Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №127/15597/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/15597/26

Провадження № 2-др/127/122/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л.Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №127/15597/26 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авалон 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького міського суду Вінницької області знаходилась цивільна справа №127/15597/26 за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авалон 7» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 20.07.2026 року позов задоволено.

27.07.2026 року надійшла заява від представника позивача (заявника) ОСББ «Авалон 7» - Дейнеки О.В. про ухвалення додаткового рішення в частині про стягнення з ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1100,00 грн.

Згідно ч.1 ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог (ч.2 ст.246 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.246 ЦПК України у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

В судове засідання представник позивача (заявника) ОСББ «Авалон 7» - Дейнека О.В. не з`явився, надав суду заяву про проведення судового засідання у його відсутність, підтримав вимоги заяви.

15.09.2026 року відповідач ОСОБА_1 подала заяву про недопущення видачі виконавчого листа до набрання рішенням законної сили, у якій зазначила, що оскаржує вказане рішення в апеляційному порядку.

Інших заяв чи клопотань щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення відповідачем не подано.

Неявка сторін відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України не перешкоджає розгляду даного питання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Згідно з ч. 2 цієї статті, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Судом встановлено, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, на підтвердження яких представником позивача надано:

- Ордер на надання правничої допомоги від 16.01.2026 року (а.с.61);

- Договір про надання правової допомоги №12/25 від 14.04.2025 року (а.с.62-63);

- Рахунок на оплату № 85 від 13.04.2026 року (а.с.64);

- Акт надання послуг №85 від 13.04.2026 року, на суму 1100,00 грн (а.с.65);

- Платіжну інструкцію №1580 на суму 7350,00 грн (а.с.66).

Відповідно до заяви про ухвалення додаткового рішення, представник позивача окремо звертав увагу суду на те, що правнича допомога, витрати на яку є предметом цієї заяви, надавалася адвокатом Позивачу комплексно, в межах загального обсягу юридичних послуг, що охоплюють декілька справ та доручень. У зв`язку з цим оплата таких послуг здійснена єдиним платежем, що підтверджується платіжною інструкцією № 1580 від 22 квітня 2026 року на загальну суму 7350,00 грн, копія якої додається до цієї заяви. Повідомляв суд, що зазначена платіжна інструкція охоплює оплату послуг згідно Акту наданих послуг № 85 від 13 квітня 2026 року, при цьому сума, яка відноситься безпосередньо до правничої допомоги, наданої в межах справи №127/15597/26, та заявлена до стягнення цією заявою, становить 1 100,00 грн.

З наданих документів убачається, що адвокатом надано правничу допомогу, вартість якої відповідно до акта наданих послуг № 85 від 13.04.2026 року становить 1100,00 грн.

Посилання відповідача про намір оскаржити рішення суду від 20.07.2026 року не є підставою для відкладення вирішення питання про судові витрати, оскільки на час розгляду заяви судове рішення не скасовано та не змінено, а питання розподілу витрат вирішується з урахуванням результату розгляду справи судом першої інстанції.

При цьому суд не втручається у договірні відносини між позивачем та його адвокатом і не визначає розмір гонорару, який відповідач зобов`язаний сплатити адвокату за умовами укладеного між ними договору. Суд вирішує виключно питання про розмір витрат, які відповідно до процесуального закону підлягають компенсації за рахунок іншої сторони.

Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що метою відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є компенсація стороні необхідних витрат понесених у зв`язку із судовим розглядом справи, а не покладення на іншу сторону обов`язку відшкодовувати будь-які витрати у тому розмірі, який сторони договору про надання правничої допомоги визначили між собою на власний розсуд. Тому суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат не обмежується формальною перевіркою наявності договору, акта виконаних робіт, а зобов`язаний надати оцінку співмірності заявлених сум з огляду на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, кількість і характер підготовлених процесуальних документів, тривалість розгляду справи, кількість судових засідань та значення справи для сторін.

Отже, судом встановлено факт виконання адвокатом комплексу процесуальних та інших дій, пов`язаних із представництвом інтересів позивача у цій справі, а тому підстав для відмови у розподілі витрат суд не вбачає.

Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічно у своїх постановах (зокрема від 08 грудня 2021 року у справі №454/3919/18 та від 09 лютого 2022 року у справі № 523/3904/19 та інших) Верховний Суд неодноразово висловлювався, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу лише у разі наявності клопотання відповідної сторони про зменшення таких витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами.

Матеріали справи не містять клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1100,00 грн підтверджені належними доказами, пов`язані з розглядом цієї справи та відповідають обсягу наданих послуг. Відповідачем не подано клопотання про зменшення їх розміру та не доведено їх неспівмірності. За таких обставин зазначені витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного і керуючись ст.133, 137, 141, 246, 270 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Авалон 7» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1100,00 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 12.10.2026 року.

Суддя: