Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №127/18651/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18651/26

Провадження № 2/127/5340/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

05 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі головуючого судді Жмудя О.О., при секретарі судового засідання Білозор А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області звернулась ОСОБА_1 з позовом до російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації про відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачка є внутрішньо переміщено особою, з 1976 року постійно проживала та працювала у м. Маріуполь Донецької області. 28 червня 1975 уклала шлюб з ОСОБА_2 у м. Жданів. Позивачка має відзнаку « ОСОБА_3 », що свідчить про багаторічну сумлінну працю, соціальну активність та визнання з боку підприємства і суспільства. Чоловік позивачки 05.10.1981 отримав ордер на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , а з 03 листопада 2006 отримав свідоцтво про право власності на зазначену квартиру. Саме у цій квартирі проходила значна частина життя позивачки. Позивач мала у власності земельну ділянку, мала постійний доступ до моря.

Зазначені обставини свідчить про тривалий, безперервний та правомірний зв`язок позивача з територією м. Маріуполя, наявність усталених соціальних, сімейних та професійних зв`язків, що мають істотне значення для визначення глибини завданої моральної шкоди.

Вимушене залишення власного життя, розрив соціальних зв`язків, втрата можливості підтримувати родинні традиції та звичний спосіб життя спричинили для позивачки глибокі моральні страждання, відчуття втрати, тривоги та невизначеності щодо майбутнього.

24 лютого 2022 року почалась збройна агресія російської федерації на територію України. Місто Маріуполь почали обстрілювати військові рф. 26 лютого 2022 року у будинку позивача зникло світло, на наступний день не стало води, газу і тепла, що унеможливлювало нормальне існування, створювало постійну небезпеку життю та здоров`ю, а також було психологічне виснаження і страху за власне життя.

Через влучання снаряда один із автомобілів родини позивачки був суттєво пошкоджений, унаслідок чого єдиним засобом пересування залишився другий автомобіль.

19 березня 2022 року родина отримала інформацію про можливість виїзду з міста. Евакуація здійснювалась під масованими артилерійськими обстрілами, рух відбувався в умовах мінної небезпеки, зруйнованих доріг, великої кількості блокпостів та постійної загрози повторних обстрілів.

З 21 березня 2022 року позивачка постійно проживає у місті Вінниці та зареєстрована як внутрішньо переміщена особа.

Позивачка зазначає, що зазнає тривалих моральних страждань, які тривають до цього часу, у зв`язку з постійним психоемоційним напруженням, спричинені регулярними повітряними тривогами, необхідністю систематичного перебування в укриттях, бомбардування об`єктів критичної інфраструктури, а також необхідністю постійно докладати додаткових зусиль для організації свого повсякденного життя, забезпечення особистої безпеки та захисту порушених прав.

Діями російської федерації було порушено гарантоване ст. 41 Конституції України право власності позивача, тобто безпосереднім суб`єктом, внаслідок дій якого позивачу завдано шкоди є російська федерація. Сам факт збройної агресії російської федерації проти України є причиною виникнення ситуації, за якої зазнала моральної шкоди та змушена відстоювати своє порушене відповідачем право в судовому порядку.

Позивачка вважає, що діями відповідача їй завданий душевний невгамовний біль та безперервні страждання, які досі тривають, та які привели до проблем зі здоров`ям, підвищенням тиску, поганого сну та кошмарів, тому змушена звернутись до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача за завдану їй моральну шкоду в сумі 181200,00 грн доларів США, що еквівалентно 8000000,00 грн по курсу НБУ станом на 29.05.2026.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні. Окрім того відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 20.08.2026 підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання сторони не з`явились.

Позивач ОСОБА_1 подала на адресу суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги просила задовольнити.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року Україна розірвала дипломатичні відносини з російською федерацією що унеможливлює із цієї дати направлення різних запитів і листів до посольства російської федерації в Україні з огляду на припинення його роботи на території України. Верховний Суд установив підстави для висновку про те, що, починаючи з 2014 року, немає необхідності в направленні до посольства російської федерації в Україні запитів щодо згоди російської федерації бути відповідачем у справах про відшкодування шкоди у зв`язку з вчиненням російською федерацією збройної агресії проти України й ігноруванням нею суверенітету та територіальної цілісності Української держави.

Враховуючи зазначене вище та положення ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією 13-ї сторінки паспорту серії НОМЕР_1 .

З 25.03.2022 ОСОБА_1 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою №529-500501183.

Судом оглянуто копію трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 06.01.1976.

ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» було присвоєно ОСОБА_1 звання « ОСОБА_3 ».

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , 28 червня 1975 року ОСОБА_1 зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 .

04.02.2011 позивачці видано пенсійне посвідчення № НОМЕР_4 , відповідно якого їй призначено пенсію за віком.

ОСОБА_2 є особою з інвалідність 2 групи – інвалідність армії, що підтверджується копією пенсійного посвідчення а також довідкою серії ДОП-07 №056162.

05.10.1981 на підставі рішення виконкому Жданівської міської ради народних депутатів ОСОБА_2 було видано ордер №1514 на квартиру АДРЕСА_3 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_5 від 03.11.2006 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 належить земельна ділянка кадастровий номер 1424881200:04:000:0628, площею 0,0600 га, що розташована в Чермалицькій сільській раді Тельманівського району, Донецької області.

Згідно консультативного висновку лікаря-кардіолога від 25.03.2026 ОСОБА_1 встановлено діагноз: ІХС. Дифузний кардіосклероз. Гіпертонічна хвороба ІІ ст., 2 ст: Ризик ССУ високий. СН стадія С із збереженою систочінною функцією лівого шлуночку (ФВ 64%). NYHA ІІ XCH ІІА. Ознаки початкового стенозування АК.

Згідно виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №69413990 від 19.04.2024 ОСОБА_1 поставлено діагноз: залізодефіцитна анемія вторинна внаслідок крововтрати (хронічної) (основний); діафрагмальна грижа без непрохідності чи гангрени (супутній).

Також судом оглянуто світлини, додані до позовної заяви.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 8 Конституції України гарантовано право особи на судовий захист порушених прав та свобод.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у тому числі шляхом відшкодування моральної шкоди. Згідно з ч. 2 ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин можуть бути, зокрема, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Відповідно до ст. 79 Закону України «Про міжнародне приватне право» пред`явлення позову до іноземної держави, залучення її до участі у справі як відповідача, а також застосування щодо такої держави інших процесуальних заходів допускається з урахуванням положень щодо судового імунітету іноземної держави.

Разом з тим, збройна агресія російської федерації проти України не є реалізацією її суверенних прав, а становить порушення суверенітету та територіальної цілісності України.

У зв`язку з повномасштабним вторгненням російської федерації на територію України 24 лютого 2022 року дипломатичні відносини між Україною та російською федерацією були розірвані, що унеможливило направлення процесуальних документів через дипломатичні установи російської федерації в Україні.

Верховний Суд у своїй практиці виходив із того, що у справах про відшкодування шкоди, завданої внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, відсутня необхідність отримання згоди російської федерації на її участь у справі як відповідача, а посилання такої держави на судовий імунітет не може перешкоджати розгляду відповідних вимог судами України.

Відповідно до ч. 9 ст. 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, у повному обсязі покладається на російську федерацію як на державу, що здійснює окупацію.

У даній справі предметом позову є відшкодування моральної шкоди, яку позивачка пов`язує зі збройною агресією російської федерації проти України, веденням бойових дій у місті Маріуполі та її вимушеним переселенням на підконтрольну Україні територію.

Згідно з п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого, погіршення його можливостей чи істотних змін у звичному способі життя, а також з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування суд виходить із вимог розумності та справедливості.

Відповідно до роз`яснень, викладених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях, порушенні нормальних життєвих зв`язків, неможливості продовження звичного способу життя та інших негативних наслідках.

Оцінюючи обставини даної справи, суд враховує, що позивачка до початку повномасштабної збройної агресії російської федерації постійно проживала у місті Маріуполі.

Унаслідок ведення бойових дій на території міста Маріуполя, реальної загрози життю та здоров`ю, а також подальшої тимчасової окупації міста позивач була змушена залишити місце постійного проживання та переїхати на підконтрольну Україні територію.

Такі обставини спричинили істотну та вимушену зміну звичного способу життя позивача, втрату усталених соціальних і побутових зв`язків, необхідність облаштовувати життя в іншому населеному пункті, вирішувати питання житла та адаптуватися до нових умов проживання.

Крім того, суд враховує твердження позивача про тривалі душевні переживання, психологічне напруження, порушення сну та погіршення загального самопочуття, які вона пов`язує з пережитими подіями та вимушеним переселенням.

Суд приходить до висновку, що сам характер подій, за яких позивачка була змушена залишити місце свого постійного проживання внаслідок бойових дій та окупації міста Маріуполя, об`єктивно свідчить про заподіяння їй моральних страждань.

При цьому між збройною агресією російської федерації, веденням бойових дій у місті Маріуполі, вимушеним переселенням позивачки та завданою їй моральною шкодою наявний безпосередній причинний зв`язок.

Таким чином, суд вважає доведеним факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди внаслідок збройної агресії російської федерації проти України.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість душевних страждань позивача, істотність вимушених змін у її житті, втрату можливості продовжувати звичний спосіб життя у місті постійного проживання, тривалість вимушеного переселення, характер протиправних дій відповідача та їх наслідки для позивача.

Суд також враховує, що відшкодування моральної шкоди не може мати суто символічного характеру, однак його розмір має відповідати принципам розумності, виваженості та справедливості і бути співмірним з установленими судом наслідками порушення прав конкретної особи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

В даному випадку визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує характер і тривалість моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті, наслідки, що наступили, та їх невідворотність через дії російської федерації.

Отже, враховуючи характер та обсяг завданих позивачу моральних страждань, істотних порушень його конституційних прав, умисного характеру дій російської федерації, суд вважає достатнім та справедливим розмір компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду у розмірі 181200,00 доларів США, що еквівалентно 8 000 000,00 грн, згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.05.2026.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі витрати стягуються з іншої сторони в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Оскільки позивач у цій справі від сплати судового збору звільнена відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», він підлягає стягненню з відповідача в дохід держави у розмірі 16 640,00 грн.

Також суд зауважує, що суд ухвалював рішення за відсутності учасників справи. Відповідно до положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На відповідне застосування вказаних положень також звернула увагу Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 5 вересня 2022 року в справі №1519/2-5034/11.

На підставі викладеного та керуючись Конституцією України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації на користь громадянки України ОСОБА_1 , моральну шкоду в сумі 181200,00 доларів США, що еквівалентно 8 000 000,00 грн, згідно з офіційним курсом НБУ станом на 29.05.2026 року.

Стягнути з російської федерації в особі міністерства юстиції російської федерації на користь держави Україна судовий збір у розмірі 16 640,00 грн.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно вимог ст. 265 ч. 5 п. 4 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_4 ;

відповідач: російська федерація в особі міністерства юстиції російської федерації, адреса: вул. Житня 14, буд. 1, м. москва.

Повний текст рішення складено 05.10.2026.

Суддя О.О. Жмудь