Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №552/6393/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/6393/25 Номер провадження 22-ц/814/1349/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Обідіної О.І.,

суддів: Бутенко С.Б., Карпушина Г.Л.,

за участю секретаря: Дороженка Р.Г.,

розглянувши в судовому засіданні в м. Полтаві, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни на рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суд з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила стягнути на її користь майнову шкоду в розмірі 137898,58 грн., моральну шкоду 30000 грн. та відшкодувати судові витрати.

Вимоги обґрунтовані тим, що 22.04.2025 о 17:14 год. відповідач, керуючи автомобілем Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Решетилівській в напрямку вул. П. Юрченка проїхала регульоване перехрестя з пров. Шевченка та вул. К. Цісик на заборонний «червоний» сигнал світлофора, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Peugeot 308, д.н.з. під її керуванням, який рухався по пров. Шевченка в напрямку вул. К.Цісик на зелений сигнал світлофора.

Внаслідок ДТП автомобілі отримали технічні пошкодження.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28.05.2025 ОСОБА_2 визнано винної у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП.

Згідно з ремонтною калькуляцією, складеною ФОП ОСОБА_3 , вартість ремонту автомобіля становить 186 681,23 грн.

З огляду на застраховану цивільну відповідальність ОСОБА_2 в «НАСК «Оранта», страховиком 20.06.2025 було здійснено страхове відшкодування ОСОБА_1 по договору № АТ-5614876 від 29.07.2024 в розмірі 46270,09 грн., а відповідачем сплачено їй суму франшизи у розмірі 2512,56 грн.

Таким чином, сума залишку, що підлягає відшкодуванню, становить 137898,00 грн.

Окрім того, внаслідок ДТП їй було завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 30000 грн.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2025 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 5000 грн. 00 коп. на відшкодування завданої їй моральної шкоди, 50,37 грн. - на відшкодування судових витрат зі сплати судового збору, а всього 5050,37 грн.

В задоволенні решти вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимог про відшкодування майнової шкоди, суд виходив з їх недоведеності та безпідставності, оцінивши при цьому моральну шкоди за пошкоджене внаслідок ДТП майно в розмірі 5000 грн.

Не погодившись з рішенням суду, адвокат Лучко Т.І. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Звертає увагу, що суд встановивши суттєві розбіжності в сумах відновлювального ремонту зазначених різними оцінювачами не був позбавлений права за власною ініціативою призначити незалежну експертизу.

Вважає, що незважаючи на застраховану відповідальність відповідача в страховій компанії, саме позивач має право вибору щодо звернення про відшкодування шкоди, до страховика чи до винної особи.

Вказує, що саме заявлена в 30000 грн. моральна шкода відповідає обсягу завданим позивачу стражданням, отриманим внаслідок дорожньої пригоди.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22.04.2025 о 17:14 год. ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_1 , рухаючись по регульованому перехресті з пров. Шевченка та вул. К.Цісик в м. Полтаві на заборонений «червоний» сигнал світлофора, допустила порушення Правил дорожнього руху, внаслідок чого відбулося зіткнення з транспортним засобом Peugeot 308, д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , яка рухалася по пров. Шевченка в напрямку вул. К.Цісик на зелений сигнал світлофора.

Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Київського районного суду м. Полтави від 28 травня 2025 року ОСОБА_2 визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та піддана адміністративному стягненню у виді штрафу на користь держави в сумі 850 грн.

На час ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля «Ford Focus», д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в ПАТ «НАСК «ОРАНТА», поліс № АТ/5614876.

23 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «НАСК «Оранта» з заявою про виплату їй страхового відшкодування за спричинену майнову шкоду, яка була визначена страховиком в розмірі 46320,09 грн. та виплачена потерпілій.

При цьому, сума страхового відшкодування була розрахована на підставі даних оцінки завданої шкоди з визначенням розміру заподіяного матеріального збитку згідно до звіту суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 від 31.05.2025 проведеного за заявою НАСК «Оранта»

Так, останнім визначено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 внаслідок ДТП складає: 57045,11 грн. з ПДВ на запасні частини та матеріалів. Вартість матеріального збитку внаслідок ДТП складає: 48820,09 грн. без ПДВ на запасні частини та матеріали».

Згідно платіжної інструкції від 01.06.2025 ОСОБА_2 сплатила ОСОБА_1 суму франшизи у розмірі 2512,56 грн.

В квітні 2025 позивач звернулась до ФОП ОСОБА_3 з метою проведення незалежної оцінки вартості матеріального збитку, спричиненого в результаті пошкодженого в ДТП належного їй автомобіля.

Згідно звіту №07052025 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, розмір заподіяних збитків становить 72694,33 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини та матеріали).

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення майнової шкоди, суд дійшов висновку про недоведеність реального розміру завданого збитку, який має відшкодовуватись за рахунок винної особи, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована в передбаченому законом порядку, оцінивши при цьому заподіяну власнику транспортного засобу моральну шкоду в 5000 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду.

Згідно ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкода завдана не з її вини.

Частиною 2 статті 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи доводиться та не заперечуються сторонами факт скоєння ДТП з вини водія ОСОБА_2 , що доводиться постановою Київського районного суду м. Полтави від 28.05.2025.

Цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_2 була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» на суму 160000 грн., з яких страховою компанією на підставі заяви потерпілої було виплачено страхове відшкодування в сумі 46320,09 грн. на підставі проведеного звіту ФОП ОСОБА_4 висновки якого не заперечувались останньою.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум та згідно з умовами, зазначеними у внутрішньому договорі страхування, зобов`язаний у встановленому цим Законом порядку здійснити страхову виплату у зв`язку із шкодою, заподіяною внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю та/або майну потерпілої особи, або прийняти обґрунтоване рішення про відмову в її здійсненні.

Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Вказані висновки є усталеною практикою Верховного Суду при розгляді справ подібної категорії.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги ОСОБА_1 надала як звіт ФОП ОСОБА_4 від 31.05.2025 на підставі якого страховиком було здійснено виплату страхового відшкодування, в якому вартість матеріального збитку складала 48820,09 грн. без ПДВ на запасні частині та матеріали, а також інший звіт ФОП ОСОБА_3 від 26.05.2025 в якому оцінювач визначив, що розмір збитків становить 72694,33 грн. (включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали).

Про те, як в першому звіті, так і в другому звіті оцінювачі зазначили суму матеріального збитку, спричиненого власнику автомобіля «Peugeot 308», д.н.з. НОМЕР_2 , в межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, що виключає покладення на останнього цивільно-правової відповідальності.

За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про відсутність достатніх правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача як винної особи на користь потерпілої майнової шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду та не містять посилання на обставини, з якими процесуальне законодавство пов`язує скасування чи зміну судового рішення.

Твердження апелянта про те, що в разі суперечливих сум відшкодування майнової шкоди суд мав за власною ініціативою призначити по справі відповідну експертизу з метою встановлення розміру збитку, є помилковим та повністю суперечить інституту змагальності сторін та їх обов`язку доводити суду обставини, якими вони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечують такі підстави.

Доводи апелянта, що потерпілий самостійно обирає звернення до винної особи чи страховика з вимогою стягнення страхового відшкодування є помилковими, оскільки звернення до винної особи незважаючи на достатність страхового ліміту нівелює інститут страхування.

При цьому страхуючи свою відповідальність страхувальник розраховує на відшкодування шкоди страховиком.

Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Враховуючи доведеність вини відповідача у скоєнні ДТП, виходячи з принципів розумності та справедливості, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення у відшкодування моральної шкоди в сумі 5000 грн.

Посилання апелянта на заподіяння моральної шкоди в сумі 30000 грн. апеляційний суд не може прийняти до уваги внаслідок недоведеності такої обставини в заявленому потерпілою стороною розмірі.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про відповідність ухваленого по справі рішення вимогам закону, а відтак апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лучко Тетяни Іванівни залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 21 жовтня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови суду виготовлено12 жовтня 2026 року.

Судді: О.І. Обідіна С.Б. Бутенко Г.Л. Карпушин