Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №136/632/26 — Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/632/26

провадження № 2/136/337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шпортун С.В.,

за участі секретаря судового засідання Белінської С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку письмового провадження, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі – відповідач) про розірвання шлюбу, який був зареєстрований 07.10.2017 виконавчим комітетом Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7.

У позові позивач зазначає, що вони мають спільну доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Причиною розірвання шлюбу позивач зазначає те, що спільне життя із відповідачкою не склалось, вони мають протилежні погляди на життя та відносини в сім`ї, внаслідок чого між ними виникали непорозуміння та суперечки. Позивач вказує, що збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам сім`ї в цілому, що послугувало підставою звернення до суду із даним позовом.

У визначений судом строк відповідач подала до суду заяву, у якій просила надати їм із відповідачем строк на примирення, вказуючи, що вони мають спільну неповнолітню дитину та вона має намір на збереження шлюбу.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 07.04.2026 розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін.

29.04.2026 відповідач ОСОБА_2 подала до суду клопотання про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження, просила надати їм із відповідачем строк на примирення та зупинити провадження у справі.

Ухвалою суду від 20.05.2026 залишено без задоволення клопотання ОСОБА_2 про перехід до розгляду цивільної справи № 136/632/26 за правилами загального позовного провадження.

19.06.2026 ухвалою суду задоволено клопотання відповідача щодо призначення подружжю строку на примирення терміном на шість місяців, а провадження у справі зупинено.

01.07.2026 позивач ОСОБА_1 направив заяву про дострокове припинення наданого судом строку для примирення, мотивуючи тим, що він являється військовослужбовцем, перебуває у зоні бойових дій, у них із відповідачем різні погляди на подальше спільне життя, отож відновлення сімейних стосунків та примирення між ними як подружжям неможливе в силу зазначених обставин, що суперечить його інтересам та інтересам сім`ї в цілому, тоді як інтереси дитини забезпечені шляхом сплати ним аліментів за рішенням суду, а мотиви відповідачки спрямовані не на примирення, а збереження статусу дружини військовослужбовця, що ставить під сумнів її добросовісність. За таких обставин примушування до збереження шлюбу є порушенням його прав.

03.07.2026 відповідач надала до суду заперечення на вказану заяву, мотивуючи тим, що у неї є обґрунтовані сумніви щодо справжньої волі позивача на дострокове припинення наданого строку на примирення, оскільки він є військовослужбовцем та перебуває на службі, отож в силу вказаних обставин не міг відправити заяву. Окрім цього зазначила, що строк на примирення сприятиме відновленню сімейних відносин, оскільки між ними наразі зберігається комунікація через засоби мобільного зв`язку, позивач допомагає регулярно матеріально сім`ї, що може свідчити про наявність потенціалу для відновлення повноцінних сімейних відносин та це буде відповідати якнайкращим інтересам їх спільної дитини.

Ухвалою суду від 07.07.2026 поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду зі стадії на якій було зупинено, суд перейшов до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, - до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 23.07.2026 було відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Липовецького районного суду Вінницької області від 19.06.2026 про зупинення провадження.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 03.08.2026 прийнято заяву ОСОБА_1 про відмову від апеляційної скарги, апеляційне провадження за апеляційною скаргою закрито.

07.08.2026 матеріали цивільної справи повернуто до суду першої інстанції та справу призначено до розгляду на 09.10.2026.

У судове засідання сторони не з`явились, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи, про що свідчать рекомендовані поштові повідомлення, заяв та клопотань на підтвердження поважності причин неявки в судове засідання не надали.

Позивач у позові просив про розгляд справи у його відсутність.

Відповідно до положень частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання усіх учасників цивільного процесу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх зібраним у справі доказами, встановив, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 07.10.2017, який зареєстрований виконавчим комітетом Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7 (а.с.7).

Подружжя має доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Судом встановлено зі змісту позову та поданих заяв, що позивач не бажає миритись, має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин і розірвання шлюбу.

Із матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 являється військовослужбовцем ЗСУ, що підтверджується посвідченням (а.с.6).

Відповідач згідно доданих заяв заперечувала проти розірвання шлюбу.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.

Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.

Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, у тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства (стаття 111 СК України).

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Установлено, що сторони тривалий час не проживають разом, не підтримують шлюбні відносини, разом не виховують спільну дитину, вжиті судом заходи щодо примирення подружжя не призвели до збереження сім`ї, позивач категорично не бажає зберігати шлюб з відповідачем, про що зазначає у заявах, жодних сумнівів щодо позиції позивача у суду не має, оскільки вони не спростовані відповідачем належними та допустимими доказами.

Зважаючи на викладене, а також те, що позивач не має наміру на збереження шлюбу, наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, хоча й відповідач заперечувала проти розірвання їх шлюбу, однак відмова суду у розірванні шлюбу у спосіб примушування до шлюбу проти волі особи є недопустимою в силу діючого законодавства, відтак суд дійшов висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їх інтересам та інтересам їх спільної дитини.

За таких обставин, суд задовольняє позов повністю.

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 105, 110, 112, 113 СК України, керуючись ст. 141, 258-259, 263-265, 274, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований 07.10.2017, виконавчим комітетом Нападівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, актовий запис № 7.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1331,20 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 коп.

Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники цивільного процесу:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач – ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).

Суддя С.В. Шпортун