Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №613/528/26 — Богодухівський районний суд Харківської області

Справа №-613/528/26 Провадження №-1-кп/613/127/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2026 року. Богодухівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченої - ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_5 ,

представника потерпілого - адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні в м. Богодухові кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Кияни Богодухівського району Харківської області, громадянки України, з середньою освітою, пенсіонерки, заміжньої, зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.119 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_7 на початку грудня 2024 року, більш точної дати та часу встановити не представилось можливим, з притулку «Doghelp Kharkiv UA», що діє як благодійна організація з порятунку собак, яких покинули на території бойових дій, з метою здійснення охорони прибудинкової прибудинкової території та будинку за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_4 , взяли у власність собаку по кличці «Міят», який згідно з висновком комісійної судово-ветеринарної експертизи від 26.02.2026 №314/315 є свійською твариною, біло-чорного кольору, за зовнішніми ознаками схожою на собаку породи «Алабай», яка відноситься до родини псових (собачих), належить до класу ссавців типу хордових, віком старше п`яти років, номер чіпування №804095600958574.

Статтею 9 розділу II Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.06.2006 зі змінами та доповненнями (далі закон № 3447-IV), визначено особливості утримання домашніх тварин, а саме у пункті 1 частини 1 цього закону зазначено, що особа, яка утримує домашню тварину, зобов`язана забезпечити їй необхідні умови утримання, що відповідають її біологічним, видовим та індивідуальним особливостям. Крім цього, у пункті 3 частини 7 статті 9 Закону № 3447-IV зазначено, що дозволяється утримувати домашніх тварин - у вільному вигулі на ізольованій, добре огородженій території на прив`язі або без неї.

В Переліку небезпечних порід собак, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2021 № 1164 зазначено, що собака породи «Алабай» (вівчарка середньоазіатська) входить до вищевказаного переліку та є небезпечною.

22.11.2025, приблизно о 20:00, більш точного часу встановити не виявилось за можливе, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_2 , з метою охорони території домоволодіння у нічний час випустила з вольєру собаку породи «Алабай» по кличці «Міят», яка перебувала у її власності. Будучи обізнаною, що собака має великі розміри, маса тіла до 65 кг, та відноситься до небезпечної породи згідно з Переліком небезпечних порід собак, діючи з необережності, проявивши злочинну недбалість, що виразилась в тому, що ОСОБА_4 , не передбачивши можливості настання від вчинених нею дій суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинна була і могла їх передбачити, не переконавшись, що собака знаходиться у спеціально огородженій території подвір`я, що виключає його можливу втечу за територію, не вжила необхідних заходів, спрямованих на створення необхідних умов утримання собаки, хоча повинна була вжити необхідних заходів для вільного вигулу собаки за умови ізоляції та добре огородженої території, при цьому будь-яких застережливих написів для інших осіб встановлено не було, допустила втечу собаки за територію домоволодіння, не забезпечила безпеку оточуючих людей від заподіяння шкоди цією собакою та наразила на небезпеку інших осіб, тим самим порушила вимоги ст. 9 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» від 21.02.2006, ст. 4 положення Європейської конвенції «Про захист домашніх тварин» №578-УП (578-18) від 18.09.2013.

23.11.2025, о 06:47 ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка проходила повз подвір`я ОСОБА_4 по вул. Центральній у с. Гавриші Богодухівського району Харківської області побачила собака породи «Алабай» по кличці «Міят», який перестрибнувши металеву хвіртку висотою 1.09 м., вибіг на вищевказану вулицю та здійснив напад на перехожу жінку ОСОБА_8 , спричинивши їй відповідно до висновку судово-медичної експертизи №20251121080000165 від 23.12.2025 ушкодження в цілому, що утворились від травматичної дії тупих твердих предметів, з обмеженою травматичною поверхнею, якими були зуби та лапи (кігті) собаки, у вигляді відкритої рани шиї та голови з ушкодженням м`яких тканин, судин, з переломом шийних хребців, укушені рани передпліччя, що має ознаки і по ступеню тяжкості кваліфікується, як тяжке тілесне ушкодження, за ознакою загрози для життя (п. 2.1.1.а., 2.1.2.., 2.1.3.є.о. Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6). Внаслідок вказаних дій ОСОБА_8 померла на місці, а причиною смерті стала відкрита рана шиї з переломом шийних хребців, що ускладнилися в своєму перебігу з травматичним шоком.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала повністю. Пояснила, що вона вже мала досвід утримання алабаїв, але коли старий собака помер - вирішили взяти собаку з притулку. Перший місяць ОСОБА_9 перебував виключно у вольєрі, оскільки поводився агресивно, але з часом він звик, став довіряти і вони стали його випускати на подвір`я. Він був слухнаний та повертався до вольєву за першою командою.

В той день він залишився на ніч на повір`ї, раніше через забор він ніколи не стрибав, тому ОСОБА_10 навіть не думала, що він може так зробити. Але на вулиці зявилась собачка, яка іноді підбігала до подвір`я, тому ймовірно ОСОБА_9 побіг за нею.

Вранці ОСОБА_4 почула крик і вони з чоловіком одразу вибігли на вулицю та побачили, що ОСОБА_9 кинувся на жінку, ОСОБА_4 крикнула і собака одразу повернувся у вольєр. ОСОБА_4 та її чоловік одразу викликами поліцію і швидку, але жінка померла на місці.

У вчиненому щиро розкаялась, зазначила, що дуже шкодує, що так сталось, також повідомила, що спілкувалась з потерпілим та повністю відшкодувала йому шкоду. Просила суворо її не карати.

Беручи до уваги повне визнання своєї вини обвинуваченою ОСОБА_4 , той факт, що обвинувачена не оспорює всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вона правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні будь-які сумніви у добровільності її позиції, суд з урахуванням положень ст. 349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин справи, які ніким не оспорюються.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення доказана повністю, її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 119 КК України - вбивство, вчинене через необережність.

Вивченням особи обвинуваченої ОСОБА_4 встановлено, що вона не судима, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, є пенсіонеркою.

Відповідно до висновку, викладеного у досудовій доповіді, виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становитеме високої небезпеки для суспільства. У випадку призначення судом покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, орган пробації вважає за доцільне покласти на ОСОБА_4 обов`язки відповідно до ст. 76 КК України.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає її щире каяття, яке виразилось у повному визнанні своєї вини, правдивій розповіді про обставини скоєного кримінального правопорушення, висловленні щирого жалю та критичній оцінці своїх дій, про що вона особисто зазначила в судовому засіданні, а також відшкодування шкоди, що підтверджується розпискою потерпілого та про що зазначив представник потерпілого у судовому засіданні.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обговорюючи питання про строк та вид покарання обвинуваченій, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, сукупність відомостей про особу обвинуваченої, зокрема той факт, що вона є пенсіонеркою, обставини, що пом`якшують покарання, та зважаючи на положення статті 65 КК України, ч.2 ст.50 КК України, вважає за необхідне призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією ч. 1 ст.119 КК України.

Беручи до уваги тяжкість вчиненого, висновок досудової доповіді, відсутність обставин, що обтяжують покарання, позицію потерпілого ОСОБА_11 , який зазначив в заяві про відсутність претензій матеріального та морального характеру, а також просив суд обмежетись мінімальним покаранням, суд доходить висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 можливе без реального відбування покарання, та вважає за необхідне звільнити її від відбування покарання з випробуванням - із застосуванням ст. 75 КК України та покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України, процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, підлягають стягненню з засудженої, цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід не обирався, з урахуванням процесуальної поведінки ОСОБА_4 та даних про її особу підстав для його обрання до набрання вироком законної сили не вбачається

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 373, 374 КК України, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України і призначити покарання у виді 3 /трьох/ років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбуття призначеного покарання з випробуванням на 1 /один/ рік, якщо остання протягом іспитового строку не скоїть нове кримінальне правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 та п.2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Контроль за поведінкою засудженої ОСОБА_4 покласти на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженої.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експерта: за проведення судово-ветеринарної експертизи - 45801 /сорок п`ять тисяч вісімсот ону/ грн. 00 коп.

Скасувати арешт речових доказів, накладений ухвалою слідчого судді від 24.12.2025.

Речові докази - супровідний лист Doghelp Kharkiv UA Nor Dog на собаку з іменем Міят породи CAO, номер чіпування №804095600958574, пам`ятку власника собаки з притулку Nor Dog animal rescue and Doghelp Kharkiv UA, CDR диск з відеозаписом з камер спостереження № LH3185 DА09090294 D5, DVD диск з розмовою з оператором лінії «102», флеш носій Team Group з аудіо записом розмови з оператором ліні «103» - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Труп собаки породи CAO на ім`я ОСОБА_9 (№804095600958574), який зберігається у холодильній камері КП «Центр поводження з тваринами», за адресою: Харківська область, м. Харків, проспект Аерокосмічний, 358 - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Богодухівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя