Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №910/19826/21 (910/2174/25) — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 910/19826/21 (910/2174/25)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. (головуючий), Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участі секретаря судового засідання Громак В.А.

учасники справи:

позивач (боржник) - Приватне акціонерне товариство "Актив-Страхування",

ліквідатор боржника арбітражна керуюча Черпак Анастасія Юріївна - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник",

представники відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_3,

представник відповідача - не з`явився,

відповідач - ОСОБА_2 ,

представник відповідача - Бондаренко О.О., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - ОСОБА_4,

представник відповідача - не з`явився,

третя особа (на стороні позивача) - Акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України",

представник третьої особи - Гижко О.Л., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

третя особа (на стороні відповідачів) - Приватне акціонерне товариство "Завод напівпровідників",

представник третьої особи - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни

на рішення Господарського суду міста Києва

від 19.11.2025

у складі судді: Івченко А.М.,

та постанову Північного апеляційного господарського суду

від 22.04.2026

у складі колегії суддів: Доманської М.Л. (головуючий), Остапенка О.М., Сотнікова С.В.,

у справі (провадженні) за позовом

Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни

до Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник",

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_3 ,

ОСОБА_2 ,

ОСОБА_4 ,

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору

на стороні позивача:

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України",

на стороні відповідача:

Приватного акціонерного товариства "Завод напівпровідників"

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

у межах справи № 910/19826/21 за заявою

Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

до Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст руху справи

1. На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/19826/21 за заявою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" (далі - ПрАТ "Актив-Страхування", боржник).

2. До Господарського суду міста Києва надійшла заява ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" арбітражної керуючої Черпак Анастасії Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Заявниця просить суд покласти субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника - ПрАТ "Актив-Страхування" у розмірі 7 027 602 462,14 грн., у зв`язку з доведенням ПрАТ "Актив-Страхування" до банкрутства, на ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та стягнути солідарно з ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" 7 027 602 462,14 грн. у якості субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування".

3. В обґрунтування заявлених вимог, ліквідатор, зокрема вказує на те, що протягом 2015 Банкрут виводив свої активи (цінні папери, в тому числі і ПАТ "Центренерго") в загальній номінальній вартості 4 938 490,00 грн до депозитарної установи ТОВ "ПФБК" (401679-БА40003640), яка знаходилась в місті Донецьку на території, яка була непідконтрольна органам виконавчої та судової влади України, у зв`язку з початком вторгнення країни-агресора на територію України в 2014. Розпорядження щодо списання цінних паперів з рахунку за підписом ОСОБА_2 .

Також, заявниця посилається на Звіт аудитора, в якому зазначено, що на час порушення справи про банкрутство у боржника існували ознаки банкрутства та обставин того, що діями керівника Підприємства та його власниками були проведені протизаконні дії з виведення активів (цінних паперів) з під контролю виконавчої та судової влади України (в тому числі по справі про банкрутство), що зробило неможливим задоволення боржником вимог одного або кількох кредиторів. Ці дії можна розцінювати як свідомі дії, що призвели до стійкої неплатоспроможності боржника та мають ознаки доведення до банкрутства.

Ліквідатор боржника направила до Печерського УП ГУ поліції у м. Києві заяву про кримінальне правопорушення.

Крім того, арбітражна керуюча Черпак А.Ю. зазначає, що її вимоги від 13.10.2022 №02-08/111 та від 15.11.2022 №02-08/128 (щодо передачі бухгалтерської та іншої документації, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей) ОСОБА_2 проігноровані, відповідь не надано, вимоги Постанови Господарського суду міста Києва від 21.09.2022 та статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства ОСОБА_2 не виконано, відповідна документація ліквідатору ПрАТ "Актив-Страхування" арбітражному керуючому Черпак Анастасії Юріївні ОСОБА_2 не передана.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/19826/21 (910/2174/25) у задоволенні позову відмовлено повністю.

5. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях ПрАТ "Укрпідшипник", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями цих осіб, а також їх вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства. Будь-яких належних та допустимих доказів щодо доведення боржника саме вказаними особами до стану неплатоспроможності ліквідатором не надано, так само як і не надано жодних належних доказів на підтвердження вчинення зазначеними особами умисних дій/бездіяльності, які б призвели до погіршення платоспроможності.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 апеляційну скаргу ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" арбітражної керуючої Черпак Анастасії Юріївни залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 у справі №910/18926/21 (910/2174/25) залишено без змін.

Встановлені судами попередніх інстанцій у справі обставини

7. Згідно з відомостями, що містяться в ЄДРПОУ відносно ПрАТ "Актив-Страхування" - особа керівника - ОСОБА_2 - 22.05.2013, керівник (у межах Статуту Товариства).

8. Відповідно до протоколу засідання Наглядової ради ПрАТ "Актив-Страхування" від 21.05.2015, повноваження Генерального директора ОСОБА_2 продовжено на 1 рік. Зазначене також підтверджується наказом від 21.05.2015 № 7к, відповідно до якого ОСОБА_2 продовжив виконання повноважень генерального директора з 22.05.2015.

9. ОСОБА_2 виконував повноваження директора з 22.05.2013 по 22.05.2016, а після 22.05.2016 Наглядовою радою не обрано нового Генерального директора.

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_2 в період його перебування на посаді Генерального директора боржника вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

11. За висновками судів попередніх інстанцій, наведений в Заяві перелік "ризикових операцій" згідно з банківськими виписками без дослідження господарських договорів, умов і строків їх виконання та інших первинних документів свідчить не про виведення активів Товариства, а про неповноту вчинених дій Ліквідатором з виявлення активів Банкрута і формування ліквідаційної маси.

12. У матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_2 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.

13. Щодо Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", встановлено:

13.1. Постановою Господарського суду Донецької області від 03.07.2018 у справі № 905/3071/17 Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Годовиченка Д. В.

13.2. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.10.2019 у справі № 905/3071/17 припинено повноваження ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" арбітражного керуючого Годовиченка Д.В., ліквідатором Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник" призначено арбітражного керуючого Ціхоцького В.М.

13.3. Після 03.07.2018 ПрАТ "Укрпідшипник" в особі його ліквідатора не міг користуватися правами акціонера ПрАТ "Актив-страхування", давати обов`язкові для ПрАТ "Актив-страхування" вказівки чи іншим чином визначати його дії, оскільки такі дії ліквідатора виходили б за межі його компетенції.

13.4. Під час приймання ліквідатором ПрАТ "Укрпідшипник" арбітражним керуючим Ціхоцьким В.М. у своє відання майна боржника та проведення інвентаризації було встановлено наявність серед активів банкрута належних йому корпоративних прав - акцій ПрАТ "Актив-страхування" (код ЄДРПОУ 31446152).

13.5. Згідно з отриманим 15.01.2013 від депозитарію ПрАТ "ВДЦП" зведеного облікового реєстру власників іменних цінних паперів станом на 31.12.2012, ПрАТ "Актив-страхування" повідомило про зміну власників акцій, яким належать 10 і більше відсотків голосуючих акцій: Пакет власника акцій юридичної особи - Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник" (код за ЄДРПОУ - 13495470, місцезнаходження - Україна, 83001, Донецька область, м. Донецьк, бульвар Шевченка, буд. 9-А), що увійшов до складу акціонерів, яким належить 10 і більше відсотків голосуючих акцій, що становив 325 акцій (0,0159%), збільшився на 2041999 акцій і становить 2042324 акцій, що складає 99.9840 % голосуючих акцій.

13.6. Період, протягом якого ПрАТ "Укрпідшипник" міг впливати на діяльність ПрАТ "Актив-страхування", як його акціонер, складає з 31.12.2012 (опублікована дата набуття контрольного пакету акцій ПрАТ "Актив- страхування") до 03.07.2018 (дата визнання ПрАТ "Укрпідшипник" банкрутом).

13.7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.02.2026 у справі № 905/3071/17 провадження у справі №905/3071/17 про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", м. Бахмут Донецької області (код ЄРДПОУ 13495470) закрито, у зв`язку з тим, що досягнення мети ліквідації є неможливим з огляду на об`єктивні обставини, що не залежать від ліквідатора, а саме, розташування майна банкрута на тимчасово окупованій території України, що унеможливлює отримання інформації про його реальний стан та подальшу реалізацію.

13.8. За висновками судів ліквідатором боржника не доведено того, що ПрАТ "Укрпідшипник", як акціонер боржника, вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

14. Щодо ОСОБА_4 встановлено таке.

14.1. ОСОБА_4 займав посаду голови Наглядової ради - колегіального органу управління ЗАТ "Актив-страхування" з 21.04.2007 по 16.04.2015.

14.2. ОСОБА_4 був обраний Головою Наглядової ради ЗАТ "Фортіс" - правопопередник ЗАТ "Актив-страхування" - як представник акціонера - ВАТ "Укрпідшипник", який володів 0,159% акцій у статутному капіталі Товариства. Також ОСОБА_4 займав посаду Генерального директора ПрАТ "Укрпідшипник" з 2007 по 04.12.2014.

14.3. На дату звільнення ОСОБА_4 (16.04.2015) у підприємства не було ознак стійкої неплатоспроможності, боргів із зарплат, податкових зобов`язань чи інших критичних фінансових проблем, що підтверджується фінансовою звітністю за 2014 та перший квартал 2015.

14.4. За висновками судів, ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_4 вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

У матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_4 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.

15. Щодо кінцевих бенефіціарних власників боржника - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , суди дійшли висновку, що ліквідатором боржника в заяві не зазначено, які саме дії були вчинені і в чому полягає протиправність таких дій відповідачів 3, 4; відсутній склад правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності; не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вчинили дії або допустили бездіяльність, спрямовані на створення чи збільшення кредиторської заборгованості ПрАТ "Актив-Страхування" перед АТ "Укрексімбанк" без наміру її погашення, з корисливих мотивів, особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб; відсутні докази ухвалення ними рішень щодо виведення активів Банкрута, що безпосередньо призвело до його неплатоспроможності.

16. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив-Страхування" станом на 30.09.2023 складений на запит ліквідатора банкрута не є належним доказом, оскільки аудитором здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив- страхування" станом на 30.09.2023, за відсутності фінансової звітності за 2015- 2022.

17. Суди попередніх інстанцій вказали на те, що доводи ліквідатора про неможливість стягнення дебіторської заборгованості є передчасними та необґрунтованими, оскільки відсутні докази її списання як безнадійної; не підтверджено вжиття всіх необхідних заходів для її стягнення; посилання на сплив позовної давності є припущеннями, оскільки позовна давність застосовується за заявою сторони спору та не виключається, що суд може визнати причини пропуску поважними та захистити право позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

18. Приватне акціонерне товариство "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25), з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, ухвалити нове рішення, яким задовільнити заяву ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" Черпак А.Ю.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ПрАТ "Актив-Страхування")

19. В обґрунтування підстав касаційного оскарження посилаючись на положення п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України заявник зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права про відмову у покладенні субсидіарної відповідальності без урахування висновку щодо застосування у подібних правовідносинах, викладених у правових позиціях постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (за переліком); посилаючись на пункт 1 ч.3 ст. 310 та ч. 3 ст. ст. 311 ГПК України зазначає, що суд не дослідив зібрані у справі докази, а саме наявні в матеріалах справи - докази (договори, рішення судів, заяву про вчинення кримінального правопорушення, докази зникнення майна, сумнівні операції); суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме неправильне тлумачення закону і його застосування закону призвело до протиправного винесення рішення.

Доводи відповідачів

( ОСОБА_3 та ОСОБА_1 )

20. Відповідачі доводять:

20.1. Відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_1 опосередковано володіли акціями ПрАТ "Актив-Страхування" через дві інші юридичні особи - австрійську компанію Слав Хандель Фертретунг унд Бетайлігунг Акцієнгезельшафт (SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung Aktiengesellschaft або SLAV AG) та українське ПрАТ "Укрпідшипник" (див. Організаційну структуру Групи SLAV AG).

20.2. ПрАТ "Укрпідшипник" набув у власність контрольний пакет акцій ПрАТ "Актив Страхування" лише в грудні 2012 року, а 06.03.2014 щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_1 були введені санкції ЄС, які передбачали заморожування їх активів, включаючи акції компанії Слав Хандель Фертретунг унд Бетайлігунг Акцієнгезельшафт (SLAV Handel, Vertretung und Beteiligung Aktiengesellschaft або SLAV AG), через яку вони опосередковано володіли акціями ПрАТ "Актив-Страхування".

20.3. Згідно документу Національного банку Австрії від 02.04.2014, реєстраційний номер 019 D/2014/0005 з приводу «Інтерпретація санкційних положень стосовно контрольованих компаній» заморожування активів - часток капіталу санкційних акціонерів означає не тільки заборону на продаж цих часток, але й заборону на застосування усіх привілей обумовлених володінням часткою - скликання або участь в Загальних зборах, право на голосування та інше, а також відсутність права на отримання дивідендів. Згідно з «Європейськими Рекомендаціями щодо ефективного застосування обмежувальних заходів», активи відкритих акціонерних компаній (AG) повинні бути заморожені, якщо особа під санкціями, здійснює прямий контроль її активів».

20.4. Через ліквідацію компанії SLAV AG 03.11.2017 внаслідок завершення процедури її банкрутства (див. Витяг з актуальними даними FN 129821р від 31.03.2025 відносно SLAV HANDEL, VERTRETUNG UND BETEILIGUNG AKTIENGESELLSCHAFT, доданий до відзиву на заяву у цій справі), відповідачі так ніколи і не відновили свій опосередкований контроль над ПрАТ "Актив-Страхування".

20.5. Відповідачі ОСОБА_1 і ОСОБА_3 навіть формально не були суб`єктами субсидіарної відповідальності за будь-яких дій (правочини чи рішення), вчинених до грудня 2012 року та після 06.03.2014.

20.6. Заява ліквідатора взагалі не містить відомостей, які саме дії були вчинені саме відповідачами і в чому полягає протиправність таких дій, тобто за що саме їх намагаються притягти до відповідальності.

20.7. Ухвала Печерського районного суду м. Києва від 09.03.2016 у справі №

757/9913/16-к та ухвала Печерського районного суду м. Києва від 31.07.2019 у

справі № 757/40207/19-к не мають преюдиційного значення у даній справі; не встановлюють обставин щодо конкретних осіб, які беруть участь у цьому спорі - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ; не можуть бути належним і допустимим доказом у розумінні господарського процесу.

Доводи відповідача

( ОСОБА_2 )

21. Відповідач доводить:

21.1. Повноваження ОСОБА_2 як Генерального директора ПрАТ "Актив-Страхування" були припинені саме 30.09.2015 на підставі рішення Наглядової ради Товариства, що підтверджено протоколом засідання Наглядової ради від 29.09.2015, наказом ПрАТ "Актив-Страхування" від 30.09.2015 №47-к про звільнення ОСОБА_2 з посади Генерального директора, офіційно оприлюдненою особливою інформацією емітента у Бюлетені "Цінні папери України" від 01.10.2015 № 182 (4226), інформацією, оприлюдненою у системі SMIDA, реєстраційною карткою Нацкомфінпослуг щодо зміни відомостей про керівника Товариства від 30.09.2015.

21.2. Сам факт невнесення змін до ЄДР не створює та не продовжує повноваження особи, якщо такі повноваження вже припинені рішенням уповноваженого органу Товариства. При цьому внесення змін до ЄДР після звільнення керівника є обов`язком юридичної особи та новопризначеного керівника, а не особи, повноваження якої припинені.

21.3. У зв`язку із припиненням повноважень ОСОБА_2 були складені акти приймання-передачі печаток, статутних документів та документації Товариства для передачі Наглядовій раді в особі ПрАТ "Укрпідшипник".

Оскільки Наглядовою радою після звільнення ОСОБА_2 не було призначено нового Генерального директора або тимчасово виконуючого обов`язки керівника, Наглядовою радою було запропоновано залишити документи та печатки Товариства за місцезнаходженням ПрАТ "Актив-Страхування" до призначення нового керівника.

21.4. Станом на 2013-2015 роки (у період виконання ОСОБА_2 повноважень Генерального директора ПрАТ "Актив-Страхування" з 22.05.2013 по 30.09.2015) ПрАТ "Актив-Страхування" здійснювало господарську діяльність, мало достатній обсяг оборотних активів, належним чином виконувало обов`язки щодо ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності, а достовірність фінансової звітності щорічно підтверджувалась незалежними аудиторами та ревізійними органами Товариства, що підтверджується матеріалами справи.

21.5. Фінансова звітність Товариства подавалась і за 9 місяців 2015 року, що додатково підтверджує належне ведення фінансово- господарської діяльності Товариства у період перебування ОСОБА_2 на посаді керівника.

21.6. Станом на 06.04.2015 - дату настання строку виконання зобов`язань перед АТ "Укрексімбанк" - чинний Закон про банкрутство не містив імперативного обов`язку керівника боржника звертатися до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у разі загрози неплатоспроможності та не визначав строків такого звернення.

21.7. Саме з метою запобігання неплатоспроможності Товариство, за погодженням із мажоритарним акціонером ПрАТ "Укрпідшипник", листом від 14.04.2015 №01- 02/1404/069 звернулося до АТ "Укрексімбанк" із пропозицією врегулювання заборгованості шляхом передачі Банку контрольного пакета акцій ПрАТ "Актив-Страхування", що становив 99,984 % статутного капіталу Товариства.

21.8. У цій справі відсутні будь-які докази наявності у ОСОБА_2 умислу на доведення Товариства до банкрутства, зокрема:

відповідач не вчиняв дій, спрямованих на створення неплатоспроможності Товариства,

не сприяв ухиленню від виконання зобов`язань,

не здійснював виведення активів,

не мав жодної економічної чи юридичної зацікавленості у доведенні Товариства до банкрутства.

21.9. ЗАТ «Актив-Страхування» є Поручителем за Договором поруки №151109Р7 від 31.03.2009, який був складовою комплексного забезпечення виконання зобов`язань ВАТ "Завод напівпровідників" за кредитними зобов`язаннями перед ВАТ "Державний експортно-імпортний банк України".

Зобов`язання Позичальника були забезпечені не лише порукою ЗАТ "Актив-Страхування", а й значним обсягом майна самого Позичальника та інших забезпечувальних інструментів, сукупна вартість яких істотно перевищувала розмір кредитної заборгованості.

Відповідно до балансу ВАТ "Завод напівпровідників" станом на 31.12.2009 загальна вартість активів Позичальника становила 1 758 572 тис. грн, що відповідало 153 587 074 євро за офіційним курсом НБУ. Отже, кредитні зобов`язання були більш ніж повністю забезпечені активами самого Позичальника.

21.10. Доводи щодо наявності ознак виведення активів ПрАТ "Актив-Страхування" у 2015 році є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами та спростовуються Висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи.

21.11. Операцій з переміщення цінних паперів у 2015 році мали виключно технічний характер та були обумовлені зміною депозитарної установи у зв`язку з ліквідацією ПАТ "КБ "Актив-Банк". Такі операції здійснювались відповідно до вимог чинного законодавства України та у межах функціонування депозитарної системи України.

21.12. Переміщення цінних паперів між власними рахунками Товариства в різних депозитарних установах було зумовлене ліквідацією ПАТ "КБ "Актив-Банк" та необхідністю забезпечення збереження активів відповідно до вимог законодавства у сфері депозитарної діяльності. При цьому право власності Товариства на цінні папери не припинялося та не переходило до третіх осіб.

Доводи відповідача

( ОСОБА_4 )

22. Відповідач доводить:

22.1. Позивач не довів: які саме обов`язки та повноваження він мав як конкретний суб`єкт; які саме дії або бездіяльність він особисто вчинив; у чому полягала протиправність саме його поведінки; який безпосередній причинно-наслідковий зв`язок існує між його поведінкою та банкрутством у 2022 році; у чому полягає його вина або умисел у доведенні боржника до банкрутства.

22.2. Щодо ОСОБА_4 . Ліквідатор не довів ні його одноосібного контролю над боржником, ні його персональної дії, ні його вини, ні причинного зв`язку між його поведінкою та банкрутством у 2022 році.

22.3. ОСОБА_4 був головою Наглядової ради ПрАТ "Актив-Страхування" з 21.04.2007 по 16.04.2015. Наглядова рада є колегіальним органом. Голова Наглядової ради не є тотожним самій Наглядовій раді, не підміняє її колегіальну волю та не є одноосібним виконавчим органом товариства. ОСОБА_4 не був генеральним директором ПрАТ "Актив-Страхування", не здійснював поточне оперативне управління товариством, не

підписував спірні правочини як керівник боржника, не відповідав за ведення бухгалтерського обліку, зберігання документації або передачу документів ліквідатору в 2022 році.

22.4. Договір поруки не доводить персональної відповідальності ОСОБА_4 .

22.5. Сам по собі договір поруки не є доказом доведення до банкрутства. Сам факт укладення договору поруки не доводить ані завідомої безнадійності забезпечення, ані умисного доведення ПрАТ "Актив-Страхування" до банкрутства.

22.6. На дату укладення договору поруки ПрАТ "Укрпідшипник" володіло лише

0,0159 % статутного капіталу ПрАТ "Актив-Страхування". Тому навіть статус ОСОБА_4 як генерального директора ПрАТ "Укрпідшипник" не доводить його вирішального впливу на Загальні збори або волю товариства.

22.7. ВАТ "Укрексімбанк" є професійним фінансовим кредитором. Саме банк оцінював структуру кредитного забезпечення, фінансовий стан позичальника, поручителів, заставодавців та ризики кредитної операції.

22.8. Позивач не довів причинно-наслідкового зв`язку між поведінкою ОСОБА_4 і банкрутством у 2022 році.

22.9. Щодо ОСОБА_4 скаржник не довів: спільного умислу з іншими відповідачами; узгодженого деліктного механізму; неподільної шкоди, завданої саме його діями разом з іншими; конкретного внеску ОСОБА_4 у доведення боржника до банкрутства.

Доводи третьої особи

(АТ "Укрексімбанк")

23. Банк доводить, що суд першої та апеляційної інстанцій, вирішуючи даний спір по суті порушили норми статей 7, 73, 75, 76, 77 ГПК України, недотрималися норм статті 86 ГПК України, а також порушили приписи статті 129 Конституції України.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

24. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/19826/21(910/2174/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2026.

25. Ухвалою Верховного Суду від 22.06.2026 відкрито касаційне провадження у справі № 910/19826/21 (910/2174/25) за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026.

Датою судового засідання визначено 14.07.2026.

26. 02.07.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надійшов Відзив з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

27. 06.07.2026 від ОСОБА_2 та ОСОБА_4 надійшли до Суду відзиви з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

28. 07.07.2026 до Верховного Суду надійшов Відзив АТ "Укрексімбанк", в якому третя особа підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній.

29. У зв`язку з відпусткою судді Огородніка К.М., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/19826/21(910/2174/25) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.07.2026.

30. Ухвалою Верховного Суду від 09.07.2026 проведення судового засідання ухвалено здійснити в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

31. Ухвалою Верховного Суду від 14.07.2026 відкладено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25). Датою судового засідання визначено 08.09.2026.

32. 17.07.2026 до Верховного Суду від ОСОБА_2 надійшли заперечення на пояснення АТ "Укрексімбанк" у судовому засідання 14.07.2026.

33. 02.09.2026 від ОСОБА_2 та 08.09.2026 від ОСОБА_4 до Суду надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

34. Ухвалою Верховного Суду від 08.09.2026 відкладено розгляд касаційної скарги ПрАТ "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни на рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25). Датою судового засідання визначено 29.09.2026.

35. У судовому засіданні 29.09.2026 арбітражна керуюча Черпак А.Ю. (в режимі відеоконференції) повністю підтримала вимоги касаційної скарги за доводами викладеними в ній. Просила Суд рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25) скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовільнити заяву ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" Черпак А.Ю.

36. Представник АТ "Укрексімбанк" 29.09.2026 (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги скаржника за доводами касаційної скарги та доводах викладених у Відзиві.

37. Представник відповідача ОСОБА_2 в засіданні суду 29.09.2026 (в режимі відеоконференції) проти вимог скаржника заперечив з підстав, викладених у Відзиві на касаційну скаргу та запереченнях на пояснення АТ "Укрексімбанк" у судовому засідання 14.07.2026. Просив Суд рішення Господарського суду м. Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25) залишити без змін.

38. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

39. Верховний Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (29.09.2026) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 29.09.2026. Були відсутні і ніші обставини, що унеможливлювали розгляд справи у судовому засіданні 29.09.2026.

40. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 13.07.2026 № 596/2026 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.07.2026 №4928-IX), Верховний Суд розглядає справу №910/19826/21(910/2174/25) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

41. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

42. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

43. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

44. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

45. Судом касаційної інстанції перевіряться правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення щодо покладення на відповідачів субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

46. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023 № 2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

47. Абзацом другим частини другої статті 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

48. Верховний Суд звертає увагу на висновки Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21):

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із ч. 1 ст. 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами ч. 2 ст. 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії/бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення - він не обмежується вичерпним переліком дій/бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому. Цей правовий підхід, з урахуванням відповідних відмінностей у фактичних обставинах, викладено також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц (пункт 66) та від 25.05.2021 у справі №910/11027/18 (пункт 7.56).

Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії/бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом ч. 2 ст. 61 КУзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення);

- однією з обов`язкових передумов субсидіарної відповідальності є її розмір, що визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою;

- сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами ст. 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності;

- право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі.

49. Верховний Суд також зазначає, що законодавцем не конкретизовано, які саме дії чи бездіяльність складають об`єктивну сторону такого правопорушення. За правовими позиціями Верховного Суду такими діями можуть бути, зокрема:

1) вчинення суб`єктами відповідальності будь-яких дій, направлених на набуття майна, за відсутності активів для розрахунку за набуте майно чи збільшення кредиторської заборгованості боржника без наміру її погашення;

2) прийняття суб`єктами відповідальності рішення про виведення активів боржника, внаслідок чого настала неплатоспроможність боржника по його інших зобов`язаннях;

3) прийняття суб`єктами відповідальності рішення, вказівок на вчинення майнових дій чи бездіяльності боржника щодо захисту власних майнових інтересів юридичної особи боржника на користь інших юридичних осіб, що мало наслідком настання неплатоспроможності боржника тощо. Аналогічні за змістом висновки щодо кола обставин (перелік яких не є вичерпним), які мають братися до уваги під час розгляду питання застосування субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство сформовано у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/21232/16, від 30.01.2018 у справі №923/862/15, від 05.02.2019 у справі №923/1432/15 та від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 01.10.2020 у справі №914/3120/15, від 12.11.2020 у справі №916/1105/16, а також у постанові від 19.08.2021 у справі №25/62/09.

50. Виходячи зі змісту частини 2 статті 61 КУзПБ, суд оцінює істотність впливу дій (бездіяльності) третіх осіб на становище боржника, перевіряючи наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями (бездіяльністю) цих осіб та фактичною неплатоспроможністю боржника (доведенням його до банкрутства).

51. При оцінці фінансово-господарського стану підприємств, виявленні ознак дій, передбачених статтями 218, 219 і 220 КК України, - приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, а також для своєчасного виявлення формування незадовільної структури балансу для здійснення випереджувальних заходів щодо запобігання банкрутству підприємств застосовуються Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, затверджені наказом Міністерства економіки України від 19.01.2006 №14.

52. Згідно з п. 3.2 розділу III Методичних рекомендацій визначення ознак дій з доведення до банкрутства здійснюється за період, що починається за три роки до дати порушення справи про банкрутство, у разі наявності ознак неправомірних дій відповідальних осіб боржника, що призвели до його стійкої фінансової неспроможності, у зв`язку з чим боржник був не в змозі задовольнити в повному обсязі вимоги кредиторів або сплатити обов`язкові платежі.

53. Водночас, у постанові від 22.04.2021 у справі №915/1624/16 Верховний Суд звернув також увагу, що звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника, складений відповідно до Методичних рекомендацій, не становить безумовний доказ доведення боржника до банкрутства, а його наявність (або його недоліки) чи відсутність не є визначальним критерієм притягнення винних осіб до субсидіарної відповідальності, оскільки встановлення підстав для її покладення належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів, у тому числі й цього звіту, який є лише одним із засобів доказування.

54. Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20 (906/1113/21), щодо висновку про наявність ознак доведення до банкрутства боржника, вказав, що відповідний звіт/висновок арбітражного керуючого, яким зафіксоване правопорушення (з доведення до банкрутства) та який складений з урахуванням вимог Методичних рекомендацій, є доказом та підставою для вимог про покладення субсидіарної відповідальності у справі про банкрутство, а отже, складовою доказової бази (джерелом) на підтвердження об`єктивної сторони відповідного правопорушення.

55. У постанові від 06.12.2022 у справі № 908/802/20 Верховний Суд зазначив, що банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

56. Статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства.

57. Однак, зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутстві боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

58. Отже, якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої поведінки (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 915/1624/16).

59. До суб`єктів субсидіарної відповідальності слід віднести осіб, які отримали істотний актив боржника на підставі актів, рішень, правочинів тощо, прийнятих засновниками чи керівником боржника на шкоду інтересам останнього та його кредиторів, які можуть виражатися, зокрема у:

- прийнятті ключових ділових рішень з порушенням принципів добросовісності та розумності, в тому числі узгодження, укладення або схвалення правочинів на завідомо невигідних умовах або з особами завідомо нездатними виконати свої зобов`язання ("фірмами одноденками" тощо);

- наданні вказівок з приводу вчинення явно збиткових операцій;

- призначенні на керівні посади осіб, результат діяльності яких явно не відповідає інтересам юридичної особи;

- створенні і підтриманні такої системи управління боржником, яка націлена на систематичне отримання вигоди третьою особою на шкоду боржнику і його кредиторам;

- використанні документообігу, який не відображає реальних господарських операцій;

- отриманні такими особами істотних переваг з такої системи організації підприємницької діяльності, яка спрямована на перерозподіл (в тому числі за допомогою недостовірного документообігу), сукупного доходу, отримуваного від здійснення даної діяльності особами, об`єднаними спільним інтересом (наприклад, єдиним виробничим циклом), на користь ряду цих осіб з одночасним акумулюванням на стороні боржника основного боргового навантаження; використанні і розпорядженні майном боржника, як своїм особистим, нехтуючи інтересами кредиторів;

- вчинення інших юридичних дій, що не відповідають принципу добросовісності в комерційній (діловій) практиці тощо. Наведений перелік прикладів не є вичерпним.

Наведена позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2023 у справі № 910/17743/18.

60. В цій частині, колегія суддів звертається до висновків Верховного Суду викладених у постанові від 28.04.2026 у справі №911/164/22 (911/1670/23): "Тож визначаючи суб`єкта відповідальності суду слід враховувати, що кожна дія або бездіяльність, що стали причиною неплатоспроможності боржника, має визначатися окремо так само як і особи, які причетні до такої дії (бездіяльності).".

61. Поряд з цим, визначальним для застосування субсидіарної відповідальності є доведення відповідно до частини другої статті 61 КУзПБ та з урахуванням положень статті 74, 76, 77 ГПК України причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю суб`єкта відповідальності та настанням негативних для боржника наслідків (неплатоспроможності боржника та відсутності у боржника активів для задоволення вимог, визнаних у процедурі банкрутства вимог кредиторів) обов`язок чого покладається на заявника.

62. Встановлення такого причинно-наслідкового зв`язку також належить до об`єктивної сторони цього правопорушення (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21232/16, від 14.07.2020 у справі № 904/6379/16, від 10.12.2020 у справі № 922/1067/17).

63. Поряд з цим, відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 №911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).

64. Колегія суддів наголошує, що субсидіарна відповідальність може бути покладена лише за умови наявності умисних дій, спрямованих на доведення юридичної особи - боржника до неплатоспроможності, та за відсутності доказів іншої об`єктивної причини, яка могла б призвести до цього фінансового стану.

65. Господарський суд під час розгляду відповідної заяви оцінює подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні доказів у їх сукупності та взаємозв`язку, зокрема, з точки зору відповідності їх наведеним у критеріям.

66. При цьому, встановлення підстав для покладення субсидіарної відповідальності належить до дискреційних повноважень суду, які здійснюються судом за результатами сукупної оцінки всіх наявних у справі доказів.

67. Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо можливості суду самостійно встановлювати наявність складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17).

68. Так, суди попередніх інстанцій, врахувавши наведені висновки Верховного Суду щодо передумов притягнення до субсидіарної відповідальності, дослідивши доводи та докази позивача та відповідачів, надали оцінку по кожному з суб`єктів, визначених ліквідатором (пункти 7-17 цієї Постанови), з урахуванням встановлених обставин справи.

69. За висновками судів попередніх інстанцій:

69.1. Ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_2 в період його перебування на посаді Генерального директора боржника вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

69.2. Наведений в Заяві перелік "ризикових операцій" згідно з банківськими виписками без дослідження господарських договорів, умов і строків їх виконання та інших первинних документів свідчить не про виведення активів Товариства, а про неповноту вчинених дій Ліквідатором з виявлення активів Банкрута і формування ліквідаційної маси.

69.3. У матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_2 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.

69.4. Ліквідатором боржника не доведено того, що ПрАТ "Укрпідшипник", як акціонер боржника, вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

69.5. Крім того, стосовно зазначених у заяві ліквідатором боржника "ризикових операції", вчинених після набуття ПрАТ "Укрпідшипник" контрольного пакету акції ПрАТ "Актив- страхування", то в зазначеній заяві ліквідатора наведений тільки перелік операцій, які на її думку є ризиковими.

69.6. При цьому, Ліквідатором ПрАТ "Актив-страхування" не зазначено, в чому полягає їх протиправність, яку саме шкоду цими операціями завдано кредиторам ПрАТ "Актив-страхування", не доведено причино-наслідковий зв`язок між зазначеними правочинами і шкодою кредиторам, а також яким саме чином (діями або протиправною бездіяльністю) акціонер ПрАТ "Укрпідшипник" був причетний (чинив вплив або надавав обов`язкові вказівки) до укладання зазначених правочинів.

69.7. У матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ПрАТ "Укрпідшипник" вчинялись дії щодо виведення активів боржника.

69.8. Ліквідатором боржника не доведено того, що ОСОБА_4 вчиняв неправомірні дії чи бездіяльність щодо доведення боржника до банкрутства, як і причинно-наслідкового зв`язку між винними діями/бездіяльністю та настанням для боржника негативних наслідків.

69.9. У матеріалах справи відсутні відомості щодо активів боржника, які відображені в останній звітності (9 місяців 2015), не доведено, що саме ОСОБА_4 вчинялись дії щодо виведення активів боржника.

69.10. Ліквідатором боржника в заяві не зазначено, які саме дії були вчинені кінцевими бенефіціарними власниками боржника - ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і в чому полягає протиправність таких дій відповідачів 3, 4.

69.11. Ліквідатором боржника не доведено факту доведення кінцевими бенефіціарними власниками боржника до банкрутства, в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, за вчинення якого їх можна було б притягнути до субсидіарної відповідальності.

69.12. Ліквідатором боржника не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 і ОСОБА_1 вчинили дії або допустили бездіяльність, спрямовані на створення чи збільшення кредиторської заборгованості ПрАТ "Актив-Страхування" перед АТ "Укрексімбанк" без наміру її погашення, з корисливих мотивів, особистої зацікавленості або в інтересах третіх осіб. Також відсутні докази ухвалення ними рішень щодо виведення активів Банкрута, що безпосередньо призвело до його неплатоспроможності.

70. Також, суди попередніх інстанцій визнали неналежним доказом Звіт про фактичні результати аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив-Страхування" станом на 30.09.2023 складений на запит ліквідатора банкрута, оскільки аудитором здійснено аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "Актив- страхування" станом на 30.09.2023, за відсутності фінансової звітності за 2015- 2022.

71. Щодо дебіторської заборгованості, суди попередніх інстанцій вказали відсутність доказів її списання як безнадійної у встановленому законом порядку, на відсутність доказів вжиття всіх необхідних заходів для її стягнення з застосуванням всього інструментарію визначеного цивільним законодавством щодо строків позовної давності.

72. Враховуючи викладене вище, встановлені, на підставі дослідження всіх доводів та доказів учасників справи, обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що покладені в основу заяви ліквідатора обставини не доводять наявність умислу у діях Приватного акціонерного товариства "Укрпідшипник", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в доведенні до банкрутства, причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та/або бездіяльністю та неплатоспроможністю банкрута, викликаної цілеспрямованими діями цих осіб, а також їх вини, що виключає можливість задоволення заяви ліквідатора банкрута про покладення субсидіарної відповідальності по зобов`язаннях боржника у зв`язку із доведенням його до банкрутства. Будь-яких належних та допустимих доказів щодо доведення боржника саме вказаними особами до стану неплатоспроможності ліквідатором не надано, так само як і не надано жодних належних доказів на підтвердження вчинення зазначеними особами умисних дій/бездіяльності, які б призвели до погіршення платоспроможності, тому суди дійшли вірного висновку про відмову у задоволенні заяви ліквідатора ПрАТ "Актив-Страхування" арбітражної керуючої Черпак Анастасії Юріївни про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Приватне акціонерне товариство "Укрпідшипник", ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

73. Колегія суддів вважає необхідним також закцентувати увагу на те, що у ситуації, коли неплатоспроможність значною мірою могла виникнути через зовнішній фактор, відповідальність контролюючих осіб не може бути встановлена без доказів того, що їх дії посилили, а не просто супроводжували, негативний вплив цих факторів.

74. Щодо укладених боржником правочинів, заслуговує на увагу правило ділового рішення (business judgment rule), що сформувалося у доктрині та світовій судовій практиці. За загальним правилом суди не визначають відповідальність директорів за ухвалення ділових рішень, якщо такі рішення не є повністю нерозумними. Ця доктрина судового невтручання відома як "правило ділового рішення": якщо інше не доведено, то директори діяли на підставі достатньої інформації, добросовісно та в інтересах товариства (постанова Верховного Суду у від 29.05.2024 у справі № 910/15260/18).

75. Водночас "правило ділового рішення" не захищає очевидно нерозумні, абсурдні рішення, яким немає пояснень, які належним чином не обґрунтовані. Ця позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.01.2024 у справі №911/266/22.

76. Щодо договорів поруки:

76.1. По-перше, чинне законодавство України не містить жодних обмежень щодо надання поручительської підтримки пов`язаним юридичним особам. Це є поширеною практикою у корпоративних групах та відповідає природі господарського обігу, оскільки порука є одним із інструментів внутрішньогрупової координації фінансових ресурсів та забезпечення кредитних операцій.

76.2. По-друге, застосування інституту субсидіарної відповідальності потребує доведення не просто факту укладення договору поруки, а саме того, що цей правочин був завідомо збитковим, економічно необґрунтованим, укладеним у стані фактичної неплатоспроможності та/або та мав на меті заподіяння шкоди кредиторам боржника, між тим ліквідатор не довів жодного з цих обставин..

77. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», а не «факту», отже, відповідно до статті 300 ГПК України перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи.

78. Верховний Суд в силу імперативних положень частини другої статті 300 ГПК України позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по-новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Встановлення обставин справи, дослідження доказів та надання правової оцінки цим доказам є повноваженнями судів першої й апеляційної інстанцій, що передбачено статтями 73-80, 86, 300 ГПК України.

79. Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. За своїм змістом зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою доказів та встановлених на їх підставі обставин, спрямовані на доведення необхідності переоцінки цих доказів і обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

80. Порушень норм процесуального права, які б призвели до прийняття по суті невірного рішення або є підставами для обов`язкового скасування оскарженого судового рішення (частина 1 статті 310 ГПК України), колегією суддів під час касаційного провадження не встановлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

81. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

82. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

83. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

84. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

85. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення оскаржених судових рішень без змін.

Судові витрати

86. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенням без змін оскаржених судових рішень суду першої та апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на заявника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Актив-Страхування" в особі ліквідатора Черпак Анастасії Юріївни - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.04.2026 у справі №910/19826/21(910/2174/25) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков