Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №524/1197/26 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 524/1197/26 Номер провадження 22-ц/814/4268/26Головуючий у 1-й інстанції Нестеренко С. Г. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П., -

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 червня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

У лютому 2026 року до суду звернулося ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», позивач) із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову вказували, що 26 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 2572446 про надання споживчого кредиту, за умовами якого позичальнику було надано кредит в розмірі 15000,00 грн. на строк 3 дні, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,90% в день (стандартна процентна ставка), 1,81% (знижена процентна ставка).

На виконання умов договору ТОВ «Авентус Україна» надало відповідачу грошові кошти у вказаному розмірі, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 .

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до вимог якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

У зв`язку з невиконанням позичальником зобов`язань за договором утворилася заборгованість у розмірі 40 605,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 25 605,00 грн. заборгованість за процентами, яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь, а також сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 8000,00 грн. витрат на правничу допомогу. Одночасно позивач просив витребувати в АТ КБ «Приватбанк» письмові докази.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 червня 2026 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 2572446 від 26.06.2020 року у розмірі 15 855,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за кредитом та 855,00 грн. заборгованість за процентами, а також кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі 1039,67 грн. та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Відмовлено ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у задоволенні позову в іншій частині вимог.

Не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції Усенко М.Г., який діє в інтересах ТзОВ «ФК «Кредит-капітал» було подано апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09.06.2026 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В доводах апеляційної скарги зазначає, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» не погоджується із рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 09.06.2026 року по справі № 524/1197/26 щодо часткового задоволення позовних вимог та вважає дане рішення необґрунтованим з огляду на неповноту з`ясування судом обставин, які мають значення для справи, ухваленим з порушенням норм матеріального права, і підлягає скасуванню.

Стверджує, що у період з 26.06.2020 року по 28.06.2020 року за користування кредитом нараховувались відсотки за зниженою процентною ставкою, що відповідає умовам кредитного договору та передбачено п. 1.5.1 Договору. 30.06.2020 року Відповідачем був здійснений платіж 1097.25 грн., а отже, було ініційовано продовження строку кредитування. 03.07.2020 року Відповідачем був здійснений платіж 855.00 грн., а отже, було вдруге ініційовано продовження строку кредитування. Оскільки станом на 06.07.2020 Відповідач не виконав зобов`язання в повному обсязі відповідно п. 3.1. Договору нарахування процентів здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення. З огляду на вищевикладене, дії Кредитора є цілком правомірними та повною мірою відповідають погодженому Сторонами механізму виконання зобов`язання.

Акцентує увагу суду, що нарахування відсотків є таким, що повністю відповідає умовам укладеного договору, а доводи, викладені в рішенні суду першої інстанції щодо неправомірності такого нарахування, є безпідставними та не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і положеннях договору

Відзив на адресу Полтавського апеляційного суду не надходив.

Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що 26 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір про надання споживчого кредиту № 2572446. Кредитний договір містить відмітку про підписання його відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором С717680.

Згідно умов кредитного договору: сума кредиту (загальний розмір) складає 15000,00 грн. (п. 1.3. Кредитного договору); строк кредиту 3 дні. Дата повернення кредиту 29.06.2020 року.

Знижена процента ставка становить 1,81% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту.

Стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови зазначені в п. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1-4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України.

Згідно з п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Розмір процентної ставки, встановлений в п. 1.5. договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом усього строку дії договору та не може бути збільшений товариством в односторонньому порядку. Споживач розуміє та надає згоду товариству, що використання стандартної процентної ставки відповідно до п. 1.5.2. договору є наперед обумовленим та не є односторонньою зміною умов договору, оскільки, умови про встановлення різних процентних ставок за цим договором застосовуються автоматично за домовленістю сторін, та не вимагають підписання сторонами будь-яких інших додаткових документів, крім цього договору (п. 3.3. Договору).

Згідно із пунктом 4.1. договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в пункті 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пунктом 4.2.-4.5 договору.

Відповідно до пункту 4.2. договору споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 грн (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пункту 4.3. договору.

До укладання кредитного договору відповідач ознайомилася із паспортом споживчого кредиту та таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором, про що свідчить її електронний підпис одноразовим ідентифікатором С717680.

Розділ 10 договору «Реквізити та підписи сторін» містить відомості про позичальника, його РНОКПП, зареєстроване місце проживання, контактний номер телефону, а також у п. 2.1. договору було зазначено маску картки позичальника: № НОМЕР_1 .

Підписавши договір про надання споживчого кредиту, відповідач взяла на себе зобов`язання повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем ОСОБА_1 виконав та надав їй грошові кошти у розмірі 15 000,00 грн., шляхом їх зарахування 26.06.2020 року на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , про що свідчить лист ТОВ «ФК «Вер Фор Пей» від 16.12.2025 року (а.с. 28). Факт отримання грошових коштів відповідач не спростувала. Крім того, листом від 12.05.2026 року АТ КБ «Приватбанк» повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 26.06.2020 року було зараховано 15 000,00 грн.

26 лютого 2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № ККАУ-26022021, відповідно до вимог якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників.

Відповідно Акту прийому-передачі Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021 року, клієнт передав, а фактор прийняв Реєстр боржників кількістю 4230, після чого від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором щодо боржників стосовно заборгованостей.

Згідно Витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № ККАУ-26022021 від 26.02.2021 року заборгованість ОСОБА_1 складає 40 605,00 грн., з яких: 15 000,00 грн. заборгованість за кредитом (тілом кредиту) та 25 605,00 грн. заборгованість за процентами, яку просив стягнути з відповідача на їх користь.

Правовідносини, які виникли між сторонами, крім положень вказаного вище договору, врегульовані нормами ЦК України.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив із того, що між сторонами 26 червня 2020 року укладено кредитний договір в електронній формі з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, позивач належним чином виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу 15 000,00 грн, а остання отримання кредитних коштів та їх повернення не спростувала. Водночас суд установив, що строк кредитування за договором становив три дні — до 29 червня 2020 року, а належних і допустимих доказів його пролонгації матеріали справи не містять, у зв`язку з чим нарахування процентів після закінчення строку кредитування є безпідставним. Відтак суд стягнув із відповідача 15 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту та 855,00 грн процентів, нарахованих за три дні користування кредитом за ставкою 1,90 % на день, а в іншій частині вимог про стягнення процентів відмовив.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин.

Статтями 526, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11, ч.2 ст.509 ЦК України підставами виникнення зобов`язань є договори та інші правочини.

Згідно статей 626, 627ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір (оферту), відповіді про прийняття цієї пропозиції (акцепту), яка має бути повною і безумовною (статті 640-642 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті1054,1055 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню (постанова Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №191/5077/16-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №2-383/2010).

Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що 26 червня 2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання споживчого кредиту № 2572446, за умовами якого відповідач отримала 15 000 грн строком на 3 дні до 29 червня 2020 року зі сплатою процентів, визначених договором. Кредитні кошти того ж дня перераховано на платіжну картку відповідача, що підтверджується документами банку та фінансової компанії, а факт їх отримання не спростовано.

26 лютого 2021 року ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за вказаним кредитним договором. Згідно з витягом із реєстру боржників заборгованість ОСОБА_1 становить 40 605 грн, з яких 15 000 грн — основна сума кредиту та 25 605 грн — проценти. Правовідносини сторін регулюються умовами кредитного договору та положеннями ЦК України/

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, оскільки позивачем доведено факт укладення відповідачем кредитного договору в електронній формі, отримання нею кредитних коштів у розмірі 15 000,00 грн та переходу до позивача права вимоги за вказаним зобов`язанням. Разом із тим, кредитний договір укладено строком на три дні, до 29 червня 2020 року, а належних та допустимих доказів погодження сторонами пролонгації строку кредитування матеріали справи не містять. За таких обставин нарахування процентів після закінчення встановленого договором строку кредитування є необґрунтованим, а тому стягненню підлягають лише сума основного боргу та проценти, нараховані в межах строку дії договору, у загальному розмірі 15 855,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що інші доводи, які викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги судом апеляційної інстанції, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит-Капітал" - залишити без задоволення.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 09 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 07 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко _________________ О.І. Обідіна