Постанова від 05 жовтня 2026 р. у справі №537/8191/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/8191/25 Номер провадження 22-ц/814/2546/26Головуючий у 1-й інстанції Маханьков О.В. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2026 рокум. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Одринської Т.В., Панченка О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 лютого 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року Комунальне підприємство «Кременчукводоканал» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області (далі - КП «Кременчукводоканал») звернулося до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь КП «Кременчукводоканал» заборгованість із плати за абонентське обслуговування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 1 492,72 грн, 3% річних у сумі 22,30 грн, інфляційні витрати у сумі 73,41 грн, пеню у сумі 6,78 грн та судовий збір у сумі 3 028,00 грн.

Позовна заява обґрунтована тим, що КП «Кременчукводоканал» надає послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 .

В результаті невиконання відповідачкою зобов`язання щодо оплати наданих послуг станом на 15 грудня 2025 року (за період з 01 травня 2022 року по 30 листопада 2025 року) виникла заборгованість на загальну суму 1 492,72 грн, що підтверджується роздруківкою про заборгованість.

Короткий зміст судового рішення

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 лютого 2026 року позовну заяву КП «Кременчукводоканал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Кременчукводоканал» заборгованість з плати за абонентське обслуговування за послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у сумі 1 492,72 грн, 3% річних у сумі 22,30 грн, інфляційні витрати у сумі 73,41 грн, пеню в сумі 6,78 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КП «Кременчукводоканал» судовий збір в сумі 3 028,00 гривень.

Рішення обґрунтоване доведеністю позовних вимог.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись із рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 лютого 2026 року, відповідачка оскаржила його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі або направити справу на новий розгляд.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Відповідачка зазначає, про порушення судом першої інстанції її права на захист.

Вказує, що позивач не надав жодних доказів того, що вона вчинила будь-які дії, які б свідчили про приєднання до договору.

Зауважує, що у квартирі ніхто не проживає та не користується послугами, які надає позивач, а борг утворився від попереднього власника.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Акцентує увагу, що в силу положень частини п`ятої статті 13 Закону України «Про житлово комунальні послуги» та статей 633, 634 ЦК України, між КП «Кременчукводоканал» та відповідачкою укладено індивідуальний договір про надання комунальних послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, що є публічним договором приєднання.

Звертає увагу, що споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуг.

Вказує, що власником квартири АДРЕСА_2 є ОСОБА_1 , обов`язок зі сплати заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги покладено на неї, як на власника житла, незалежно від фактичного споживання послуги.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.

Щодо розгляду справи без виклику сторін

Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Згідно з частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Беручи до уваги, що ціна позову становить 1 595,21 грн та, зважаючи на положення частини тринадцятої статті 7, статтю 369 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без виклику сторін у порядку письмового провадження.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено, що позивач надає послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення споживачу ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно особового рахунку № НОМЕР_1 .

Відповідно до інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 грудня 2025 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 .

Згідно довідки-розрахунку від 15 грудня 2025 року за період з 01 травня 2022 року по 30 листопада 2025 року заборгованість відповідачки становить 1 492,72 грн.

Відповідно додатку № 1 до позовної заяви, розмір 3 % річних, нарахованих на суму заборгованості, становить 22,30 грн, інфляційних втрат — 73,41 грн, пені — 6,78 грн.

Позиція апеляційного суду

Щодо виникнення договірних відносин та утворення заборгованості

Законом України від 03 грудня 2020 року № 1060-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг», який набрав чинності 01 травня 2021 року, до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» внесено зміни, у тому числі й щодо організації договірних відносин між виконавцями житлово-комунальних послуг та споживачами. Відповідно до частин першої та другої статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (з урахуванням змін), надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).

Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач). З 01 січня 2022 року вступила в дію Постанова НКРЕКП від 22 грудня 2021 року № 2874 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для КП «Кременчукводоканал», відповідно до якої витрати на збут для індивідуальних споживачів не включено до собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. Ці витрати мають відшкодовуватись за рахунок плати за абонентське обслуговування. Відповідно до частин першої, третьої статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.

27 січня 2022 року КП «Кременчукводоканал» оприлюднив проєкт публічного договору з індивідуальним споживачем про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (без обслуговування внутрішньобудинкових систем) на основі типового договору, з урахуванням нарахування плати за абонентське обслуговування відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення і типових договорів про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення». Публічні договори набрали чинності та з 01 березня 2022 року було введено в дію плату за абонентське обслуговування для всіх споживачів багатоквартирних будинків (фізичних та юридичних осіб).

З 1 квітня 2022 року набрав чинності публічний індивідуальний договір про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення (опублікований 01 березня 2022 року) нової редакції, який застосовується як для споживачів у багатоквартирних будинках (фізичні та юридичні особи) так і для споживачів в індивідуальних (садибних) житлових будинках. Цим договором у тому числі передбачено ціну та порядок оплати послуг, порядок та умови внесення змін в договір. Пунктом 29 цього договору встановлено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 липня 2019 року № 690 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 63, ст. 2194), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2022 року № 85 та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розмірів затверджених уповноваженим органом тарифів на послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення та обсягу спожитих послуг або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення комерційного обліку; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або вебсайті виконавця www.kvk.pl.ua.

Наказами КП «Кременчукводоканал» № 162 від 24 березня 2022 року, № 07 від 02 січня 2023 року, № 170 від 09 січня 2023 року, № 542 від 28 грудня 2023 року, № 620 від 31 грудня 2024 року, які містять розрахунки розмірів плат, затверджувався розмір плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються у тому числі споживачам індивідуальних житлових будинків за індивідуальними публічними договорами приєднання.

Звертаючись до суду із позовом КП «Кременчукводоканал» вказувало, що є виконавцем послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення відповідачці, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідачка заперечує надання їй послуг, при цьому, суд апеляційної інстанції акцентує увагу останньої, що предметом розгляду є стягнення заборгованості за абонентське обслуговування.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право розірвати договір про надання комунальної послуги, попередивши про це виконавця відповідної комунальної послуги не менш як за два місяці до дати розірвання договору, за умови допуску виконавця для здійснення технічного припинення надання відповідної послуги.

Відповідачка не зверталася до КП «Кременчукводоканал» із заявою про розірвання договору.

З огляду на наведене, відповідачка не довела належними та допустимими доказами відсутність заборгованості, неправильність її розрахунку чи наявності обставин, які звільняли б її від обов`язку сплачувати відповідні платежі. За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність факту наявності заборгованості та обґрунтованість вимог позивача про її стягнення.

Відповідно до статті 322 ЦК України на власника покладається тягар утримання майна.

Оскільки, згідно з інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 03 грудня 2025 року власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є ОСОБА_1 , то вона, як власник вказаного вище помешкання, несе тягар його утримання, у тому числі й щодо сплати за надані послуги. При цьому, вказуючи, що заборгованість утворилася від попередніх власників житла ОСОБА_1 доказів на підтвердження цього факту не надає.

Доводи апеляційної скарги щодо недоведеності заборгованості спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його зобов`язання.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Належність виконання зобов`язання є предметом доказування і у справі про стягнення заборгованості, доказувати факт здійснення відповідачем оплати, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач. Наведене відповідає позиції Верховного Суду, сформульованої у справі №913/618/21 від 08 червня 2022 року.

Згідно зі статтями 12, 13, 81 ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наведений процесуальний обов`язок відповідачкою не виконано та не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували належність виконання зобов`язання та відсутність заборгованості відповідачки або факт повідомлення позивача про намір розірвати договір.

Щодо інших доводів

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що твердження скаржниці про порушення права на захист не дає підстав для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки остання не була позбавлена можливості скористатися процесуальним правом та заявити клопотання про продовження строку на подачу відзиву на позовну заяву та про надання строку для подання доказів.

Доводи апеляційної скарги щодо застосування судом першої інстанції нормативно-правового акта, який на час розгляду справи втратив чинність, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, оскільки зазначене порушення не призвело до неправильного вирішення справи. Судом апеляційної інстанції перевірено наведені в апеляційній скарзі доводи, надано їм належну правову оцінку та встановлено відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Із приводу вимоги апеляційної скарги про передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції колегія суддів зауважує, що повноваження апеляційного суду визначено статтею 374 ЦПК України, відповідно до якої суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції нормами чинного законодавства не передбачено.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Отже, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість рішення, як такого, що ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи і є безпідставними.

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, відповідно, рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 лютого 2026 року слід залишити без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 141, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 06 жовтня 2026 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді Т.В. Одринська

О.О. Панченко