Постанова від 21 січня 2026 р. у справі №761/42677/25 — Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/42677/25

Провадження № 3/761/212/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2026 року м. Київ

Суддя Шевченківського районного суду міста Києва Литвин О.А., за участі представника Координаційно-моніторингової митниці Ясінської О.Я., розглянувши матеріали, які надійшли від Координаційно-моніторингової митниці Державної митної служби України, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який на час подій, зазначених у протоколі, обіймав посаду директора ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» (код ЄДРПОУ 44812156), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною першою статті 483 Митного кодексу України,

ВСТАНОВИЛА:

до Шевченківського районного суду міста Києва надійшли матеріали справи про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за протоколом № 0066/UA126000/2025 від 21 травня 2025 року, складеним за ознаками правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Згідно з протоколом, 04 квітня 2023 року від імені ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» через митного брокера - ФОП ОСОБА_2 подано попередню митну декларацію типу ІМ40ЕЕ № 23UA100060407383U4 на товар «килими та килимове покриття для підлоги із синтетичних матеріалів в асортименті», походженням з Туреччини, загальною вагою брутто 18 600 кг, нетто 18 020 кг, вартістю 39 721,15 доларів США.

10 квітня 2023 року зазначені товари переміщено на митну територію України через пункт пропуску «Порубне - Сірет» Чернівецької митниці транспортним засобом із реєстраційними номерами НОМЕР_1 на адресу ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА».

Відповідно до поданих митному органу товаросупровідних документів відправником товарів зазначено компанію «BASARAN HALI TEKSTIL SAN. VE TIC. LTD. STI.» (Туреччина), одержувачем - ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА».

Підставою для переміщення товарів були, зокрема, інвойс від 31 березня 2023 року № IGS-310323-1, виставлений компанією «INNOVATION GOODS SUPLY sp. z o.o.» (Польща), та міжнародна автомобільна накладна CMR від 31 березня 2023 року без номера. Зазначена в інвойсі вартість товарів становила 39 721,15 доларів США, що відповідало 1 452 546,85 грн.

11 квітня 2023 року ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» листом № 242-1 повідомило про неможливість прийняття вантажу з технічних причин. ТОВ «СПЕЦІНДУСТРІАЛ» листом від 11 квітня 2023 року № 18/25 повідомило про готовність прийняти товари. Компанією «INNOVATION GOODS SUPLY sp. z o.o.» також надано лист щодо зміни одержувача.

13 квітня 2023 року товари заявлено до митного оформлення за додатковою митною декларацією типу ІМ40ДЕ № 23UA100060407991U4, в якій одержувачем зазначено ТОВ «СПЕЦІНДУСТРІАЛ». Разом із декларацією подано, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 11 квітня 2023 року № IG-04-2023, інвойс від 11 квітня 2023 року № IGS-110423-1, листи щодо зміни одержувача та копію експортної декларації країни відправлення № 23270100EX00019996 від 31 березня 2023 року.

Підставою для складання протоколу про порушення митних правил стали документи, отримані від митних органів Румунії в порядку міжнародної адміністративної допомоги та направлені до Координаційно-моніторингової митниці листом Державної митної служби України від 28 квітня 2025 року № 26/26-04/7/974.

Серед отриманих документів містяться транзитна декларація від 27 березня 2023 року № 23TR27010000204940, інвойс від 27 березня 2023 року № GIB2023000000009 та міжнародна автомобільна накладна CMR № 000159.

За відомостями цих документів відправником товарів була компанія «HANFLEX HALI IPLIK SANAYI VE TICAR» (Туреччина), одержувачем - «LLC TUSANA» / ТОВ «ТУСАНА» (Україна). Товари - килими машинного виробництва з поліпропілену та килими для ванної кімнати - переміщувалися транспортним засобом із реєстраційними номерами 27AEU557/ НОМЕР_2 , їх загальна вага брутто становила 18 600 кг.

Вартість товарів згідно з отриманим від митних органів Румунії інвойсом становила 1 305 103,60 турецьких лір, що за наведеним митницею розрахунком відповідало 2 481 001,94 грн станом на дату переміщення товарів через митний кордон України.

Зіставивши зазначені документи з документами, поданими митному органу України, митниця встановила збіг відомостей про транспортний засіб та вагу брутто товарів, водночас виявила розбіжності щодо відправника, одержувача і вартості товарів.

На підставі викладеного митним органом зроблено висновок, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА», вчинив дії, спрямовані на переміщення товарів вартістю 2 481 001,94 грн через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів інвойсу від 31 березня 2023 року № IGS-310323-1 та міжнародної автомобільної накладної CMR від 31 березня 2023 року без номера, які, за висновком митниці, містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача та відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Зазначені дії кваліфіковано за частиною першою статті 483 МК України.

У судовому розгляді брала участь представник Координаційно-моніторингової митниці Ясінська О.Я.

ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився. Судові виклики направлялися за адресою, зазначеною в матеріалах справи. З наявних відомостей про рух поштового відправлення вбачається його повернення відправнику з причиною «Одержувач відсутній за вказаною адресою».

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить таких висновків.

Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений законодавством порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно зі статтею 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил підприємствами можуть бути посадові особи цих підприємств. Однак наявність у особи відповідного службового статусу не звільняє митний орган від обов`язку довести вчинення нею конкретного правопорушення та її вину.

За змістом статей 486, 489 МК України під час провадження у справі необхідно всебічно, повно та об`єктивно з`ясувати обставини її вчинення, встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна конкретна особа в його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до статті 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Протокол про порушення митних правил є одним із джерел доказів та підлягає оцінці в сукупності з іншими матеріалами справи. Наведений у ньому висновок про винуватість особи не має наперед установленої доказової сили.

Частина перша статті 483 МК України передбачає відповідальність, зокрема, за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника та/або одержувача, а також неправдиві відомості, необхідні для визначення митної вартості товарів.

Для встановлення складу інкримінованого правопорушення необхідно довести не лише наявність неправдивих відомостей у поданих документах, а й винне ставлення конкретної особи до їх використання.

Суб`єктивна сторона такого правопорушення характеризується прямим умислом. Особа має усвідомлювати неправдивість відповідних відомостей та умисно використовувати документи з такими відомостями для переміщення товарів із приховуванням від митного контролю.

Умисел може підтверджуватися як прямими, так і непрямими доказами. Водночас висновок про його наявність повинен випливати з установлених обставин справи, а не ґрунтуватися виключно на посаді особи, припущеннях щодо її обов`язкової обізнаності або ненаданні нею пояснень.

Судом установлено, що товари, зазначені у попередній митній декларації № 23UA100060407383U4, фактично переміщено через митний кордон України 10 квітня 2023 року.

Отримані від митних органів Румунії документи містять відомості, які дозволяють пов`язати їх із цією поставкою. Зокрема, збігаються відомості про транспортний засіб, загальну вагу брутто товарів, цифрову частину номера митного забезпечення, а також узгоджуються кількісні характеристики та асортимент товарів.

Таким чином, суд не відхиляє зазначені документи як такі, що не стосуються предмета розгляду, та враховує їх при оцінці доказів.

Водночас відомості про відправника, одержувача та вартість товарів у цих документах відрізняються від відомостей, поданих митному органу України. Наведені розбіжності є суттєвими та обґрунтовували необхідність перевірки обставин поставки.

Проте сам факт існування різних комплектів документів щодо тієї самої партії товарів не встановлює автоматично, хто саме забезпечив використання документів із неправдивими відомостями та чи усвідомлював ОСОБА_1 їх неправдивість.

Як убачається з матеріалів справи, попередню митну декларацію від імені ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» подано через митного брокера - ФОП ОСОБА_2 , який діяв на підставі договору про надання митно-брокерських послуг від 30 березня 2023 року № 30-03/23-КВ.

Подальше декларування товарів від імені ТОВ «СПЕЦІНДУСТРІАЛ» також здійснювалося через ФОП ОСОБА_2 на підставі договору від 11 квітня 2023 року № 11-04/23-КВ.

Отже, саме брокер безпосередньо здійснював оформлення та подання митних декларацій, використовуючи одержані для цього документи.

Митним органом направлявся ОСОБА_2 запит про надання пояснень, зокрема щодо підстав декларування, осіб, які доручили його здійснення, походження документів, способу їх отримання та перевірки достовірності зазначених у них відомостей.

Разом із тим пояснення ОСОБА_2 у матеріалах справи відсутні. Під час провадження митним органом його не опитано, а під час судового розгляду представником митниці клопотання про його допит як свідка не заявлено.

Унаслідок цього залишилися нез`ясованими обставини отримання брокером спірних документів, особа, яка їх передала, зміст наданих йому вказівок та характер спілкування з ОСОБА_1 щодо конкретної поставки.

Сам факт направлення запиту свідчить про вжиття митним органом заходів для отримання доказів, однак за відсутності відповіді не підтверджує обставин, які митниця мала намір з`ясувати.

Матеріали справи також не містять листування, повідомлень, пояснень осіб або інших фактичних даних, які в сукупності з дослідженими документами доводили б, що ОСОБА_1 знав про відмінні відомості щодо відправника, одержувача та вартості товарів і свідомо забезпечив подання митному органу документів із неправдивими відомостями.

Посилання митниці на перебування ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» та його відповідальність за фінансово-господарську діяльність підприємства не усувають зазначеної прогалини доказування.

Відомості про керівника підприємства підтверджують відповідний службовий статус особи, але не є самостійним доказом її обізнаності про неправдивість конкретних товаросупровідних документів.

Суд ураховує наявність у матеріалах справи зовнішньоекономічного контракту та листа ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» від 11 квітня 2023 року № 242-1 із підписами від імені ОСОБА_1 . Ці документи підтверджують його зв`язок із господарською операцією, однак їх зміст не свідчить про те, що він був обізнаний із документами, отриманими надалі від митних органів Румунії, знав про неправдивість відомостей у документах, використаних при декларуванні, або надавав вказівки щодо заміни таких документів.

Документи щодо зміни одержувача з ТОВ «ШЛЯХ ЛОГІСТИКА» на ТОВ «СПЕЦІНДУСТРІАЛ» відображають подальше оформлення поставки. Вони самі по собі не спростовують установлених розбіжностей, однак так само не доводять умислу ОСОБА_1 на приховування товарів від митного контролю під час їх переміщення через кордон 10 квітня 2023 року.

Крім того, до матеріалів справи долучено контракт із компанією «INNOVATION GOODS SUPLY sp. z o.o.», інвойси, пакувальний лист, сертифікат походження та копію експортної декларації країни відправлення, які містять відомості про заявлену поставку.

Наявність таких документів не означає автоматичної достовірності всіх наведених у них відомостей. Однак для встановлення особистої вини ОСОБА_1 необхідно було з`ясувати обставини їх отримання та використання, а також його обізнаність щодо їх змісту та походження.

Отримані в межах міжнародного листування відомості щодо інших зовнішньоекономічних операцій не можуть без установлення відповідного зв`язку з діями ОСОБА_1 замінити доказування його умислу щодо поставки, яка є предметом цієї справи.

Суд також ураховує, що митницею направлялися ОСОБА_1 вимоги про надання документів та запити щодо пояснення обставин переміщення товарів. Проте ненадання ним пояснень не може тлумачитися як визнання вини чи доказ обізнаності про неправдивість відомостей у документах.

Особа не зобов`язана доводити свою невинуватість. Відсутність пояснення виявлених розбіжностей не звільняє орган, який склав протокол, від обов`язку довести всі обов`язкові ознаки складу інкримінованого правопорушення.

Неявка ОСОБА_1 до суду також не підтверджує його умислу під час подій квітня 2023 року та не може використовуватися для заповнення прогалин у доказуванні суб`єктивної сторони.

Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

При вирішенні питання про адміністративну відповідальність за порушення митних правил суд повинен дотримуватися гарантій справедливого судового розгляду та презумпції невинуватості.

У рішенні від 13 квітня 2023 року у справі «Лаптєв проти України», заява № 30666/13, Європейський суд з прав людини, оцінюючи притягнення власника та директора підприємства до відповідальності за порушення митних правил, звернув увагу, зокрема, на недостатнє встановлення його наміру приховати товари та наявності складу правопорушення.

У цій справі встановлені розбіжності в документах та службовий статус ОСОБА_1 не утворюють такої сукупності доказів, яка дозволяла б поза розумним сумнівом дійти висновку про усвідомлене використання ним неправдивих відомостей для переміщення товарів із приховуванням від митного контролю.

Відсутність пояснень брокера не розглядається судом як самостійна формальна підстава для закриття справи. Її значення полягає в тому, що конкретні обставини походження та передачі документів, істотні для встановлення умислу особи, не з`ясовані й іншими дослідженими доказами.

Оцінивши протокол про порушення митних правил, митні декларації, комерційні та товаросупровідні документи, матеріали міжнародного листування, відомості про підприємства, запити та вимоги митниці в їх сукупності, суд доходить висновку, що суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною першою статті 483 МК України, у діях ОСОБА_1 не доведена.

Недоведеність обов`язкового елемента складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 487-1 МК України провадження у справі про порушення митних правил не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та/або складу порушення митних правил.

За встановлених обставин провадження у справі стосовно ОСОБА_1 підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил, передбаченого частиною першою статті 483 МК України.

Товари - безпосередні предмети порушення митних правил - у межах цієї справи не вилучалися. За наданими митницею відомостями витрати у справі відсутні.

Керуючись статтями 458, 459, 483, 486, 487, 487-1, 489, 495, 522, 527, 529 МК України, статтями 245, 252, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про порушення митних правил стосовно ОСОБА_1 за частиною першою статті 483 Митного кодексу України, за протоколом № 0066/UA126000/2025 від 21 травня 2025 року, закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 487-1 Митного кодексу України у зв`язку з відсутністю в його діях складу порушення митних правил.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Києва протягом десяти днів із дня її винесення.

Суддя О.А. Литвин