Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №294/495/26 — Житомирський апеляційний суд

Суд: Житомирський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 11 жовтня 2026 р.

Справа: №294/495/26

Суддя: Зав'язун С. М.

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №294/495/26 Головуючий у 1-й інст. Білера І. В.

Номер провадження №33/4805/1359/26

Категорія ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач Зав`язун С. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді Зав`язуна С.М.,

за участю: секретаря Дем`янчук Н.Д.,

захисника - адвоката Подоля А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника - адвоката Подоля Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 на постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

зазначеною постановою

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: про- АДРЕСА_2

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Згідно з постановою суду, ОСОБА_2 13.03.2026 о 16 год. 30 хв. в м. Чуднів по вул. Житомирська, 18 керувала транспортним засобом марки «Мазда», д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, хитка хода, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки та в найближчому лікувальному закладі відмовилась, чим порушила п.2.5 ПДР. Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, захисник Подоль А.В. подав апеляційну скаргу, у якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити. На обґрунтування своїх вимог посилається на незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_2 та відсутність належних і допустимих доказів порушення нею Правил дорожнього руху. Крім того, ставить під сумнів наявність підстав для проведення огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп`яніння, оскільки працівником поліції не було повідомлено жодної ознаки сп`яніння, яка б обумовлювала необхідність такого огляду. Наголошує, що під час спілкування поліцейський перебував безпосередньо біля автомобіля, у якому знаходилася ОСОБА_2 , на відстані близько одного метра, а тому у разі наявності запаху алкоголю міг його виявити та повідомити про відповідну ознаку сп`яніння. Посилається на недотримання встановленого порядку проведення огляду на стан сп`яніння. Звертає увагу на недоліки оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме відсутність у ньому відомостей про залучення свідків, даних щодо технічного засобу, за допомогою якого здійснювалася відеофіксація, а також записів про долучення до протоколу інших матеріалів. Також посилається на відсутність в акті, складеному у зв`язку з відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, підпису працівника поліції та відомостей про його посаду, спеціальне звання, прізвище, ім`я та по батькові. Звертає увагу на відмінності у почерку, яким виконано записи у протоколі про адміністративне правопорушення та зазначеному акті. Вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не може розглядатися як безумовний та достатній доказ винуватості особи, оскільки за своєю суттю містить лише початкову правову оцінку дій особи.

Заслухавши пояснення адвоката Подоля А.В., який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Так, за положеннями ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Нормами ст. 280 КУпАП визначено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Особливості ж встановлення факту перебування водія у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та порядок проведення відповідного огляду врегульовані спеціальними нормами законодавства.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (надалі - Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення у водіїв стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - Порядком).

Відповідно до положень ст. 266 КУпАП та Інструкції, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції виявляє у водія транспортного засобу ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), які дають законні підстави вважати, що особа перебуває у такому стані, він має право вимагати проходження огляду відповідно до встановленого законом порядку.

Згідно п.3 Інструкції ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 3 цієї статті в разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з п. 7 Розділу І у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я.

Аналогічний алгоритм дій передбачений і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду.

Як визначено п. 3 Порядку, огляд проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом. Відповідно до п. 6 цього Порядку водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

На переконання суду апеляційної інстанції, місцевим судом при розгляді справи були дотримані наведені вище вимоги закону, належним чином з`ясовано обставини, що мають значення для її правильного вирішення, досліджено наявні докази та надано їм належну оцінку в сукупності, за результатами чого зроблено обґрунтований висновок про наявність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 пояснила, що приїхала до Житомирського району з окупованої території, має малолітнього сина, якому виповнилося чотири роки. 13 березня 2026 року вона разом із сином прямувала за медичними препаратами, коли її транспортний засіб було зупинено працівниками поліції, які причини зупинки їй не повідомили. З її слів, поліцейські почали ставити запитання щодо її чоловіка, дитина почала кричати, у зв`язку з чим у неї виникла панічна атака. Просила дозволити їй продовжити рух, оскільки поспішала з дитиною за ліками. Чи пропонували їй пройти огляд на стан сп`яніння, не пам`ятає, права їй не роз`яснювали, а надані працівниками поліції документи вона підписала, оскільки поспішала.

Разом із тим, пояснення ОСОБА_1 , надані під час судового розгляду, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки вони не узгоджуються з матеріалами справи та суперечать установленим у ході розгляду обставинам.

Так, висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами, а саме:

-даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №758975 від 13.03.2026;

-даними розписки про інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп`яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу, в якій водій ОСОБА_1 підписалася;

-даними розписки про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, яку водій ОСОБА_1 підписала;

-- даними розписки про ознайомлення водія з вимогами ч. 1 ст. 266 КУпАП щодо відсторонення водія від керування транспортним засобом, яку водій ОСОБА_1 підписала;

-даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння відмовилася, яку водій ОСОБА_1 підписала;

-даними довідки про належність транспортного засобу, згідно якої ОСОБА_1 керувала належним їй автомобілем марки Мазда СХ-5 реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ;

-даними довідки про отримання посвідчення водія на право керування транспортним засобом, відповідно якої ОСОБА_1 отримала посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

-даними рапорту інспектора САП Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області майора поліції Тетяни Якобчук з якого слідує, що до сектору адміністративної практики поліцейським СРПП ВП №2 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області капітаном поліції Сергієм Іванчуком було здано протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №758975 від 13.03.2026 за ч.1 ст. 130 КУпАП відносно громадянки ОСОБА_1 ;

-даними диску з долученим відеофайлом з відеореєстратора 857397.

Наведена сукупність доказів узгоджується між собою, є взаємопов`язаною та достатньою для підтвердження встановлених місцевим судом обставин, з висновками якого погоджується й суд апеляційної інстанції.

Не знаходять свого підтвердження доводи захисника про незаконність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та, як наслідок, неправомірність подальших дій працівників поліції і недопустимість складених ними матеріалів.

Апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду щодо наявності законних підстав для такої зупинки. Як убачається з матеріалів справи та відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 перебував на тимчасових «червоних» номерних знаках, а під час спілкування з водієм поліцейські з`ясовували обставини його державної реєстрації. При цьому встановлено, що транспортний засіб придбано 03 січня 2026 року, однак станом на 13 березня 2026 року у встановленому законом порядку не зареєстровано (16:38:47).

Наведені обставини свідчать про недотримання вимог п. 30.1 Правил дорожнього руху щодо строку державної реєстрації транспортного засобу та підтверджують наявність передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» підстави для його зупинки.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення ОСОБА_1 про виявлені у неї ознаки алкогольного сп`яніння та недотримання встановленого порядку проведення огляду.

З дослідженого під час апеляційного розгляду відеозапису вбачається, що у ході спілкування працівник поліції з`ясував у ОСОБА_1 , чи вживала вона алкогольні напої, на що остання повідомила про вживання вранці «барбовалу». Надалі поліцейський повідомив водію про виявлену ознаку алкогольного сп`яніння — порушення мови, роз`яснив порядок проходження огляду та наслідки відмови від нього і неодноразово запропонував пройти такий огляд, однак ОСОБА_1 щоразу категорично відмовлялася від його проходження (16:27:00, 16:29:13, 16:34:48).

Відповідно до п. 3 розділу І Інструкції № 1452/735 порушення мови віднесено до ознак алкогольного сп`яніння, за наявності яких у поліцейського є підстави для проведення огляду водія. При цьому зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення й інших ознак, а саме запаху алкоголю з порожнини рота, зміни забарвлення обличчя та хиткості ходи, саме по собі не свідчить про порушення процедури огляду. Визначальним є те, що водію було повідомлено про виявлену ознаку сп`яніння, неодноразово запропоновано пройти огляд у передбаченому законом порядку, роз`яснено процедуру та наслідки відмови, після чого зафіксовано її категоричну відмову.

Не є переконливими й посилання захисника на те, що перелік ознак сп`яніння у протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду частково відрізняється, а окремі з них не відображені на відеозаписі. У протоколі та акті однаково зазначено запах алкоголю з порожнини рота та хиткість ходи, тоді як наявність у кожному з документів додаткової ознаки - зміни забарвлення обличчя або порушення мови, не утворює такої суперечності, яка б ставила під сумнів законність пропозиції пройти огляд. Крім того, окремі ознаки, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, за своєю природою встановлюються шляхом безпосереднього сприйняття працівником поліції та не можуть бути відтворені засобами відеозапису.

Посилання захисника на те, що протокол сам по собі не може бути достатнім доказом вини ОСОБА_1 , не спростовує висновків місцевого суду. Відповідно до ст. 251 КУпАП фактичні дані у справі можуть встановлюватися, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, відеозаписами та іншими документами. За встановлених у провадженні обставин висновок про винуватість ОСОБА_1 ґрунтується не лише на протоколі, а на оцінці всієї сукупності доказів, які узгоджуються між собою та підтверджують установлені обставини правопорушення.

Доводи захисника щодо відсутності у протоколі відомостей про технічний засіб, яким здійснювалася відеофіксація, зокрема його назви, номера, серії та дати виробництва, не свідчать про порушення вимог до змісту протоколу. Стаття 256 КУпАП визначає перелік обов`язкових відомостей, що мають бути зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та не містить вимоги щодо зазначення таких характеристик технічного засобу.

Не ґрунтуються на вимогах закону й доводи захисника щодо незазначення у протоколі відомостей про долучення до нього відеозаписів та інших матеріалів. Відсутність такого запису сама по собі не впливає на доказове значення відповідних матеріалів, оскільки вони фактично долучені до провадження, досліджені судом та оцінені у сукупності з іншими доказами. Крім того, п. 4 розділу Х Інструкції № 1395 передбачає долучення наявних матеріалів відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення, що у даному випадку було забезпечено.

Безпідставними є й посилання захисника на незалучення свідків під час пропозиції пройти огляд та оформлення матеріалів. Законодавством передбачено застосування технічних засобів відеозапису, а проведення відповідних дій у присутності двох свідків вимагається лише у разі неможливості застосування таких засобів. Такий же порядок установлений п. 6 розділу Х Інструкції № 1395 у разі відмови водія від проходження огляду. Як убачається з матеріалів провадження, спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , пропозиції пройти огляд, роз`яснення порядку його проходження та її відмова фіксувалися нагрудними відеореєстраторами, тому необхідності у залученні двох свідків не було.

Не є підставою для іншого висновку й доводи про неможливість ідентифікувати працівника поліції, який оформлював акт огляду, та про відмінності почерку у протоколі та зазначеному акті. Сама по собі відмінність почерку не свідчить про недостовірність складених матеріалів, оскільки закон не встановлює вимоги щодо оформлення всіх документів у межах одного адміністративного матеріалу виключно одним працівником поліції. Більше того, з відеозапису вбачається, що в оформленні матеріалів брали участь двоє працівників поліції, що узгоджується з наявністю відмінностей у почерку в окремих документах (16:38:47). Так, відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі зазначаються, зокрема, посада, прізвище, ім`я та по батькові особи, яка його склала, а сам протокол підписується цією особою. Водночас окремі формальні недоліки чи неточності в оформленні інших документів, зокрема акта огляду, самі по собі не спростовують установлених обставин правопорушення та не є достатньою підставою для визнання недопустимою всієї сукупності доказів або закриття провадження у справі.

Таким чином, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не встановив обставин, які б спростовували висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

На переконання апеляційного суду, наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та висновками місцевого суду, однак не містять обставин, які б ставили під сумнів правильність встановлених ним фактичних обставин чи давали підстави для іншої правової оцінки дій ОСОБА_1 .

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б вплинути на правильність вирішення справи та бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, під час апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин постанова Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року є законною та обґрунтованою, а підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги суд апеляційної інстанції не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу адвоката Подоля Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Чуднівського районного суду Житомирської області від 26 серпня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua