Рішення від 08 жовтня 2026 р. у справі №760/24256/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/24256/25

2/760/2634/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої вимоги мотивує тим, що 10 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем було укладено кредитний договір № 970596275 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 17500 гривень.

Перед укладенням кредитного договору відповідач зареєструвалась на сайті первісного кредитора www.moneyveo.ua, створила особистий кабінет, заповнила та подала заявку на отримання кредиту, в якій зазначила свої персональні дані, номер телефону, адресу електронної пошти та номер банківської картки для перерахування коштів, ознайомилась з умовами кредитування та Правилами надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ», після чого підписала кредитний договір електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV9E92S, надісланим на зазначений нею номер телефону.

10 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу кредитні кошти в сумі 17500 гривень на банківську картку № НОМЕР_1 , яку відповідач зазначила у заявці.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, на підставі якого згідно з Реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, на підставі якого згідно з Реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до якого згідно з Реєстром боржників від 08 липня 2025 року до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором на загальну суму 19314 гривень 45 копійок.

Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконала, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у загальній сумі 19314 гривень 45 копійок, що складається з:

- 17494 гривні 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту;

- 1819 гривень 57 копійок - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Позивач та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» будь-яких нарахувань за кредитним договором не здійснювали, платежів на погашення заборгованості від відповідача не надходило.

Просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року у розмірі 19314 гривень 45 копійок.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін у справі.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 18 серпня 2026 року вирішено питання про витребування доказів у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подала.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 грудня 2020 року ОСОБА_1 подала ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит у сумі 17500 гривень строком на 30 днів, у якій зазначила свої паспортні дані, РНОКПП, адресу реєстрації та проживання, адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та номер платіжної картки НОМЕР_1 .

10 грудня 2020 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 970596275, відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит на суму 17500 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язалась повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов договору, додатків до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ».

Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредит надано строком на 30 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період).

Пунктом 1.3 кредитного договору передбачено, що строк дисконтного періоду може бути продовжено позичальником шляхом оплати протягом дисконтного періоду всіх фактично нарахованих процентів за користування кредитом.

Відповідно до п. 1.4.1 кредитного договору на період строку, визначеного п. 1.2 договору, нарахування процентів здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 76,86 процентів річних, що становить 0,21 процента від суми кредиту за кожний день користування ним.

Пунктами 1.6, 1.7, 1.7.1 кредитного договору передбачено, що у разі користування позичальником кредитом після закінчення дисконтного періоду строк користування кредитом продовжується, при цьому зобов`язання позичальника щодо повернення основної суми кредиту відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду. Відповідно до п. 1.7.2 кредитного договору з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати проценти з розрахунку 2,30 процента в день від суми кредиту.

Пунктом 2.1.1.5 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступити право вимоги до позичальника будь-якій третій особі.

Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV9E92S, який було відправлено на номер телефону НОМЕР_2 10 грудня 2020 року о 11:55:02 та введено позичальником 10 грудня 2020 року о 11:56:26, що підтверджується відомостями про електронний підпис у тексті договору та довідкою щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Невід`ємною частиною кредитного договору є Паспорт споживчого кредиту та Графік розрахунків, з яких вбачається, що сторони погодили суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, орієнтовну загальну вартість кредиту та порядок повернення кредиту.

Згідно з платіжним дорученням № 62e8b18c-351e-4196-a6c7-3b730f1bb3d6 від 10 грудня 2020 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало ОСОБА_1 кошти в сумі 17500 гривень на платіжну картку № НОМЕР_1 з призначенням платежу «Переказ коштів згідно договору № 970596275 від 10.12.2020».

На запит суду АТ «ОТП Банк» надало відповідь, з якої вбачається, що банківська картка № НОМЕР_1 випускалась на ім`я ОСОБА_1 та була відкрита до її карткового рахунку у гривні; у період з 10 грудня 2020 року по 15 грудня 2020 року sms-інформування за операціями по цій картці було підключено до номера телефону НОМЕР_3 , який знаходиться в анкетних даних клієнта.

З наданої АТ «ОТП Банк» виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 за період з 10 грудня 2020 року по 15 грудня 2020 року вбачається, що 10 грудня 2020 року на картку № НОМЕР_1 зараховано переказ у сумі 17500 гривень від «Moneyveo».

Таким чином, первісним кредитором виконано свої зобов`язання за кредитним договором, а саме надано відповідачу у розпорядження кредитні кошти в сумі 17500 гривень, а номер телефону, на який було надіслано одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, належить відповідачу.

Крім того, з довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі та розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вбачається, що відповідач у період з 07 січня 2021 року по 16 лютого 2022 року п`ятнадцять разів вносила платежі на погашення процентів за кредитним договором, чим продовжувала строк дисконтного періоду, останній з яких тривав до 16 березня 2022 року. Загальна сума сплачених відповідачем коштів становить 34758 гривень, з яких 05 гривень 12 копійок зараховано на погашення тіла кредиту. Наведене також свідчить про визнання відповідачем факту укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів.

28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого продовжувався додатковими угодами до нього, відповідно до умов якого клієнт зобов`язався відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор - прийняти їх та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року в сумі 18143 гривні 99 копійок, з яких 17494 гривні 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 649 гривень 11 копійок - заборгованість за процентами.

Відповідно до акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2022 року та протоколу узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 05 травня 2022 року ТОВ «Таліон Плюс» здійснило повну оплату суми фінансування за відступлення прав вимоги за Реєстром прав вимоги № 175 від 05 травня 2022 року.

05 серпня 2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) укладено договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого додатковою угодою № 3 від 30 грудня 2022 року продовжено до 30 грудня 2024 року.

Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року в сумі 19314 гривень 45 копійок, з яких 17494 гривні 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1819 гривень 57 копійок - заборгованість за процентами.

Оплату за відступлення права вимоги згідно з Реєстром прав вимоги № 11 від 31 серпня 2023 року здійснено ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» платіжною інструкцією № 4586 від 31 серпня 2023 року.

08 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» (фактор) укладено договір факторингу № 08/07/25-Е, відповідно до п. 1.2 якого перехід прав вимоги до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників.

Згідно з актом прийому-передачі реєстру боржників від 08 липня 2025 року та витягом з Реєстру боржників до договору факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року в сумі 19314 гривень 45 копійок, з яких 17494 гривні 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1819 гривень 57 копійок - заборгованість за процентами.

Оплату фінансування за договором факторингу № 08/07/25-Е від 08 липня 2025 року позивачем здійснено платіжною інструкцією № 297 від 17 липня 2025 року.

Таким чином, право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року перейшло до ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС».

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вбачається, що кредитний договір укладено між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем у формі електронного документа, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», а отже за правовими наслідками він прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Водночас неповідомлення боржника про заміну кредитора не звільняє його від обов`язку виконати зобов`язання, а доказів виконання зобов`язання за кредитним договором будь-якому з кредиторів відповідачем не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги за ними) за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з ч. 1 ст. 1078 ЦК України (в редакції, чинній на час укладення договорів факторингу та відступлення права вимоги за ними) предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредит у сумі 17500 гривень надано відповідачу 10 грудня 2020 року; відповідачем сплачено 34758 гривень, з яких на погашення тіла кредиту зараховано 05 гривень 12 копійок; станом на дату відступлення права вимоги 05 травня 2022 року заборгованість відповідача становила 18143 гривні 99 копійок, з яких 17494 гривні 88 копійок - тіло кредиту, 649 гривень 11 копійок - проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» у період з 06 травня 2022 року по 15 травня 2022 року товариством нараховано проценти по 10 гривень 50 копійок за день, а у період з 16 травня 2022 року по 13 червня 2022 року - по 36 гривень 74 копійки за день, всього 1170 гривень 46 копійок, у зв`язку з чим загальний розмір заборгованості за процентами становить 1819 гривень 57 копійок. Після 13 червня 2022 року нарахування процентів не здійснювалось.

Як встановлено судом, востаннє строк дисконтного періоду був продовжений відповідачем до 16 березня 2022 року, а відповідно до п. 1.7.1 кредитного договору зобов`язання позичальника щодо повернення основної суми кредиту відкладалося не більше ніж на 90 календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду, тобто строк кредитування сплив не раніше 14 червня 2022 року.

Отже, проценти за користування кредитом нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, що узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, відповідно до якого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому розмір нарахованих процентів за день не перевищує розміру, визначеного умовами кредитного договору.

Розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором наданий суду, підтверджений випискою з особового рахунку за кредитним договором станом на 31 липня 2025 року, розрахунками заборгованості первісного кредитора та ТОВ «Таліон Плюс», витягами з реєстрів прав вимоги, та відповідає умовам кредитного договору.

Доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості, а також доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано. Зокрема, не надано інший розрахунок, який би спростовував нарахування позивача.

Станом на день подачі позовної заяви та розгляду справи в суді відповідачем умови кредитного договору не виконано, кредит та проценти за користування ним не повернуто.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року в розмірі 19314 гривень 45 копійок, з яких 17494 гривні 88 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 1819 гривень 57 копійок - заборгованість за процентами.

З огляду на наведене, позовна заява підлягає задоволенню.

З урахуванням задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір в розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

09 липня 2025 року між ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 09/07/25-01.

Крім того, у матеріалах справи міститься додаткова угода № 25770545893 від 09 липня 2025 року до договору про надання правничої допомоги № 09/07/25-01 від 09 липня 2025 року щодо надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 970596275 від 10 грудня 2020 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 17 липня 2025 року на загальну суму 7000 гривень, яким визначено перелік наданих послуг (складання позовної заяви - 5000 гривень, вивчення матеріалів справи - 1000 гривень, підготовка адвокатського запиту - 500 гривень, підготовка клопотання про витребування доказів - 500 гривень), довіреність від ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» на адвоката Тараненка А.І., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Тараненка А.І.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

За таких обставин, вимога про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень з відповідача на користь позивача підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 5, 207, 509, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтями 4, 5, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 247, 259, 263-265, 268, 273, 279 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Алматинська, 8, оф. 310а) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Алматинська, 8, оф. 310а) заборгованість за кредитним договором в сумі 17494 гривні 88 копійок, заборгованість за процентами в розмірі 1819 гривень 57 копійок, витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 гривень та судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: