Постанова від 11 жовтня 2026 р. у справі №279/5052/26 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №279/5052/26 Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.

Номер провадження №33/4805/1391/26

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Костюкович С. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 року м.Житомир

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду Костюкович С.І., з участю секретаря судового засідання Колодяжного О.В., захисника – адвоката Юревича І.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомир апеляційну скаргу захисника – адвоката Юревича І.В., на постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2026 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,

встановив:

Постановою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.

Згідно постанови місцевого суду, ОСОБА_1 27.07.2026 року о 01:30:00 год. по вул. 1-го Травня, 60 в м. Коростень Житомирської області, керував транспортним засобом «Honda DIO», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням захисник - адвокат Юревич І.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.

Вважає, оскаржувану постанову незаконною та необґрунтованою, такою, що постановлена за неповного з`ясування обставин справи, неправильного застосування норм матеріального та процесуально права, неналежної оцінки доказів, а також фактичної підміни доказування факту керування посиланням на іншу постанову про адміністративне правопорушення.

Доводить, що докази які містяться в матеріалах справи не підтверджують обов`язкову ознаку складу адміністративного правопорушення - факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 та його зупинку, а всі сумніви щодо доведеності вини особи, відповідно до принципу презумпції невинуватості, повинні тлумачитися на її користь.

Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав наявність факту керування ОСОБА_1 на підставі постанови серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за інше порушення Правил дорожнього руху, оскільки такий підхід суперечить як загальним принципам доказування у справах про адміністративні правопорушення, так і правовим позиціям Верховного Суду та безпосередньо практиці Житомирського апеляційного суду.

Доводить, що саме по собі набрання постановою ЕНА №7619039 від 27.07.2026 року законної сили не означає, що кожна обставина, яка може бути логічно виведена з її існування, автоматично стає преюдиційно встановленою в іншій справі. Дана постанова за відсутність шолома не встановлює автоматично факт керування у конкретний час і за конкретних обставин, оскільки в ній вирішувалося питання про інше адміністративне правопорушення.

Зазначає, що навіть якщо ОСОБА_1 визнав або оплатив штраф за таке порушення, це не означає автоматичного визнання ним усіх фактичних обставин які йому інкримінуються за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки адміністративні правопорушення мають різні склади, різний предмет доказування та різні обставини, які підлягають встановленню.

Вказує, що наявним в матеріалах справи відеозаписом також не підтверджується факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 , його зупинку та перебування за кермом.

Посилається на те, що транспортний засіб «Honda DIO» був припаркований біля двору його знайомого та тривалий час перебував у нерухомому стані, про що ОСОБА_1 неодноразово повідомляв поліцейських, а тому працівники поліції не могли зупинити його як водія транспортного засобу.

В судове засідання ОСОБА_1 не прибув, був вчасно та належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, що підтверджується складеною секретарем судового засідання телефонограмою (а.с.61) та довідкою про доставку повідомлення у додаток Viber.

Доказів поважності причин неприбуття в судове засідання ОСОБА_1 суду не надав, клопотань про відкладення апеляційного розгляду суду станом на момент розгляду цієї справи не було подано.

Захисник не заперечив проти розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та одночасно підтвердив, що ОСОБА_1 поінформований про дату та час апеляційного розгляду.

Відповідно до вимог ч.4 ст.294 КУпАП апеляційний перегляд здійснюється суддею апеляційного суду протягом двадцяти днів з дня надходження справи до суду.

Враховуючи все наведене, апеляційним судом було постановлено провести апеляційний розгляд цієї справи за відсутності ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення захисника – адвоката Юревича І.В., перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, ґрунтується на матеріалах справи та досліджених у судовому засіданні доказах, з яким погоджується і суд апеляційної інстанції.

Так, відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, настає, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного, наркотичного сп`яніння визначена ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858 (далі – Інструкція), а також Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. №1103 (далі – Порядок направлення).

Згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Аналогічні норми передбачено і Порядком направлення та Інструкцією.

Відповідно до ч.3 ст.266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення (ч.4 ст.266 КУпАП).

Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я (п.6 Порядку направлення).

Аналогічна норма передбачена пунктом 7 Інструкції.

Ця норма Порядку направлення та Інструкції кореспондується із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху, яким встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п.8 Порядку направлення у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Постановою місцевого суду було притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених та оцінених судом першої інстанції доказів, а саме:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729939 від 27.07.2026, відповідно до якого ОСОБА_1 27.07.2026 року о 01:30:00 год. по вул. 1-го Травня, 60 в м. Коростень Житомирської області, керував транспортним засобом «Honda DIO», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та порушення координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу або найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, адміністративна відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП (а.п.6);

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до змісту якого, у ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та порушення координації рухів, та відповідно до графи «результати огляду на стан сп`яніння» не проводився. Від підписання даного акту ОСОБА_1 відмовився (а.с.6);

- направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 27.07.2026 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 направлявся до Коростенської ЦМЛ, та відповідно до графи «результат огляду» не проводився. Від підписання даного направлення ОСОБА_1 відмовився (а.с.8);

- рапортом інспектора СРПП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області старшого лейтенанта поліції М. Хлановського від 27.07.2026, з якого слідує, що під час патрулювання о 01 годині 30 хвилин в м. Коростень по вулиці 1-го травня 60 було зупинено мопед «Хонда ДІО» без державного номерного знаку під керуванням ОСОБА_1 . Під час спілкування з ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри обличчя та порушення координації рухів). ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора алкотестера драгер 6820, від проходження якого водій відмовився, а також відмовився від проходження освідування і в медичному закладі. ОСОБА_1 було роз`яснено його права, передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України та ст.268 КУпАП, а також проведено розгляд справи та складено адміністративні матеріали за ч.5 ст.121, ч.2 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП. В подальшому водія було відсторонено від керування транспортним засобом (а.с.15);

- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026 з якої слідує, що на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП, яке було вчинене ОСОБА_1 саме як водієм транспортного засобу у часовий інтервал, який передував складенню відносно нього протоколу за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.14). Доказів про скасування цієї постанови апеляційному суду на момент апеляційного розгляду не надано;

- розписками відповідно до яких ОСОБА_1 роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП, а також проінформовано його про порядок застосування спеціального технічного засобу, від підписання яких ОСОБА_1 відмовився (а.с.7,10);

- відеозаписом на DVD-диску (а.с.17), який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №729939 від 27.07.2026 року, котрий згідно цього протоколу здійснювався портативним відеореєстратором Бк 858574.

З переглянутого судом відеозапису, наявного у матеріалах справи на DVD-диску (а.с.17) слідує, що працівник поліції повідомив особу, яким, як в подальшому встановлено виявився ОСОБА_1 , про те, що його зупинено в комендантську годину за порушення правил дорожнього руху, а саме за те, що він їхав без мотошолома та державного номерного знаку та без посвідчення водія відповідної категорії (інтервал відеозапису файлу export-e0z2h із 0:00:10 по 0:00:40). Також, з цього ж відеозапису вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції виявили в останнього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: різкий запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння шкіри обличчя, порушення координації рухів, в зв`язку з чим запропоновали ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу на що ОСОБА_1 відповів «я не чую, я глухий». В подальшому працівник поліції неодноразово запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в центральній міській лікарні на Амосова 8, при цьому працівник поліції роз`яснив ОСОБА_1 , що якщо він уникає проведення освідування то це є порушенням пункту 2.5 Правил дорожнього руху, як відмова від проходження освідування на визначення стану алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 відповів «…я нє готов, поїхали в лікарню…».

Після цього, ОСОБА_1 відовів «поїхали», тобто словесно погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я.

Однак далі після отримання цієї словесної згоди пройти огляд, на пропозицію працівників поліції для ОСОБА_1 сісти до їх службового автомобіля для доставки до медичного закладу останній своєю поведінкою та діями, які виразились у невиконанні пропозиції працівників поліції, тривалому спілкуванні по телефону, розпилюванням невідомої речовини, унеможливив здійснити доставку до медичного закладу для встановлення стану алкогольного сп`яніння, у зв`язку з чим, такі дії ОСОБА_1 розцінені працівниками поліції, як відмова від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння (інтервал відеозапису файлц export-e0z2h.mp4 із 0:00:45 по 0:06:00).

Таким чином, дослідивши наявний у матеріалах справи відеозапис (а.с.17) апеляційний суд з`ясував, що працівники поліції у зв`язку із виявленням у ОСОБА_1 , ознак алкогольного сп`яніння, запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в закладі охорони здоров`я, та отримавши згоду ОСОБА_1 на проведення огляду в медичному закладі, запропонували останньому сісти до службового автомобіля для доставки його до медичного закладу для проведення освідування, однак ОСОБА_1 своїми діями ухилився від його проходження та унеможливив його проведення, а тому ці його дії обґрунтовано визнані судом першої інстанції такими, що утворюють склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП у виді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

За таких обставин працівники поліції правомірно склали протокол у зв`язку із виявленням цього правопорушення, а суд першої інстанції, перевіривши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в сукупності, дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Наведені вище докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність, на переконання апеляційного суду, є достатньою для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 , а тому апеляційні доводи про відсутність в його діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими.

Що ж стосується посилання апелянта на відсутність доказів які б підтверджували керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також його зупинку поліцейськими, то апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Найперше суд зазначає, що переглянутим судом відеозаписом наявним у матеріалах справи, зафіксовано, як ОСОБА_1 спілкуючись по мобільному телефону сказав «мене тут поліцаї остановили…. їхав домой, остановили» (інтервал відеозапису export-e0z2h із 0:08:20 по 0:09:00)

Також, під час цього ж перебігу події цим відеозаписом зафіксовано розмову ОСОБА_1 по мобільному телефону, який при розмові сказав «нічого не сталось…зупинили, я їхав додому ...» (інтервал відеозапису із файлу export-e0z2h із 0:15:40 по 0:15:51).

Отже, під час перебігу події із пропозиції працівниками поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, його дій, які розцінені як ухилення від проходження запропонованого огляду, ОСОБА_1 фактично визнав факт керування ним транспортним засобом і його зупинку як водія працівниками поліції, що зафіксовано відеозаписом у проаназіованих вище апеляційним судом інтервалах.

При цьому, наявний у матеріалах справи відеозапис дійсно не містить фіксації виконання ОСОБА_1 функції водія транспортного засобу та його зупинку працівником поліції, але визнання ним керування і зупинки його працівниками поліції зафіксовано.

Проте суд зазначає, що процесуальні засоби доказування у справі про адміністративне правопорушення передбачені ч.1 ст.251 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 із відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відеозаписом у тому обсязі, який він наявний у матеріалах справи, зафіксовано, а вищезазначена сукупність матеріалів справи, зокрема, наявний відеозапис із проаналізованими інтервалами, де ОСОБА_1 визнає факт керування під час своєї розмови по телефону, зміст постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026, якою на ОСОБА_1 накладено штраф за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП (а.с.14), разом із рештою доказів, на які послався суд першої інстанції, на переконання апеляційного суду, поза розумним сумнівом підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин, які значаться у складеному відносно нього протоколі.

Положення статті 251 КУпАП надають суду можливість обгрунтовувати свої висновки і встановлювати обставини, які входять у предмет доказування у справах, в тому числі і за ст.130 КУпАП, не лише відеозаписом, але й іншими допустимими засобами доказування, які перелічені у ст.251 КУпАП.

Тобто висновок про керування ОСОБА_1 транспортним засобом зроблено не на підставі єдиної постанови серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026, а на підставі оціненої судом сукупності доказів, зокрема:

- постанови серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026, згідно якої ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Honda DIO», без державного номерного знаку, 27.07.2026 року об 01 год.30 хв. м. Коростень, вулиця 1-го Травня, без мотошолома, не мав державного номерного знаку, не мав свідоцтва про реєстрацію на транспортний засіб та не мав відповідної категорії на право керування транспортним засобом, а саме категорії а1 (а.с.14);

- відеозаписом у вищезазначених проаналізованих інтервалах, згідно яких факт керування транспортним засобом «Honda DIO», підтверджує сам ОСОБА_1 ;

- протоколом про адміністративне правопорушення (а.с.6) в якому значиться, що він керував цим же самим транспортним (який зазначено і у постанові серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026) в цей же самий час (01 год.30 хв.) та в цьому самому місці.

Відтак, аргументи апеляційної скарги про підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом за описаних у протоколі обставин лише постановою серії ЕНА №7619039 від 27.07.2026 не відповідають дійсності і спростовуються вищенаведеним.

Відповідно до ст.252, 280 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а кожна справа про адміністративне правопорушення є індивідуальною.

Таким чином, за наслідками апеляційного розгляду не встановлено підстав для висновку про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в діях ОСОБА_1 , а тому постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.

Інші аргументи апеляційної скарги не впливають на законність на обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оскільки заявлені апелянтом порушення не призвели до неправильного вирішення судом справи, позаяк наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, як єдиної і достатньої підстави для притягнення особи до адміністративної відповідальності, встановлена судом і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, з оцінкою яких погоджується і суд апеляційної інстанції.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу захисника – адвоката Юревича І.В., залишити без задоволення, а постанову Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 вересня 2026 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Костюкович