Рішення від 06 жовтня 2026 р. у справі №760/23755/25 — Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/23755/25

2/760/2626/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2026 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Українця В.В.

при секретарі Гуцало М.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

У серпні 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги мотивувало тим, що 03 липня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір № 103645604, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 5000 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених договором.

Кредитний договір укладено в електронній формі, відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підтвердженням добровільного укладення відповідачем кредитного договору є анкета-заява на кредит № 103645604 від 03 липня 2022 року. Кредитні кошти перераховано на рахунок платіжної картки відповідача.

25 жовтня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором № 103645604 від 03 липня 2022 року.

Зазначено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 19750 гривень, яка складається з: 5000 гривень - простроченої заборгованості за сумою кредиту; 14250 гривень - простроченої заборгованості за процентами; 500 гривень - простроченої заборгованості за комісією.

Відповідачу надсилалася претензія від 15 липня 2025 року, проте заборгованість не погашена.

Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 19750 гривень, судовий збір у розмірі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22 вересня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі, не викликались.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 03 липня 2022 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 103645604 (індивідуальна частина), за умовами якого кредитодавець надав позичальнику кредит у розмірі 5000 гривень (пункт 1.2 договору).

Договір підписано відповідачем 03 липня 2022 року електронним підписом одноразовим ідентифікатором L38356, що зазначено на першій сторінці договору та підтверджується довідкою ТОВ «Мілоан» від 12 червня 2025 року про ідентифікацію, відповідно до якої одноразовий ідентифікатор L38356 направлено на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено відповідачем в анкеті-заяві та в розділі 10 договору як його номер мобільного телефону.

Згідно з пунктом 1.3 договору кредит надається загальним строком на 105 днів з 03 липня 2022 року і складається з пільгового та поточного періодів. Пільговий період складає 15 днів та завершується 18 липня 2022 року (рекомендована дата платежу) (пункт 1.3.1); поточний період складає 90 днів та закінчується 16 жовтня 2022 року (дата остаточного погашення заборгованості) (пункт 1.3.2).

Пунктом 1.5 договору визначено, що загальні витрати позичальника за пільговий період складають 1250 гривень, орієнтовна загальна вартість кредиту за пільговий період - 6250 гривень, а за весь строк кредитування - 19750 гривень. При цьому комісія за надання кредиту становить 500 гривень, нараховується за ставкою 10 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (пункт 1.5.1); проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду становлять 750 гривень і нараховуються за ставкою 1 відсоток від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пункт 1.5.2); проценти протягом поточного періоду становлять 13500 гривень і нараховуються за стандартною процентною ставкою 3 відсотки від фактичного залишку кредиту за кожен день користування (пункт 1.5.3).

Розділом «Терміни та визначення» договору передбачено, що з дати завершення пільгового періоду строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав, і триває протягом поточного періоду.

Водночас в анкеті-заяві на кредит № 103645604, створеній 03 липня 2022 року, зазначено: сума кредиту - 5000 гривень; строк кредиту - 15 днів з 03 липня 2022 року; дата повернення кредиту - 18 липня 2022 року; сума до повернення - 6250 гривень, складовими частинами якої є комісія за надання кредиту в розмірі 500 гривень та проценти за користування кредитом у розмірі 750 гривень за ставкою 1 відсоток за кожен день користування. У розділі «Погоджені умови кредитування по заяві 103645604» зазначено: погоджена сума - 5000 гривень, погоджений строк - 15 днів, комісія за надання - 10 відсотків одноразово, ставка процентів - 1 відсоток за кожен день користування.

ТОВ «Мілоан» виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши 03 липня 2022 року на рахунок платіжної картки відповідача № НОМЕР_2 кошти у розмірі 5000 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 47233517 від 03 липня 2022 року з призначенням платежу «Кошти згідно договору 103645604». Номер картки збігається з реквізитами, зазначеними в пункті 2.1 договору.

Відповідно до відомості ТОВ «Мілоан» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором № 103645604 відповідачу 03 липня 2022 року нараховано комісію за оформлення кредиту в розмірі 500 гривень, з 04 по 18 липня 2022 року (15 днів) - проценти по 50 гривень щоденно (всього 750 гривень), з 19 липня по 16 жовтня 2022 року (90 днів) - проценти по 150 гривень щоденно (всього 13500 гривень). Погашень відповідачем не здійснювалося.

25 жовтня 2022 року між ТОВ «Мілоан» (кредитор) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т, за яким кредитор передав (відступив) новому кредитору за плату права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними в Реєстрі боржників.

Згідно з актом приймання-передачі Реєстру боржників від 25 жовтня 2022 року новому кредитору передано реєстр щодо 610 боржників із загальною сумою заборгованості 5821641 гривня 67 копійок. Оплату за відступлення права вимоги в розмірі 161725 гривень 62 копійки здійснено ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» платіжною інструкцією № 68764 від 25 жовтня 2022 року.

Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т від 25 жовтня 2022 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 103645604 від 03 липня 2022 року із загальною сумою заборгованості 19750 гривень, з яких: залишок по тілу кредиту - 5000 гривень, залишок по відсотках - 14250 гривень, залишок по комісії - 500 гривень. У графі «Дата закінчення договору» в цьому витягу зазначено 18 липня 2022 року.

Позивач направляв відповідачу претензію про погашення кредитної заборгованості від 15 липня 2025 року, у якій, зокрема, зазначено, що кредитний договір укладено «з терміном повернення кредиту до 18.07.2022».

Доказів погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною першою статті 1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20) дійшов висновку, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без входу на сайт за логіном і паролем кредитний договір не був би укладений; підписання договору одноразовим ідентифікатором свідчить про його укладення.

Матеріалами справи підтверджується, що кредитний договір № 103645604 від 03 липня 2022 року укладено в електронній формі шляхом його підписання відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, направленим на номер телефону відповідача; анкета-заява містить персональні дані відповідача, у тому числі його РНОКПП, паспортні дані, адресу та номер телефону; кошти перераховано на картковий рахунок, зазначений у договорі. Відповідач факт укладення договору та отримання кредитних коштів не спростував.

Таким чином, між ТОВ «Мілоан» та відповідачем укладено кредитний договір, а відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 5000 гривень, які не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.2.6 кредитного договору передбачено право кредитодавця відступати свої права за договором на користь третіх осіб без згоди позичальника.

Перехід до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до відповідача за кредитним договором № 103645604 від 03 липня 2022 року підтверджується договором відступлення прав вимоги № 84-МЛ/Т від 25 жовтня 2022 року, актом приймання-передачі Реєстру боржників від 25 жовтня 2022 року, витягом з Реєстру боржників та платіжною інструкцією № 68764 від 25 жовтня 2022 року про оплату права вимоги.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 5000 гривень та неповернення його підтверджено належними та допустимими доказами, а тому вимога про стягнення 5000 гривень заборгованості за сумою кредиту є обґрунтованою.

Крім того, сплата комісії за надання кредиту в розмірі 500 гривень (10 відсотків від суми кредиту одноразово) погоджена сторонами як у кредитному договорі (пункт 1.5.1), так і в анкеті-заяві, та включена до суми, яка підлягала поверненню (6250 гривень).

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідач цю умову договору не оспорював. За таких обставин, вимога про стягнення 500 гривень заборгованості за комісією підлягає задоволенню.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення процентів, нарахованих за пільговий період з 04 липня 2022 року по 18 липня 2022 року за ставкою 1 відсоток на день (750 гривень), та за поточний період з 19 липня 2022 року по 16 жовтня 2022 року за ставкою 3 відсотки на день (13500 гривень).

Відповідно до ч. 2 ст. 627 ЦК України у договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Згідно з ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

За змістом статей 213, 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється з урахуванням однакового для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйнятого у відповідній сфері відносин значення термінів. Якщо буквальне значення слів і понять не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 07 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 (провадження № 61-4595сво25) сформулював висновок, відповідно до якого станом на 2021 рік була відсутня імперативна норма, яка б обмежувала розмір процентів за користування кредитом у договорі про споживчий кредит та дозволяла б застосувати конструкцію нікчемності умови договору про споживчий кредит. За відсутності підстав для застосування конструкції нікчемності умови до правових способів коригування процентів за користування кредитом в договорі про споживчий кредит, з урахуванням змісту статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», потрібно віднести: оспорюваність умови чи договору про споживчий кредит; зміну договору про споживчий кредит; тлумачення умов договору про споживчий кредит. Суд без позовної вимоги споживача може застосовувати такий правовий засіб коригування процентів за користування кредитом як тлумачення умов договору про споживчий кредит у разі наявності в договорі нечітких або двозначних положень, оскільки при застосуванні умов договору при вирішенні спору суд здійснює тлумачення змісту договору навіть за відсутності позовної вимоги про тлумачення змісту договору. Натомість оспорюваність умови чи договору або зміну договору суд без відповідної позовної вимоги споживача застосувати не може.

У зазначеній справі Верховний Суд, установивши, що в договорі сторони передбачили нарахування процентів за зростаючими ставками протягом граничного строку кредитування, а в заяві-анкеті, яка є додатком до договору, погодили конкретну суму процентів, яку позичальник зобов`язується сплатити, дійшов висновку, що такі умови є нечіткими або двозначними, оскільки передбачають кілька варіантів тлумачення щодо розміру процентів, а тому відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» стягненню підлягають проценти в розмірі, погодженому в заяві-анкеті.

У п. 1.3 кредитного договору зазначено загальний строк кредитування 105 днів, у п. 1.5.3 - проценти за поточний період у розмірі 13500 гривень, а в додатку № 1 (графік платежів) - загальну вартість кредиту 19750 гривень з датою платежу 16 жовтня 2022 року.

Водночас в анкеті-заяві на кредит № 103645604 від 03 липня 2022 року, на підставі якої укладено договір, визначено строк кредиту 15 днів, дату повернення кредиту - 18 липня 2022 року, суму до повернення - 6250 гривень, а в розділі «Погоджені умови кредитування» - погоджений строк 15 днів.

Крім того, за визначенням, наведеним у розділі «Терміни та визначення» договору, з дати завершення пільгового періоду (18 липня 2022 року) строк виконання зобов`язання позичальником вважається таким, що настав, тобто нарахування процентів за ставкою, у три рази вищою, ніж у пільговий період, пов`язується саме з неповерненням кредиту в погоджену в анкеті-заяві дату. Водночас пункт 2.4.1 договору містить протилежне положення, згідно з яким завершення пільгового періоду не призводить до порушення строків виконання зобов`язання.

Сам первісний кредитор та позивач у документах, що складалися ними після укладення договору, виходили з того, що строк повернення кредиту становив 18 липня 2022 року: у витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги дата закінчення договору зазначена як 18 липня 2022 року, а в претензії від 15 липня 2025 року позивач вказав, що кредитний договір укладено з терміном повернення кредиту до 18 липня 2022 року.

Наведене свідчить про те, що умови договору щодо строку кредитування та розміру процентів за користування кредитом є нечіткими та двозначними, оскільки допускають кілька варіантів тлумачення: за одним із них позичальник зобов`язаний сплатити проценти лише за 15 днів у розмірі 750 гривень, за іншим - проценти за 105 днів у загальному розмірі 14250 гривень.

За таких обставин, відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» умови договору підлягають тлумаченню на користь споживача, а отже стягненню з відповідача підлягають проценти за користування кредитом у розмірі 750 гривень, нараховані за ставкою 1 відсоток на день за 15 днів користування кредитом, як це погоджено сторонами в анкеті-заяві та пунктах 1.3.1, 1.5.2 договору.

Суд також зазначає, що норма ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» про максимальний розмір денної процентної ставки, якою цю статтю доповнено Законом України від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, до спірних правовідносин не застосовується, оскільки договір укладено 03 липня 2022 року, а доказів продовження строку його дії після набрання чинності зазначеним законом матеріали справи не містять.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача, що підлягає стягненню на користь позивача, становить 6250 гривень, з яких: 5000 гривень - заборгованість за сумою кредиту, 750 гривень - заборгованість за процентами, 500 гривень - заборгованість за комісією.

У задоволенні вимоги про стягнення 13500 гривень процентів за користування кредитом, нарахованих за період з 19 липня по 16 жовтня 2022 року, слід відмовити.

З огляду на викладене позов підлягає частковому задоволенню.

З урахуванням часткового задоволення позову та відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягненню з відповідача також підлягає судовий збір на користь позивача у розмірі 2422 гривні 40 копійок.

Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 гривень.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01 липня 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», пунктом 2.3 якого визначено вартість наданих послуг правничої допомоги за одну кредитну справу в розмірі 8000 гривень; ордер на надання правничої допомоги серії ВС № 1381377 від 02 липня 2025 року; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Усенка М.І. № 2093 від 29 вересня 2012 року; акт наданих послуг № Д/965 від 24 липня 2025 року та детальний опис наданих послуг до нього, згідно з якими адвокатом надано послуги щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 103645604 загальною тривалістю 6 годин 30 хвилин та вартістю 8000 гривень.

Згідно з частинами 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Стороною відповідача не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вбачається, що з заявлених позовних вимог у загальній сумі 19750 гривень, задоволенню підлягає 6250 гривень, що складає 30 % від заявлених вимог.

Таким чином, 30 відсотків витрат на правничу допомогу, що становить 2400 гривень, підлягають стягненню з позивача, оскільки у 70 відсотках позовних вимог судом відмовлено.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визначити розмір правничої допомоги, що підлягає відшкодуванню, виходячи з критерію пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що рішенням суду заявлені позивачем вимоги задоволено частково, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 2400 гривень.

Керуючись статтями 204, 207, 213, 512, 514, 526, 530, 610, 627, 629, 637, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, статтями 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», статтею 8 Закону України «Про споживче кредитування», статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів», статтями 2, 4, 5, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корп. 28) 5000 гривень простроченої заборгованості за сумою кредиту, 750 гривень заборгованості за сумою відсотків, 500 гривень заборгованості за комісією, 2400 гривень витрат на правничу допомогу та 2422 гривні 40 копійок судового збору.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: