Вирок від 11 жовтня 2026 р. у справі №147/1835/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1835/26

Провадження № 1-кп/147/698/26

ВИРОК

іменем України

12 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026020120000071 від 06.05.2026, про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Петрашівка Теплицького району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні двох малолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.369 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

Солдат ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, у порушення вимог ст. 41 Конституції України, ст. 11, 16, 49, 127-128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 3-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, будучи військовослужбовцем, гранатометником 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 2 механізованої роти військової частини НОМЕР_1 , 06.05.2026, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи по АДРЕСА_2 у стані алкогольного сп`яніння, усвідомлюючи, що працівники поліції є службовими особами, які згідно зі ст. 255 КУпАП мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, неодноразово висловив заступнику начальника сектору реагування патрульної поліції ВП № 2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_5 пропозицію неправомірної вигоди за нескладення відносно нього адміністративного протоколу за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: близько о 01 год. 57 хв - у розмірі 20000 (двадцять тисяч гривень) та 15000 (п`ятнадцять тисяч гривень), о 01 год. 58 хв. у розмірі 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень, а також близько о 02 год. 03 хв. у розмірі близько 15000 (п`ятнадцять тисяч) гривень.

Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст. 369 КК України - пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду, за не вчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, дії з використанням наданої їй влади.

Позиції сторін кримінального провадження.

Позиція сторони обвинувачення.

Позиція сторони обвинувачення відображена в обвинувальному акті, що складений 21 липня 2026 року слідчим СВ ВП №2 Гайсинського РУП ГУ НП у Вінницькій області ОСОБА_6 та затверджений прокурором Гайсинського відділу Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .

За змістом обвинувального акта, який підтримав прокурор, орган досудового розслідування вважав установленим те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 369 КК України.

Під час виступу у судових дебатах прокурор ОСОБА_3 , зокрема зазначив, що солдат ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 369 КК України. ОСОБА_4 визнав свою вину, дав покази, якими підтрвердив обставини наведені в обвинувальному акті, погодився на розгляд справи з урахуванням положень ч. 3 ст. 349 КПК України. Вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України підтверджується «поза розумним сумнівом» у повному обсязі, його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 369 КК України. Зазначає, що обставинами, які пом`якшують відповідальність ОСОБА_4 є щире каяття. Враховуючи викладене, просить визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі: однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Також зазначив, що витрати у кримінальному провадженні відсутні, речові докази, а саме диск просить залишити у матеріалах кримінального провадження, не обирати запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Позиція сторони захисту щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні не оскаржував правову кваліфікацію кримінального правопорушення, не заперечував проти розгляду справи за правилами ч. 3 ст. 349 КПК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України визнав повністю та надав покази, якими підтвердив обставини скоєння злочину. Крім того, просив не досліджувати докази та не допитувати свідків у зв`язку з визнанням вини.

Покази обвинуваченого в судовому засіданні послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів у суду в правильності розуміння ним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції. Наведене свідчить про повну доведеність вини обвинуваченого у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.

У судових дебатах обвинувачений зазначив, що кається у вчиненому, більше так не буде вчиняти, готовий нести покарання виплачувати штраф.

У останньому слові обвинувачений вказав, що подібного більше не повториться, порушив закон, в подальшому зобов`язався не вживати алкоголь.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Показання обвинуваченого.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у інкримінованому йому обвинуваченні за ч. 1 ст. 369 Кримінального кодексу України визнав, дав показання, відповідно до яких він пояснив, що він був п`яний, сів за кермо, після зупинки працівниками поліції пропонував їм «хабар», щоб вони відпустили його до дому. Наразі не є військовослужбовцем. Через контузію не пам`ятає коли точно відбувалася подія, травень чи червень 2026 року. Їхали із заправки на вулиці Соборній у селищі Тростянець, в комендантську годину, зупинила поліція - вийшли, спочатку запідозрили, що він перебуває у стані сп`яніння, запропонували пройти освідування. Натомість він запропонував працівникам поліції кошти, щоб вони не складали адміністративний матеріал за керування транспортним засобом у стані сп`яніння, однак вони відмовилися від запропонованих коштів, викликали іншу групу поліцейських. Зазначив, що дуже шкодує про вчинене, засуджує свою поведінку.

Документи зібрані стороною обвинувачення.

Прокурором надано для приєднання до матеріалів кримінального провадження матеріали, які характеризують особу обвинуваченого, а саме: скріншот мобільного із додатку "Дія" паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; витяг з реєстру територіальної громади №2026/007246026 від 06.05.2026, згідно із яким місце проживання ОСОБА_4 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 ; вимога щодо судимостей ОСОБА_4 , довідка ПОВА-000038130 від 11.05.2026, зі змісту якої випливає, що ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності не притягувався; довідку-характеристику видану Виконкомом Соболівської сільської ради №6 Гайсинського району Вінницької області №61 від 11.05.2026, згідно з якою ОСОБА_4 одружений, разом з дружиною виховує двох малолітніх дітей: сина 2022 року народження та дочку 2026 року народження. Постійного місця роботи немає. Веде домашнє господарство. Його дружина, ОСОБА_7 , 1994 року народження, є інвалідом з дитинства. В громадських місцях та побуті веде себе задовільно. Скарг та заяв на гр. ОСОБА_4 до виконкому сільської ради не поступало. Депутатом Сободівської сільської ради не є; витяг з книги протоколів засідань військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 06.02.2023 протокол №8 актовий запис №330, інвентарний №667, згідно з яким громадянин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рішенням військово-лікарської комісії визнаний придатним до військової служби згідно з графою ІІ додатку І "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом МО України №402 від 14.08.2008 із змінами; відповідь на запит від КНП Теплицької селищної ради "Теплицька міська лікарня" №745 від 11.05.2026, відповідно до якої гр. ОСОБА_4 за даними обліково-медичної документації (форма 025/о медична карта амбулаторного хворого) на диспансерному обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває; матеріали службового розслідування військової частини НОМЕР_1 за фактом неповернення з відпустки за сімейними обставинами солдата ОСОБА_4 , розпочатого 11 травня 2023 року, закінченого 22 травня 2023 року.

Висновки суду.

В зв`язку з тим, що обвинувачений повністю визнав свою провину та погодився з кваліфікацією вчиненого ним злочину, а прокурор не висловав жодних заперечень щодо встановлених обставин, суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, і під час судового розгляду обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів щодо обставин, які характеризують особистість обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання, та доказів наданих прокурором. Водночас судом з`ясовано правильність розуміння зазначеними вище учасниками судового провадження обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Такий висновок суду ґрунтується також і на практиці Європейського суду з прав людини, викладеній, зокрема, у рішеннях в справах «Леонід Лазаренко проти України» від 28.10.2010 та «Боротюк проти України» від 16.12.2010, де зазначено, що «ані буква, ані дух статті 6 Конвенції не перешкоджають особі добровільно відмовитися - у відкритий чи мовчазний спосіб - від свого права на гарантії справедливого судового розгляду. Однак для того, щоб така відмова була дійсною для цілей Конвенції, вона має бути виражена у недвозначній формі і має супроводжуватися мінімальними гарантіями, співмірними з важливістю такої відмови (див. рішення у справі «Сейдович проти Італії»)» (пункти 52 та 80, відповідно).

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 369 КК України, як пропозиція надання неправомірної вигоди службовій особі.

Підстав для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни відповідно до частини третьої статті 337 КПК України суд не вбачає, оскільки під час судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Мотиви призначення покарання обвинуваченому.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Статтею 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд відповідно до вимог ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, відповідно до ст. 65 КК України суд при призначенні покарання враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а саме те, що кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином, особу винного ОСОБА_4 , який раніше несудимий, до кримінальної відповідальності притягується вперше, на обліках у лікаря-нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується з позитивної сторони, одружений та має на утриманні двох малолітніх дітей, також суд зважає на зміст висновку досудової доповіді органу пробації, відповідно до якого виправлення ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства.

Крім цього, суд бере до уваги ту обставину, що внаслідок винних дій ОСОБА_4 не настало тяжких наслідків.

Обставини, які пом`якшують, обтяжують покарання.

Обставиною, яка згідно зі ст. 66 КК України пом`якшує покарання ОСОБА_4 є щире каяття.

Обставиною, що згідно зі ст. 67 КК України обтяжує покарання ОСОБА_4 є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

На підставі викладеного суд вважає за необхідне визначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, яке буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, на переконання суду, захід примусу визначений судом, є адекватним характеру вчинених дій та даним про особу винного, та зможе забезпечити виконання завдань кримінального судочинства, слугуватиме цілям його застосування, встановленим ст.2 КПК України, та буде необхідним, справедливим та достатнім для виправлення ОСОБА_4 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими суд керувався.

Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 374 КПК України, суд при ухваленні вироку, серед іншого, ухвалює рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили.

Оскільки запобіжний захід щодо обвинуваченого на момент ухвалення вироку не обирався, клопотань про його застосування до набрання вироком законної сили учасниками судового провадження не заявлялося, а тому суд не вбачає підстав для його застосування.

Витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Доказів подачі цивільного позову матеріали кримінального провадження не містять.

Викривач відсутній.

Підстав для застосування заходів кримінально-правового характеру відповідно до вимог ст. 96-3 КК України не встановлено.

З цих підстав, керуючись ст. 349, 368, 370-371, 373-374, 376, 392-395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, ч.1 ст. 369 Кримінального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази: DVD-R диск для лазерних систем зчитування на якому міститься відеозапис із нагрудної відеокамери поліцейського, який приєднано до матеріалів кримінального провадження - зберігати у матеріалах кримінального провадження внесеного до ЄРДР за №12026020120000071 від 06.05.2026.

Вирок може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Тростянецький районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1