Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №612/645/26 — Близнюківський районний суд Харківської області

612/645/26

2/612/448/26

РІШЕННЯ

іменем України

12 жовтня 2026 року селище Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.,

за участі секретаря судових засідань Зуєва О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Близнюки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «ІННОВА НОВА», в особі представника Андрущенка М.В., звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості, в якій просить стягнути з відповідачки на свою користь суму заборгованості за Договором позики № 6332041224 від 12.12.2024 в розмірі 48528,00 грн та судові витрати.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 12.12.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» відповідачкою укладений договір про надання грошових коштів у позику № 6332041224 у вигляді електронного документу, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Тип позики - кредит; мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії Договору) – 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту протягом перших 180 днів; 0,87 % в день починаючи з 181 дня до дати фактичного повернення всієї суми кредиту; комісія за надання кредиту 15 % від суми кредиту.

Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору Позики не виконала, в той час як позикодавець свої зобов`язання виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти в розмірі 8000,00 гривень.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 48528,00 грн, з яких 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 24528,00 грн - заборгованість за процентами; 16000,00 грн – сума пені.

12.08.2026 відповідачкою до суду надано відзив на позовну заяву, в якому остання просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. При цьому, вказує, що позивач вимагає стягнути суму, що більше ніж у 500% перевищує суму начебто отриману нею в якості споживчого кредиту, в розмірі 8000 грн. Цей факт явно суперечить Закону України «Про захист прав споживачів» і створює явний дисбаланс у благу, що отримав відповідач та винагороду, яку вимагає для себе позивач за користування кредитними коштами. Крім того, зазначає, що Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг при Національному банку України ухвалив 25.07.2025 рішення про відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги – надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС».

21.08.2026 від представника позивача да суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній вказує, що частина четверта статті 50 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» передбачає, що з дати, зазначеної у рішенні Регулятора про анулювання ліцензії, фінансова компанія не має права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, зокрема укладати нові договори, продовжувати строк дії укладених договорів або збільшувати розмір зобов`язань за ними. Водночас закон прямо встановлює, що зобов`язання за раніше укладеними договорами виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору. Отже, саме по собі відкликання ліцензії не припиняє та не анулює вже існуючі цивільні зобов`язання між сторонами. Також зазначає, що відповідачка стверджує, що позивач нібито порушив вимоги статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», оскільки максимальний розмір денної процентної ставки становить 1%. Зазначене твердження не відповідає умовам укладеного між сторонами договору. Відповідно до пункту 2.6.1 Договору стандартна процентна ставка становить: 1% за кожен день користування кредитом протягом перших 180 календарних днів; 0,87% за кожен день користування кредитом починаючи зі 181-го календарного дня до закінчення строку договору або до фактичного повернення кредиту. Таким чином, твердження відповідачки про застосування позивачем процентної ставки понад 1% не відповідає змісту самого договору. Навпаки, умовами договору передбачено ставку 1%, а після 180-го дня — знижену стандартну ставку 0,87%. Крім того, договором передбачена можливість застосування ще нижчої — зниженої процентної ставки 0,4% на день за умови виконання Позичальником передбачених договором умов програми лояльності. Отже, посилання відповідачки на нібито встановлення позивачем денної ставки понад передбачений законом максимальний розмір є безпідставним.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив розглянути справу без його участі, про що заявлено клопотання у позовній заяві.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронного документу (а.с. 67, 92), надала відзив на позовну заяву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які учасники справи посилалися як на підставу своїх вимог, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 12.12.2024 між ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» (позикодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладений договір про надання грошових коштів у позику № 6332041224 за яким, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику у розмірі 8000,00 грн шляхом їх безготівкового перерахування на рахунок позичальника, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк, або достроково, та сплатити проценти за користування позикою.

Згідно з договором про надання коштів, тип позики - кредит; мета отримання кредиту – споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії Договору) – 360 днів.

Згідно п.2.5 зазначеного Договору, строк кредиту (строк дії договору) становить 360 днів.

Відповідно до п. 2.6.1 зазначеного Договору, стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту протягом перших 180 днів; 0,87 % в день починаючи з 181 дня до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Згідно п. 2.7 комісія за надання кредиту становить 15% від суми кредиту.

Відповідно до п. 10.2 Договору, Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє протягом строку, вказаного в п. 2.5. Договору (включно), а у випадку, якщо після закінчення вказаного строку, за Договором будуть наявні невиконані грошові зобов`язання, Договір продовжує діяти до повного виконання Позичальником зобов`язань за ним.

Згідно 10.6.10.7. Договору, позичальник ознайомившись з усіма істотними умовами Оферти надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під Офертою, яка містить усі істотні умови Договору, Одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення Одноразового ідентифікатора для підписання Договору та Одноразового ідентифікатора для підписання Паспорту Кредиту. Після підпису Електронного повідомлення Позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що Позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (Оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його Сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення Позичальнику Оферти, а також генерація та направлення Позичальнику Одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони Позичальника є направлення Позичальником повідомлення, що містить Одноразовий ідентифікатор отриманий від Товариства, через Особистий кабінет.

Отже, вказаний договір позики № 6332041224 від 12.12.2024 підписаний ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису - одноразовим ідентифікатором 5251.

Також в матеріалах справи наявний підписаний відповідачкою (одноразовим ідентифікатором 1999) Паспорт споживчого кредиту, в якому визначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту, сума/ліміт кредиту, строк кредитування, мета отримання кредиту, спосіб та строк надання кредиту; інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача: процентна ставка; тип процентної ставки; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача; реальна річна процентна ставка; порядок повернення кредиту та інше.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 22.05.2026 № 496454-1525419743-22052026, 12.12.2024 о 22:38 ОСОБА_1 перераховано грошові кошти в сумі 8000,00 грн. Вказане також підтверджується випискою по рахунку, що належить ОСОБА_1 за період з 12.12.2024 по 13.12.2024, яка надана АТ КБ «ПриватБанк» на адресу суду на виконання ухвали про витребування доказів від 30.07.2026.

За розрахунком позивача, в наслідок несвоєчасного виконання зобов`язання, відповідачка станом на день подання позовної заяви має заборгованість перед банком у сумі 48528,00 грн, з яких 8000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 24528,00 грн - заборгованість за процентами, які нараховувались по 07.12.2025 включно; 16000,00 грн – сума пені.

Відповідно до рішення від 05.09.2025 № 05-09/2025 ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» змінило назву на ТОВ «ІННОВА НОВА».

Згідно ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з у рахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).

Нормою статті 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до пункту 12 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно частини 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (п.13ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

До матеріалів справи долучено паперову копію договору надання грошових коштів у позику № 6332041224 від 12.12.2024 та додатку № 1 до договору в яких міститься інформація щодо позичальника: прізвище, ім`я, по батькові відповідача; податковий номер; серія та номер паспорта; поштова адреса; номер телефону; адреса електронної пошти; номер банківського рахунку; електронний підпис одноразовим ідентифікатором 5251.

Ураховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що між сторонами було укладено договір в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Отже, відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів, що спростовують факт укладення договору позики.

Згідно із ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або до інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, провадження №14-10цс18.

З приводу стягнення з відповідачки на користь позивача пені в розмірі 16000,00 грн, слід зазначити наступне.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.

Таким чином, оскільки договір № 6332041224 укладений сторонами 12.12.2024, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нарахована позивачем пеня у розмірі 16000,00 грн не може бути стягнута із ОСОБА_1 , оскільки відповідачка нормою закону звільнена від обов`язку такої сплати. Нарахована пеня підлягає списанню позивачем.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення тіла кредиту та процентів за користування кредитом, в розмірі 32528,00 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту в розмірі 8000,00 грн, заборгованості за процентами в розмірі 24528,00 грн.

Доводи відповідачки суд не приймає, оскільки вони спростовуються матеріалами справи, а саме: копією договору від 12.12.2024 № 6332041224, розрахунком заборгованості, з яких вбачається, що всі нарахування відбувалися в межах ЗУ «Про споживче кредитування», на умовах договору та в період строку дії договору, копією довідки ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» від 22.05.2026 № 496454-1525419743-22052026 про перерахування коштів на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, зазначеного в Договорі № 6332041224, а також випискою по рахунку, що належить ОСОБА_1 за період з 12.12.2024 по 13.12.2024.

Також суд не приймає доводи відповідачки щодо нарахування позивачем відсотків за договором після відкликання ліцензії, оскільки згідно ч. 4 ст. 50 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» з дати, зазначеної у рішенні Регулятора про відкликання ліцензії чи виключення з ліцензії окремої фінансової послуги, але не раніше наступного робочого дня після дня прийняття такого рішення, фінансова компанія, ломбард не мають права здійснювати діяльність з надання фінансових послуг чи виключеного з ліцензії виду фінансової послуги (у тому числі укладати нові договори з надання відповідного виду фінансових послуг та/або продовжувати строк дії укладених договорів з надання таких фінансових послуг, та/або збільшувати розмір зобов`язань за укладеними договорами з надання таких фінансових послуг). Зобов`язання за раніше укладеними договорами про надання такої фінансової послуги виконуються сторонами в повному обсязі до моменту виконання договору.

Оскільки договір № 6332041224 укладений між сторонами 12.12.2024, а Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг при Національному банку України ухвалив рішення про відкликання ліцензії на діяльність фінансової компанії з правом здійснювати діяльність з надання фінансової послуги – надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ІННОВА ФІНАНС» - 25.07.2025, та позивач діяв в межах чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подачу позову до суду сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 33 від 23.07.2026.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги частково, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 1786,47 грн (67,10%) за відшкодування судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст. 141, 259, 264-265, 268, 273, 351-352, 354-355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», заборгованість за договором позики № 6332041224 від 12.12.2024 в розмірі 32528 (тридцять дві тисячі п`ятсот двадцять вісім) гривень 00 копійок та понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1786 (одна тисяча сімсот вісімдесят шість) гривень 47 (сорок сім) копійок, а всього – 34314 (тридцять чотири тисячі триста чотирнадцять) гривень 47 (сорок сім) копійок.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржене повністю або частково в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА», ЄДРПОУ 44127243, юридична адреса: 04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, 10.

Представник позивача.

ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: 04071, місто Київ, вул. Верхній Вал, 10.

Відповідачка.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя С.М. Лобановська