Постанова від 06 жовтня 2026 р. у справі №554/16129/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 554/16129/25 Номер провадження 22-ц/814/4408/26Головуючий у 1-й інстанції Самсонова О. А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 рокум. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів: Бутенко С.Б., Обідіної О.І., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою Філатова Ольга Сергіївна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,-

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати у розмірі 11500 грн щомісячно на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування позову вказувала, що вона з 15 червня 2018 року перебувала в шлюбі з ОСОБА_2 . У шлюбі народився син – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 02 вересня 2021 року шлюб з відповідачем розірвано. Дитина проживає разом зі матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказувала, що після розірвання шлюбу, а саме з грудня 2024 року, відповідач ОСОБА_2 , ухиляється від покладеного на нього обов`язку утримувати свою дитину - ОСОБА_4 та аліменти не сплачує.

Так, за період з грудня 2024 року по теперішній час відповідач ОСОБА_2 не сплатив жодної суми аліментів на утримання дитини, що стало підставою для звернення в жовтні з позовом про стягнення аліментів.

Зазначала, що з липня 2022 року по липень 2024 року позивач ОСОБА_1 , разом із сином ОСОБА_4 , дуже часто відвідували лікарів та здавали безліч аналізів, діагностик (ЕКГ, доплерів голови, діагностики інтелекту) та онлайн консультацій, щоб встановити діагноз сина, який зовсім не розмовляв. За весь цей час батько ОСОБА_2 , жодного разу ні фізично, ні матеріально не долучився до цього процесу, навпаки ігноруючи діагнози сина постійно звинувачував ОСОБА_1 в тому що вона «вимагає з нього аліменти».

В липні 2022 року, у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на другому році життя, було діагностовано діагнози: затримка розвитку та мовленнєва диспраксія, які офіційно підтвердились в липні 2024 році.

Вказувала. що лікування при таких діагнозах потребує значних коштів, які позивач не має можливості самостійно заробити, оскільки виховує свою дитину самостійно та не може залишати сина наодинці в квартирі.

Крім того, вказана хвороба потребує постійного придбання додаткових ліків, та спеціальних продуктів харчування.

Загальна сума додаткових витрат на лікування, яку сплачує позивач на сина - ОСОБА_4 , складає більше ніж 23000,00 грн на місяць, в деяких місяцях навіть набагато більше. Коли дитина хворіє взимку, ще додатково йдуть витрати на лікування та ліки, тому вважає, що з відповідача слід стягувати половину визначеної суми у розмірі 11500 грн. щомісячно на утримання малолітнього сина – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з 01 грудня 2024 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2026 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення районного суду, а позов задовольнити. В обгрунтування доводів апеляційної скарги вказує, суд безпідставно відмовив у стягненні додаткових витрат на дитину, які підтверджені належними доказами.

Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні позивачка та представники сторін, відповідач будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з`явилися.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права/

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 15 червня 2018 року перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 02 вересня 2021 року у справі №554/6640/21 (а.с. 13). Від шлюбу мають сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується даними свідоцтва про народження дитини (а.с. 12).

Районним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 бере участь в утриманні сина шляхом перерахування на рахунок позивача ОСОБА_1 через свою матір, ОСОБА_5 , щомісячно аліментів в різних сумах від 5000 грн. та вище.

Згідно довідки, виданою логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко ОСОБА_1 , у період з 27 жовтня 2024 року по 5 вересня 2025 року, її сину, ОСОБА_4 були надані корекційні послуги: логопеда-дефектолога, нейропсихолога, сенсорного терапевта.

Також до матеріалів справи долучено висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи від 14 червня 2024 року №ІРЦ-85928/2024/532176, складеним Комунальною установою «Шепетівський міський інклюзивно-ресурсний центр Шепетівської міської ради Хмельницької області» стосовно малолітнього ОСОБА_4 , встановлено наявність потреб дитини у корекційно-розвиткових заняттях з розвитку мовлення, корекційно-розвиткових заняттях з розвитку емоційно-вольової сфери, у забезпеченні сприятливих умов підтримки дитини в освітньому процесі, забезпеченні пристосування фізичного середовища, здійсненні психолого-педагогічної адаптації, тощо (а.с.16-23).

Із листа від 29.10.2025 року, складеного керівником студії PLATFORMA Лубенець А.В., вбачається, що ОСОБА_4 відвідує студію PLATFORMA на постійній основі тричі на тиждень з травня 2025 року, вартість одного тренування становить 100 грн (а.с. 27).

Згідно консультативного висновку від 29 жовтня 2024 року, складеного Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко щодо ОСОБА_6 , причиною звернення до центру стала та обставина, що у дитини дуже малий запас слів, відсутнє бажання комунікувати з однолітками, спілкуючись з дорослими зазвичай використовує жести.

Встановлені такі особливості контакту та поведінки дитини під час обстеження: Дитині необхідно дати час для адаптації до нового середовища та до нових людей, у тому числі до спеціалістів. Після періоду адаптації, дитина здатна виконувати завдання. На власне ім`я реагує. Здебільшого дитина спілкується жестами, або односкладними реченнями та дає короткі відповіді. Наявні помилки у вимові окремих букв, складів та слів загалом. Бажаний предмет буде намагатися взяти сама. Дитина найбільше зацікавлена пазлами та сенсорними іграшками.

У висновку наведені результати обстеження: Увага сконцентрована на одній діяльності із тенденцією до зниження у випадку, якщо дитині нецікаве поставлене завдання. На інструкцію «стоп» може реагувати не одразу. Пам`ять у межах вікової норми. Загальна та дрібна моторика потребують вдосконалення. Динамічний праксис виконує добре. Навички просторового орієнтування потребують вдосконалення. Спостерігається невпевненість у власних діях. Емоції диференціює, проте не може правильно висловитись щодо них. Орієнтується в основних кольорах, фігурах, рахує до 10-и, розрізняє тварин та звуконаслідує їх. Допомогу сприймає та використовує.

Підсумки за результатами нейропсихологічного обстеження: На перший план виступає відсутність мовлення, загалом дитина спілкується жестами, проте здатна дати односкладну відповідь чи вимовити потрібне слово, а також виражається спотворення складової структури слова. Необхідно продовжувати роботу над вдосконаленням мовного апарату, розширювати словниковий запас, працювати над загальними компетенціями та академічними навичками.

У вказаному висновку дитині надані такі рекомендації: індивідуальні заняття із нейропсихологом; продовжувати виконувати вдома ігри на розвиток дрібної та великої моторики, ігри зі смугами перешкод і на розвиток міжпівкульної взаємодії, ігри з конструюванням, складанням пазлів, ігри з крупами/піском; завдання, які потребують словесного пояснення (а.с. 30-31).

Згідно консультативного висновку від 01.11.2024 року, складеного Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко, ОСОБА_7 рекомендовано: заняття СМІ двічі на тиждень; робота над розвитком балансу та рівноваги тіла в домашніх умовах з використанням стабілізаційної подушки, підвищених поверхонь та заходженнях по сходах; проводити вправи направлені на стимулювання нюхової системи використовуючи різноманітні запахи, починаючи з інтенсивних і приємних (цитрусові, м`ята) та поступово переходячи до менш яскравих ароматів; вказівна гра на орієнтацію у структурі власного тіла (покажи відповідну частину тіла на іграшці, дорослому та собі) прикріплюємо виконання вправи візуальними та аудіальними підказками; насичення пропріоцептивної системи та покращення концентрації уваги через помірний масаж всього тіла, прогладжуванням, розчісуванням різними допоміжними засобами (колючими м`ячиками, суджоку, сенсорним щіткою); насичення зорової системи: організовувати завдання в ігровій формі з поступовим збільшенням візуальних стимулів, починаючи з ігор у добре освітленому приміщенні, де є чітка видимість об`єктів, та поступовий перехід до більш складних візуальних деталей, послідовностей або до гри у менш освітлених умовах (а.с.32-34).

Окрім того, до справи долучена корекційна програма, складена Логопедично-корекційним центром Олександри Зінченко для ОСОБА_6 (а.с. 35-38).

Згідно логопедичного заключення від 26.09.2024, складеного логопедом ОСОБА_8 , у дитини виявлені особливості мовленнєвої сфери. Загальна мовленнєва активність низька: дитина висловлюється переважно жестами, однослівною фразою, часто відмовляється говорити з малознайомою людиною, відсторонений. Спостерігається загальна моторна скутість, надмірна обережність. Настрій дисфорійний. Складова структура слова не сформована (пропуски, уподібнення складів). У експресивному словнику дитини присутні іменники, дієслова, є прикметники (переважно кольори та розмір), але мало інших груп прикметників. Граматична система мови не засвоєна дитиною згідно до віку: розуміє більшість граматичних форм, але не застосовує внаслідок порушення складової структури слова та надмірної сором`язливості. Бесіду підтримує, але формально, відповідає на більшість питань «так, ні» (а.с. 41).У зв`язку з цим логопедом надані рекомендації: заняття з логопедом 2 рази на тиждень; заняття з дитячим психотерапевтом 1 раз на тиждень; консультація психіатра (тривожний розлад?); консультація нейропсихолога, фахівця з сенсорної інтеграції.

Як підтверджується висновком та рекомендаціями за результатами консультації нейропсихолога, яка надавалась 25.09.2024 ОСОБА_9 , рівень мовлення складається переважно із окремих слів та складів. Частота направленої вокалізації - вокалізація використовується постійно, направлена на іншого в різних ситуаціях, емоційно забарвлена. Використання комунікативних жестів - використовує вказівний жест наряду із зоровим контактом, а також інструментальні та емоційні жести. В цілому, хлопчик комунікує переважно жестами, виразами обличчя та складами слів. Хлопчик розділяє увагу в різних ситуаціях, направляє декілька виразів обличчя на маму. Демонстрація предметів - демонстрував предмети іншим наряду із зоровим контактом. Присутній підвищений рівень тривожності, труднощі адаптації - дитина спілкується лише з мамою, не йде на контакт зі спеціалістом; зі слів мами адаптація завжди триває довго в незнайомих місцях. Дитині рекомендовано: логопедична діагностика; консультація інтегративного психіатра; нейрокорекція; логопед + Forbian; загальний масаж курсами, повторна консультація через 6 місяців (а.с. 43).

Відмовляючи в задоволенні позову районний суд виходив з того, що у справі відсутні докази вартості понесених позивачем додаткових витрат на лікування та тренування дитини, а також докази того, що вказані витрати мають постійний і тривалий характер.

Колегія суддів погоджується з таким висновком районного суду з огляду на наступне.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 2 статті 150 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого ч. 5ст. 157 цього Кодексу.

Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно із частиною першою статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними у кожному конкретному випадку.

За частиною другою статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз указаних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, окрім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка перебуває на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку з розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу тощо. Особливі обставини можуть бути зумовлені як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструмента, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких обставин підлягає доведенню особою, яка пред`явила такий позов.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, установлених цим кодексом.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" № 3 від 15.05.2006 року до передбаченої ст. 185 Сімейного кодексу України участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо) можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазначені або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.

Отже, законодавцем закріплено правило, відповідно до якого той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами. Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається згаданою вище статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв`язку із розвитком певних її здібностей, страждає на тяжку хворобу, є калікою.

Додаткові витрати не є додатковим стягнення коштів на утримання дитини. Аліменти необхідні, щоб забезпечити нормальні матеріальні умови для життя дитини. В окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.

Колегія суддів погоджується із висновками районного суду, що долучені до матеріалів справи докази підтверджують, що дитина має особливості розвитку, особливості у стані здоров`я які потребують додаткових розвиваючих та коригуючих занять, консультацій спеціалістів, харчування.

Звертаючись до суду із вказаним позовом, позивач просила стягнути частину додаткових витрат на дитини у розмірі 11500 грн. Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів про вартості понесених позивачем відповідних витрат ( чеків, рахунків), а також неминучість їх понесення в майбутньому зумовлених хворобами сина у визначеному розмірі. Таким чином, судове оскаржуване рішення суду ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна правова оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, і суд під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Тому, вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджені письмовими матеріалами справи та поясненнями учасників процесу.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, а тому задоволенню вони не підлягають.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , -залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2026 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.

Повний текст постанови виготовлено 08 жовтня 2026 року.

Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин

Судді: __________________ С.Б. Бутенко_________________ О.І. Обідіна