Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №147/2048/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Суд: Тростянецький районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №147/2048/26

Суддя: Натальчук О. А.

Справа № 147/2048/26

Провадження № 2/147/1004/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Натальчук О.А.,

із секретарем Свистун А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, -

встановив:

Представник АТ «А-БАНК» звернувся в суд з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 01.05.2024 у розмірі 66622,98 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.05.2024 відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. Того ж дня на підставі заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком відповідачеві відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Сторони погодили сплату процентів за користування кредитом в розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну карту.

Відповідно до п. 2.1.1.1.3 умов та правил, клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у АТ «А-БАНК» разом з умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. При цьому всі основні умови кредитування доведені відповідачеві, про що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка».

Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

У зв`язку із порушенням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 12.08.2026 утворилась заборгованість – 66622,98 грн., яка складається з наступного: 33513,66 грн. – заборгованість за кредитом; 31759,32 грн. – заборгованість по відсоткам; 1350,00 грн. – пеня.

Вказану заборгованість позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

Ухвалою суду від 19.08.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав клопотання про розгляд справи за відсутності представника АТ «А-Банк». Також зазначено, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що відповідає положенню п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України та правовій позиції КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/77944/18 (61-185-св23). Судова повістка повернулася на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 3, 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України та Постанов ВС від 21 грудня 2022 року у справі №757/15603/19, від 30 листопада 2022 року у справі №760/25978/13-ц, від 31 серпня 2022 року у справі №760/17314/17, у випадку повернення до суду судових повісток із зазначенням причини: «адресат відмовився», «адресат відсутній за вказаною адресою» - судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-б).

Факт неотримання відповідачем у справі кореспонденції, яка направлена судом з дотриманням вимог процесуального закону за належною адресою, суд вважає таким, що зумовлений не об`єктивними причинами, а є наслідком суб`єктивної поведінки відповідача.

Окрім того, відповідно до ч.11 ст. 128 ЦПК України відповідач був повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання, призначеного на 12.10.2026 через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що в матеріалах справи наявне підтвердження. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи те, що у справі є достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи у їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 та ст. ст. 280-282 ЦПК України.

Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши наявні у справі письмові докази, які наявні в електронному вигляді та прикріплені до матеріалів справи, щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, встановивши фактичні обставини справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується в п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «А-БАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Судом встановлено, що 01.05.2024 сторони уклали договір про надання банківських послуг, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-БАНК».

Також, відповідачем було підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, на підставі якої остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

У заяві про приєднання до умов та правил відповідач підтвердив, що ця заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» становлять між ним та банком договір про надання банківських послуг, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також те, що до укладання цієї угоди він ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-БАНК» та інформацією, яка розміщується на веб-сайті банку, у відповідності до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», а також з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно паспорту споживчого кредиту, сума кредиту (ліміту) становить від 1000,00 грн. до 200000,00 грн. Ліміт до використання розраховується та встановлюється банком. Клієнт беззастережно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту, про що банк повідомляє клієнта шляхом надсилання повідомлень через дистанційні канали обслуговування. Строк кредитування 240 місяців. Мета отримання кредиту – на споживчі потреби. Спосіб та строк надання кредиту - кредитні кошти надаються клієнту у вигляді суми кредитного ліміту на споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг. Строк надання кредиту – протягом одного дня (максимальний строк). Процентна ставка, відсотків річних - пільгова процентна ставка: 0,000001% пільговий період - до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі). Базова процентна ставка: 40,8% на рік (нараховується на максимальну суму заборгованості, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості). Тип процентної ставки - фіксована.

Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», який підписаний відповідачем електронним підписом, містить основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо реальної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Окрім того, відповідно до п. 1.1.3.2.2. умов та правил, клієнт погоджується з тим, що банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 2.1.1.4.2. у разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та/або умов цього договору та/або у разі виникнення овердрафта банк має право призупинити здійснення розрахунків по картці (заблокувати картку) та/або визнати картку недійсною до моменту усунення зазначених порушень, а також вимагати дострокове виконання боргових зобов`язань у цілому або у визначеній банком частці у разі невиконання власником та/або довіреною особою власника своїх боргових зобов`язань та інших зобов`язань за цим договором.

Згідно п. 2.1.1.4.4. банк має право припинити договір в односторонньому порядку.

Так, на виконання умов договору позивачем було відкрито відповідачу поточний рахунок, встановлено на нього кредитний ліміт та видано платіжну картку як засіб доступу до рахунку.

Згідно довідки за лімітами, від 01.05.2024 року за період з 01.05.2024 року по 12.08.2026 року відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі: 01.05.2024 – 0,00 грн.; 18.07.2024 – 20000,00 грн.; 11.08.2026 – 33600,00 грн.

Також відповідачу відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано наступні картки: - № НОМЕР_2 , строком дії до грудня місяця 2031 року; - № НОМЕР_3 , строком дії до грудня місяця 2031 року.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором № б/н від 12.08.2026 заборгованість відповідача становить – 66622,98 грн., яка складається з наступного: 33513,66 грн. – заборгованість за кредитом; 31759,32 грн. – заборгованість по відсоткам; 1350,00 грн. – пеня (а.с.9-10).

Таким чином, дослідивши усі докази в їх сукупності та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, враховуючи відсутність відзиву на позовну заяву, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими позивач зобов`язався надати та надав грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак, у повному обсязі та вчасно свої зобов`язання не виконав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлює, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначені Законом України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII «Про споживче кредитування» (далі Закон № 1734-VIII).

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону № 1734-VIII до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію») із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови зазначеного кредитного договору в частині своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування, у зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором станом на 12.08.2026 складає 66622,98 грн.

З виписки по картці за період з 01.05.2024 по 17.12.2025 вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та активно користувався ними.

Отже, суд встановив, що відповідач на підставі кредитного договору отримав кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту зі сплатою процентів за користування кредитом, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконувала в повному обсязі, чим істотно порушила умови укладеного договору.

В свою чергу, відповідач доказів на спростування доводів позивача, зокрема умов кредитування та суми заборгованості, не надав, розмір заборгованості та умови укладеного договору не оспорював.

Отже, враховуючи те, що відповідно до паспорту споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка «Зелена», який є частиною кредитного договору, встановлено обов`язок позичальника сплачувати банку заборгованість за кредитом та відсотки за його користування, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд дійшов висновку, що у позивача виникло право вимоги повернення заборгованості за кредитним договором та відсотками.

Станом на день розгляду справи спір між сторонами не врегульований, доказів, що відповідач заборгованість за кредитним договором у добровільному порядку сплатив до суду не надано.

Зважаючи на викладене вище та враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, а у випадку порушення умов цього договору, достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів, нарахованих на фактичний залишок заборгованості за кредитом, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів, суд дійшов висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути, сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 12, 76-81, 141, 247, 259, 263-268, 273, 280-282, 354 ЦПК України,

ухвалив :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором від 01.05.2024 у сумі 66622 (шістдесят шість тисяч шістсот двадцять дві) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК», судовий збір у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 (сорок) копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Роз`яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб`єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», місце знаходження: вул. Батумська, 11, м. Дніпро, 49074, код ЄДРПОУ 14360080 (рахунок в форматі IBAN: НОМЕР_4 , МФО 307770) .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса проживання (ВПО): АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя О.А. Натальчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua