Рішення від 07 жовтня 2026 р. у справі №149/2628/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/2628/26

Провадження №2/149/1602/26

РІШЕННЯ

Іменем України

08.10.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Гончарук-Аліфанової О. Ю.,

при секретарі Дигасеві І. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 23 грудня 2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 566947-КС-002 про надання кредиту шляхом направлення товариством пропозиції (оферти) та акцептуванням її відповідачем через телекомунікаційну систему одноразовим ідентифікатором UA-4303, який був надісланий на мобільний номер телефону відповідача. Товариство виконало свої зобов`язання за договором кредиту, натомість відповідач своє зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, в результаті чого, станом на 09 липня 2026 року у неї утворилась заборгованість у розмірі 102 584,76 грн, з яких 40 732,96 грн - заборгованість за тілом кредиту, 40 733,00 грн - заборгованість за процентами, 21 118,80 грн - заборгованість за відсотками по ст. 625 ЦПК України. Враховуючи викладене позивач просив стягнути з відповідача на його користь 102 584,76 грн заборгованості за договором кредиту та судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Ухвалою суду від 28 липня 2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач надала до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказала, що з огляду на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, нарахування процентів відповідно до ст. 625 ЦК України в період дії воєнного стану є безпідставним, а комісія за надання кредиту в розмірі 10 000 грн, не відповідає вимогам законодавства про захист прав споживачів та підлягає виключенню з розрахунку заборгованості.

Представник позивача надала до суду відповідь на відзив, вказавши, що відповідач не заперечує факт укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів і здійснення часткових платежів у загальному розмірі 52 473,54 грн. Відповідач добровільно погодилась з умовами договору, зокрема зі сплатою процентів за зниженою ставкою 1% на день за умови належного виконання графіка платежів та застосуванням стандартної ставки 1% на день у разі прострочення. На думку позивача, порушення графіка платежів призвело до збільшення загальної суми заборгованості, а наданий суду розрахунок є обґрунтованим і враховує всі здійснені платежі. Крім того, позивач вказує на правомірності стягнення комісії за надання кредиту, посилаючись на умови договору, положення законодавства та судову практику. Також зазначає, що проценти за користування кредитом не є неустойкою, тому, на його думку, суд не має підстав зменшувати їх розмір лише через значну суму нарахувань.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про час, день та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Позивач просив розгляд справи провести за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач надала до суду заяву про відкладення розгляду справи у зв`язку із необхідністю надання додаткових доказів погашення заборгованості.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання, оскільки відповідачем не конкретизовано, які саме докази вона має надати до суду та не вказано причини їх неподання у передбачений ЦПК строк і спосіб.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом установлено наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами ст. 207, 526, 527, 530, 536, 546, 549, 610-611,625, 628, 629, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.

Відповідно до ст. 1054-1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Такими обставинами (предметом доказування) у даній справі є наявність між сторонами договірних правовідносин, що випливають з кредитного договору, та належне (неналежне) виконання сторонами своїх зобов`язань відповідно до їх умов та вимог ЦК України.

Судом установлено, що 23 грудня 2025 року між ТОВ "Бізнес Позика" та ОСОБА_1 укладено договір № 566947-КС-002 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» і Правилами про надання споживчих кредитів ТОВ «БІЗПОЗИКА», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Вказаний договір був укладений шляхом подання відповідачем заявки на отримання кредиту через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4303.

З візуальної форми послідовності дій клієнта слідує порядок дій здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення.

Відповідно до умов кредитного договору, відповідач отримала грошові кошти у розмірі 50 000,00 грн, строком на 24 тижні, тобто до 09 червня 2026 року, на умовах сплати процентів за фіксованою стандартною процентною ставкою, що становить 1 % за кожен день користування кредитом, за зниженою процентною ставкою - 0,70 % за кожен день користування кредитом.

Товариство виконало свої зобов`язання за договором та надало відповідачу кредит, що підтверджується листом ТОВ "ПрофітГід", випискою по рахунку АТ КБ "Приватбанк" та не заперечується відповідачем.

Натомість, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконала у зв`язку із чим станом на 09 липня 2026 року у неї утворилась заборгованість.

Відповідно до розрахунку заборгованості та довідки про стан заборгованості, заборгованість відповідача за договором складає 102 584,76 грн, з яких 40 732,96 грн - заборгованість за тілом кредиту, 40 733,00 грн - заборгованість за процентами, 21 118,80 грн - заборгованість за відсотками по ст. 625 ЦПК України.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ, внесено зміни до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» та виключено пункт 6-1, що передбачав звільнення споживача від відповідальності перед кредитодавцем за прострочення виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит, а саме: від обов`язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором у разі такого прострочення у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк з дня його припинення або скасування.

У той же час, відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

На час розгляду справи положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України є чинними.

Відповідно до статті 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що якщо Цивільний кодекс України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи Цивільного кодексу України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача нарахувань за відсотками по ст. 625 ЦПК суперечать вимогам чинного законодавства та порушують права відповідача, відтак, суд не приймає визнання відповідачем позову в цій частині та приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні вказаної позовної вимоги.

Крім того, згідно п. 2.5 Договору, комісія за видачу кредиту становить 10 000,00 грн.

Згідно частини 3 статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг однією із яких є розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, зокрема надання споживчого кредиту.

Тому банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які він вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором тощо), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь банку (наприклад, прийняття платежу від позичальника), чи за дії, що їх вчиняє банк або позичальник з метою встановлення, зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення до нього змін тощо).

Таким чином, супутня послуга банку, визначена як надання кредиту в момент видачі, має надаватися клієнту безоплатно, а відтак стягнення комісій за надання кредиту є неправомірним та задоволенню не підлягає.

При цьому, як вбачається із розрахунку заборгованості, відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості на загальну суму 52 473,54 грн, з яких 9 267, 54 грн було зараховано в погашення боргу за кредитом, 29 325,30 грн - в погашення боргу за відсотками, 10 000 грн - в погашення боргу за комісією. Суд вважає за необхідне зарахувати сплаченні 10 000,00 грн в погашення заборгованості за тілом кредиту та за відсотками. Таким чином заборгованість відповідача за спірним кредитним договором становить:

- в період з 23 грудня 2025 року по 06 січня 2026 року - 45 540,00 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 06 січня 2026 року 9 710,00 грн, з яких 5 250 грн (50 000 * 0,7 % *15 днів) заборгованості за відсотками та 4 460 грн - заборгованості за тілом кредиту);

- в період з 07 січня 2026 року по 20 січня 2026 року - 40 292,92 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 20 січня 2026 року 9 710 грн, з яких 4 462,92 грн (45 540,00 * 0,7 % * 14 днів) заборгованості за відсотками та 5 247,08 грн заборгованості за тілом кредиту);

- в період з 21 січня 2026 року по 04 лютого 2026 року - 38 336,85 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 04 лютого 2026 року 8 000,00 грн, з яких 6 043,93 грн (40 292,92 * 1% * 15 днів) заборгованості за відсотками та 1 956,07 грн заборгованості за тілом кредиту);

- за 05 лютого 2026 року - 35 030,01 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 05 лютого 2026 року 3 690,20 грн, з яких 383,36 грн (38 336,85 * 1 % * 1 день) заборгованості за відсотками та 3 306,84 грн заборгованості за тілом кредиту);

- за період з 06 лютого 2026 року по 19 лютого 2026 року - 27 934,21 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 12 000,00 грн, з яких 4 904,20 грн (35 030,01 * 1%* 14 днів) заборгованості за відсотками та 7 095,80 грн заборгованості за тілом кредиту);

- за період з 20 лютого 2026 року по 01 березня 2026 року - 21 364,29 грн заборгованості за тілом кредиту (сплачено 9 363,34 грн, з яких 2 793,42 грн (27 934,21 грн * 1 % * 10 днів) заборгованості за відсотками та 6 569,92 грн заборгованості за тілом кредиту);

- за період з 02 березня 2026 року по 09 червня 2026 року - 21 364,29 грн заборгованості за тілом кредиту, 15 382, 28 грн (21 364,29 грн * 1% * 72 дні) заборгованості за відсотками.

Таким чином заборгованість за кредитним договором № 566947-КС-002 від 23 грудня 2025 року становить 36 746,57 грн, з яких 21 364,29 грн - заборгованість за тілом кредиту, 15 382, 28 грн - заборгованість за відсотками.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що право позивача порушено невиконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань належним чином, а тому підлягає захисту, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором № 566947-КС-002 від 23 грудня 2025 року в розмірі 36 746,57 грн.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, зокрема розмір відшкодованих судових витрат визначається пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

З огляду на часткове задоволення судом позовних вимог із відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 953,69 грн (2 662,40*(100*36 746,57:102 584,76):100).

На підставі викладеного, керуючись ст. 207, 526, 527, 530, 626, 628, 633, 634, 638, 1049, 1054 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованість за договором № 566947-КС-002 від 23 грудня 2025 року в розмірі 36 746 (тридцять шість тисяч сімсот сорок шість) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судовий збір в розмірі 953 (дев`ятсот п`ятдесят три) гривні 69 (шістдесят дев`ять) копійок.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", код ЄДРПОУ 41084239, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Представник позивача: Докукіна Дарина Володимирівна, адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: