Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №760/27777/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/27777/25

2/760/2746/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

АТ «Акцент-Банк» звернулося в суд з зазначеним позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивувало тим, що 02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг та відкриття поточного рахунку підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», на підставі якої їй було встановлено кредитний ліміт на рахунок та видано платіжну картку.

Відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», в якому визначено основні умови кредитування, зокрема базову процентну ставку у розмірі 40,8 % річних.

Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши відповідачу кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту, однак відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 06 жовтня 2025 року утворилася заборгованість у розмірі 104609 гривень 44 копійки, з яких: 90007 гривень 89 копійок - заборгованість за кредитом, 14601 гривня 55 копійок - заборгованість за процентами.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором від 02 жовтня 2021 року у розмірі 104609 гривень 44 копійки.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31 жовтня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 02 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК», у якій погодилася з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами складає між нею та банком договір про надання банківських послуг. Анкета-заява підписана відповідачем 02 жовтня 2021 року о 16 год. 39 хв. із засвідченням генерації ключової пари для накладення удосконаленого електронного підпису у мобільному додатку ABank24.

У анкеті-заяві відповідач визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях, а також підтвердила, що всі наступні правочини, у тому числі підписання договорів, можуть вчинятися нею та банком з використанням електронного підпису.

02 жовтня 2021 року о 16 год. 40 хв. відповідачем простим електронним підписом підписано паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», яким визначено: тип кредиту - поновлювальна кредитна лінія (ліміт) з пільговим періодом використання; суму (ліміт) кредиту - до 200000 гривень; строк кредитування - 240 місяців з правом автоматичного продовження; пільгову процентну ставку 0,000001 % у пільговий період до 62 днів; базову процентну ставку 40,8 % річних; тип процентної ставки - фіксована; порядок повернення кредиту - щомісяця, до останнього дня поточного місяця включно, в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих процентів за користування кредитом; реальну річну процентну ставку - 49,34 %.

Підписуючи паспорт споживчого кредиту, відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Згідно з довідкою за лімітами 02 жовтня 2021 року відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 13300 гривень, який у подальшому збільшувався банком та 05 березня 2025 року становив 100000 гривень, а 25 червня 2025 року за ініціативою клієнта зменшений до 90100 гривень.

Відповідно до довідки за картами на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано платіжні картки.

З виписки по картці за період з 02 жовтня 2021 року по 06 жовтня 2025 року вбачається, що відповідач користувалася кредитними коштами, здійснюючи розрахункові операції та перекази, а також частково вносила кошти на погашення заборгованості.

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 06 жовтня 2025 року заборгованість відповідача становить 104609 гривень 44 копійки, з яких: 90007 гривень 89 копійок - заборгованість за кредитом (у тому числі 2626 гривень 20 копійок - прострочена), 14601 гривня 55 копійок - заборгованість за процентами. Нарахування пені та штрафу позивачем не здійснювалось.

Із наданого розрахунку також вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувались за базовою процентною ставкою 40,8 % річних, тобто у розмірі, погодженому сторонами в паспорті споживчого кредиту, та в межах визначеного ним строку кредитування.

Суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на законі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються підписувачем як підпис.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) зазначила, що надані банком Умови та Правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких встановлених ними умов, які збільшують вартість кредиту, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо ним підписана.

Водночас Верховний Суд у постанові від 02 грудня 2020 року у справі № 284/157/20-ц (провадження № 61-13569св20) вказав, що за наявності у матеріалах справи підписаного відповідачем паспорта споживчого кредиту, в якому визначено, зокрема, процентну ставку, суду слід визначити й стягнути заборгованість відповідно до положень закону та підписаних відповідачем анкети-заяви та паспорта споживчого кредиту. Підписавши анкету-заяву, яка є складовою частиною кредитного договору, та паспорт споживчого кредиту, позичальник відповідно до ст. 3, 627 ЦК України добровільно погоджується на такі умови кредитного договору та бере на себе відповідні зобов`язання.

У матеріалах справи містяться анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в «А-БАНК» та паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена», підписані відповідачем електронним підписом. Відповідач в анкеті-заяві прямо погодилася на вчинення правочинів з використанням електронного підпису та визнала рівнозначність його правових наслідків власноручному підпису.

Паспорт споживчого кредиту містить погоджені сторонами істотні умови кредитування, зокрема розмір процентної ставки за користування кредитом, строк кредитування та порядок повернення кредиту, а також інформацію щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача.

Отже, між сторонами у належній формі укладено кредитний договір, за яким відповідач погодилася на сплату процентів за користування кредитом за базовою процентною ставкою 40,8 % річних.

На підтвердження користування кредитними коштами та часткового виконання своїх зобов`язань щодо їх повернення стороною позивача надана суду виписка по картковому рахунку відповідача.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Згідно з ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Відповідно до ч. 2 ст. 9 цього Закону первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Таким чином, наявна в матеріалах справи виписка по рахунку відповідача в сукупності з іншими доказами, зокрема довідкою за лімітами та наданим розрахунком заборгованості, підтверджує отримання та використання відповідачем кредитних коштів і наявність у неї заборгованості за кредитним договором.

Розрахунок суми заборгованості відповідача за кредитним договором наданий суду і відповідає умовам, погодженим сторонами в паспорті споживчого кредиту. Проценти нараховано за погодженою сторонами ставкою та в межах строку кредитування, нарахування неустойки позивачем не здійснювалось.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача, а також доказів погашення заборгованості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кредитні кошти та проценти за користування ними в добровільному порядку банку не повернуті, наявні правові підстави для стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 104609 гривень 44 копійки.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача також підлягає сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Керуючись ст. 207, 509, 526, 530, 610, 629, 634, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. 5, 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», ст. 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 3, 4, 10, 12, 13, 76-82, 89, 133, 141, 178, 223, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позовну заяву Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (м. Дніпро, вул. Батумська, 11) заборгованість за кредитним за кредитом у розмірі 90007 гривень 89 копійок, заборгованість за процентами в сумі 14601 гривня 55 копійок та 2422 гривні 40 копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: