Суд: Крижопільський районний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 11 жовтня 2026 р.
Справа: №148/1452/26
Суддя: Кантониста О. О.
Справа № 148/1452/26
2/134/725/2026
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 жовтня 2026 року с-ще Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
у складі: головуючої судді Кантонистої О.О.
за участю секретаря судового засідання Балух О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Крижопіль в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
30 червня 2026 року до Крижопільського районного суду Вінницької області надійшла за підсудністю справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - ТОВ «Споживчий центр») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов мотивовано тим, що 14 жовтня 2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 14.10.2025-100002245, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 14 000,00 грн строком на 182 дні. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за один день користування кредитом протягом усього строку кредитування.
Крім того, умовами кредитного договору передбачено сплату позичальником комісії, пов`язаної з наданням кредиту, у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 2 800,00 грн.
15 жовтня 2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено додатковий договір до кредитного договору № 14.10.2025-100002245 від 14 жовтня 2025 року, за умовами якого сторони за взаємною згодою та з ініціативи позичальника збільшили суму кредиту до 18 200,00 грн.
На підставі цього додаткового договору кредитодавець зобов`язався надати позичальнику другий транш у розмірі 4 200,00 грн строком на 181 день з дати його надання - 15 жовтня 2025 року.
Крім того, умовами додаткового договору передбачено сплату позичальником комісії, пов`язаної з наданням другого траншу, у розмірі 20 % від його суми, що становить 840,00 грн.
Відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісію, однак свої зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 64 022,00 грн, з яких: 18 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 33 082,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом, 3 640,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту, 9 100,00 грн - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача на свою користь, а також стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою судді Крижопільського районного суду від 01 липня 2026 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 27 липня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку з першою неявкою в судове засідання належним чином повідомленого відповідача.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 15 вересня 2026 року у судовому засіданні оголошено перерву для надання позивачу можливості подати відсутній у матеріалах справи доказ перерахування відповідачу другого траншу кредиту.
07 жовтня 2026 року від представника ТОВ «Споживчий центр» - Балюха Є.О. надійшла заява, в якій він зазначив, що у зв`язку з нестабільною роботою підсистеми «Електронний суд» під час подання позовної заяви до неї не було долучено копію квитанції про перерахування коштів. На підтвердження факту перерахування кредитних коштів представник позивача долучив до заяви копію відповідної квитанції.
У судове засідання, призначене на 07 жовтня 2026 року, учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
У позовній заяві представник позивача - Балюх Є.О. просив розглянути справу за відсутності сторони позивача. Проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у порядку, визначеному п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, причини його неявки суду невідомі.
У встановлений судом строк відповідач не подав відзив на позов, тому суд відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Ухвалою Крижопільського районного суду від 07 жовтня 2026 року постановлено провести заочний розгляд справи.
У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно з ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
14 жовтня 2025 року сторони уклали в електронній формі кредитний договір № 14.10.2025-100002245, за умовами якого ТОВ «Споживчий центр» надало ОСОБА_1 кредит у сумі 14 000,00 грн строком на 182 дні, з датою повернення кредиту 13 квітня 2026 року. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та становить 1 % за один день користування кредитом протягом усього строку кредитування.
Кредитні кошти підлягали перерахуванню на належний позичальнику електронний платіжний засіб № НОМЕР_1 .
Договором також передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 20 % від суми кредиту, що становить 2 800,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка - 4417,49 %, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача - 36 646,41 грн.
Повернення кредиту, сплата процентів та комісії здійснюються відповідно до встановленого договором графіка платежів.
Договором передбачено можливість продовження строку кредитування та строку повернення кредиту шляхом укладення за ініціативою позичальника додаткового договору без погіршення умов кредитування для споживача.
Крім того, пунктом 15 договору передбачено, що у разі прострочення виконання грошового зобов`язання кредитодавець має право нараховувати проценти відповідно до статті 625 ЦК України, розмір яких за умовами договору обмежено сумою 182,00 грн за кожен день прострочення.
Відповідно до графіка платежів повернення кредиту передбачено шістьма щомісячними платежами у період з 13 листопада 2025 року до 13 квітня 2026 року. До складу платежів входять сума кредиту, проценти та комісія за його надання.
Таким чином, сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, зокрема щодо предмета договору, розміру кредиту, строку кредитування, порядку його надання та повернення, розміру і порядку сплати процентів та комісії, а також прав та обов`язків сторін.
ОСОБА_1 підписав електронний договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Е275», а ТОВ «Споживчий центр» 14 жовтня 2025 року перерахувало суму кредиту в розмірі 14 000,00 грн на вказану відповідачем платіжну картку № НОМЕР_2 за допомогою платіжної системи iPay.ua (номер транзакції 891605676).
15 жовтня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Споживчий центр» із пропозицією укласти додатковий договір до кредитного договору № 14.10.2025-100002245, відповідно до умов якого передбачено збільшення суми кредиту до 18 200,00 грн шляхом надання другого траншу в розмірі 4 200,00 грн строком на 181 день.
За надання другого траншу передбачено комісію у розмірі 20 % від його суми, що становить 840,00 грн.
У разі прострочення виконання зобов`язання умовами додаткового договору передбачено нарахування процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за ставкою 1,3 % за день, що становить 236,60 грн, але не більше суми заборгованості, на яку вони нараховуються. Процентна ставка за користування кредитом залишилася незмінною та становила 1 % за день.
Додатковий договір ОСОБА_1 підписав шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «К976».
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором № 14.10.2025-100002245 станом на 04 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 64 022,00 грн, з яких: 18 200,00 грн - основний борг; 33 082,00 грн - проценти за користування кредитом; 9 100,00 грн - проценти, нараховані відповідно до статті 625 ЦК України; 3 640,00 грн - комісія. Відповідно до цього розрахунку відповідач платежів на погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював.
Статтею 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626, частини першої статті 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а його зміст становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, якими обмінялися сторони, та підписаний його стороною (сторонами).
Особливості укладення договорів в електронній формі визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до частин третьої, четвертої та шостої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір може бути зроблена, зокрема, шляхом її розміщення в мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах, а її прийняття може здійснюватися шляхом заповнення відповідної електронної форми, підписаної в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Отже, електронний договір, укладений відповідно до вимог закону та підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором, відповідає вимогам щодо письмової форми правочину.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Недодержання письмової форми кредитного договору має наслідком його нікчемність (стаття 1055 ЦК України).
За змістом частини першої статті 1048 ЦК України, положення якої застосовуються до кредитних правовідносин відповідно до частини другої статті 1054 цього Кодексу, розмір і порядок одержання процентів установлюються договором.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - це витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності).
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає можливість встановлення у кредитному договорі комісій кредитодавця, пов`язаних з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (стаття 610 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 612 ЦК України боржник є таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Отже, виникнення у позичальника обов`язку повернути кредитні кошти та сплатити передбачені договором платежі пов`язується не лише з укладенням кредитного договору, а й із фактичним наданням кредитодавцем грошових коштів позичальнику.
Водночас відповідно до статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, у спорі про стягнення заборгованості за кредитним договором саме на кредитодавця, який звернувся з відповідним позовом, покладається обов`язок довести не лише факт укладення договору та погодження його істотних умов, а й факт надання позичальнику кредитних коштів у тому розмірі, заборгованість за яким заявлена до стягнення.
Суд, вирішуючи такий спір, має встановити обсяг фактично наданих позичальнику кредитних коштів, умови та строк їх повернення, а також перевірити відповідність заявленої до стягнення заборгованості умовам договору та наданим сторонами доказам.
Досліджені судом докази підтверджують, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 14 жовтня 2025 року в електронній формі укладено кредитний договір № 14.10.2025-100002245, а 15 жовтня 2025 року - додатковий договір до нього.
Вчинення відповідачем дій, спрямованих на акцепт оферти, та підписання договорів одноразовим ідентифікатором свідчать про дотримання сторонами встановленого Законом України «Про електронну комерцію» порядку укладення електронного договору та вимог щодо його форми.
Факт надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 14 000,00 грн підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0505 від 05 травня 2026 року, відповідно до якого 14 жовтня 2025 року на вказану ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 перераховано 14 000,00 грн з призначенням платежу «Видача за договором кредиту № 14.10.2025-100002245».
На підтвердження виконання умов додаткового договору та фактичного надання відповідачу другого траншу кредиту позивач надав довідку ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» про підтвердження успішної оплати, відповідно до якої 15 жовтня 2025 року ТОВ «Споживчий центр» здійснило переказ грошових коштів у сумі 4 200,00 грн на вказану ОСОБА_1 платіжну картку № НОМЕР_1 . Призначення платежу - «Видача кредитних коштів».
З огляду на викладене суд вважає, що позивач довів факт надання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 14 000,00 грн та другого траншу в розмірі 4 200,00 грн, а всього - 18 200,00 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором № 14.10.2025-100002245 від 14 жовтня 2025 року станом на 04 травня 2026 року заборгованість ОСОБА_1 становить 64 022,00 грн, з яких: 18 200,00 грн - заборгованість за основним боргом; 33 082,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 640,00 грн - заборгованість за комісією; 9 100,00 грн - проценти, нараховані відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
Із розрахунку вбачається, що 14 жовтня 2025 року на суму кредиту 14 000,00 грн позивачем нараховано комісію у розмірі 2 800,00 грн та проценти у розмірі 140,00 грн. Після надання 15 жовтня 2025 року другого траншу в розмірі 4 200,00 грн розмір основного боргу збільшився до 18 200,00 грн, додатково нараховано комісію в розмірі 840,00 грн, унаслідок чого загальний розмір комісії становив 3 640,00 грн. З 15 жовтня 2025 року позивач здійснював нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 182,00 грн за день.
Крім того, з 14 листопада 2025 року позивач здійснював нарахування процентів відповідно до частини другої статті 625 ЦК України в розмірі 236,60 грн за день. Таке нарахування здійснювалося до 22 грудня 2025 року включно, внаслідок чого їх загальний розмір становив 9 100,00 грн.
Проценти за користування кредитом нараховувалися до 13 квітня 2026 року включно, а станом на 14 квітня 2026 року їх загальний розмір, згідно з розрахунком позивача, становив 33 082,00 грн. Відповідно до наданого розрахунку відповідач платежів у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором не здійснював.
Таким чином, позивач належними та допустимими доказами довів наявність у відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 54 922,00 грн, з яких: 18 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 082,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 640,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.
З огляду на викладене, позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «Споживчий центр» просило також стягнути з ОСОБА_1 9 100,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого триває дотепер.
Як убачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, проценти відповідно до статті 625 ЦК України в загальному розмірі 9 100,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану.
Отже, з огляду на положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України ОСОБА_1 звільнений від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України, за прострочення виконання зобов`язань за кредитним договором у зазначений період.
За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» у частині стягнення з ОСОБА_1 9 100,00 грн процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України, задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у справі, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог. Позов заявлено з ціною 64 022,00 грн, а задоволено на суму 54 922,00 грн, тобто на 85,79 % (54 922,00 х 100 : 64 022,00).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 284,07 грн (2 662,40 х 85,79 %) судового збору.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача витрати на направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами засобами поштового зв`язку у розмірі 130,00 грн.
На підтвердження цих витрат позивач надав опис вкладення у поштове відправлення та список згрупованих поштових відправлень, відповідно до якого вартість пересилання поштового відправлення на ім`я ОСОБА_1 становила 130,00 грн.
Оскільки зазначені витрати безпосередньо пов`язані з учиненням процесуальної дії, необхідної для звернення до суду та розгляду справи, суд вважає їх підтвердженими. Водночас, враховуючи часткове задоволення позову, такі витрати відповідно до статті 141 ЦПК України підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог (130,00 грн х 85,79 % = 111,53 грн).
Отже, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» слід стягнути 2 395,60 грн (2 284,07 + 111,53) понесених судових витрат.
Питання щодо витрат на професійну правничу допомогу судом не вирішується, оскільки представником позивача заявлено про їх попередній (орієнтовний) розмір у сумі 6 000,00 грн із зазначенням про подання доказів їх фактичного понесення протягом п`яти днів після ухвалення рішення.
Керуючись статтями 12, 13, 76-80, 89, 141, 259, 268, 280-282 ЦПК України, суд -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 14.10.2025-100002245 від 14 жовтня 2025 року в розмірі 54 922,00 грн (п'ятдесят чотири тисячі дев`ятсот двадцять дві гривні 00 копійок), з яких: 18 200,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 33 082,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; 3 640,00 грн - заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2 395,60 грн (дві тисячі триста дев`яносто п`ять гривень 60 копійок) понесених судових витрат.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 12 жовтня 2026 року.
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua