Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №147/1079/26 — Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/1079/26

Провадження № 2/147/653/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Тростянець

Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Мудрак А.М.,

з участю секретаря Чудак Г.І.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей,

в с т а н о в и в:

04 травня 2026 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів, в якому просить стягувати з ОСОБА_4 аліменти на її користь на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, а всього 10000,00 грн щомісячно на двох дітей, з подальшою індексацією відповідно до закону, починаючи з дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття. В обгрунтування позовної заяви покликається на те, що 21 вересня 2018 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було зареєстровано шлюб Виконавчим комітетом Гніванської міської ради Тиврівського району Вінницької області, про що складено актовий запис № 55. За час перебування сторін у шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2024 року у справі № 147/571/24 шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 було розірвано. У зазначеному рішенні судом встановлено, що з липня 2023 року сторони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, а фактичні шлюбні відносини між ними припинилися.

Після припинення спільного проживання сторін малолітні діти ОСОБА_5 та ОСОБА_6 проживають разом із позивачем та перебувають на її щоденному утриманні. Саме позивач фактично забезпечує дітям належні умови проживання, догляд, харчування, побутове забезпечення, відвідування дошкільного закладу, медичний супровід та інші потреби, пов`язані з їхнім віком, розвитком і станом здоров`я. Малолітні діти потребують постійних щомісячних витрат на харчування, одяг, взуття, засоби гігієни, оплату дошкільного закладу, ліки, медичні огляди, розвиток та інші базові потреби. З огляду на вік дітей такі витрати є регулярними, передбачуваними та не можуть бути відкладені чи поставлені у залежність від того, чи бажає відповідач добровільно брати участь у їх утриманні.

Згідно з довідкою Тростянецького комунального закладу дошкільної освіти ясла-садок загального розвитку «Колосок» ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відвідують зазначений заклад дошкільної освіти з 21 серпня 2023 року. Позивачем здійснюється оплата батьківської плати за відвідування дітьми закладу дошкільної освіти, що підтверджується наявними платіжними документами.

Крім того, позивач регулярно несе витрати на придбання дітям одягу, взуття та інших необхідних речей. Окремо позивач звертає увагу суду на стан здоров`я одного з малолітніх дітей. З наданих медичних документів вбачається, що дитина має проблеми зі здоров`ям, зокрема епілептичний синдром, у зв`язку з чим потребує постійного медичного спостереження, лікування та прийому лікарських засобів. Наявність таких обставин об`єктивно збільшує щомісячні витрати на утримання дітей, оскільки витрати на лікування, ліки та медичний супровід мають постійний характер та є необхідними для забезпечення належного стану здоров`я дитини. Таким чином, фактичні витрати позивача на утримання дітей не обмежуються лише звичайними побутовими потребами, а включають також витрати, пов`язані зі станом здоров`я дитини, що має істотне значення при визначенні розміру аліментів.

Добровільної домовленості між сторонами щодо регулярної, стабільної та належної участі відповідача в утриманні дітей не досягнуто. Нотаріально посвідчений договір про сплату аліментів між сторонами не укладався.

Позивач вважає, що визначення аліментів у частці від офіційного доходу відповідача не забезпечить належного та стабільного утримання дітей, оскільки позивачу достовірно невідомі всі джерела доходів відповідача, їх регулярність, фактичний розмір, а також обсяг грошових коштів, якими відповідач реально користується. Водночас потреби дітей є постійними та щомісячними, а тому розмір їх матеріального забезпечення не повинен залежати виключно від розміру офіційно задекларованого доходу відповідача.

Відповідач є батьком малолітніх дітей, працездатною особою та зобов`язаний брати участь у їх утриманні нарівні з матір`ю. Обов`язок утримувати дітей є особистим обов`язком кожного з батьків і не залежить від того, чи перебували батьки у шлюбі, чи проживають вони однією сім`єю.

З огляду на вік дітей, їхні щоденні побутові потреби, необхідність забезпечення харчуванням, одягом, взуттям, засобами гігієни, оплатою дошкільного закладу, медичним супроводом, лікуванням, лікарськими засобами, розвитком та належними умовами життя, позивач вважає обґрунтованим визначення аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 5000,00 грн на кожну дитину щомісячно, що разом становить 10000,00 грн щомісячно на двох дітей.

Ухвалою судді від 14 травня 2026 року прийнято позовну заяву та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

09 червня 2026 року представником відповідача Вересюком М. подано до суду відзив на позов, в якому зазначено, що ОСОБА_4 жодним чином не відмовляється та не ухиляється від свого обов`язку по утриманню своїх малолітніх дітей, а вказані в позовній заяві обґрунтування вимог не відповідають дійсності, з наступних підстав.

По-перше: у своїй позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що саме вона фактично забезпечує дітей всім необхідним (одяг, взуття, харчування, побутові потреби, навчання), оскільки добровільної домовленості між сторонами щодо регулярної, стабільної та належної участі батька в утриманні дітей, не досягнуто. Зазначив, що після припинення шлюбних відносин та початку окремого проживання, між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 було досягнуто усної домовленості про те, що батько буде приймати участь в утриманні дітей шляхом щомісячної сплати аліментів на картковий рахунок ОСОБА_3 в сумі 3000,00 грн та додатково, за запитом матері, батько буде надавати кошти в разі виникнення додаткових витрат на синів. Вказані обставини підтверджуються банківськими квитанціями за період з листопада 2023 року по теперішній час.

Зауважує, що за весь період окремого проживання та отримання позивачкою аліментів, вона жодного разу не висловлювала відповідачу будь-яких зауважень чи повідомлень про те, що розмір сплачуваних ним аліментів є недостатнім та/або в неї виникали будь-які додаткові витрати на утримання, виховання, розвиток та лікування синів.

З огляду на вказані обставини вважає, що заявлений до стягнення розмір аліментів в сумі 10000,00 щомісячно є необгрунтованим, не підтвердженим будь-якими доказами про понесення позивачкою щомісячних витрат на утримання синів хоча б у заявленому розмірі, не кажучи вже про те, що батьки зобов`язані нести витрати на утримання дітей в рівних частках, про що зазначає позивачка в своєму позові, адже якщо позивачка визначила, що батько має сплачувати аліменти в сумі 10000,00 гривень, то відповідно витрати матері мають бути співмірними з цією ж сумою, що регламентовано ст. 141 СК України. Загальний розмір витрат на утримання дітей, які мають нести обоє батьків, має складати в даному випадку 20000,00 гривень, що на даний час тотожно середньомісячній заробітній платі по м. Вінниці. Дані обставини вкотре вказують на той факт, що розмір аліментів в сумі 10000 грн є неспівмірно великим.

По-друге: обґрунтовуючи необхідність стягнення аліментів в сумі 10000,00 грн, позивачка зазначає, що один з малолітніх синів ОСОБА_8 має проблеми зі здоров`ям у зв`язку із чим потребує постійного медичного спостереження, лікування та прийому лікарських засобів, що в свою чергу має істотне значення при визначені розміру аліментів.

В розумінні ст. 185 СК України витрати на лікування дитини викликані її хворобою є додатковими витратами на дитину та не входять до складу аліментів, відповідно не можуть впливати на їх розмір. Крім того, з наданих до позовної заяви документів вбачається, що витрати на лікування та медичне обстеження сина не є постійними та носять періодичний разовий характер. А тому обґрунтування розміру аліментів необхідністю можливого придбання ліків є безпідставним та необгрунтованим, тим більше що ОСОБА_7 жодним чином не заперечує та не ухиляється від сплати додаткових витрат на дитину, що будуть підтвердженні належними та допустимими доказами.

По-третє: що стосується можливості ОСОБА_9 сплачувати аліменти у заявленому позивачкою розмірі, то необхідно зауважити наступне. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. На сьогоднішній день ОСОБА_10 працює на посаді монтувальник шин в ТОВ «100 ШИН ДНІПРО» та його теперішній заробіток складає більше 9500,00 грн на місяць, що підтверджується довідкою № 8 від 01.06.2026 та наказом № 23-К від 20.05.2026. Дана заробітна плата є єдиним джерелом доходів ОСОБА_10 , а твердження ОСОБА_11 про те, що він отримує незадекларовані доходи є голослівними та не мають під собою жодного доказового підґрунтя.

Необхідно зауважити, що в ТОВ «100 ШИН ДНІПРО» ОСОБА_10 працює з 06.01.2026, де з початку займав посаду слюсара-ремонтника та отримував заробітну плату в сумі 16940 грн, але в зв`язку із переведенням на іншу посаду на даний час розмір його заробітної плати становить 9500,00 грн на місяць.

До працевлаштування в ТОВ «100 ШИН ДНІПРО» ОСОБА_10 працював на посаді монтувальник шин в ФОП ОСОБА_12 , де отримував заробітну плату в сумі 7367,36 грн на місяць.

Таким чином, аліменти в сумі 10000,00 грн будуть перевищувати загальний розмір отриманих ОСОБА_10 щомісячних доходів в розмірі 9500,00 грн в зв`язку із чим він не має можливості сплачувати аліменти в заявленому розмірі.

З огляду на викладене, вважає, що аліменти в розмірі 3000,00 грн, які ОСОБА_7 сплачує вже протягом 2 років та 6 місяців є достатніми для належного та повноцінного утримання дітей, становить 1/3 від його доходів та відповідає ч.3 ст. 182 СК України, а доказів недостатності такого розміру аліментів позивачем не надано.

Звертає увагу суду на той факт, що при визначені розміру аліментів, судом має бути враховано, що ОСОБА_7 проживає разом зі своїми батьками похилого віку та батько є непрацездатним в силу досягнення пенсійного віку.

Враховуючи вищевикладене вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, а саме стягувати з ОСОБА_7 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у твердій грошовій сумі в розмірі 3000,00 грн щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ними повноліття.

Ухвалою суду від 24 червня 2026 року клопотання представника позивача задоволено та витребувано докази.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві. Додатково пояснила, що стягнення аліментів в твердій грошовій сумі найкраще забезпечить права дітей. Відповідач уже рік як не цікавиться дітьми. Добровільно надавав кошти ще взимку. Діти ростуть, потребують щоденних витрат, тому аргументи представника відповідача про те, що сума 3000 грн щомісячно є достатньою є неправильною. Відповідач припинив утримувати дітей, хоча має забезпечувати належну та співмірну участь у вихованні і утриманні дітей. Щодня ідуть витрати на харчування, одяг, оплата за садок, також витрати на ліки сину.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримав поданий відзив на позов та зазначивши, що ОСОБА_4 не применшує свого обов`язку щодо утримання дітей. Він з листопада 2023 року сплачував щомісячно 3000 грн. і більше. Жодних звернень від позивача не було. Позивачем не подано доказів понесення витрат на дітей 10000 грн щомісячно. Також зазначив, що витрати на лікування дитини є додатковими витратами. Відповідач спочатку отримував більшу зарплату, а на даний час його дохід зменшився, тому розмір аліментів 10000 грн буде перевищувати його місячний дохід. Тому вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 3000 грн щомісячно на двох дітей.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

При вирішенні спору суд має виходити з положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», за якою кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 51 Конституції України, ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Судом встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 21.09.2018 (що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 21.09.2018).

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області від 03 червня 2024 року шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 розірвано. Рішення набрало законної сили.

В період шлюбу у сторін народились діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.11.2020; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07.11.2020.

Факт батьківства відповідачем не оспорюється.

Позивачем в якості доказів понесення витрат на утримання дітей надано суду: довідку №26 від 28.04.2026, видану Тростянецьким комунальним закладом дошкільної освіти (ясла-садок) загального розвитку «Колосок» про те, що ОСОБА_8 та ОСОБА_13 відвідують заклад з 21.08.2023; квитанцію від 15.05.2025 про батьківську плату за ОСОБА_14 , молодша група Тростянецький ЗДО Колосок, за квітень 2025 року в розмірі 530,96 грн; квитанцію від 09.03.2026 на суму 249,00 грн для забезпечення побутових потреб дітей; рахунок-фактура №6622985*96*25*3*550115 від 03.04.2025 на покупку одягу в сумі 496,00 грн; рахунок-фактура №6622985*96*24*3*1936553 від 07.10.2024 на покупку одягу в сумі 1598,00 грн; рахунок-фактура №6622985*96*26*3*530866 від 08.04.2026 на покупку одягу в сумі 1198,00 грн; квитанцію від 15.05.2025 про оплату за садок ОСОБА_15 за квітень 2025 року в сумі 530,96 грн; квитанцію від 25.10.2025 про оплату за Тростянецкий ДЗО Колосок Ісар Лука за вересень 2025 року в сумі 111,17 грн; квитанцію від 25.10.2025 про оплату за Тростянецкий ДЗО Колосок Ісар Марк за вересень 2025 року в сумі 111,17 грн; квитанцію від 19.12.2025 про оплату за Тростянецкий ДЗО Колосок Ісар Лука за листопад, грудень 2025 року в сумі 806,50 грн; квитанцію від 19.12.2025 про оплату за Тростянецкий ДЗО Колосок Ісар Марк за листопад, грудень 2025 року в сумі 806,50 грн; квитанцію №5220341 від 19.10.2025 на придбання ліків на суму 1079,04 грн; квитанцію №13130 7269 від 07.02.2026 на придбання ліків на суму 1123,50 грн; рахунок-фактура №6622985*96*25*3*1323449 від 05.08.2025 на покупку одягу в сумі 1016,00 грн; рахунок-фактура №6622985*96*26*3*479698 від 01.04.2026 на покупку одягу в сумі 1510,00 грн; рахунок-фактура №6622985*96*25*3*102143 від 20.01.2025 на покупку одягу в сумі 2370,00 грн; квитанцію від 30.03.2025 на суму 1528,00 грн на придбання одягу, взуття для дітей; рахунок-фактура №6622985*96*25*3*743215 від 28.04.2025 на покупку одягу в сумі 613,00 грн; квитанцію від 05.04.2026 на придбання товарів на суму 1198,00 грн в мережі магазинів «Сінсей»; квитанцію від 31.03.2026 на придбання товарів на суму 1510,00 грн в мережі магазинів «Сінсей».

З наданої виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого від 24.03.2026 вбачається, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на лікуванні з 14.03.2026 по 25.03.2026.

З наданої виписки із медичної карти амбулаторного(стаціонарного) хворого від 12.03.2026 вбачається, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебував на лікуванні з 03.03.2026 по 12.03.2026.

Крім того, позивачем в якості доказів понесених витрат на лікування дітей надано суду: карту ультразвукового обстеження ОСОБА_16 , дата 23.03.2026; лист огляду ОСОБА_17 в Подільському центрі зору, вартість якого становить 950,00 грн; лист огляду ОСОБА_16 в Подільському центрі зору, вартість якого становить 600,00 грн; лити направлення та огляду Ісара Марка в клініці «Нейромед». Також представником позивача надано суду в якості додаткових доказів копії медичних документів щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за червень 2026 року.

З витягу з ЄДР МВС встановлено, що на ім`я ОСОБА_4 зареєстрований транспортний засіб HYUNDAI TUCSON, 2009 року випуску, дата реєстрації 23.10.2019.

В якості доказів добровільної сплати коштів відповідачем ОСОБА_4 надано суду: квитанцію, дата валютування 22.11.2023, на суму 3015,00 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 23.12.2023, на суму 2010,05 грн, призначення платежу переказ власних коштів на подарунки під ялинку, отримувач ОСОБА_18 ; квитанцію, дата валютування 15.12.2023, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 18.01.2024, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 20.03.2024, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 19.02.2024, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 30.05.2024, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанцію, дата валютування 21.04.2024, на суму 3015,08 грн, призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 ; квитанції за період з 07.06.2024 до 27.02.2026, на суму 3015,08 грн (кожна), призначення платежу переказ власних коштів на утримання двох дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , отримувач ОСОБА_3 .

З довідки №3 від 22.05.2026 виданої ФОП ОСОБА_12 вбачається, що ОСОБА_4 працював з 17.02.2020 по 30.12.2025 на посаді монтувальник шин. Дохід за липенуь 2025 – грудень 2025 становить 66606,96 грн, виплачено 51287,36 грн.

З довідки №7 від 22.05.2026 виданої ТОВ «100 шин Дніпро» вбачається, що ОСОБА_4 працює з 06.01.2026. В даний час на посаді слюсара-ремонтника. Дохід за період з 06.01.2026 по 30.04.2026 85000,00 грн, виплачено 65450,00грн.

Наказом №23-К від 20.05.2026 переведено ОСОБА_4 на посаду монтувальник шин за основним місцем роботи з 01 червня 2026 року з посадовим окладом 9500,00 грн.

З довідки №8 від 01.06.2026 виданої ТОВ «100 шин Дніпро» вбачається, що ОСОБА_4 працює з 06.01.2026. На даний момент займає посаду монтувальник шин з посадовим окладом 9500,00 грн.

З відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб №122 від 21.05.2026, виданої Гніванською міською радою вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На виконання вимог ухвали суду від 24.06.2026 суду надано: відповідь АТ «Універсал банк» від 09.07.2026 за вих.№БТ/Е-29593, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 в банку емітовано банківську картку № НОМЕР_4 та з руху коштів по рахунку вбачається, що ОСОБА_4 має кредитний ліміт 70000 грн, заборгованість 0,00 грн, сума витрат за період 0,00 грн; відповідь АТ «Державний ощадний банк України» від 06.07.2026 за вих.№110/1206/92872/2026, про те, що у банку відсутня інформація щодо відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_4 ; відповідь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 06.07.2026 за вих.№20.1.0.0.0/7-260701/27780-БТ, з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_4 в банку відкритий рахунок та за період з 04.05.2025 по 04.05.2026 наявні рахунки: НОМЕР_5 , дата відкриття 26.10.2016, дата закриття 30.11.2030, залишок 7552,53 грн, картка № НОМЕР_6 , дата відкриття 26.10.2016, дата закриття 31.01.2027, залишок 0,00 грн, картка № НОМЕР_7 , дата відкриття 29.03.2022, дата закриття 28.02.2026, залишок 3,00 грн і з виписки про рух коштів по рахункам підтверджено факт користування картками, надходження коштів.

Згідно з ч.7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

У преамбулі Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року), зазначено, що дитина, в наслідок її фізичної і розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження, до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень ст. ст. 1-3 Конвенції ООН «Про права дитини» в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи.

Держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини (ч.2 ст. 6 Конвенції про права дитини).

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до принципу 6 Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір`ю.

Статтею 18 Конвенції зазначено про необхідність докладання всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної і однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (ч.3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Тобто відповідач зобов`язаний нарівні з позивачем утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, створювати необхідні умови для їх розвитку та життя.

Суд приймає до уваги твердження відповідача про те, що він не заперечує свій обов`язок щодо утримання дітей. Також приймає той факт, що він добровільно сплачував кошти на утримання дітей, що підтверджено в судовому засіданні належними доказами.

Щодо наданих стороною позивача в якості доказів медичних документів на дітей ОСОБА_21 та ОСОБА_22 , та понесених позивачем витрат на лікування, суд звертає увагу на ст. 185 СК України. В розумінні вказаної статті витрати на лікування дитини викликані її хворобою є додатковими витратами на дитину та не входять до складу аліментів, відповідно не можуть впливати на їх розмір.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Частиною третьою статті 181 СК України встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Положеннями ч.1, ч.2 ст. 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Пунктом 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 передбачено, що згідно з ч.3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

За приписами ч.1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з ч.1 ст. 79 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.1-ч.3 ст. 89 ЦПК України).

При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дітей, їх обґрунтовані потреби, необхідність забезпечення належних умов для фізичного, духовного та соціального розвитку кожної дитини, а також встановлені судом обставини щодо участі відповідача в утриманні дітей.

Водночас позивачкою не надано достатніх та належних доказів на підтвердження того, що щомісячна сума у розмірі саме 5000 грн. 00 коп. на кожну дитину є необхідною та обґрунтованою сумою витрат на утримання дитини, які має нести відповідач.

Саме по собі посилання позивачки на необхідність стягнення аліментів у зазначеному розмірі без детального підтвердження відповідних витрат не може бути безумовною підставою для задоволення позову в повному обсязі.

Разом із тим, визначення аліментів лише у розмірі 3000,00 грн на обох дітей, як просить відповідач, не забезпечуватиме належного балансу між інтересами сторін та потребами кожної дитини, оскільки мінімальний гарантований розмір аліментів є лише законодавчо встановленою нижньою межею матеріального забезпечення дитини і не обмежує суд у визначенні більшого розміру аліментів залежно від конкретних обставин справи.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 3512 гривень.

У даній справі дітям ОСОБА_23 та ОСОБА_24 27 жовтня 2026 року уже виповниться по 6 років.

Враховуючи позицію сторін, вивчивши надані сторонами докази, той факт, що відповідач працездатна особа, має стабільний дохід, має у власності нерухомість, в добровільному порядку не в повній міри приймає участь в утриманні дітей, а позивач не має можливості в повній мірі забезпечити самостійно дітей усім необхідним, виходячи із встановленого державою розміру прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку та взаємного обов`язку батьків на їх утримання, а також обставини для необхідного рівня життя дітей, гармонійного розвитку, суд вважає доцільним визначити розмір аліментів для утримання дітей у розмірі по 3000,00 грн на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 травня 2026 року та до досягнення ними повноліття.

Суд роз`яснює сторонам, що відповідно до ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми виплати за один місяць.

Згідно з ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

З огляду на викладене, враховуючи часткове задоволення позову, необхідно стягнути з відповідача ОСОБА_4 на користь держави судовий збір у розмірі 798,72 грн, решту компенсувати за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 141, 247, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 180-182, 183 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 коп) на кожну дитину, щомісячно, починаючи з 04 травня 2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 798,72 грн (сімсот дев`яносто вісім гривень 72 коп).

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне ім`я сторін:

позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , громадянка України, РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_9 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Суддя А.М. Мудрак