Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №141/695/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Суд: Оратівський районний суд Вінницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 05 жовтня 2026 р.

Справа: №141/695/26

Суддя: Климчук С. В.

Справа № 141/695/26

Провадження №2/141/538/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області в складі головуючого судді Климчука С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу № 141/695/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 9680,22 грн,

У С Т А Н О В И В:

31.08.2026 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено договір № 488995-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та який підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Зокрема, 06.02.2024 ТОВ «Бізнес Позика» було направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір № 488995-КС-001 про надання кредиту та того ж дня - 06.02.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 488995-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою.

Зі своєї сторони ТОВ «Бізнес Позика» було направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-4322 на номер телефону НОМЕР_1 (що було зазначено позичальником ОСОБА_1 у своїй анкеті в особистому кабінеті), який ОСОБА_1 було введено/відправлено.

Таким чином, 06.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір № 488995-КС-001 про надання кредиту, який підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 3000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач (позичальник) зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правилами про надання грошових коштів у кредит.

При цьому, згідно з умовами кредитного договору сторони визначили, що стандартна процентна ставка за кредитом становить 2 % в день, а знижена процентна становить 1,17 % за кожен день користування кредитом.

Позивач ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 3000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 , яку ОСОБА_1 було вказано при заповненні анкетних даних в особистому кабінеті.

Однак, у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024, у відповідача станом на 23.07.2026 утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором в розмірі 9680,22 грн, що складається із суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 3000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах у розмірі 6230,22 грн, суми прострочених платежів за комісією у розмірі 450,00 грн, яку позивач просить суд стягнути на свою користь, а також 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та понесені судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 04.09.2026 відкрито провадження у справі № 141/695/26 та з врахуванням вимог ст. 274 ЦПК України вирішено розгляд справи провести в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами 06.10.2026, зобов`язано позивача надати суду обґрунтований розрахунок з посиланням на докази сплати відповідачем коштів за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024, а також зобов`язано відповідача надати суду докази погашення боргу за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Також ухвалою суду від 04.09.2026 витребувано у АТ "Універсал Банк" інформацію, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуску банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я ОСОБА_1 , а також письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 06.02.2024 (дата видачі кредиту) по 28.05.2024 (дата закінчення терміну кредитування).

09.09.2026 до суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «Бізнес Позика» Козачок М.О надійшли додаткові пояснення у справі від 09.09.2026.

Також 16.09.2026 на електронну адресу суду на виконання вимог ухвали суду від 04.09.2026 надійшов лист АТ "Універсал Банк" № БТ/Е-40603 від 09.09.2026 про надання інформації, а також виписка про рух коштів за картковим рахунком.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/695/26, жодних інших заяв чи клопотань суду не подав.

Натомість, в позовній заяві від 28.08.2026 представник ТОВ «Бізнес Позика» Докукіна Д.В. просила суд розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та за відсутності представника позивача, повністю задовольнити позовні вимоги, а також не заперечувала проти ухвалення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 конверт з кореспонденцією суду (ухвалу суду від 04.09.2026) отримав 16.09.2026 та, будучи належним чином повідомленим про дату та місце розгляду справи № 141/695/26, відзив на позовну заяву до суду не направив, а також жодних інших заяв чи клопотань до суду не подав.

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 279 ЦПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Також, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 279 ЦПК України).

Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи надіслання судом сторонам у справі ухвали суду, в якій встановлено час на вчинення процесуальних дій, та у зв`язку з неподанням відповідачем у визначений ухвалою суду строк ні відзиву на позов, ні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до положень ст. ст. 178, 279 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи № 141/695/26, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як убачається зі змісту пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту № 488995-КС-001 від 06.02.2024, ТОВ «Бізнес Позика» було запропоновано ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Того ж дня, 06.02.2024 ОСОБА_1 ознайомився з умовами ТОВ «Бізнес Позика» щодо пропозиції (оферти) укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому законом України «Про електронну комерцію», повністю і безумовно прийняв їх, що підтверджується прийняттям (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024 про надання кредиту.

Отже, 06.02.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) було укладено договір № 548936-КС-001 про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому законом України «Про електронну комерцію» (далі по тексту - кредитний договір), який було підписано ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-4322.

Відповідно до п. 2.1 умов кредитного договору кредитодавцем було надано позичальнику кредит в розмірі 3000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Бізнес Позика» (далі по тексту - правила).

Тип кредиту: кредит. Строк, на який надається кредит: 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: фіксована, 2% в день. Знижена процентна ставка за кредитом складає 1,17 % в день та є фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту складає 450,00 грн (п. 2.2. - абзац 1 п. 2.5. кредитного договору).

Загальний розмір наданого кредиту складає 3000,00 грн. Строк дії договору: до 28.05.2024. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту становить 6320,00 грн. Загальні витрати за кредитом - 3320,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 12412,89 %. Денна процентна ставка становить 0,98 %. Розрахунок денної процентної ставки: 0,98 процентів = (3320,00 грн / 3000,00 грн) / 113 днів ? 100%. Дата видачі кредиту 06.02.2024. Дата повернення кредиту 28.05.2024. Мета (цілі) отримання кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Цей кредит є споживчим кредитом (п. 2.6. - п. 2.14 кредитного договору).

У п. 3.2.3. кредитного договору сторони на момент укладення договору встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка: Зокрема, сторонами визначено кількість платежів та чергових періодів - усього 8 періодів, проценти за користуваня кредитом - усього 2870,00 грн, частковий платіж основної суми у загальному розмірі 3000,00 грн, загальний розмір комісії за надання кредиту - 450,00 грн, а також розмір загального платежу, який підлягає оплаті позичальником - 6320,00 грн.

Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору (п. 3.2.5 кредитного договору).

Договір укладається з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», шляхом пропозиції укласти договір (оферти) кредитодавцем та її прийняття (акцептування) позичальником. Договір укладається в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також іншими актами законодавства України (п. 7.10. кредитного договору).

Невід`ємною частиною цього договору є додаток № 1 - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, а також додаток № 2 - таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки (графік платежів), розрахований за умови застосування стандартної процентної ставки за користування кредитом (п. 7.16. кредитного договору).

Договір підписано відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-4322 відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Як убачається з паспорту споживчого кредиту від ТОВ «Бізнес Позика», сторонами погоджено, у тому числі, основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника, зокрема, суму/ліміт кредиту - 3000,00 грн, строк, на який надається кредит - 113 днів (16 тижнів); спосіб та строк надання кредиту та ін.; погоджено інформацію щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для позичальника, у тому числі знижену процентну ставку, що становить 425,89 % річних та стандартну процентну ставку, що складає 730,00 % річних, а також платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладання договору, зокрема за комісію за надання кредиту у розмірі 450,00 грн, загальні витрати за кредитом - 3320,00 грн, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, проценти, комісії та інші платежі) - 6320,00 грн, реальну річну процентну ставку - 12412,89 процентів річних; погоджено порядок повернення кредиту (графік платежів згідно умов обраних клієнтом), а також зазначено додаткову інформацію (за наявності) та інші обставини, які повідомляються позичальнику.

Паспорт споживчого кредиту підписано позичальником ОСОБА_1 06.02.2024 о 10:57:54 електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-5611.

Згідно анкети клієнта (витягу з інформаційно-телекомунікаційної системи - https://my. bizpozyka.com), у ній, окрім анкентних даних ОСОБА_1 , зазначено також інформацію стосовно кредиту, а саме: суму бажаного кредиту - 3000,00 грн, дату отримання кредиту: 06.02.2024, електронну пошту позичальника - ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер телефону позичальника - НОМЕР_3 , а також електронний платіжний засіб - НОМЕР_2 .

Як убачається із підтвердження ТОВ «ПрофітГід» щодо здійснення переказу грошових коштів, ТОВ «Бізнес Позика» 06.02.2024 об 11:00 год було перераховано на карту № НОМЕР_4 грошові кошти в сумі 3000,00 гривень, призначення платежу - перерахування коштів ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_5 згідно кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Також як убачається з листа АТ «Універсал Банк» № БТ/Е - 40603 від 09.09.2026, на ім`я ОСОБА_1 банком емітовано карту № НОМЕР_2 .

Із виписки про рух коштів по картці № НОМЕР_2 (рахунок НОМЕР_6 ) убачається, що 06.02.2024 об 11:00 год на зазначений рахунок було здійснено зарахування переказу у сумі 3000,00 грн.

Відповідно до довідки про стан заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024, станом на 29.07.2026 заборгованість відповідача становить 9680,22 грн, що складається із заборгованості за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованості по процентах у розмірі 6230,22 грн та заборгованості по комісії у розмірі 450,00 грн.

Також згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором у гривні, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024 станом на 30.07.2026 складає також 9680,22 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 3000,00 грн, заборгованість по процентах у розмірі 6230,22 грн, заборгованість за комісією у розмірі 450,00 грн. При цьому, відповідачем не було здійснено жодної оплати заборгованості за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Отже, зобов`язання за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024 було повністю виконано позивачем, зокрема, відповідачу був наданий кредит та можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

У свою чергу, відповідач не виконав умови взятих на себе зобов`язань, не сплатив кредит та інші платежі за користування кредитом у повному обсязі, у зв`язку із чим загальна заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 9680,22 грн.

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема з договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Також відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України "Про електронну комерцію", який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 вказаного Закону встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Також частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі № 141/695/26 докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024, оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених договором, однак ОСОБА_1 допустив прострочення виконання грошового зобов`язання в строки, передбачені умовами укладеного кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи № 141/695/26, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024 у загальному розмірі 9680,22 грн, з яких 3000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 6230,22 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 450,00 грн - заборгованість за комісією, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд погоджується із відповідними розрахунками заборгованості, які долучено позивачем до позову, оскільки нарахування комісії та процентів за користування кредитними коштами здійснені протягом строку кредитування та згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024.

Натомість, належних та допустимих доказів на спростування обставин, зазначених у позові, а також доказів погашення заборгованості у строки, визначені умовами кредитного договору № 488995-КС-001 від 06.02.2024, відповідачем суду не надано та матеріали справи № 141/695/26 не містять.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Згідно з частин 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до пункту 36 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10, вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову (частина перша статті 141 ЦПК) застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір.

З урахуванням положень статті 141 ЦПК України, а також повного задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Щодо витрат на правову допомогу.

Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 згаданого Закону).

У ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено види адвокатської діяльності, які відповідають вказаному вище.

За змістом частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Положеннями ч. 1 ст. 1 цього Закону передбачено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який, в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, статтею 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 ЦК України визначає загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг.

Стаття 632 ЦК України регулює поняття ціни договору. За приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

На підтвердження понесених витрат позивачем було надано договір про надання професійної правничої допомоги від 15.05.2026; рахунок-фактуру № 05-488995-КС-001 від 15.05.2026 про оплату правової допомоги згідно розділу 2 договору про надання правової допомоги від 15.05.2026, а саме за підготовку позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вартість наданої послуги складає 10000,00 грн.

На підставі зазначеного, представник ТОВ «Бізнес Позика» Докукіна Д.В. просить суд стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 10000,00 грн.

Суд зазначає, що у постанові від 20 жовтня 2021 року по справі №757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) Верховним Судом сформовано підхід, який є усталеним та відповідає критеріям ЄСПЛ, про те, що у разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості, витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).

Аналізуючи фактичні обставини справи № 141/695/26 та обсяг виконаної роботи адвокатом, а також відсутність від відповідача клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, суд доходить висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача у повному розмірі в сумі 10000,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про електронний цифровий підпис», Законом України «Про електронну комерцію», ст. ст. 11, 203, 207, 215, 512-517, 610- 612, 625-629, 639, 1048-1055 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 142, 273, 279, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за кредитним договором № 488995-КС-001 від 06.02.2024 у розмірі 9680,22 грн (дев`ять тисяч шістсот вісімдесят гривень 22 копійки), з яких 3000,00 грн (три тисячі гривень 00 копійок) - заборгованість за тілом кредиту, 6230,22 грн (шість тисяч двісті тридцять гривень 22 копійки) - заборгованість за процентами за користування кредитом, 450,00 грн (чотириста п`ятдесят гривень 00 копійок) - заборгованість за комісією.

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) витрати по відшкодуванню судового збору в сумі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ, код ЄДРПОУ 41084239) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

5. Копію рішення суду направити сторонам у справі згідно ч. 5 ст. 272 ЦПК України.

Рішення суду оформлено та виготовлено 12.10.2026.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення суду не було вручене у день його складення, мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411 м. Київ, 01133, код ЄДРПОУ 41084239).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя С.В. Климчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua