Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №127/16287/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/16287/26

Провадження № 2-а/127/270/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 22.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №R26001 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у розмірі 17000,00 грн. Вказану поставу позивач вважає незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.

В оскаржуваній постанові вказані встановленими такі обставини вчинення адміністративного правопорушення: встановлено, що ОСОБА_1 , не прибув за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 у строк та місце, зазначені у повістці, чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Також в оскаржуваній постанові зазначено, що 20.08.2025 від ОСОБА_1 , через електронний кабінет призовника надійшла заява, в якій він зазначає, що не оспорює допущене правопорушення та згоден про притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності, при цьому у самій постанові відсутній підпис ОСОБА_1 про його одержання.

В оскаржуваній постанові не вказані ознаки об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, а саме: дата, час, місце вчинення правопорушення, не зазначений реєстраційний номер повістки, за якою не з`явився позивач, мета виклику до територіального центру комплектування та до якого територіального центру позивач був викликаний.

При цьому ОСОБА_1 жодної повістки про виклик не отримував, а тому об`єктивно був позбавлений можливості з`явитися до ТЦК та СП. Жодні належні, допустимі та достатні докази, що підтверджують вручення ОСОБА_1 повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

З огляду на вищевикладене, позивач вважає, що Постанову №R26001 від 22.08.2025 про притягнення його за частиною 3 статті 210-1 КУпАП до адміністративної відповідальності слід скасувати.

Ухвалою суду від 18.05.2026 позовну заяву повернуто позивачу.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15.07.2026 у справі №127/16287/26 апеляційну скаргу ОСОБА_1 було задоволено: ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 15.07.2026 про повернення позовної заяви скасовано та направлено адміністративну справу №127/16287/26 для продовження розгляду до Вінницького міського суду Вінницької області.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 28.07.2026, адміністративну справу №127/16287/26 передано для розгляду судді Бойку В.М.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2026 задоволено заяву судді Вінницького міського суду Вінницької області Бойка В.М. про самовідвід у адміністративній справі №127/16287/26 та справу передано для повторного автоматизованого розподілу справ в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 19.08.2026 поновлено строк для звернення до суду з позовною заявою, позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей провадження, визначених ст. 286 КАС України, без виклику учасників справи на підставі матеріалів справи (у письмовому провадженні). Роз`яснено відповідачу право та порядок подачі відзиву, встановлено строк подачі суду відзиву на позовну заяву та доказів по справі, а також витребувано ряд додаткових доказів.

Відповідач своїм правом на відзив не скористався. При цьому, відповідач був повідомлений про розгляд справи, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене та положення ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 22.08.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 винесено постанову № R26001 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Так, постановою встановлено, що за результатами вчинення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за повісткою до ТЦК та СП встановлений абзацом сьомим частини третьої статті 22 ЗК «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст 210-1 КУпАП. Також в постанові зазначено, що від ОСОБА_1 через електронний кабінет призовника 20.08.2025 надійшла заява, в якій він зазначає що не оспорює допущене правопорушення та згодний на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності.

На підставі вищевикладеного на ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 17000,00 грн.

Згідно довідки №362/10685 від 05.08.2026, виданої ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 надано відстрочку від призову на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як такому, що зайнятий постійним доглядом за матір`ю, на строк до 05 листопада 2025 року.

17.03.2026 Старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці ХМУ МЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80515325 на підстав постанови №26001 виданої 22.08.2025 ІНФОРМАЦІЯ_5 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000,00 грн.

15.04.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Гембера С.В. звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 з запитом щодо надання наступної інформації:

- чи перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_6 на військову обліку громадянин ОСОБА_1 .?

- чи допускались ОСОБА_1 порушення вимог мобілізаційного законодавства?

24.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 надано відповідь на адвокатський запит №3490, з якої вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Станом на дату подачі відповіді відсутні інформація про порушення правил військового обліку зазначеним громадянином.

27.04.2026 представник ОСОБА_1 адвокат Гембера С.В. звернувся ІНФОРМАЦІЯ_2 з запитом про вжиття заходів щодо скасування постанови №26001 від 22.08.2025 у зв`язку з відсутністю в його діях ознак будь-якого складу адміністративного правопорушення.

08.05.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 на адвокатський запит направлено копію постанови по справі про адміністративне правопорушення, винесеною за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 , в якій він не оспорює допущене правопорушення та згоден на притягнення його до адміністративної відповідальності за його відсутності відповідно до статті 279-9 КУпАП.

Частиною 1 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 3 ст. 210-1 КпАП України встановлено адміністративну відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 6 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Частинами 3, 4 ст. 79 КАС України встановлено, що відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_8 як суб`єкт владних повноважень, дії якого оскаржуються, повідомлявся про розгляд справи і йому надсилалася копія позовної заяви з доданими до неї документами, копія ухвали про відкриття провадження, які було отримано 17.09.2026, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення R067280702240, однак, відповідач станом на дату розгляду справи не надав суду жодних доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності та не повідомив причин неможливості їх подання.

Сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, за відсутності доказів на підтвердження викладених у ній обставин, не може свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Окрім того, відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, відзиву на позовну заяву не було подано та не повідомлено про поважність причин його не подання, не подано клопотання про продовження строку для подання відзиву, а тому суд, з урахуванням положень ч. 4 ст. 159 КАС України та за відсутності доказів на підтвердження правомірності оскаржуваного позивачем рішення, кваліфікує зазначене як визнання відповідачем позову.

Суду не надано жодних доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке на останнього було накладено адміністративне стягнення.

В оскаржуваній постанові, не розкрито суть правопорушення, його об`єктивну сторону, не зазначено конкретні дії, місце, дату та час, виявлення порушення правил військового обліку. Факт визнання вини не звільняє відповідача від обов`язку доведення обставин, на які він посилається як на підставу для притягнення позивача до відповідальності. Визнання вини не може розцінюватися як безумовне підтвердження всіх фактичних даних, викладених у оскаржуваній постанові, оскільки доказування у справах про притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на принципах об`єктивності, повноти та достатності доказів.

В той же час з довідки №362/10685 від 08.05.2025, виданої ІНФОРМАЦІЯ_9 вбачається, що позивачу надано відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації до 05.11.2025 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Крім того, згідно відповіді №3490 від 24.04.2026 ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_7 . Станом дату подачі відповіді відсутні інформація про порушення правил військового обліку зазначеним громадянином.

Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, 38, 210-1, 288, 292, 293 КУпАП, ст. 72-77, 241-246, 286 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову № R26001 від 22.08.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення про притягнення до відповідальності у виді штрафу у сумі 17000 (сімнадцять тисяч) грн стосовно ОСОБА_1 .

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП – закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 КАС України:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.О. Жмудь