Рішення від 28 вересня 2026 р. у справі №759/5700/26 — Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/5700/26

пр. № 2/759/7777/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Єросової І.Ю.,

за участю секретаря Красовської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, адреса реєстрації місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

03.03.2026 адвокат Тимошик І.О., діючи в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернулася до Святошинського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом, в якому просить визнати за позивачем право власності у порядку спадкування за законом на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Дану позовну заяву адвокат Тимошик І.О. обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла рідна сестра позивача ОСОБА_2 . Померла володіла на праві особистої приватної власності квартирою АДРЕСА_2 . У липні 2025 позивач звернулася до П`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, у задоволенні якої нотаріусом було відмовлено з огляду на те, що у розпорядженні позивача відсутній оригінал правовстановлюючого на квартиру документа. Зважаючи на те, що власниця квартири померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а позивач є єдиним спадкоємцем та наразі має перешкоди у реалізації своїх спадкових прав та оформленні права власності на належне їй спадкове майно, позивач змушена звертатися до суду із даним позовом, оскільки вирішити дане питання у позасудовому порядку неможливо.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.03.2026 для розгляду даної позовної заяви визначено суддю Святошинського районного суду м. Києва Єросову І.Ю.

Ухвалою від 13.03.2026 судом відкрито провадження у порядку загального позовного провадження з викликом учасників у підготовче засідання на 19.05.2026 року.

Крім того, вказаною ухвалою також витребувано копію спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.04.2026 до суду надійшла копія спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

27.04.2026 засобами поштового зв`язку до суду надійшов відзив Київської міської ради, в якому відповідач вказує, що КМР жодним чином не порушувала права позивача, не претендує на спадкове майно, за умови наявності спадкоємців, які у встановленому законом порядку оформлюють своє право власності на спадкове майно. Крім того, уповноважений представник просить провести розгляд справи без участі відповідача.

Ухвалою від 19.05.2026 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання сторони справи не прибули. Водночас, 28.09.2026 (Вх. №77401 від 29.09.2026) представник позивача скерувала заяву про проведення розгляду справи за її відсутності. Окремо додала Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, якою підтверджується відсутність відомостей про реєстрацію квартири, яка є спадковим майном, за іншими особами.

Суд, вивчивши зміст позовної заяви та оцінивши надані на його підтвердження докази, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Приписами ст. 13 ЦПК України закріплено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1 ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

В силу приписів ч. 1 ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ч. 1 ст. 1218 ЦК України).

У ході розгляду справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що Київським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зроблено актовий запис №7278 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (т. 1 а.с. 11).

Після смерті останньої на підставі заяви ОСОБА_1 . П`ятою Київською державною нотаріальною контрою заведено спадкову справу №345/2025, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією спадкової справи, заведеної щодо майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя ОСОБА_2 , як вбачається зі змісту спадкової справи №345/2025, не реалізувала своє право на складення заповіту, а отже у даному випадку має місце спадкування за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

В силу приписів ч. 1 ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Факт родинних зв`язків спадкодавця ОСОБА_2 та позивача ОСОБА_1 підтверджується сукупністю наданих доказів, а саме:

- копією свідоцтва про народження позивача ОСОБА_3 , батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 13),

- копією свідоцтва про народження ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 від 17.06.1961, батьками якої є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 16),

- довідкою відділу реєстрації актів громадянського стану Жовтневого районного управління юстиції у м. Києві №220 від 27.09.2000, якою підтверджується факт реєстрації позивачем ОСОБА_3 шлюбу із ОСОБА_6 03.09.1977 року, актовий запис №2554 (т. 1 а.с. 14),

- копією свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 . Після розірвання шлюбу позивач залишила прізвище « ОСОБА_8 » (т. 1 а.с. 15).

Крім того, зі змісту спадкової справи також вбачається, що спадкодавцю ОСОБА_2 на праві власності належала квартира АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 63).

Право власності спадкодавця ОСОБА_2 на квартиру посвідчується свідоцтвом про право власності на житло, виданим Ленінградською райрадою народних депутатів м. Києва від 22.12.200 (розпорядження №3786), зареєстрованого в БТІ 04.01.2001 за №1897 (т. 1 а.с. 18).

Інформаційною довідкою КП КМР "КМБ БТІ" підтверджена реєстрація права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_2 на підставі вищезазначеного свідоцтва про право власності (т. 1 а.с. 63).

Судом також досліджена інформація, що міститься у Витязі з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.09.2026, наданому стороною позивача.

Разом з тим, державним нотаріусом П`ятої київської державної нотаріальної контори 05.02.2026 відмовлено у видачі позивачу ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину з підстави відсутності у розпорядженні спадкоємця документів, які посвідчують право власності спадкодавця (т. 1 а.с. 23).

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При цьому, приписами ст. 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Позивачем ОСОБА_1 надано суду достатні докази, які підтверджують, що вона є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_2 , яка є її рідною сестрою, та яка володіла на праві власності квартирою АДРЕСА_2 , а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на квартиру, яка до 03.05.2025 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською райрадою народних депутатів м. Києва від 22.12.200 (розпорядження №3786), зареєстрованого в БТІ 04.01.2001 за №1897, належала спадкодавцю ОСОБА_2 . Крім того, суд враховує відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якого вбачається, що квартира у власності інших осіб не перебуває.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 280-284, 352-355, 372, 377 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позову заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, адреса реєстрації місцезнаходження: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36) про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , право власності на квартиру АДРЕСА_2 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя Єросова І.Ю.