Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №145/870/26 — Тиврівський районний суд Вінницької області

Справа № 145/870/26

Провадження №2/145/912/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2026 селище Тиврів

Тиврівський районний суд Вінницької області в складі: головуючого судді Патраманського І. І. ,

за участю: секретаря судового засідання Коржан Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит- Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

від імені та в інтересах якого діє представник - Усенко Михайло Ігорович,

до

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла позовна заява Фінансова Компанія "КРЕДИТ-КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21.02.2020 між первісним кредитором ТОВ «Мілоан», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит № 1181501, за умовами якого Відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 13000 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Згідно п. 7.1. кредитного договору цей Договір набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок Позичальника і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 34818,78 грн., з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 11621 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 21637,78 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1560 грн.

16.11.2020 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» уклали Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ від 16.11.2020.

Згідно з вищевказаним Договором ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1181501 від 21.02.2020.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 34818,78 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 28.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Крім того, даною ухвалою суду було визначено строки для подання сторонами відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення.

Вказану ухвалу 29.05.2026 направлено ОСОБА_1 на адресу реєстрації рекомендованим листом з повідомленням про вручення, 30.05.2026 вручено особисто, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.43).

19.08.2026 до суду від представника відповідачки адвоката Хейніса О.Г. надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач не має зобов`язань перед Позивачем щодо сплати заборгованостей за Договором, оскільки відсутні докази, що Кредитний договір підписаний одноразовим ідентифікатором, який належить Відповідачу. Позивач не надав до суду належні та допустимі докази на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, зокрема первинні банківські документи, якими має підтверджуватись заборгованість за кредитом, вимога про стягнення відсотків в сумі 10595,78 грн, нарахованих поза межами строку кредитування, є незаконною; вимога про стягнення на користь позивача правової допомоги є безпідставно завищеною. Просить стягнути з позивача на користь відповідача 10000,00 грн, понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до додаткових пояснень у справі, представник позивача Усенко М.І., вважає, що відзив не відповідає матеріалам справи. Просить позовну заяву про стягнення заборгованості ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити в повному обсязі; відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача про стягнення із позивача витрат на професійну правничу допомогу. Зауважує, що у прохальній частині відзиву Відповідач просить суд поновити строк на апеляційне оскарження, прийняти апеляційну скаргу та скасувати рішення Вінницького міського суду від 02.10.2025. Вказані вимоги взагалі не стосуються даного провадження, оскільки справа розглядається в суді першої інстанції, рішення по суті не ухвалювалося. Це свідчить про те, що представник відповідача механічно скопіював текст з іншої справи без належного вивчення поточного позову. Подання документа з помилковими процесуальними вимогами, що стосуються іншої справи та інстанції, не відповідає критеріям якості, реальності та розумності наданих послуг. Подання до суду механічно скопійованого тексту, який представник Відповідача навіть не прочитав перед підписанням, виключає можливість стягнення заявленого гонорару в розмірі 10000 грн, оскільки такі дії не відповідають критеріям реальної та якісної професійної правничої допомоги.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Клопотань про розгляд справи за участю сторін від учасників судового процесу не надходило. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про вирішення спору за наявними у справі матеріалами.

Фактичні обставини справи, встановлені судом на підставі досліджених доказів, які містяться в матеріалах справи.

На підтвердження позовних вимог позивачем до позовної заяви долучені договір про споживчий кредит (індивідуальна частина), анкету-заяву на кредит, з якими відповідач ознайомився шляхом підписання одноразовим ідентифікатором F11259, довідку ТОВ "МІЛОАН" про ідентифікацію ОСОБА_1 (а.с. 9-12, 13 зворот).

Так, 21.02.2020 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про споживчий кредит №1181501, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 13000 грн. на умовах, визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, проценти за користування кредитом та інші платежі на умовах та в терміни, що визначений Договором (а.с. 9-12).

Згідно з п. 1.3., 1.4 кредитного договору строк кредиту - 30 днів з 21.02.2020, дата повернення кредиту - 22.03.2020.

Згідно з п. 1.5.1., 1.5.2., 1.6. кредитного договору комісія за надання кредиту: 1560.00 грн, яка нараховується за ставкою 12.00 відсотків від суми кредиту одноразово. Проценти за користування кредитом: 5850.00 грн., які нараховуються за ставкою 1.50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна процентна ставка за користування кредитом становить 1,50%. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3. цього Договору.

Відповідно до п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок платіжної карти позичальника, зареєстрованої ним для цієї мети в особистому кабінеті.

Пунктом 2.2. кредитного договору визначено плату за кредитом.

Згідно п. 2.2.1. позичальник сплачує позикодавцю комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у розмірах, зазначених в п. 1.5.1.-1.5.2., 1.6. договору відповідно.

Відповідно до п. 2.2.2. кредитного договору нарахування позикодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати, наступної за днем надання кредиту по дату фактичного повернення кредиту (включно) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування з урахуванням особливостей, передбачених п. 2.2.3. договору.

Згідно з п. 2.2.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умов цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку, встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку невиконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п.1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинено або припинено товариством в односторонньому порядку. При цьому Сторони погодили, що після зупинення Товариством в односторонньому порядку нарахування процентів Товариство вправі в будь-який момент без погодження з Позичальником відновити нарахування таких процентів до моменту повного виконання Позичальником зобов`язань за доrовором або до моменту припинення нарахування процентів за рішенням Товариства.

Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Відповідно до п. 2.3.1., 2.3.2. Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну заборгованість по кредиту.

Згідно п.п. 2.4.1., 2.4.2 договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну передбаченого п. 1.4 договору. У випадку, якщо станом на дату закінчення строку користування кредитом (настання дати повернення кредиту) будуть існувати будь-які боргові зобов`язання позичальника за цим договором, в тому числі, але не виключно, плата за кредит, пеня та/або інші платежі на користь позикодавця встановлені умовами цього договору, то така заборгованість повинна бути сплачена позичальником одночасно з поверненням кредиту в термін, передбачений п. 1.4 Договору.

Підпунктами 6.1, 6.4, 6.5 договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в ІТС товариства. Укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору цей Договір (Правила та індивідуальна частина) набуває чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту переказу кредитних коштів на картковий рахунок, вказаний позичальником. Строк дії цього Договору складає період, що обчислюється з моменту його укладення і до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Згідно з довідкою про ідентифікацію ОСОБА_1 на зазначений нею номер телефону відправлено одноразовий ідентифікатор F11259.

Відповідно до платіжного доручення 15581689 від 21.02.2020 ТОВ «Мілоан» на виконання кредитного договору №1181501 перерахувало ОСОБА_1 на карту НОМЕР_2 кошти у сумі 13000 грн. (а.с.14).

Відповідно до відповідей АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.0/7-260826/70444-БТ від 31.08.2026, №20.1.0.0.0/7-260831/99094-БТ від 04.09.2026 та №20.1.0.0.0/7-260910/24032-БТ від 16.09.2026 на ухвалу суду на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_3 у гривні, яка містить зарахування 21.02.2020 на суму 13000 грн (а.с. 80 зворот).

16.11.2020 ТОВ «Мілоан» та позивач уклали Договір відступлення прав вимоги №52-МЛ, за умовами якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які були боржниками ТОВ «Мілоан» (а.с.16 зворот-25).

Відповідно до витягу з реєстру договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» від ТОВ «Мілоан» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №1181501 від 21.02.2020 в сумі 34818,78 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 11621 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 21637,78 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1560 грн (а.с. 25 зворот).

Згідно з випискою з особистого рахунка за кредитним договором №6745936 від 19.09.2022 заборгованість ОСОБА_1 становить 34818,78 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 11621 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 21637,78 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 1560 грн (а.с.16).

Застосовані судом норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказуванн я.

Статтею 80 ЦПК України визначено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до положень ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Згідно зі ст. 1046 за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно із ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування" у договорі про споживчий кредит зазначаються, зокрема, тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; загальний розмір наданого кредиту; порядок та умови надання кредиту; строк, на який надається кредит; процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності) тощо.

Згідно з п. 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування" у разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України, передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За змістом статті 526, частини першої статті 530, статті 610 та частини першої статті 612 ЦК України для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до положень ст. 512, 513, 514, 516 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»).

Висновки суду.

Судом встановлено, що між первісним кредитором ТОВ "Мілоан", правонаступником якого відповідно до договору про відступлення прав вимоги є позивач, та відповідачем було укладено кредитний договір, який відповідає вимогам цивільного законодавства, що висуваються до договорів такого типу, на виконання умов укладеного договору кредитодавцем здійснено перерахування коштів на рахунок позичальника. Таким чином, кредитний договір є укладеним. Первісним кредитодавцем виконано свої зобов`язання за умовами кредитного договору, натомість відповідач свої зобов`язання за умовами договору в повному обсязі не виконав. Враховуючи викладене, ТОВ "Мілоан" відступило права вимоги за кредитним договором, укладеним з відповідачем, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» відповідно до укладеного договору про відступлення прав вимоги. Укладений договір про відступлення прав вимоги відповідає вимогам цивільного законодавства. Таким чином, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є новим кредитором по відношенню до боржника за укладеним 21.02.2020 між ТОВ "Мілоан" та ОСОБА_1 кредитним договором №1181501.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості заборгованість ОСОБА_1 становить 34 818,78 грн, з яких прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 11621 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить 21637,78 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить 1560 грн.

Суд погоджується із визначеним позивачем розміром заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Дана сума заборгованості встановлена судом на підставі наданих доказів.

Щодо стягнення з відповідача процентів за користування кредитом та комісії за надання кредиту, суд не погоджується із наданим позивачем розрахунком заборгованості та зазначає наступне.

За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

У пунктах 91-93 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12-ц викладено правовий висновок про те, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 квітня 2023 року у справі №910/4518/16 в п. 95-108 вказано щодо нарахування процентів на підставі статті 625 ЦК України, що регулятивні відносини між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема, часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг (строком кредитування та визначеними у його межах періодичними платежами). Однак, якщо позичальник порушує зобов`язання з повернення кредиту, в цій частині між ним та кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні.

Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16 (пункт 6.28)).

Так, за змістом п. 1.3, 1.4 кредитного договору, кредит надається позичальнику строком на 30 днів з 21.02.2020. Термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом 22.03.2020.

Згідно з п. 1.5.2, п. 1.6 договору проценти за користування кредитом - 5850,00 грн, які нараховуються за ставкою 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Тип процентної ставки - фіксована. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 1,50% від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Особливості нарахування процентів визначені п. 2.2.3 цього договору.

Згідно з п. 2.2.3. кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6 цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного користування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначеним п. 1.4, якщо позичальник всупереч умов цього договору продовжує користуватись кредитом, окрім випадків коли визначена в п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою за стандартну (базову) ставку встановлену п. 1.6 договору (за умовами акцій, програм лояльності, тощо). Якщо визначена п. 1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то у випадку не виконання позичальником умов цього договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати всіх платежів, проценти за користування кредитом з дня наступного за днем визначеним п. 1.4 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п. 1.6 Договору протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути припинено товариством в односторонньому порядку (п. 2.2.3 цього договору).

Незважаючи на інші умови Договору сторони домовились, що якщо Позичальник всупереч умовам цього Договору продовжує користуватись кредитом після спливу терміну (дати) повернення кредиту, проценти за стандартною (базовою) ставкою передбаченою п.1.6 Договору в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п.1.6 Договору.

Вказаний пункт договору містить двозначне тлумачення щодо нарахування процентів після завершення строку кредитування щодо того, що проценти в період прострочення Позичальника нараховуються за вибором Позикодавця в якості процентів за користування кредитом або в якості процентів, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до п. 2.3.1., 2.3.2. кредитного договору, Позичальник за наявності відповідної пропозиції Позикодавця має право на продовження строку користування/повернення кредиту на таких самих умовах на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Волевиявлення позичальника продовжити строк користування/повернення кредиту та укладення угоди про це, згідно п. 6.14 Правил, підтверджується здійсненням ним відповідного платежу у спосіб, визначений п. 2.5 Договору.

Вказані пункти договору не містять чіткого визначення можливості пролонгації кредиту після завершення строку кредитування.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів" нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Як встановлено з розрахунку заборгованості, проведеного ТОВ «Мілоан», відповідачка в період з 21.02.2020 (день отримання кредиту) по 22.03.2020 (визначений договором день повернення кредиту) будь-яких платежів по договору не вносила. Отже, визначений договором строк кредитування сплив, а відповідачка продовжила користуватись кредитними коштами поза межами погодженого сторонами строку кредитування. У зазначений період, відповідачці нараховано комісію за надання кредиту в розмірі 1560 грн, проценти за користування кредитом в розмірі 5850 грн, як то передбачено кредитним договором. Заборгованість відповідачки станом на 22.03.2020 (день закінчення визначеного договором строку кредитування) становила 20410 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 13000 грн, заборгованість за нарахованими процентами - 5850 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 1560 грн.

В подальшому, відповідачкою 28.03.2020, 07.05.2020 та 08.05.2020 в рахунок виконання своїх зобов`язань внесено 3 платежі в загальному розмірі 7914 грн, з яких 5156 грн спрямовано на погашення нарахованих процентів, 1379 грн - на погашення тіла кредиту, 1379 грн - на погашення нарахованої комісії за управління та обслуговування кредиту.

Суд не погоджується із спрямуванням внесених відповідачкою платежів в загальному розмірі 1379 грн на погашення нарахованої комісії за управління та обслуговування кредиту, оскільки вони внесені відповідачкою після завершення визначеного кредитним договором строку кредитування, а тому не могли нараховуватись як плата за пролонгацію кредиту, строк дії якого завершено. Тим паче, будь-яких доказів вчинення відповідачкою дій, спрямованих на пролонгацію кредиту, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що проценти за користування кредитом після 22 березня 2020 року стягненню не підлягають, оскільки вони нараховані поза межами визначеного договором строку кредитування як відповідна плата за порушення грошового зобов`язання в розумінні ст. 625 ЦК України, яка, відповідно до п. 6 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про споживче кредитування", підлягає списанню кредитодавцем, а в даному випадку позивачем як його правонаступником.

Таким чином, проценти за користування кредитом та комісія за надання кредиту, які належить стягнути з відповідачки, підлягають перерахунку та становлять:

- проценти за користування кредитом: 5850 грн (нараховані до 22 березня 2020 року відсотки) - 5156 грн (сплачені відповідачкою відсотки) = 694 грн, тобто заборгованість відповідачки по процентах за користування кредитом у межах строку кредитування з урахуванням сплачених нею коштів становить 694,00 грн;

- комісія за надання кредиту: 1560 грн (нарахована комісія) - 1379 грн (внесені відповідачкою кошти, спрямовані на погашення нарахованої комісії за управління та обслуговування кредиту) = 181 грн, тобто заборгованість відповідачки по комісії за надання кредиту з урахуванням сплачених нею коштів становить 181,00 грн;

За наведених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 12496,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить – 11621 грн, прострочена заборгованість за сумою відсотків за становить – 694 грн, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту становить – 181 грн.

Розподіл процесуальних витрат.

У позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору в розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень, розмір яких підтверджується платіжною інструкцією від 19.05.2026 №32829, договором про надання правової допомоги від 01.07.2025 №0107, актом наданих послуг №24442 від 14.04.2026, детальним описом наданих послуг від 14.04.2026 (а.с. 29, 30, 31). Доказів щодо понесення інших судових витрат учасниками справи не подано та матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог у відсотковому співвідношенні 35,89% від заявлених позовних вимог, судові витрати, які поніс позивач, підлягають стягненню з відповідачки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 955,54 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2871,20 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 3, 5, 10, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №1181501 від 21.02.2020 у розмірі 12496 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) гривень 00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати на сплату судового збору в сумі 955 (дев`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 54 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати на правничу допомогу в розмірі 2871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одну) гривню 20 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2026 року.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», адреса: вулиця Смаль-Стоцького, буд. 1, 28 корпус, м. Львів, Львівська область, код ЄДРПОУ 35234236

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

Суддя Патраманський І. І.