Рішення від 05 жовтня 2026 р. у справі №133/2749/26 — Козятинський міськрайонний суд Вінницької області

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа №133/2749/26

06.10.2026 м. Козятин

Козятинський міськрайонний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді: Дем`янової Ж.М.,

присяжних: Гнатика Р.І., Солошенко І.Б.

секретаря судового засідання: Бірюкової Т.П.

за участі:

представника заявника, адвоката Медик Л.О.

заінтересованої особи: ОСОБА_1

прокурора Сауляк А.В.,

розглянувши у порядку окремого провадження у закритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , представника заявника адвоката Медик Людмили Олександрівни, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Самгородоцька сільська рада - орган опіки та піклування Хмільницького району Вінницької області про усиновлення дитини,

встановив:

Стислий виклад позиції заявника.

Заявник ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є сином його дружини ОСОБА_1 від попередніх стосунків.

На обґрунтування заяви зазначив, що перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_1 з 20 березня 2019 року, у якому народилося двоє спільних дітей. Упродовж спільного проживання між ним та ОСОБА_5 склалися близькі, доброзичливі й довірливі стосунки. Заявник бере активну участь у вихованні дитини, піклується про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, а дитина сприймає його як батька та називає татом.

Заявник указав, що має намір усиновити дитину, щоб юридично закріпити фактично сформовані між ними батьківські відносини, забезпечити ОСОБА_5 виховання в сім`ї, батьківську турботу, любов, належні умови для життя, розвитку та здобуття освіти.

Вважає, що усиновлення відповідатиме найкращим інтересам дитини та сприятиме зміцненню сімейних стосунків.

Зазначив, що стан його здоров`я, житлово-побутові умови та матеріальне становище дають змогу забезпечити дитині належні умови проживання й виховання.

Із 28 січня 2026 року проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . За період з 01 лютого до 01 травня 2026 року його сукупний дохід становив 67 865,59 грн. За станом здоров`я протипоказань до усиновлення не має, до кримінальної відповідальності не притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Також заявник зазначив, що мати дитини надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення, а батько дитини рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року у справі № 132/2203/25 позбавлений батьківських прав щодо сина.

03 липня 2026 року заявник звернувся до органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради із заявою про намір усиновити дитину та подав необхідні документи.

За результатами обстеження житлово-побутових умов установлено, що сім`я проживає в задовільних умовах, дитина забезпечена необхідними речами, має місце для сну та відпочинку, а між членами сім`ї склалися гармонійні стосунки.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради від 09 липня 2026 року № 758 усиновлення ОСОБА_4 ОСОБА_2 є доцільним та відповідає найкращим інтересам дитини.

З огляду на викладене заявник просить задовольнити заяву про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 .

Самгородоцька сільська рада Хмільницького району Вінницької області вимоги заявника ОСОБА_2 про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 визнає та не заперечує проти їх задоволення. Просить розглянути справу за відсутності керівника або представника сільської ради.

Позиція заінтересованої особи.

Заінтересована особа ОСОБА_1 в судовому засіданні заяву підтримала та просила її задовольнити. Пояснила, що з 2019 року перебуває у шлюбі із заявником. Від попереднього шлюбу має сина ОСОБА_4 , який із дворічного віку проживає однією сім`єю із заявником, сприймає його як батька та називає татом. У шлюбі із заявником у них народилося ще двоє дітей.

Зазначила, що біологічний батько ОСОБА_5 тривалий час не цікавився життям сина, не брав участі в його вихованні, матеріально не підтримував, перебуває за кордоном та не телефонує дитині. У 2026 році його було позбавлено батьківських прав.

Також пояснила, що заявник мав намір усиновити ОСОБА_5 ще до початку повномасштабної війни, однак тоді біологічний батько дитини не надавав згоди на усиновлення.

З огляду на сформовані між заявником та дитиною сімейні стосунки, фактичне виконання заявником батьківських обов`язків і прагнення надати ОСОБА_5 належний сімейний статус, просила суд підтримати заяву та задовольнити її в повному обсязі.

Позиція прокурора

Прокурор проти задоволення заяви ОСОБА_2 про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 заперечувала.

На обґрунтування своєї позиції зазначила, що в сім`ї заявника виховуються двоє спільних малолітніх дітей, а також син його дружини від попередніх стосунків - ОСОБА_4 , у вихованні якого заявник фактично бере участь із дворічного віку. Батько дитини рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року у справі № 132/2203/25 позбавлений батьківських прав. Орган опіки та піклування надав позитивний висновок щодо доцільності усиновлення та його відповідності інтересам дитини.

Водночас прокурор вважала, що заявником не наведено достатньо переконливих мотивів усиновлення, окрім посилань на теплі стосунки з дитиною та бажання виховувати її як рідного сина.

З огляду на те, що заявник проходить військову службу за призовом під час мобілізації, прокурор висловила сумніви щодо безкорисливості мотивів усиновлення та припустила, що його ініціювання може бути пов`язане з наміром отримати передбачені законодавством правові наслідки, зокрема право на відстрочку від призову на військову службу.

Посилаючись на статтю 3 Конвенції про права дитини та статтю 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, прокурор наголосив, що усиновлення має бути спрямоване передусім на забезпечення найкращих інтересів дитини, створення для неї стабільних і гармонійних сімейних умов, а не на реалізацію особистих інтересів усиновлювача.

На думку прокурора, наведені обставини викликають сумніви щодо спрямованості усиновлення саме на забезпечення інтересів малолітнього ОСОБА_5 , у зв`язку з чим вона вважала заяву ОСОБА_2 такою, що не підлягає задоволенню.

Думка дитини.

У судовому засіданні судом заслухано думку малолітнього ОСОБА_4 , який пояснив, що заявника ОСОБА_6 вважає своїм татом та називає його ОСОБА_7 .

Зазначив, що заявник піклується про нього та його брата та сестру, допомагає їм у всьому, бере його із собою в поле, навчив їздити на тракторі, грає з ним у футбол та допомагає виконувати завдання з математики.

Даниїл також пояснив, що хоче підписувати свої шкільні зошити прізвищем « ОСОБА_8 », оскільки саме заявника вважає своїм батьком.

Водночас зазначив, що біологічний батько не телефонує йому та не вітає навіть із днем народження.

Таким чином, зі слів дитини вбачається, що вона сприймає заявника як свого батька, відчуває його турботу та підтримку, а також виявляє бажання мати його прізвище.

Заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Пояснив, що з 2019 року перебуває у шлюбі зі ОСОБА_1 та фактично виховує її сина від попереднього шлюбу - ОСОБА_4 , який із дворічного віку проживає разом із ним однією сім`єю. За цей час між ним та дитиною сформувалися тісні, сталі й довірливі сімейні стосунки, засновані на взаємній прихильності, турботі, підтримці та повсякденній участі в житті дитини. ОСОБА_5 сприймає його як батька, називає татом, звертається до нього за допомогою та підтримкою, а заявник, зі свого боку, бере активну участь у вихованні хлопчика, приділяє увагу його навчанню, розвитку, дозвіллю та потребам.

Зазначив, що у шлюбі зі ОСОБА_1 у них народилося ще двоє дітей, а тому ОСОБА_5 є невід`ємною частиною їхньої сім`ї, у якій усі діти зростають разом, отримують батьківську турботу та підтримку. Намір усиновити ОСОБА_5 виник у нього не ситуативно, а був обумовлений тривалими фактичними сімейними відносинами з дитиною та бажанням надати цим відносинам належного правового оформлення. Ще до початку повномасштабної війни він прагнув усиновити хлопчика, однак тоді цьому перешкоджала відсутність згоди його біологічного батька.

Пояснив, що біологічний батько фактично не бере участі у вихованні сина, не цікавиться його життям, не надає матеріальної підтримки та не підтримує з ним телефонного зв`язку.

Крім того, у 2026 році його було позбавлено батьківських прав щодо ОСОБА_5 . За таких обставин заявник вважає усиновлення способом юридичного закріплення вже сформованих між ним і дитиною відносин батька та сина, забезпечення хлопчикові стабільності, відчуття належності до сім`ї, належного піклування та можливості й надалі зростати в сімейному середовищі, у якому він почувається захищеним і любленим.

Окремо наголосив, що його бажання усиновити ОСОБА_5 зумовлене насамперед інтересами дитини та щирим прагненням бути для нього повноцінним батьком не лише фактично, а й юридично, нести відповідальність за його виховання, розвиток, утримання та майбутнє.

Просив суд урахувати тривалість сімейних відносин, сформований емоційний зв`язок із дитиною, її ставлення до нього та бажання мати його прізвище, а також висновок органу опіки та піклування про доцільність усиновлення, і задовольнити заяву в повному обсязі.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 28 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

Ухвалою суду від 29 вересня 2026 року до участі у справі залучено прокурора Хмільницької окружної прокуратури Вінницької області.

29 вересня 2026 року до суду надійшла заява Самгородоцької сільської ради Хмільницького району Вінницької області, у якій заінтересована особа вимоги заявника ОСОБА_2 про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 визнала та зазначила, що не заперечує проти їх задоволення.

Також сільська рада просила розглянути справу за відсутності її керівника або представника.

Прокурор у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви та вважала усиновлення дитини недоцільним і таким, що не відповідає його інтересам.

Заявник ОСОБА_2 у судовому засіданні заяву підтримав у повному обсязі та просив її задовольнити.

Інших заяв, клопотань чи заперечень від учасників справи до суду не надходило.

Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювалися.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника, заінтересованої особи, думку малолітньої дитини, прокурора, а також оцінивши надані докази в їх сукупності, судом встановлено такі фактичні обставини.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 , виданим 20 березня 2019 року Козятинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області. У цьому шлюбі в подружжя народилося двоє дітей: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

ОСОБА_1 від попереднього шлюбу з ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в селі Голендри Калинівського району Вінницької області. Зазначені обставини підтверджуються свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 12 вересня 2016 року.

Рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року у справі № 132/2203/25 ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 .

Мати дитини, ОСОБА_1 , надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення її малолітнього сина ОСОБА_2 .

Така згода оформлена заявою від 27 березня 2026 року, посвідченою приватним нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області та зареєстрованою в реєстрі за № 483.

Судом установлено, що ОСОБА_2 із дружиною та трьома дітьми - ОСОБА_4 , ОСОБА_9 і ОСОБА_10 - проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок належить заявникові на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим у межах спадкової справи № 183/2018 та зареєстрованим у реєстрі за № 130.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 05 травня 2026 року, складеним посадовими особами служби у справах дітей Глуховецької селищної ради, житлово-побутові умови сім`ї відповідають санітарно-гігієнічним вимогам. Діти забезпечені необхідними умовами для проживання, навчання та розвитку відповідно до їхнього віку. Отже, за місцем проживання заявника створено належні умови для виховання, утримання та повноцінного розвитку малолітньої дитини.

Заявник ОСОБА_2 є дієздатною особою. Відповідно до повного витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА-006591106, виданого Департаментом інформатизації Міністерства внутрішніх справ України 06 липня 2026 року, відомості про притягнення його до кримінальної відповідальності та наявність судимості відсутні, у розшуку він не перебуває.

За наявними в матеріалах справи відомостями, заявник також не притягувався до адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення домашнього насильства.

Із 28 січня 2026 року ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 після призову під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно з наданими документами, його грошове забезпечення за період із січня по травень 2026 року становило близько 21 689 грн на місяць. Зазначені обставини підлягають оцінці судом у сукупності з іншими даними про особу заявника, його сімейне становище, матеріальні можливості та здатність забезпечувати потреби дитини.

Відповідно до медичного висновку, виданого 10 липня 2026 року комунальним підприємством «Козятинська центральна районна лікарня» Козятинської міської ради, у ОСОБА_2 не виявлено медичних станів (захворювань), за наявності яких особа не може бути кандидатом в усиновлювачі.

Згідно з висновком органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради від 09 липня 2026 року № 758, усиновлення ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_4 є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Судом також установлено, що заявник фактично бере участь у вихованні ОСОБА_5 з раннього дитинства. Із дворічного віку хлопчик проживає разом із заявником та матір`ю однією сім`єю.

За цей час між ними сформувалися сталі емоційні та сімейні зв`язки, засновані на прихильності, довірі, турботі й повсякденному спілкуванні. Заявник бере участь у вихованні дитини, приділяє увагу її навчанню та розвитку, проводить із нею вільний час, підтримує у повсякденних справах і дбає про її потреби.

Під час судового засідання малолітній ОСОБА_4 висловив бажання бути усиновленим ОСОБА_2 , якого сприймає як свого батька та називає татом.

Дитина пояснила, що заявник піклується про нього та його братиків, допомагає їм, бере його із собою в поле, навчив їздити на тракторі, грає з ним у футбол і допомагає виконувати завдання з математики.

ОСОБА_5 також висловив бажання мати прізвище « ОСОБА_8 », оскільки саме заявника вважає своїм батьком. Водночас дитина зазначила, що біологічний батько не телефонує їй і не вітає навіть із днем народження.

Наведені пояснення дитини узгоджуються з іншими дослідженими судом матеріалами справи та свідчать про наявність між нею і заявником сформованого емоційного зв`язку, а також про сприйняття дитиною заявника як особи, яка фактично виконує батьківську роль у її житті.

Заявник пояснив, що його мотивом для усиновлення є бажання юридично закріпити фактично сформовані відносини батька та сина, оскільки він тривалий час виховує ОСОБА_5 як власну дитину.

При цьому намір усиновити хлопчика виник у заявника ще до початку повномасштабної війни, однак на той час усиновлення не відбулося через відсутність згоди біологічного батька.

Заявник ознайомлений із правовими наслідками усиновлення, правами та обов`язками усиновлювача, а також із порядком здійснення контролю за умовами проживання й виховання усиновлених дітей.

Заінтересована особа ОСОБА_1 заяву підтримала та просила її задовольнити, підтвердивши, що заявник із дворічного віку ОСОБА_5 бере участь у його вихованні, піклується про нього та фактично виконує роль батька.

Вона також пояснила, що біологічний батько тривалий час не цікавився життям сина, не надавав матеріальної підтримки та не підтримував із ним зв`язку.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що заявник тривалий час проживає з дитиною однією сім`єю, бере участь у її вихованні та забезпеченні її потреб, а дитина сприймає його як батька й усвідомлено висловлює бажання бути усиновленою ним.

Орган опіки та піклування надав позитивний висновок щодо доцільності усиновлення. Обставин, які відповідно до закону виключали б можливість усиновлення заявником малолітнього ОСОБА_4 , під час розгляду справи судом не встановлено.

Норми права, які застосовував суд, та мотиви їх застосування. Мотивована оцінка аргументів, наведених учасниками справи щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення заявника ОСОБА_2 , заінтересованої особи ОСОБА_1 , думку прокурора, безпосередньо заслухавши думку малолітнього ОСОБА_4 та оцінивши докази в їх сукупності відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, виходить із такого.

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно зі статтею 3 Сімейного кодексу України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Сім`я створюється, зокрема, на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до статей 4, 5 та 7 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї, а держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини та створює умови для реалізації її прав.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, яка повинна бути забезпечена можливістю здійснення прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини та іншими міжнародними договорами України.

За змістом статті 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснюється на підставі рішення суду. Усиновлення дитини провадиться в її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Зазначені положення узгоджуються зі статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, відповідно до якої в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 21 цієї Конвенції також передбачає, що держави, які визнають або дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують першочергове врахування найкращих інтересів дитини.

Відповідно до статті 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише за умови, що воно відповідає інтересам дитини та сприятиме забезпеченню стабільних і гармонійних домашніх умов.

Отже, визначальним критерієм під час вирішення питання про усиновлення є не формальне дотримання процедури саме по собі, а встановлення того, чи забезпечить усиновлення конкретній дитині належні, стабільні та гармонійні умови життя, чи відповідає воно її потребам, бажанням і найкращим інтересам.

Відповідно до частини першої статті 208 СК України усиновленою може бути дитина.

Згідно зі статтею 211 СК України усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком випадку, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, яка старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Як установлено судом, ОСОБА_2 є повнолітньою дієздатною особою, перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір`ю дитини, а різниця у віці між заявником та ОСОБА_4 відповідає вимогам статті 211 СК України.

Статтею 212 СК України визначено обставини, за наявності яких особа не може бути усиновлювачем.

Із досліджених судом документів убачається, що заявник не має непогашеної чи незнятої судимості, не перебуває в розшуку, за станом здоров`я не має встановлених медичних протипоказань до усиновлення.

Відомостей про притягнення його до адміністративної відповідальності, зокрема за вчинення домашнього насильства, матеріали справи не містять.

Судом також ураховано відомості про його сімейний стан, матеріальне становище, житлово-побутові умови та фактичну участь у вихованні дитини.

За таких обставин суд не встановив передбачених статтею 212 СК України перешкод для усиновлення ОСОБА_2 малолітнього ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 217 СК України усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків, яка має бути безумовною. Водночас згода батьків на усиновлення не вимагається у випадках, установлених законом, зокрема якщо вони позбавлені батьківських прав щодо дитини.

Судом установлено, що рішенням Калинівського районного суду Вінницької області від 26 січня 2026 року у справі № 132/2203/25 ОСОБА_11 позбавлено батьківських прав щодо сина ОСОБА_4 .

Мати дитини, ОСОБА_1 , надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення сина заявником.

Отже, правових перешкод, пов`язаних із відсутністю згоди батьків на усиновлення, судом не встановлено.

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити.

Така згода надається у формі, яка відповідає вікові та стану здоров`я дитини, а дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Водночас згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювача та вважає його своїм батьком.

У судовому засіданні суд безпосередньо заслухав думку малолітнього ОСОБА_4 .

Дитина пояснила, що сприймає заявника як свого батька, називає його татом, відчуває його турботу та підтримку, а також бажає мати прізвище « ОСОБА_8 ».

Зі слів ОСОБА_5 вбачається, що заявник брав активну участь у його повсякденному житті, допомагав в навчанні, проводив із ним дозвілля та піклувався про нього нарівні з іншими дітьми сім`ї.

Висловлена дитиною позиція є послідовною, відповідає наведеним нею обставинам спільного проживання із заявником та узгоджується з поясненнями матері.

Суд ураховує, що дитина проживає із заявником із дворічного віку, сформувала з ним близькі емоційні стосунки та фактично сприймає його як батька.

За таких обставин бажання дитини бути усиновленою заявником є важливим чинником під час оцінки найкращих інтересів малолітнього.

Відповідно до статті 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.

За змістом статті 224 СК України, постановляючи рішення про усиновлення, суд ураховує обставини, що мають істотне значення, зокрема стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини, мотиви усиновлення, взаємовідповідність особи усиновлювача та дитини, тривалість фактичного піклування про дитину, особу дитини, стан її здоров`я та ставлення до особи, яка бажає її усиновити.

За умови дотримання вимог закону та здатності заявника забезпечити стабільні й гармонійні умови життя дитини суд постановляє рішення про усиновлення.

Оцінюючи зазначені обставини в їх сукупності, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 тривалий час проживає з ОСОБА_4 однією сім`єю, фактично бере участь у його вихованні, піклується про його фізичний, духовний та моральний розвиток, приділяє увагу навчанню й повсякденним потребам.

Між заявником і дитиною склалися сталі сімейні стосунки, а дитина відчуває до заявника прихильність і сприймає його як батька.

Крім того, заявник проживає з матір`ю дитини у зареєстрованому шлюбі, у якому народилися ще двоє дітей. ОСОБА_4 зростає разом із ними в одному сімейному середовищі, а заявник бере участь у вихованні всіх дітей.

Усиновлення за таких обставин має на меті юридично закріпити відносини, які вже фактично склалися між заявником і ОСОБА_5 , та забезпечити дитині правовий статус сина в сім`ї, у якій вона тривалий час проживає.

Суд також ураховує висновок органу опіки та піклування Самгородоцької сільської ради від 09 липня 2026 року № 758, відповідно до якого усиновлення ОСОБА_4 ОСОБА_2 є доцільним та відповідає інтересам дитини.

Цей висновок узгоджується з іншими дослідженими доказами, зокрема актом обстеження житлово-побутових умов, відомостями про особу заявника, поясненнями матері та безпосередньо висловленою в суді думкою дитини.

Щодо заперечень прокурора про можливу мету усиновлення, пов`язану з проходженням заявником військової служби, суд зазначає таке.

Прокурор заперечувала проти задоволення заяви, посилаючись на те, що заявник проходить військову службу за призовом під час мобілізації, а усиновлення дитини може мати для нього певні правові наслідки у сфері військового обов`язку.

На думку прокурора, наведені обставини можуть свідчити про те, що особисті інтереси заявника переважають над інтересами дитини, а мотиви усиновлення не є достатньо переконливими.

Суд ураховує, що відповідно до статті 224 СК України мотиви усиновлення належать до обставин, які мають істотне значення та підлягають перевірці під час вирішення відповідної заяви.

Інститут усиновлення не може використовуватися всупереч його призначенню, а рішення про усиновлення має ґрунтуватися на встановленій відповідності такого усиновлення найкращим інтересам дитини.

Водночас сам по собі факт проходження заявником військової служби та можливість виникнення в нього передбачених законом правових наслідків у зв`язку з усиновленням не є встановленою законом самостійною підставою для відмови в усиновленні.

Закон не містить загальної заборони для військовослужбовців усиновлювати дітей за умови дотримання вимог сімейного законодавства.

Для висновку про використання інституту усиновлення з метою, що суперечить інтересам дитини, необхідно оцінити фактичні обставини справи в їх сукупності, зокрема тривалість і характер стосунків між заявником та дитиною, реальну участь заявника у вихованні, його мотиви, ставлення дитини до усиновлення та здатність заявника забезпечити їй стабільні й гармонійні умови життя.

Припущення про можливе отримання заявником певної особистої правової переваги не може підміняти встановлення цих обставин і саме по собі не спростовує інших доказів, які підтверджують доцільність усиновлення.

У цій справі судом установлено, що заявник виховує ОСОБА_5 з дворічного віку, а бажання усиновити дитину, за поясненнями заявника та її матері, виникло ще до початку повномасштабної війни, однак тоді усиновлення не відбулося через відсутність згоди біологічного батька.

Ці пояснення свідчать про те, що намір заявника юридично оформити відносини батька та сина не виник виключно у зв`язку з проходженням ним військової служби у 2026 році.

Крім того, заявник фактично бере участь у вихованні ОСОБА_5 , дитина сприймає його як батька, виявляє бажання бути усиновленою та мати його прізвище, а мати дитини підтримує заяву.

Наведені обставини підтверджують існування між заявником і дитиною реальних сімейних відносин, які передують зверненню до суду та не зводяться лише до формального оформлення усиновлення.

Суд не підміняє оцінку мотивів усиновлення припущеннями щодо майбутніх наслідків усиновлення для військово-правового статусу заявника.

Питання про наявність у нього відповідних прав чи підстав для їх реалізації належить вирішувати уповноваженим органам у межах застосування спеціального законодавства та з урахуванням фактичних обставин на час виникнення такого питання.

У цій справі суд вирішує питання про усиновлення з погляду вимог сімейного законодавства та найкращих інтересів дитини.

Отже, наведені прокурором аргументи заслуговують на перевірку, однак самі по собі не спростовують установлених судом обставин тривалого фактичного виховання дитини заявником, наявності між ними сталих емоційних зв`язків, бажання дитини бути усиновленою та позитивного висновку органу опіки та піклування.

На підставі досліджених доказів суд не встановив, що усиновлення має суто формальний характер або що його здійснення суперечитиме інтересам ОСОБА_5 .

Суд також бере до уваги, що відповідно до статті 224 СК України наявність у заявника власних дітей або можливість народження ним інших дітей не може бути підставою для відмови в усиновленні.

Тому наявність у ОСОБА_2 двох спільних із дружиною дітей сама по собі не свідчить про відсутність у нього належних мотивів для усиновлення ОСОБА_5 та не зменшує значення вже сформованих між ними сімейних відносин.

Згідно зі статтею 232 СК України з моменту здійснення усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права й обов`язки між усиновленою особою та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачу права та покладає на нього обов`язки щодо дитини в такому самому обсязі, який мають батьки щодо дитини.

Суд ураховує, що усиновлення є не лише способом юридичного оформлення фактичних сімейних відносин, а й прийняттям заявником довгострокових прав та обов`язків батька щодо дитини. У цій справі бажання заявника прийняти такі права та обов`язки узгоджується з його тривалою участю у вихованні ОСОБА_5 та ставленням до нього як до власного сина.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявник відповідає встановленим законом вимогам до усиновлювача, необхідні правові передумови для усиновлення наявні, згода матері надана, а обставини, які виключали б можливість усиновлення, не встановлені. Усиновлення відповідатиме найкращим інтересам малолітнього ОСОБА_4 , оскільки забезпечить юридичне закріплення вже сформованих сімейних відносин із заявником, стабільність його сімейного становища та подальше виховання в середовищі, у якому дитина відчуває батьківську турботу, підтримку й емоційну близькість.

За таких обставин суд вважає заяву ОСОБА_2 про усиновлення малолітнього ОСОБА_4 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Заявник ОСОБА_2 також просив після усиновлення змінити прізвище дитини з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_8 », по батькові - з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 », а також записати його батьком ОСОБА_4 в актовому записі про народження.

Відповідно до статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною матір`ю або батьком дитини. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, для такого запису потрібна її згода, крім випадків, передбачених законом. Згідно зі статтею 231 СК України у зв`язку з усиновленням можуть бути змінені прізвище та по батькові дитини, а про відповідні зміни суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Судом установлено, що ОСОБА_4 досяг віку, за якого його думка щодо усиновлення та пов`язаних із ним змін має бути з`ясована. У судовому засіданні дитина висловила бажання бути усиновленою ОСОБА_2 , якого вважає своїм батьком, а також бажання мати його прізвище. Така позиція узгоджується з характером фактичних сімейних відносин між заявником і дитиною та свідчить про те, що запитувані зміни відповідають прагненню дитини належати до сім`ї заявника.

Керуючись статтями 2, 4, 13, 141, 259, 263-265, 268, 313, 314, 354 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 207, 208, 211, 212, 217, 218, 224, 225, 229, 231, 232 Сімейного кодексу України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 , представника заявника адвоката Медик Людмили Олександрівни, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_3 , заінтересовані особи: ОСОБА_1 , Самгородоцька сільська рада - орган опіки та піклування Хмільницького району Вінницької області про усиновлення дитини - задовольнити.

Оголосити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця села Лопатин, Хмільницького району Вінницької області, громадянина України, - усиновлювачем ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_7 в селі Голендри Хмільницького району Вінницької області.

Внести зміни до актового запису про народження ОСОБА_4 , за № 8 від 12 вересня 2008 року, складеного виконкомом Голубівської сільської ради Калинівського району Вінницької області, а саме:

- прізвище дитини змінити з « ОСОБА_12 » на « ОСОБА_8 »;

- ім`я по батькові дитини змінити з « ОСОБА_13 » на « ОСОБА_14 »;

-відомості про особу батька дитини записати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянин України, РНОКПП НОМЕР_4 ;

-дані про громадянство, місце і дату народження дитини, матір дитини - залишити без змін та видати нове свідоцтво про народження, згідно з рішенням суду про усиновлення з урахуванням цих змін.

Анулювати свідоцтво про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_5 , актовий запис №8 від 12 вересня 2008 року, складений виконкомом Голубівської сільської ради Калинівського району Вінницької області.

Усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Особи, яким у зв`язку з виконанням службових обов`язків доступна інформація щодо усиновлення, а також інші особи, яким став відомий факт усиновлення, зобов`язані не розголошувати її, зокрема і тоді, коли усиновлення для самої дитини не є таємним.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасники провадження:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 ,

Заінтересовані особи: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрована та 10 проживає за адресою: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний код НОМЕР_6 .

Самгородоцька сільська рада орган опіки та олона піклування Хмільницького районну Вінницької області, Код ЄДРПОУ 04328418, що знаходиться за адресою: 22163, Вінницька обл., Хмільницький р-н, с. Самгородок, вул. Миру, буд. 48.

Повний текст рішення складено 12.10.2026.

Суддя Жанна ДЕМ`ЯНОВА

Присяжні: Руслан ГНАТИК

Ігор СОЛОШЕНКО