`язків. Скарг зі сторони жителів селища та сусідів на ОСОБА_2 не надходило (а.с. 39).

Згідно з повідомленням медичного директора КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Дергачівської міської ради Харківської області №234 від 30.06.2026 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають укладену декларацію з сімейним лікарем КРП «ЦПМСД» ДМР ХО - ОСОБА_19 , з приводу хронічних захворювань на «Д» обліку діти не перебувають, останній раз дитина ОСОБА_5 відвідувала лікаря з мамою 19.08.2025, до лікаря зверталися 1-2 рази на рік з приводу ГРВІ, щеплення отримані згідно з календарем. З приводу захворювань ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не звертались, на прийом для проведення профілактичних щеплень зверталася мама з дитиною 26.03.2026, щеплення отримані не в повному обсязі. При огляді 26.06.2026 після вилучення з родини: дитина ОСОБА_5 здорова, мала ознаки занедбаності; дитина ОСОБА_4 виглядала занедбано, одяг брудний, присутні опрілості (а.с. 40).

Відповідно до довідки-характеристики наданої т.в.о. директора Т.Загорна № 159 від 30.06.2026 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , навчається у закладі освіти з 2026 року та за час навчання зарекомендував себе як спокійний, доброзичливий, врівноважений та вихований учень. Після того, як бабуся, ОСОБА_9 , взяла на себе догляд за дитиною та забрала ОСОБА_20 до себе, у поведінці та ставленні хлопчика до навчання спостерігаються позитивні зміни. Він почав регулярно відвідувати заняття, дотримується режиму навчання, став більш організованим, дисциплінований і відповідальним. На даний час умови виховання та супровід з боку бабусі позитивно впливають на емоційний стан, соціальну адаптацію та навчальну діяльність ОСОБА_20 , що сприяє його гармонійному розвитку (а.с. 41).

З довідки-характеристики в.о. директора КЗ «Слатинський ліцей» Дергачівської міської ради Т. Загорної №157 від 29.06.2026 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , навчається у закладі з 2020 року, зарекомендував себе як скромний, доброзичливий, врівноважений учень, володіє учбовим матеріалом на низькому рівні, навчається не в повну міру своїх сил, потребує постійного контролю, на уроках не завжди уважний. Домашні завдання виконує не на постійній основі, дистанційні заняття відвідує з порушенням дисципліни та графіку. Попри труднощі з академічною успішністю, ОСОБА_21 проявляє зацікавленість у позаурочній діяльності, батьки не цікавляться успіхами дитини, не відвідують батьківські збори, завжди відповідають на повідомлення і дзвінки класного керівника, але з їхнього боку немає постійного контролю за успішністю дитини в навчанні та виконанні домашніх завдань (а.с. 42).

Відповідно до фотокопій, зроблених за адресою проживання ОСОБА_2 , ОСОБА_1 з малолітніми дітьми: ОСОБА_5 , та ОСОБА_4 , а саме за адресою: АДРЕСА_1 , вбачається, що будинок перебуває в занедбаному стані, у всіх кімнатах наявне сміття, безлад, розкидані речі, відсутня постільна білизна (а.с. 43-61).

Згідно з висновком Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області від 01.07.2026 № 01-17/1805, визначено доцільним відібрати малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від батьків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення їх батьківських прав (а.с. 64-68).

Наказом начальника служби у справах дітей Дергачівської міської ради М.М`ячикової №39 від 03.07.2026 - тимчасово влаштовано малолітню дитину ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 до сім`ї громадянки ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5 , на період з 01.07.2026 по 01.10.2026 (а.с. 103).

Наказом начальника служби у справах дітей Дергачівської міської ради М.М`ячикової №38 від 03.07.2026 - визначено взяти на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, малолітню дитину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , як дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, внаслідок ухилення матір`ю від виконання батьківських обов`язків стосовно ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та батьком стосовно малолітньої доньки ОСОБА_4 (зв. сторона а.с. 103).

Розпорядженням начальника Малинівської селищної військової адміністрації М. Семер`янова №688 від 04.08.2026 - влаштовано в сім`ю патронатного вихователя - ОСОБА_22 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_6 , малолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , які перебувають у складних життєвих обставинах з 04.08.2026 по 03.11.2026 (а.с. 104).

Відповідно до листа директора Центру соціальних служб Дергачівської міської ради І.Ніколаєнко № 01-25/252-В від 14.08.2026 - ОСОБА_1 та її співмешканець ОСОБА_2 отримують соціальні послуги: соціальний супровід сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, консультування, представництво інтересів, соціальна профілактика (згідно з державними стандартами надання соціальних послуг). Було проведено відповідні заходи: формування відповідального батьківства та повернення дітей у родину; забезпечення матеріально-побутових умов та працевлаштування; ведення здорового способу життя та співпраця з медичними установами та взаємодія з надавачем послуг та формування спроможності долати труднощі (зв. сторона а.с. 104).

Як вбачається з довідки заступника начальника ВП №3 з ПД ХРУП №3 ГУНП в Харківській області О.Шевченка, щодо наявних або відсутніх фактів притягнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 до адміністративної відповідальності, за даними ІКС «ІПНП» - ОСОБА_2 був неодноразово притягнутий до адміністративної відповідальності, а саме: 27.04.2026 р. за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та 19.03.2023 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП; ОСОБА_1 була неодноразово притягнута до адміністративної відповідальності, а саме: 26.06.2026 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, 26.06.2026 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, 16.02.2022 за ч. 2 ст. 178 КУпАП, 19.08.2021 за ч. 1 ст. 178 КУпАП, 10.03.2020 за ч. 2 ст. 178 КУпАП, 07.03.2020 за ч. 1 ст. 178 КУпАП та 02.03.2020 за ч. 1 ст. 184 КУпАП (а.с. 105).

Відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого від 20.07.2026 - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 пройшли курс лікування з 10.07.2026 по 20.07.2026, а саме: проведено курс відновного та протирецидивного лікування алкогольної залежності (а.с. 115).

За результатами аналізів, а саме клінічний аналіз крові та сечі та даними огляду спеціалістів комісії закладу охорони здоров`я ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - здорові (а.с. 115-118).

Відповідно до акту депутата міської ради К.Бондаренко складеного в присутності сусідів: ОСОБА_23 та ОСОБА_24 від 14.08.2026 - за адресою АДРЕСА_2 з 06.07.2026 постійно мешкає сім`я, яка проживає у цивільному шлюбі, чоловік ОСОБА_2 , 1989 р.н. та його дружина ОСОБА_1 , 1994 р.н. Зі слів сусідів молоді люди ведуть здоровий спосіб життя, займаються господарством: городництвом та благоустроєм території подвір`я, порядні люди, мають добрі відносини з сусідами. У будинку дві кімнати, кухня, ванна та туалет, опалення здійснюється твердопаливним котлом (зв. сторона а.с. 118).

14.08.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою до Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, у якій просили здійснити заходи, направлені на повернення їм дітей, т.я. обставини, які перешкоджали їм виховувати дітей відсутні (а.с. 119).

Директором та начальником виробництва ТОВ «КАПС ФУД СІСТЕМС» від 17.08.2026 надано характеристику стосовно ОСОБА_1 , яка працює на посаді оператора лінії у виробництві харчової продукції підрозділу виробництва з 13.08.2026. За період роботи зарекомендувала себе як відповідальна, старанна та дисциплінована працівниця, відзначається хорошою здатністю до навчання, швидко сприймає нову інформацію та адаптовується до змін у роботі. У колективі підтримує доброзичливі та професійні взаємовідносини, вміє працювати спільно з іншими працівниками, сумлінна, відповідальна та надійна працівниця, яка належним чином виконує покладені на неї обов`язки та дбайливо ставиться до обладнання і майна підприємства (а.с. 119).

Директором та начальником виробництва ТОВ «КАПС ФУД СІСТЕМС» від 17.08.2026 надано характеристику стосовно ОСОБА_2 , який працює на посаді оператора лінії у виробництві харчової продукції підрозділу виробництва з 13.08.2026. За час роботи ОСОБА_2 виявив себе як працьовитий, дисциплінований робітник, здатний швидко навчатися, дотримується вимог робочої інструкції, інструкції з санітарії і гігієни, охорони праці та правил внутрішнього трудового розпорядку, швидко адаптується до робочих процесів, освоїв правила експлуатації фасувального обладнання. ОСОБА_25 сумлінно виконує робочі обов`язки та дбайливо ставиться до майна (зв. сторона а.с. 119).

На підтвердження зміни житлово-побутових умов відповідачами надано фотографії нового місця проживання, з яких убачається, що житлове приміщення перебуває в належному санітарному стані, є прибраним та облаштованим для проживання дітей, зокрема наявні окремі спальні місця, місце для навчання та ігор, а також речі, необхідні для повсякденного догляду за дітьми (а.с. 137-139).

Свідок ОСОБА_26 , в судовому засіданні пояснила, що є родичкою ОСОБА_27 та тривалий час обізнана про стан справ у його родині. Свідок підтвердила, що в минулому у сім`ї ОСОБА_28 мала місце проблема із системним вживанням алкогольних напоїв. Водночас свідок засвідчила про позитивні зміни, які відбулися у поведінці та способі життя батьків останнім часом. Зокрема, після переїзду ОСОБА_29 разом із дружиною повністю припинили вживання спиртних напоїв, ведуть добропорядний спосіб життя, працевлаштувалися та самостійно забезпечують себе. За словами свідка, вона спілкується з родиною щодня і може стверджувати, що ОСОБА_30 є працьовитою особою. Окрім того, свідок зазначила, що наразі родина проживає у належному житловому будинку, де створено всі необхідні побутові та санітарно-гігієнічні умови для життя, у тому числі облаштовано обладнані місця для відпочинку та сну дітей. Щодо взаємин із дітьми свідок пояснила, що за час проживання сім`ї у смт. Слатине вона безпосередньо за місцем їх проживання не перебувала, дітей бачила орієнтовно два рази, коли вся родина приходила в гості до сестри. Разом з тим, свідку відомо про стійке бажання батьків повернути дітей у сім`ю та виправляти минулі помилки. Також свідок зазначила, що батьки намагалися відвідати дітей у медичному закладі (лікарні), однак їм у цьому було відмовлено. Свідок наголосила, що вся родина та близьке оточення готові надавати батькам всебічну підтримку у подальшому вихованні дітей.

Опитані у судовому засіданні діти ОСОБА_18 - ОСОБА_31 та ОСОБА_32 пояснили, що дуже сумують за мамою, висловлюють до неї стійку емоційну прив`язаність та висловили бажання повернутися у сім`ю для спільного проживання з матір`ю.

Застосовані норми права, мотиви та висновки суду.

Згідно з частиною третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Держава охороняє сім`ю, дитинство, материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сім`ї; ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частини перша, п`ята статті 5 СК України).

Відповідно до частини сьомій статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У статті 3 Конвенції про права дитини (далі - Конвенція) визначено, що у всіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, чергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Держави - учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь-якої іншої особи, яка турбується про дитину (стаття 19 Конвенції).

У пункті 1 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо та необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування. Під час ухвалення рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них без позбавлення їх батьківських прав суд бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї (особи) у разі здійснення такого супроводу.

Згідно з пунктами 2-5 частини першої статті 164 України суд може постановити таке рішення у випадку, якщо батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини, забезпечення безпечних умов життя дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини (частина третя статті 170 СК України).

Згідно з частиною другою статті 170 СК України у виняткових випадках, при безпосередній загрозі для життя або здоров`я дитини, орган опіки та піклування або прокурор мають право постановити рішення про негайне відібрання дитини від батьків. У цьому разі орган опіки та піклування зобов`язаний протягом семи днів після постановлення рішення звернутися до суду з позовом про позбавлення батьків чи одного з них батьківських прав або про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав.

Відповідно до частин четвертої - шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо відібрання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї.

Відповідно до пункту 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт хронічного алкоголізму чи наркоманії матері, батька, як підстава, передбачена пунктом 4 частини першої статті 164 СК України, має бути підтверджений відповідним медичним висновком.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 13 серпня 2025 року у справі № 369/8018/23 (провадження № 61-7530св24) Верховний Суд виклав такі висновки. Основними підставами для відібрання дитини є ухилення батьків від виконання своїх обов`язків з виховання дитини, жорстоке поводження з нею, захворювання батьків на хронічний алкоголізм або наркоманію, будь-які види експлуатації дитини. Інші випадки, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Якщо рішення мотивується необхідністю захистити дитину від небезпеки, має бути доведено, що така небезпека справді існує. Той факт, що дитина може бути поміщена в середовище, більш сприятливе для її виховання, не виправдовує примусового відібрання її від батьків. Такий захід не можна виправдовувати і виключно посиланням на ненадійність ситуації, адже такі проблеми можна вирішити менш радикальними засобами, не вдаючись до роз`єднання сім`ї, наприклад цільовою фінансовою підтримкою та соціальним консультуванням (пункт 50 рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року у справі «Савіни проти України»).

У цій же постанові Верховний Суд зазначив, що покладення на орган опіки та піклування обов`язку протягом семи днів звернутися до суду після негайного відібрання дитини означає наявність судового контролю за таким рішенням. Це не свідчить про те, що суд повинен обов`язково ухвалити рішення про відібрання дитини. Суд перевіряє наявність підстав для відібрання дитини саме на час ухвалення рішення. Якщо суд дійде висновку, що ці обставини на час ухвалення рішення відпали, він відмовляє у задоволенні позову. Така відмова не свідчить автоматично про незаконність чи необґрунтованість рішення органу опіки та піклування про негайне відібрання дитини (пункти 91-93 постанови). Верховний Суд також звернув увагу, що суди мають оцінювати докази зміни поведінки батьків після відібрання дитини, зокрема медичні документи, акти обстеження умов проживання та показання свідків, у тому числі родичів (пункти 84-88 постанови).

У постанові Верховного Суду Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327цс18), зазначено, що «під забороною розлучення дитини зі своєю матір`ю в контексті Декларації прав дитини слід розуміти не обов`язковість спільного проживання матері та дитини, а право на їх спілкування, турботу з боку матері та забезпечення з боку обох батьків, у тому числі й матері, прав та інтересів дитини, передбачених цією Декларацією та Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року. У частині першій статті 3 цієї Конвенції закріплено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. При цьому положення вказаної Конвенції, яка ратифікована Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому, як правильно вважала колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей. Відповідно до частин першої та другої статті 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання. Таким чином, з досягненням віку 10 років у дитини з`являється право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Лише в разі збігу волі трьох учасників переговорного процесу - матері, батька, дитини можна досягти миру і згоди. Аналогічні положення закріплені у статті 12 Конвенції про права дитини, згідно з якою держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. Відповідно до статті 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей від 25 січня 1996 року під час розгляду справи, що стосується дитини, перед прийняттям рішення судовий орган надає можливість дитині висловлювати її думки і приділяє їм належну увагу. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства. Закріплення цього права підкреслює, що дитина є особистістю, з думкою якої потрібно рахуватись, особливо при вирішенні питань, які безпосередньо її стосуються. Ухвалюючи рішення у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», заява № 10383/09). У зазначених справах ЄСПЛ не визначав обов`язкового врахування судами принципу 6 Декларації прав дитини. Підсумовуючи, слід зазначити, що Декларація прав дитини не є міжнародним договором. Разом з тим положення Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, про те, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (стаття 3), узгоджуються з нормами Конституції України та законів України, тому саме її норми зобов`язані враховувати усі суди України, розглядаючи справи, які стосуються прав дітей».

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частини перша, третя статті 12, частини перша, п`ята, шоста статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Суд не погоджується з доводами представника відповідачів про те, що підставою для вилучення дітей став лише один телефонний дзвінок. Повідомлення ОСОБА_8 було лише приводом для перевірки. Рішення про негайне відібрання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвалено за результатами комісійного виїзду за участю працівників служби у справах дітей, центру соціальних служб, ювенальної поліції та сімейного лікаря. Підставою також стали акти оцінки рівня безпеки дітей від 26.06.2026, фотоматеріали та медичні дані про ознаки занедбаності дітей під час огляду 26.06.2026. Відповідачка ОСОБА_1 у письмових поясненнях визнала, що на час виїзду разом із ОСОБА_2 перебувала у стані сильного алкогольного сп`яніння і вживала алкогольні напої протягом двох тижнів. Того ж дня її притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Отже, станом на 26.06.2026 у органу опіки та піклування були підстави вважати, що залишення малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з батьками створює безпосередню загрозу їхньому життю та здоров`ю. Водночас законність розпорядження від 26.06.2026 № 860 не є предметом цього спору. Відповідно до наведеної правової позиції Верховного Суду у справі № 369/8018/23 суд має встановити, чи існують підстави для відібрання дітей саме на час ухвалення рішення.

Щодо обставин, що існують на час ухвалення рішення

Досліджені докази свідчать, що після відібрання дітей відповідачі вжили реальних і послідовних заходів для усунення причин, які перешкоджали належному вихованню дітей: з 10.07.2026 по 20.07.2026 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пройшли курс відновного та протирецидивного лікування алкогольної залежності; за результатами клінічних аналізів та огляду спеціалістів обидва визнані здоровими; з 06.07.2026 відповідачі змінили місце проживання з с-ща Слатине на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 . Будинок складається з двох кімнат, кухні, ванної кімнати та туалету й має автономне опалення. За поясненнями сусідів, відповідачі ведуть здоровий спосіб життя та підтримують добрі стосунки з оточенням (акт депутата міської ради від 14.08.2026); з 13.08.2026 відповідачі офіційно працевлаштовані операторами лінії у ТОВ «КАПС ФУД СІСТЕМС». За місцем роботи обидва характеризуються як відповідальні, дисципліновані та сумлінні працівники; сім`я перебуває під соціальним супроводом Центру соціальних служб Дергачівської міської ради. У межах супроводу проводяться заходи щодо формування відповідального батьківства, повернення дітей у родину, забезпечення матеріально-побутових умов, працевлаштування та ведення здорового способу життя (лист від 14.08.2026 № 01-25/252-В; 14.08.2026 відповідачі звернулися до Дергачівської міської військової адміністрації із заявою про вжиття заходів щодо повернення їм дітей.

Відповідно до частини першої статті 170 СК України суд під час ухвалення рішення про відібрання дитини бере до уваги інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї. Наданий позивачем лист Центру соціальних служб, тобто структурного підрозділу тієї ж територіальної громади, підтверджує, що супровід здійснюється, а відповідачі співпрацюють із надавачем соціальних послуг.

Показання свідка ОСОБА_26 суд оцінює критично в частині, що стосується періоду проживання сім`ї у с-щі Слатине, оскільки свідок є родичкою відповідача, за місцем проживання сім`ї не бувала і дітей бачила лише кілька разів. Водночас у частині, що стосується теперішнього способу життя відповідачів, припинення вживання алкоголю, працевлаштування та облаштування житла, її показання узгоджуються з письмовими доказами. Тому суд бере їх до уваги в цій частині.

Надані відповідачами фотографії нового місця проживання підтверджують, що житло перебуває в належному санітарному стані та облаштоване з урахуванням потреб дітей. Зазначені докази суд оцінює в сукупності з іншими матеріалами справи, які свідчать про вжиття відповідачами заходів до усунення обставин, що стали підставою для звернення до суду.

Позивач і третя особа доказів на спростування цих обставин не надали. Матеріали справи не містять акта обстеження службою у справах дітей умов проживання відповідачів за новим місцем проживання, який би свідчив про невідповідність житла потребам дітей. Також у справі немає відомостей про вживання відповідачами алкоголю чи притягнення їх до адміністративної відповідальності після 26.06.2026. Відповідно до статті 81 ЦПК України обов`язок довести, що залишення дітей з батьками на час ухвалення рішення є небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального виховання, покладається на позивача. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не заперечує, що відповідачі тривалий час зловживали алкогольними напоями. Це підтверджується поясненнями самих відповідачів на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 01.07.2026, поясненнями ОСОБА_10 , довідками-характеристиками старост, а також притягненням ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 178 КУпАП у 2020-2022 роках (а.с. 105).

Водночас посилання на те, що відповідачі понад десять років систематично вживають алкоголь, не підтверджене медичним висновком про наявність у них хронічного алкоголізму. Такий висновок у розумінні пункту 4 частини першої статті 164 СК України є необхідним. Натомість наявні в справі медичні документи свідчать, що відповідачі пройшли курс лікування алкогольної залежності та визнані здоровими. Можливий ризик рецидиву має характер припущення і може бути мінімізований менш радикальними засобами, ніж розлучення дітей з батьками. Зокрема, це продовження соціального супроводу та контроль з боку служби у справах дітей.

Про наявність емоційного зв`язку свідчать також пояснення малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які висловили стійку прихильність до матері. Висловили бажання повернутися до матері. Будь-яких скарг щодо поведінки матері, її ставлення до них чи умов проживання діти не висловлювали, про факти жорстокого поводження, фізичного чи психологічного насильства з її боку не повідомляли.

Крім того, відповідачі звернулися до органу опіки та піклування із заявою про повернення дітей, особисто брали участь у розгляді справи, скористалися професійною правничою допомогою і заперечували проти позову. Відповідно до практики ЄСПЛ, викладеної в рішенні у справі «Хант проти України», та висновків Верховного Суду у справі № 175/4987/23 такі дії свідчать про їхній інтерес до дітей.

Висновок про доцільність відібрання дітей складено через п`ять днів після негайного відібрання дітей. Він ґрунтується на обставинах, що існували на 26.06.2026, і не враховує подальших змін: проходження відповідачами лікування, зміни місця проживання, працевлаштування та результатів соціального супроводу сім`ї. Оскільки цей висновок не відображає обставин, що існують на час ухвалення рішення, суд, керуючись частиною шостою статті 19 СК України, не бере його до уваги як такий, що не відповідає найкращим інтересам дітей на теперішній час.

Окремо суд враховує, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з огляду на свій вік є найбільш вразливою з дітей і повністю залежить від догляду батьків. З цієї причини обставини, які створювали загрозу її життю та здоров`ю, а саме вживання батьками алкоголю та антисанітарний стан житла, суд оцінює з особливою ретельністю. Дослідивши наведені вище докази, суд дійшов висновку, що на час ухвалення рішення ці обставини усунуто.

При цьому суд зважає на те, що відмова у задоволенні позову не позбавляє орган опіки та піклування можливості вжити заходів захисту дитини в разі виникнення в майбутньому безпосередньої загрози її життю або здоров`ю, зокрема скористатися повноваженнями, передбаченими частиною другою статті 170 СК України, щодо негайного відібрання дитини від батьків.

Щодо малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З довідки-характеристики КЗ «Слатинський ліцей» вбачається, що батьки не здійснювали постійного контролю за навчанням дитини, проте завжди відповідали на повідомлення і дзвінки класного керівника. Такі недоліки у вихованні не становлять небезпеки для життя, здоров`я чи морального виховання дитини у розумінні частини першої статті 170 СК України. Вони можуть бути усунені в межах соціального супроводу сім`ї. ОСОБА_21 досяг дванадцятирічного віку. Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у справі № 402/428/16-ц з досягненням десяти років дитина має право не лише бути вислуханою, а й брати активну участь у вирішенні своєї долі. У судовому засіданні ОСОБА_21 висловив стійке бажання повернутися до матері.

Щодо малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Судом встановлено, що ОСОБА_20 близько півтора року фактично проживає з бабусею ОСОБА_9 . Вона здійснює повне утримання дитини та належний догляд за нею, що позитивно позначилося на навчанні та емоційному стані хлопчика. Батько дитини, ОСОБА_7 , зник безвісти 16.11.2025 під час виконання бойового завдання (а.с. 18). Суд не залишає поза увагою, що мати протягом цього часу участі у вихованні та утриманні сина не брала. Разом з тим відібрання дитини в порядку частини першої статті 170 СК України є заходом захисту дитини від небезпеки, яку створює для неї залишення з батьками. ОСОБА_20 з матір`ю не проживає, а позивач не довів, що на час ухвалення рішення існує небезпека для його життя, здоров`я чи морального виховання з боку матері, усунення якої вимагало б застосування цього заходу. ОСОБА_20 висловив у судовому засіданні бажання проживати з матір`ю і прихильність до неї. Суд враховує цю думку з урахуванням віку дитини.

Оцінюючи пропорційність відібрання дітей від батьків, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, суд враховує, що у якнайкращих інтересах дітей буде збереження їх зв`язків із сім`єю, оскільки судом на час ухвалення рішення не встановлені випадки, які б свідчили, що обидва відповідача є особливо непридатними або явно неблагополучними. Станом на день розгляду справи відповідачі орендували житло із задовільними умовами проживання, протягом часу, коли діти були вилучені, відвідували їх, тобто цікавляться їх долею. В усі призначені судом судові засідання відповідачі з`являлись, брали активну участь, скористались правничою допомогою для захисту своїх прав, що свідчить про те, що вони не втратили інтерес до долі їх дітей.

Отже, первинна ціль вилучення дітей у батьків: забезпечити безпечні умови для проживання дітей досягнута, діти опинились в середовищі, більш сприятливому для їх виховання та розвитку. За цей час батьки змінили свою поведінку та покращили умови для проживання дітей, в свою чергу, орган опіки та піклування не просить позбавити їх батьківських прав, отже вважає, що зв`язок між батьками та дітьми не втрачений. Нових обставин, які б свідчили про неналежне виконання батьківських обов`язків судом не встановлено.

Щодо обов`язку органу опіки та піклування вжити заходів підтримки сім`ї до вирішення питання про відібрання дітей

Відповідно до пункту 2 статті 18 Конвенції про права дитини та статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» держава надає батькам допомогу у виконанні обов`язків щодо виховання дітей, а кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками. Закон України «Про соціальні послуги» та Порядок взаємодії суб`єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2013 року № 895, передбачають систему заходів підтримки таких сімей з метою збереження для дитини сімейного середовища. Невипадково частина перша статті 170 СК України зобов`язує суд враховувати інформацію про здійснення соціального супроводу сім`ї.

Отже, відібрання дитини від батьків за рішенням суду є крайнім заходом. До нього можна вдаватися лише тоді, коли доступні засоби підтримки сім`ї використано, а вони виявилися неефективними або батьки від них ухилялися. Негайне відібрання при безпосередній загрозі для життя чи здоров`я дитини (частина друга статті 170 СК України) має тимчасовий характер і не звільняє органи опіки та піклування від обов`язку працювати з сім`єю. Такий підхід узгоджується з практикою ЄСПЛ про позитивний обов`язок держави вживати заходів для возз`єднання сім`ї та про перевагу менш радикальних засобів, зокрема соціального консультування й цільової підтримки, над розлученням дітей з батьками (рішення у справах «К. і Т. проти Фінляндії», «Савіни проти України», п. 50, «Валлова і Валла проти Чехії»).

Матеріалами справи встановлено, що до 26.06.2026 сім`я відповідачів на обліку як така, що перебуває у складних життєвих обставинах, не перебувала і соціальних послуг не отримувала. Водночас про скарги жителів на відповідачів і про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з 2020 року було відомо раніше. Дітей взято на облік лише наказом від 03.07.2026 № 38, тобто вже після їх негайного відібрання. Соціальний супровід, розпочатий після цього, за короткий строк дав позитивний результат: відповідачі пройшли лікування від алкогольної залежності, змінили місце проживання, працевлаштувалися та звернулися із заявою про повернення дітей.

За таких обставин суд дійшов висновку, що орган опіки та піклування не довів вичерпання засобів підтримки сім`ї, які мають передувати відібранню дітей. Застосування цього заходу на час ухвалення рішення було б непропорційним втручанням у право на повагу до сімейного життя, гарантоване статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши докази у їх сукупності, суд виходить з того, що відібрання дитини від батьків є крайнім заходом. Воно допустиме лише тоді, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною, а інші засоби захисту дитини вичерпано (рішення ЄСПЛ у справах «М. С. проти України», «Мамчур проти України», «Савіни проти України»). На час ухвалення рішення обставини, які зумовили негайне відібрання дітей, відпали. Позивач не довів належними та допустимими доказами, що залишення малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з батьками є небезпечним для їхнього життя, здоров`я і морального виховання. Збереження зв`язку дітей із сім`єю за умови продовження соціального супроводу відповідатиме їхнім найкращим інтересам. За таких обставин у задоволенні вимог про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав слід відмовити.

Суд звертає увагу відповідачів на обов`язки, покладені на них статтею 150 СК України, і на те, що в разі відновлення обставин, які створюють загрозу для дітей, орган опіки та піклування не позбавлений права повторно вжити передбачених законом заходів. Суд також звертає увагу органу опіки та піклування на доцільність продовження соціального супроводу сім`ї відповідачів.

Оскільки вимоги про стягнення аліментів є похідними від вимог про відібрання дітей, у їх задоволенні також слід відмовити. Це не позбавляє особу, з якою фактично проживає дитина, права звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів у загальному порядку.

Відповідно до статті 141 ЦПК України позивач звільнений від сплати судового збору; заяв про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідачі не подавали, тому підстав для розподілу судових витрат немає.

Керуючись статтями 5, 7, 19, 150, 155, 164, 170, 171 СК України, статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Дергачівської міської військової адміністрації Харківського району Харківської області, як органу опіки та піклування, в інтересах дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав та стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування (ім`я) сторін:

позивач: Дергачівська міська військова адміністрація Харківського району Харківської області, як орган опіки та піклування, який діє в інтересах дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_7 , місцезнаходження: АДРЕСА_7 ;

прокурор Дергачівської окружної прокуратури, місцезнаходження: Харківська область, м. Дергачі, вул Європейська, 63,

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_9 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 ;

третя особа: Служба у справах дітей Дергачівської міської ради Харківського району Харківської області, код ЄДРПОУ: 43948178, місцезнаходження: 62303, Харківська область, Харківський район, м. Дергачі, площа Перемоги, буд. 1.

Суддя О. В. Пруднікова