Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №127/29134/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/29134/26

Провадження № 2/127/8154/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокумісто Вінниця

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 09 листопада 2019 року між сторонами було зареєстровано шлюб Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що складено актовий запис № 3112, видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

У шлюбі сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка зазначає, що подружнє життя не склалося через відсутність взаєморозуміння та різні погляди на сімейні відносини й сімейні обов`язки. З початку серпня 2026 року шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, вони не ведуть спільного господарства, не мають спільного бюджету та проживають як чужі один одному люди. Позивачка вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечитиме інтересам сторін, а примирення є неможливим. Проти надання строку для примирення заперечує.

У позовній заяві позивачка просила розірвати шлюб, розглянути справу за її відсутності, а також залишити судові витрати за нею.

У поданій до суду заяві позивачка підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити та ухвалити рішення за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 подав до суду заяву, у якій визнав позовні вимоги та просив розглянути справу за його відсутності.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 07 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та постановлено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, подавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Позивачка позов підтримала, відповідач позов визнав.

Відповідно до частини третьої статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо такі клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до частини другої статті 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно зі статтею 110 Сімейного кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до частини першої статті 112 Сімейного кодексу України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.

Згідно з частиною другою статті 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як установлено судом, 09 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, про що Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області складено актовий запис № 3112.

У шлюбі сторони мають малолітню дитину — ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із позовної заяви вбачається, що між сторонами відсутнє взаєморозуміння, вони мають різні погляди на сімейні відносини та обов`язки подружжя. З початку серпня 2026 року сторони припинили шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, спільного бюджету не мають. Позивачка наполягає на розірванні шлюбу та заперечує проти надання строку для примирення.

Відповідач позовні вимоги визнав, що підтверджує відсутність його наміру зберігати шлюбні відносини.

Відповідно до частини четвертої статті 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. У разі визнання відповідачем позову суд ухвалює рішення в порядку, встановленому статтею 200 цього Кодексу.

За змістом частини третьої статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання відповідачем позову.

Визнання відповідачем позову в цій справі не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб. Разом із тим суд враховує, що саме по собі визнання позову не звільняє суд від обов`язку перевірити наявність передбачених законом підстав для розірвання шлюбу.

Оцінивши встановлені обставини, суд вважає, що сімейні відносини між сторонами фактично припинені, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, відповідач проти цього не заперечує та позов визнає. Відомостей про намір сторін відновити сімейні відносини матеріали справи не містять.

Суд бере до уваги, що шлюб є добровільним союзом жінки та чоловіка, а примушування до його збереження не відповідає принципу добровільності шлюбу. За встановлених обставин надання строку для примирення не матиме належного правового та фактичного підґрунтя, оскільки позивачка прямо заперечує проти цього, а відповідач визнав позов.

Наявність у сторін малолітньої дитини не є самостійною підставою для відмови в розірванні шлюбу, оскільки відповідно до статті 112 Сімейного кодексу України визначальним є встановлення того, чи суперечитиме подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу інтересам одного з них або їхніх дітей.

При цьому відповідно до статті 141 Сімейного кодексу України мати та батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками та їх окреме проживання не впливають на обсяг батьківських прав і не звільняють від обов`язків щодо дитини.

За таких обставин суд доходить висновку, що збереження шлюбу між сторонами не відповідає їхній дійсній волі, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечило б інтересам подружжя. Тому позовні вимоги про розірвання шлюбу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачкою за подання позовної заяви сплачено судовий збір у розмірі 1 331 грн 20 коп. У позовній заяві позивачка просила залишити судові витрати за нею.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, якщо інше не передбачено законом. Водночас, враховуючи прямо заявлене позивачкою прохання залишити судові витрати за нею, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на її користь сплаченого судового збору.

Таким чином, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору слід залишити за позивачкою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 12, 13, 76–81, 89, 141, 206, 211, 258–265, 268, 273 ЦПК України, статтями 24, 104, 110, 112, 114, 115 Сімейного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 09 листопада 2019 року Вінницьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис № 3112.

Судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1 331 грн 20 коп. залишити за позивачкою ОСОБА_1 .

Після набрання рішенням законної сили надіслати його до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

Рішення суду може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; зазначене позивачкою фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 06 жовтня 2026 року.

Суддя: