Постанова від 07 жовтня 2026 р. у справі №924/865/25 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2026 року

м. Київ

cправа № 924/865/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Колос І.Б. (головуючої), Власова Ю.Л., Малашенкової Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Григорової Д.С.,

представників учасників справи:

позивача - Корякіна Д.В. (в порядку самопредставництва),

відповідача - Савчука Ю.М., адвоката (ордер від 25.08.2026),

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" (далі - ТОВ "Агрохолдинг 2012", відповідач, скаржник)

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 (головуючий - суддя Кочергіна В.О.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду

від 18.08.2026 (головуючий суддя - Маціщук А.В., судді: Філіпова Т.Л., Бучинська Г.Б.)

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Корякіна Дмитра Вадимовича (далі - ФОП Корякін Д.В., позивач)

до ТОВ "Агрохолдинг 2012",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (далі - ТОВ "Седна-Агро", третя особа 1),

Товариство з обмеженою відповідальністю "Насіннєвий завод "Арата" (далі - ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", третя особа 2)

про стягнення 3 629 202, 43 грн.

ВСТУП

Спір у справі виник щодо наявності / відсутності підстав для стягнення боргу, та нарахованих на нього пені, 3% річних та інфляційних втрат за невиконання договору поставки, права вимоги за яким відступлені за договором новому кредитору та в наступному відступлені шляхом викупу на аукціоні позивачем.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ФОП Корякін Д.В. звернувся до суду з позовом до ТОВ "Агрохолдинг 2012" про стягнення 1 460 873,12 грн основного боргу, 1 596 307,43 грн інфляційних втрат, 332 358,64 грн 3% річних, 239 663,24 грн пені, а всього 3 629 202, 43 грн за невиконання договору поставки від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ (далі також - договір поставки).

1.2. Позов обґрунтований невиконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки, що спричинило виникнення у нього боргу перед первісним кредитором (ТОВ "Насіннєвий завод "Арата"), права за яким за договором відступлення права вимоги та договором зарахування зустрічних однорідних вимог передані спочатку ТОВ "Седна-Агро" (новому кредитору), а в наступному перейшли до позивача (ФОП Корякіна Д.В.) у результаті викупу останнім на аукціоні дебіторської заборгованості відповідача, що з урахуванням повідомлення боржника про заміну кредитора у зобов`язанні з проханням сплати заборгованість, яке відповідачем залишене без відповіді й стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення боргу, а також нарахованих на нього пені, 3% річних та інфляційних втрат.

1.3. Господарський суд Хмельницької області ухвалою суду від 01.09.2025, зокрема, відкрив провадження у справі та залучив до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: ТОВ "Седна-Агро" та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата".

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 19.12.2025 у справі № 924/865/25, залишеним без змін Північно-західним апеляційним господарським судом постановою від 18.08.2026, позов задовольнив частково, стягнувши з відповідача на користь позивача заявлену ним суму основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат, а в позовних вимогах про стягнення пені відмовив.

2.2. Судові рішення попередніх інстанцій мотивовані, зокрема, тим, що:

- ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" на виконання договору поставки від 05.06.2017 передало у власність ТОВ "Баркософт Агро" товар на загальну суму 1460873,12 грн, доказів оплати якого матеріали справи не містять, а відповідач не заперечує, що не сплатив таку суму постачальнику (первісному кредитору), який в наступному передав вказаний борг ТОВ "Седна Агро" за договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, право вимоги згідного з пунктом 1.4. якого перейшло до нового кредитора з моменту укладання (підписання) цього договору, через що реальність його виконання, не спростовує факту переходу права вимоги до ТОВ "Седна Агро" та не впливає на дійсність такого правочину. Водночас умова договору поставки від 05.06.2017, за змістом пункту 7.7. якої текст договору, будь-які матеріали, інформація і відомості, які стосуються договору, є конфіденційними і не можуть передаватися третім особам без попередньої письмової згоди сторони договору, крім випадків передбачених чинним законодавством України - не забороняє стороні договору відступати право вимоги за таким договором іншій стороні (новому кредитору) в порядку, визначеному нормами цивільного законодавства;

- виконання зобов`язань ТОВ "Седна-Агро" перед ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" з оплати переданого права вимоги підтверджується договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2019, що відповідає умовам пункту 3.2. договору відступлення прав вимоги від 02.07.2019, яким передбачено, що первісний кредитор та новий кредитор мають право провести розрахунки за цим договором у будь-який інший спосіб, не заборонений чинним законодавством, зокрема, але не виключно, шляхом зарахування однорідних грошових вимог за їх наявності між новим кредитором та первісним кредитором. Правочин щодо зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2019 не був оспорений та є чинним;

- в наступному в ході ліквідаційної процедури здійснена реалізація майна підприємства-банкрута (ТОВ "Седна-Агро"), а саме лоту: "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро", за результатом проведення якої (аукціону 24.07.2023) переможцем визнаний ФОП Корякін Д.В. з ціновою пропозицією 134 819,57 грн та з яким 18.01.2025 підписаний акт про придбання майна на аукціоні № BRD001-UA-20230711-85898. У пункті 4.1. вказаного акта зазначені відомості про майно, придбане на аукціоні, зокрема, право вимоги ТОВ "Седна-Агро" (дебіторська заборгованість) до боржника ТОВ "Агрохолдинг 2012" згідно з договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, укладеного ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" по відношенню до ТОВ "Баркософт Агро", правонаступником якого є ТОВ "Агрохолдинг 2012" та первинними договорами до нього з додатками, які є невід`ємними їх частинами, зокрема: договору поставки від 05.06.2017, додатків від 05.06.2017 від № 1 та від 03.07.2017 № 2, видаткових накладних від 05.06.2017 № 14 та від 04.07.2017 № 18. Протокол про проведення аукціону, який підписаний ФОП Корякіним Д.В. (покупцем) та оператором авторизованого електронного майданчика (його організатором) (ТОВ "Ю.БІЗ"), через якого переможець придбав майно, та містить інформацію про результати аукціону, і є доказом укладення договору купівлі-продажу між продавцем, від імені якого діє арбітражний керуючий (ліквідатор - Левченко В.М.), та переможцем аукціону ФОП Корякіним Д.В. за ціною, визначеною у протоколі. Водночас моментом укладання договору купівлі-продажу на аукціоні з продажу майна боржника у справі про банкрутство з урахуванням положень частини другої статті 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту його пропозиції;

- з огляду на встановлені обставини обсягу прав ТОВ "Седна-Агро" за чинними договорами про відступлення прав вимоги від 02.07.2019 та про зарахування зустрічних однорідних вимог від 26.12.2019, до ФОП Корякіна Д.В. перейшло право вимагати від ТОВ "Агрохолдинг 2012" виконання зобов`язань за договором поставки від 05.06.2017 про сплату 1 460 783,12 грн заборгованості та враховуючи відсутність доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості, позов у зазначеній частині заявлений правомірно та підлягає задоволенню;

- посилання ТОВ "Агрохолдинг 2012" на заяву про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 ЦК України від 15.08.2025 є необґрунтованим, оскільки згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.04.2026 у справі № 924/1260/25 (набрало законної сили 06.07.2026), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026, вказаний односторонній правочин визнаний недійсним. Обставинами у зазначеній справі суди встановили, що на момент звернення ТОВ "Агрохолдинг 2012" із заявою від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог у порядку статті 603 ЦК України кредитором за зобов`язанням, зокрема, що виникло з договору поставки від 05.06.2017 був ФОП Корякін Д.В., а не ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", про що було відомо ТОВ "Агрохолдинг 2012", а тому вимоги, які є предметом оспорюваного правочину (заяви від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог), не є зустрічними та не можуть бути предметом зарахування. Встановлені судами у справі № 924/1260/25 обставини є преюдиційними і відповідач під час розгляду справи № 924/865/25 таких не спростував;

- оскільки матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем 1 460 873,12 грн основного боргу у строк, визначений в додатках до договору поставки від 05.06.2017, тобто до 30.12.2017, то має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, що з урахуванням вимог частини другої статті 625 ЦК України та визначення ФОП Корякіним Д.В. початку нарахування 3% річних - з 31.12.2017 та індексу інфляції - з січня 2018 року, свідчить (з урахуванням арифметичного перерахунку здійсненого судами) про правомірність заявлених вимог про стягнення з відповідача 3 % річних (період прострочення з 31.12.2017 по 31.07.2025) у сумі 332 358,64 грн та інфляційних втрат (період прострочення з січня 2018 року до червень 2025 року) у сумі

1 596 307,43 грн та наявність підстав для їх задоволення.

2.3. Стосовно вимог про стягнення пені у сумі 239 663,24 грн (період прострочення з 31.12.2017 по 30.06.2018) та зважаючи, що передбачений статтею 258 ЦК України строк для заявлення позивачем права на нарахування відповідачу пені від суми заборгованості за прострочення оплати товару сплинув і відповідач заявив у відзиві на позов та заяві про застосування строку позовної давності, місцевий суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у зазначеній частині.

2.4. Рішення місцевого суду в частині відмови у стягненні 239 663,24 грн пені сторонами не оскаржувалося, тому судом апеляційної інстанції у зазначеній частині позовних вимог не переглядалося.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Агрохолдинг 2012" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема, рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 924/865/25 скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Обґрунтовуючи підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду:

від 03.07.2018 у справах: № 917/1345/17 (у контексті необхідності чіткого розмежування преюдиціальних фактів, встановлених судовими рішеннями та правової оцінки обставин справи, здійсненої судом в іншій справі); від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19; від 22.03.2023 у справі № 154/3029/14-ц; Верховного Суду: від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19, від 30.01.2025 у справі № 914/454/24, від 13.02.2025 у справі № 914/2693/23 (914/3476/23) щодо застосування статей 202, 601 ЦК України (в контексті того, що за дотримання умов припинення зобов`язання зарахуванням, незгода однієї сторони із зарахуванням зустрічних однорідних вимог, проведеним за заявою іншої сторони зобов`язання, не є достатньою підставою для визнання одностороннього правочину із зарахування недійсним); від 09.01.2023 у справі № 926/4807-б/21 та від 20.01.2025 у справі № 911/1795/22 та Верховного Суду України від 15.12.2015 у справі № 21-4266а15 щодо застосування частини першої статті 517 ЦК України (стосовно первинних документів як доказів на підтвердження новим кредитором набуття своїх прав за правочином, дійсності переданої вимоги та її розміру, а також пов`язаності господарської операції з реальним рухом активів, а не лише з фактом підписання договору).

4.2. Крім того, відповідач у касаційній скарзі з посиланням на пункт 3 частини другої статті 287 ГПК України зазначає про необхідність формування висновку Верховного Суду щодо врегулювання правових відносин стосовно статті 603 ЦК України шляхом зарахування однорідних вимог між боржником та кредитором строк виконання яких настав до моменту пред`явлення вимог новим кредитором до боржника.

4.3. За доводами скаржника суди попередніх інстанцій не провели правову кваліфікацію статті 603 ЦК України стосовно зарахування однорідних вимог, що потягнуло за собою порушення вимог матеріального права в частині стягнення коштів з відповідача на користь позивача.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Позивач у відзиві на касаційну скаргу, з посиланням на її необґрунтованість та безпідставність, просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

5.2. Треті особи не скористалися своїм правом на подання відзивів на касаційну скаргу.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 05.06.2017 ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (продавець) та ТОВ "Баркософт Агро" (покупець) уклали договір поставки № 05/06/17-БТОВ, згідно з яким продавець зобов`язується продати (передати у власність) покупцеві, а покупець зобов`язується купити (прийняти та оплатити) товар, найменування, кількість, ціна, асортимент якого зазначені в додатках, що складає невід`ємну частину цього договору (пункт 1.1. договору поставки).

6.2. Оплата вартості продукції проводиться покупцем у строки зазначені у додатку до цього договору. Загальна сума цього договору сторонами не обмежується і визначається на підставі фактично поставленого товару протягом дії цього договору та узгодженої на неї ціни відповідно до додатків до договору. Датою оплати вартості продукції вважається дата надходження грошових коштів на банківський рахунок продавця (пункти 2.2.- 2.4. договору поставки).

6.3. Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами видаткових накладних про поставку товару належної якості, які становлять невід`ємну частину цього договору. Право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту поставки товару останньому. З моменту поставки товару до покупця також переходять всі ризики (пункт 3.2., 3.3. договору поставки).

6.4. У випадку прострочення строків (термінів) платежу покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла у вказаному періоді) від простроченої суми заборгованості за кожний день прострочення (пункт 5.2. договору поставки).

6.5. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками. Термін дії цього договору закінчується 31.12.2017, але не раніше дати повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором. (пункти 7.1., 7.2. договору поставки).

6.6. У період з 05.06.2017 по 03.07.2017 ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Баркософт Агро" уклали додатки до договору поставки, погодивши поставку товару на загальну суму 1 460 873,12 грн, затвердивши, що оплата 100 % вартості товару здійснюється покупцем не пізніше 30.12.2017.

6.7. Договір поставки та додатки до нього підписані представниками ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Баркософт Агро" і скріплені печатками юридичних осіб.

6.8. Товар переданий продавцем покупцю на зазначену суму 05.06.2017 та 04.07.2017, на підтвердження чого матеріали справи містять видаткові накладні № 14 та № 18. Натомість доказів оплати зазначеної суми покупцем матеріали справи не містять.

6.9. 01.08.2018 ТОВ "Баркософт Агро", у зв`язку з припиненням шляхом приєднання, передало усе майно, права та зобов`язання своєму правонаступнику - ТОВ "Агрохолдинг 2012", що підтверджується наявним у матеріалах справи передавальним актом, в якому, зокрема, зазначено про передачу кредиторської заборгованості ТОВ "Баркософт Агро" перед ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" у сумі 1 460 873,12 грн, що виникла на підставі договору поставки. Крім того, з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ТОВ "Агрохолдинг 2012" є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро".

6.10. 02.07.2019 ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (первісний кредитор) та ТОВ "Седна-Агро" (новий кредитор) уклали договір про відступлення прав вимоги № 2/07/19 (далі - договір відступлення вимоги), згідно з яким первісний кредитор передає (відступає), а новий кредитор приймає (набуває) на себе право вимоги до боржника - ТОВ "Баркософт Агро" за договорами, у т.ч. від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ, що укладений первісним кредитором та боржником (пункт 1.1. договору відступлення вимоги). Крім того, за вказаним договором від ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" до ТОВ "Седна-Агро" перейшло право вимоги до боржника (ТОВ "Баркософт Агро") ще за чотирма договорами: від 11.04.2017 № 2/П; від 03.05.2017 № 03/05/17-БТОВ; від 03.05.2017 № 03/05/17/1-ТОВ; від 27.10.2017 № 27/10-П.

6.11. З моменту підписання (укладення) даного договору, новий кредитор одержує всі права (замість первісного кредитора) в повному обсязі вимагати від боржника належного виконання грошових зобов`язань (боргу) за неоплаченими основними договорами на суму 5 375 736,77 грн, у т.ч. за договором поставки від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ, основний борг по якому становить 1 460 783,12 грн, що утворилась у боржника перед первісним кредитором (пункт 1.2. договору відступлення вимоги).

6.12. Моментом переходу права вимоги, що є предметом даного договору, від первісного кредитора до нового кредитора є укладання (підписання) цього договору (пункт 1.4. договору відступлення вимоги).

6.13. За передане право вимоги до боржника за основним договором новий кредитор сплачує первісному кредитору суму в розмірі 5 375 736,77 грн. Також первісний кредитор та новий кредитор мають право провести розрахунки за цим договором у будь-який інший спосіб, не заборонений чинним законодавством, зокрема, але не виключно, шляхом зарахування однорідних грошових вимог за їх наявності між новим кредитором та первісним кредитором (пункти 3.1., 3.2. договору відступлення вимоги).

6.14. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункти 5.1. договору відступлення вимоги).

6.15. Договір про відступлення прав вимоги підписаний представниками ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" та скріплений печатками юридичних осіб.

6.16. Суди попередніх інстанцій, надаючи оцінку наявним у матеріалах справи документам, врахували також встановлені обставини у справі № 924/138/25 (за позовом ФОП Корякіна Д.В. до ТОВ "Агрохолдинг 2012" про стягнення 927 922,87 грн заборгованості з урахуванням відсотків річних, інфляційних втрат та пені), за змістом яких ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (постачальник) та ТОВ "Баркософт Агро" (покупець) уклали договір поставки від 27.10.2017 № 27/10-П, у зв`язку з неналежним виконанням якого покупцем виник борг, який за договором відступлення права вимоги та договором зарахування зустрічних однорідних вимог переданий спочатку ТОВ "Седна-Агро" (новому кредитору), а в наступному перейшов до позивача (ФОП Корякіна Д.В.) у результаті викупу останнім на аукціоні дебіторської заборгованості відповідача.

6.17. Суди також встановили, що з огляду на неналежне виконання ТОВ "Баркософт Агро" своїх грошових зобов`язань за п`ятьма договорами в нього виник борг на загальну суму 5 375 736,77 грн, що підтверджується передавальним актом від 01.08.2018 (за яким ТОВ "Баркософт Агро" передало усе майно, усі права та зобов`язання своєму правонаступнику - ТОВ "Агрохолдинг 2012"), в якому відображена кредиторська заборгованість на загальну суму 5 375 736,77 грн із контрагентом ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та не заперечується сторонами у цій справі.

6.18. 26.12.2019 ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" уклали договір про зарахування зустрічних однорідних вимог, згідно з пунктом 1 та 1.2. яких сторони, маючи одна до одної зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, на підставі статті 601 ЦК України та частини третьої статті 203 Господарського кодексу України, дійшли згоди про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що визначені з нижче вказаних договорів та документів, а саме: за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 26.11.2019 № 26/11, згідно з яким ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" є боржником, а ТОВ "Седна-Агро" є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в розмірі 5 375 736,77 грн, строк виконання якого настав, та договору про відступлення прав вимоги від 02.07.2019 № 2/07/19, згідно з яким ТОВ "Седна-Агро" є боржником, а ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" є кредитором при виконанні грошового зобов`язання в розмірі 5 375 736,77 грн, строк виконання якого настав. Сторони дійшли згоди провести залік однорідних зустрічних вимог на суму 5 375 736,7 грн. Після зазначеного заліку однорідних зустрічних вимог вважаються припиненими та виконаними, зокрема зобов`язання ТОВ "Седна-Агро" в розмірі 5 375 736,77 грн за договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2019 № 2/07/19.

6.19. Аналізуючи спірні правовідносини, суди попередніх інстанцій також взяли до уваги, що Господарський суд Черкаської області постановою від 20.05.2022 у справі № 925/1240/21 (яка набрала законної сили в той же день та є чинною) визнав ТОВ "Седна-Агро" банкрутом, відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором арбітражного керуючого Левченка Василя Миколайовича (далі - Левченко В.М.)

6.20. 24.07.2023 відбувся другий повторний аукціон з продажу лоту: "Дебіторська заборгованість ТОВ "Агрохолдинг 2012" перед ТОВ "Седна-Агро", ціна продажу лота: 134 819,57грн, який оформлений протоколом проведення аукціону № BRD001-UA-20230711-85898 та переможцем якого визнаний ФОП Корякін Д.В. з ціновою пропозицією 134 819,57 грн.

6.21. ТОВ "Ю.БІЗ" як організатор аукціону перерахувало на рахунок ТОВ "Седна-Агро" 134 819,57 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 01.08.2023 № 15489361 з призначенням платежу: "Перерахування частини гарантійного внеску по лоту № BRD001-UA-20230711-85898, без ПДВ".

6.22. 18.01.2025 ТОВ "Седна-Агро" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Левченка В.М. як продавець / первісний кредитор та ФОП Корякін Д.В. як покупець / новий кредитор підписали акт про придбання майна на аукціоні № BRD001-UA-20230711-85898 (далі - акт придбання майна), згідно з пунктом 1 якого такий складений та оформлений сторонами відповідно до вимог статей 87, 88 Кодексу України з процедур банкрутства та на підставі протоколу від 24.07.2023 BRD001-UA-20230711-85898 про проведення аукціону з продажу права вимоги продавця - лот: 33143734-2, сформованого 24.07.2023 16:35:32 оператором автоматизованого електронного майданчика, підписаного 26.07.2023 покупцем, підписаного 28.07.2023 оператором та опублікованого оператором 01.08.2023. Акт придбання майна підписаний ліквідатором ТОВ "Седна-Агро" Левченком В.М. та ФОП Корякіним Д.В. і скріплений печаткою ТОВ "Седна-Агро".

6.23. На аукціоні придбане майно, зокрема, право вимоги ТОВ "Седна-Агро" (дебіторська заборгованість) до боржника ТОВ "Агрохолдинг 2012" згідно з договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2019, укладеного ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" та ТОВ "Седна-Агро" по відношенню до ТОВ "Баркософт Агро", правонаступником якого є ТОВ "Агрохолдинг 2012" та первинних договорів до нього з додатками, які є невід`ємними їх частинами, зокрема: договір від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ, додатки від 05.06.2017 № 1 та від 03.07.2017 № 2, видаткові накладні від 05.06.2017 № 14 та від 04.07.2017 № 18. На момент підписання цього акта покупцем повністю сплачена ціна за придбання майна на аукціоні BRD001-UA-20230711-85898 з реалізації лоту 33143734-2. Підписанням цього акта сторони підтверджують, що продавець відступив, а покупець набув придбане на електронному аукціоні BRD001-UA-20230711-85898 право вимоги, включене до лоту 33143734-2, відомості про яке зазначене у пункті 4.1. цього акта (пункти 4.1., 6, 7 акта придбання майна).

6.24. 23.01.2025 ФОП Корякін Д.В. надіслав ТОВ "Агрохолдинг 2012" повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні, проінформувавши останнього про відступлення ФОП Корякіну Д.В. як новому кредитору первісним кредитором ТОВ "Седна-Агро" права вимоги до боржника (ТОВ "Агрохолдинг 2012") згідно з договором про відступлення прав вимоги від 02.07.2019 та, зокрема, за договором поставки від 05.06.2017, при цьому ФОП Корякін Д.В. просив ТОВ "Агрохолдинг 2012" невідкладно погасити наявну заборгованість за договором.

6.25. Надіслання зазначеного повідомлення 23.01.2025 на юридичну адресу ТОВ "Агрохолдинг 2012" підтверджується: описом вкладення у цінний лист, поштовою накладною та фіскальним чеком АТ "Укрпошта". Трекінгом перевірки статусу відстеження підтверджується вручення повідомлення про заміну кредитора у зобов`язанні ТОВ "Агрохолдинг 2012" 27.01.2025.

6.26. ТОВ "Агрохолдинг 2012" добровільно не сплатило борг за договором поставки від 05.06.2017, тому 22.08.2025 ФОП Корякін Д.В. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з ТОВ "Агрохолдинг 2012" боргу у сумі 1 460 873,12 грн, а також пені у сумі 239 663,24 грн (нарахованої на підставі пункту 5.2. договору поставки від 05.06.2017 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, розрахованої за період прострочення з 31.12.2017 по 30.06.2018) та нарахованих на підставі частини другої статті 625 ЦК України 3 % річних у сумі 332 358,64 грн (за період з 31.12.2017 по 31.07.2025) й інфляційних втрат у сумі 1 596 307,43 грн (за період з січня 2018 року по червень 2025 року).

6.27. ТОВ "Агрохолдинг 2012", заперечуючи проти вказаного позову, надало суду заяву від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 ЦК України (далі - заява про зустрічне зарахування від 15.08.2025). За змістом вказаної заяви відповідач повідомив ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", що ТОВ "Агрохолдинг 2012", є правонаступником ТОВ "Баркософт Агро" та має прострочене зобов`язання перед ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" на загальну суму 5 163 696,77грн, у т.ч. за договором поставки від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ на суму 1 460 783,12 грн., згідно з яким оплата має бути здійснена не пізніше 30.12.2017. В свою чергу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" має прострочене зобов`язання перед ТОВ "Агрохолдинг 2012" на загальну суму 4 827 932,40 грн відповідно до додатку від 01.10.2016 № 1 до договору поставки від 11.04.2017 № 1/ПІР, за яким ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" виступало покупцем, а ТОВ "Баркософт Агро" продавцем та згідно з яким строк виконання зобов`язання настав 01.12.2017. ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" станом на дату цієї заяви вище описані зобов`язання не виконало.

6.28. Відповідно до статті 603 ЦК України ТОВ "Агрохолдинг 2012" заявляє про припинення своїх зобов`язань щодо сплати ТОВ Насіннєвий завод "Арата" шляхом зарахування зустрічних вимог між ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" (як первісним кредитором) та ТОВ "Агрохолдинг 2012", а саме: щодо боргу в сумі 4 827 932,40 грн, у т.ч. за договором поставки від 05.06.2017 № 05/06/17-БТОВ у сумі 1 460 783,12 грн (пункт 5 заяви про зустрічне зарахування від 15.08.2025).

6.29. У заяві про зустрічне зарахування від 15.08.2025 ТОВ "Агрохолдинг 2012" також вказало, що з моменту направлення поштовим зв`язком "Укрпошта" з описом про вкладення цієї заяви на адресу ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" зобов`язання між сторонами вважаються припиненими і підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

6.30. У грудні 2025 року ФОП Корякін Д.В. звернувся до Господарського суду Хмельницької області з позовом до ТОВ "Агрохолдинг 2012" та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" про визнання недійсним з моменту його вчинення одностороннього правочину у формі заяви від 15.08.2025 ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог у порядку статті 603 ЦК України.

6.31. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 13.04.2026 у справі № 924/1260/25, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026, задовольнив позов ФОП Корякіна Д.В. до ТОВ "Агрохолдинг 2012" та ТОВ "Насіннєвий завод "Арата" про визнання недійсним з моменту його вчинення одностороннього правочину у формі заяви від 15.08.2025 ТОВ "Агрохолдинг 2012" про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог у порядку статті 603 ЦК України. Рішення місцевого суду від 13.04.2026 у справі

№ 924/1260/25 набрало законної сили 06.07.2026.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Верховний Суд ухвалою від 14.09.2026 відкрив касаційне провадження у справі № 924/865/25 на підставі пунктів 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.

7.2. Склад Суду змінений відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.10.2026.

7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

7.4. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга

статті 300 ГПК України).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Предметом касаційного перегляду є рішення суду першої інстанції, яким позов задоволений частково (стосовно вимог про стягнення основного боргу, 3% річних та інфляційних втрат), та постанова суду апеляційної інстанції, ухвалена за результатом перегляду рішення суду першої інстанції.

8.2. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.3. Верховний Суд на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, у межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, здійснює перевірку застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права і зазначає таке.

8.4. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, за змістом якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.5. Стосовно наведеного Верховний Суд виходить із того, що неврахуванням висновку Верховного Суду є саме неврахування висновку щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови і, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.6. При дослідженні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: 1) чи є правовідносини подібними та 2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а через призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосованих нормативно-правових актів.

8.7. Що ж до визначення подібних правовідносин, то в силу приписів статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19, в якій визначений критерій подібності правовідносин, відповідно до якого на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими. При цьому Велика Палата Верховного Суду зазначила, що термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші. Таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України та пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. Водночас у кожному випадку порівняння правовідносин та їх оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними. А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів.

8.8. Суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у своїй діяльності висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи. Такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами.

8.9. За доводами касаційної скарги відповідача, суди попередніх інстанцій не врахували правові позиції Верховного Суду, викладені у низці наведених скаржником постанов Верховного Суду у подібних правовідносинах

(див. пункт 4.1. цієї постанови).

8.10. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника, колегія суддів виходить з такого.

8.11. У справі № 917/1345/17 розглядалася позовна вимога про стягнення безпідставно набутих коштів, а саме: здійснених позивачем на користь відповідачів виплат у вигляді дивідендів як учасникам (засновникам) товариства з обмеженою відповідальністю через відсутність рішення загальних зборів товариства (не проведення). Позивач, обґрунтовуючи позов, посилався на обставини, встановлені судовими рішеннями в іншій справі, які суди під час розгляду справи № 917/1345/17 визнали такими, що не містять преюдиціальних фактів. При цьому правова позиція у справі № 917/1345/17 в контексті необхідності чіткого розмежування преюдиціальних фактів, встановлених судовими рішеннями, та правової оцінки обставин справи, здійсненої судом в іншій справі (на неврахування якої зазначає відповідач), сформована Верховним Судом на підставі конкретних обставин, які встановлювалися судами та вплинули на рішення касаційної інстанції, ухвалене за наслідками перегляду оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій та які не корелюються з обставинами, встановленими судами у цій справі. Між тим в основу судових рішень у справі № 924/865/25, на відміну від справи № 917/1345/17, покладені саме преюдиціальніні факти, а не їх правова оцінка, заразом встановлені всі обставини, що мали значення для правильного вирішення спору у цій справі, і на підставі наявних у матеріалах справи доказах, що вказує на неподібність правовідносин у зазначеній скаржником справі з цією справою насамперед за змістовим критерієм.

8.12. Щодо посилань скаржника у касаційній скарзі на постанови Великої Палати Верховного Суду у справах № 233/2021/19 та № 154/3029/14-ц, які містять сформовані загальні критерії подібності правовідносин, за результатом аналізу яких можна узагальнити класифікацію за протилежністю неподібних правовідносин, то в означеному аспекті, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що зазначені критерії та висновки Великої Палати Верховного Суду мають загальний характер без урахування фактичних встановлених обставин у цій справі, отже, вони не стосуються спірних питань, що вирішувалися судами попередніх інстанцій під час розгляду цієї справи, відповідно і не можуть оцінюватися колегією суддів за критеріями подібності.

8.13. У справі № 910/11116/19 предметом позову було визнання недійсною заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог, надісланої відповідачем позивачу, яка за своєю правовою природою є одностороннім правочином, направленим на припинення взаємних грошових зобов`язань сторін у справі. Підставою для відмови у позові стали обставини неспростування позивачем у встановленому законом порядку того, що сума боргу кожної зі сторін за договором поставки електроенергії на дату вчинення одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог була іншою, ніж та, яка зазначена у заяві та відсутність доказів часткового чи повного погашення цього боргу на момент вчинення одностороннього правочину про зарахування зустрічних однорідних вимог. А у справі № 914/454/24 розглядався спір щодо наявності / відсутності підстав для визнання недійсним одностороннього правочину у формі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, які виникли на підставі договору про участь у балансуючий групі. Оспорюваний правочин щодо припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог не містив жодних заборон щодо припинення зобов`язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, наслідком чого стало ухвалення місцевим судом рішення, залишеним без змін постановою Верховного Суду, про відмову у задоволенні позові. Стосовно справи № 914/2693/23 (914/3476/23) про неплатоспроможність (банкрутство) фізичної особи, в межах якої розглядався окремий спір за позовом боржника до кредитора про визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних вимог (взаємозалік боргів), з підстав ненастання строку виконання грошових зобов`язань за договором позики, то такі Верховний Суд визнав необґрунтованими, оскільки преюдиціальні факти настання строку виконання грошового зобов`язання боржника за договором позики вирішений судом в іншій справі про стягнення з боржника частини боргу за вказаним договором. Натомість предметом спірних правовідносин сторін у справі № 924/865/25 є наявність / відсутність підстав для стягнення боргу, та нарахованих на нього пені, 3% річних та інфляційних втрат за невиконання договору поставки, права вимоги за яким відступлені за договором новому кредитору та в наступному відступлені шляхом викупу на аукціоні позивачем, а не визнання недійсною заяви про зарахування зустрічних вимог, що виключає подібність спірних правовідносин.

8.14. У справі № 926/4807-б/21 розглядалися кредиторські вимоги до боржника у справі про банкрутство. Зокрема у цій справі кредитор звернувся з грошовими вимогами до боржника, які мотивовані лише наявністю договору про відступлення права вимоги до боржника від попереднього кредитора, при тому, що до заяви з грошовими вимогами до боржника не долучені докази передачі оригіналів документів, які підтверджують право вимоги за основним зобов`язанням. Тобто склалася ситуація, коли до суду надійшла лише заява і договір про відступлення права вимоги без документів, які б свідчили про первісне зобов`язання боржника перед попереднім кредитором. А у справі № 911/1795/22 предметом розгляду було питання правомірності заміни кредитора у зобов`язанні у виконавчому провадженні на підставі укладеного договору відступлення права вимоги, законність якого як і обставини розірвання його у встановленому законом порядку не були предметом дослідження. При цьому суди у тій справі виснували про наявність підстав для задоволення заяви про залучення у справі правонаступника та заміну стягувача на його правонаступника на підставі укладеного і чинного договору відступлення права вимоги. Між тим у справі № 21-4266а15 предметом позову було визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, тому зміст правовідносин, її предмет та підстави, а також її правове регулювання є відмінним від справи, яка наразі розглядається колегією суддів, що виключає подібність вказаних справ. Отже, постанови у справах № 926/4807-б/21, № 911/1795/22 та № 21-4266а15 ухвалені щодо правовідносин, які не є подібними до справи № 924/865/25, оскільки питання визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, зокрема, через неподання документів, які б свідчили про первісне зобов`язання боржника перед попереднім кредитором за вказаним правочином або визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень не було предметом розгляду цієї справи. Крім того, за встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин правомірності правочинів, на підставі яких урешті позивач набув право вимоги до відповідача, пов`язаність господарської операції з реальним рухом активів, а не лише з фактом підписання договору, не суперечить оскаржуваним постановам, оскільки вказаними судовими актами враховані не тільки договори переуступки, специфікації, а й видаткові накладні, платіжні документи та акт звірки, тобто всі документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій за договорами у цій справі.

8.15. Верховний Суд враховує, що в цій справі суди попередніх інстанцій врахували рішення у справі № 924/12060/25 про визнання недійсним одностороннього правочину та обставини звернення ТОВ "Агрохолдинг 2012" із заявою про зарахування (15.08.2025), коли кредитором за спірними зобов`язаннями був ФОП Корякін Д.В., а не первісний кредитор, що і стало підставою для висновків судів про те, що вимоги, які є предметом оспорюваного правочину / заяви від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог не є зустрічними і не можуть бути предметом зарахування. Водночас вказані (подібні до них) обставини відсутні в жодній з наведених скаржником справ. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду вважає, що правові висновки Верховного Суду у справах: № 917/1345/17, № 233/2021/19; № 154/3029/14-ц, № 910/11116/19, № 914/454/24, № 914/2693/23 (914/3476/23), № 926/4807-б/21, № 911/1795/22 та Верховного Суду України у справі № 21-4266а15, на які посилається скаржник в обґрунтування підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, - є неподібними до спірних правовідносин у цій справі.

8.16. З огляду на викладене, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про непідтвердження доводів скаржника про застосування судами попередніх інстанцій норм права без урахування висновків щодо застосування цих норм права у подібних правовідносинах, викладених у перелічених ТОВ "Агрохолдинг 2012" у касаційній скарзі постановах Верховного Суду. Тому наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку із чим касаційне провадження у цій частині підлягає закриттю згідно з пунктом 5 частини першої

статті 296 цього Кодексу.

8.17. Касаційне провадження у цій справі відкрите також на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України.

8.18. Відповідно до приписів пункту 3 частини третьої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Водночас зі змісту вказаної норми вбачається, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.

8.19. Колегія суддів звертає увагу, що правові висновки суду, у т.ч. касаційної інстанції, формулюються виходячи з конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для всіх життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права (постанова Великої Палати Верховного суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц).

8.20. Отже, формування Верховним Судом висновку має стосуватися спірних конкретних правовідносин, ураховуючи положення чинного законодавства та встановлені судами під час розгляду справи обставини. При цьому формування правового висновку не може здійснюватися поза визначеними статтею 300 ГПК України межами розгляду справи судом касаційної інстанції.

8.21. За доводами скаржника, відсутній висновок Верховного Суду щодо врегулювання правових відносин стосовно статті 603 ЦК України шляхом зарахування однорідних вимог між боржником та кредитором строк виконання, яких настав до моменту пред`явлення вимог новим кредитором до боржника.

8.22. Водночас, як зазначено у пункті 2.2. цієї постанови, посилання ТОВ "Агрохолдинг 2012" на заяву про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних позовних вимог у порядку статті 603 ЦК України від 15.08.2025, є необґрунтованим, оскільки згідно з рішенням Господарського суду Хмельницької області від 13.04.2026 у справі № 924/1260/25 (набрало законної сили 06.07.2026), залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.07.2026, вказаний односторонній правочин визнаний недійсним, що є правоприпиняючим фактом, який правомірно врахований апеляційним судом у справі, яка переглядається. Зокрема, у справі № 924/1260/25 суди встановили, що на момент звернення ТОВ "Агрохолдинг 2012" із заявою від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог у порядку статті 603 ЦК України кредитором за зобов`язанням, зокрема, що виникло з договору поставки від 05.06.2017 був ФОП Корякін Д.В., а не ТОВ "Насіннєвий завод "Арата", про що було відомо ТОВ "Агрохолдинг 2012". А тому вимоги, які є предметом оспорюваного правочину (заяви від 15.08.2025 про припинення зобов`язань зарахуванням однорідних вимог), не є зустрічними та не можуть бути предметом зарахування. Отже, в даному випадку саме юридичний факт недійсності правочину встановлений у справі № 924/1260/25 і є беззаперечною преюдиціальною обставиною для справи № 924/865/25.

8.23. Згідно зі статтею 1291 Конституції України, яка кореспондується зі статтею 326 ГПК України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими для всіх органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та громадян. В означеному аспекті Верховний Суд керується принципом "res judicata", який передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у т. ч. касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків (див. постанову Верховного Суду від 28.04.2023 у справі № 904/5121/19). Зазначений принцип поширюється на ширше коло випадків, оскільки перешкоджає суду розглядати спір, якщо новий позов спрямований по суті на те, щоб переглянути вже ухвалене у іншій справі рішення, хоча при цьому можуть бути дещо змінені позовні вимоги, чи підстави позову, чи коло сторін.

8.24. Таким чином, підстави для формування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, про яку зазначає скаржник у касаційній скарзі, у спірних правовідносинах відсутні.

8.25. Інші доводи скаржника не впливають на правозастосування норм права у цій справі, з огляду на характер спірних правовідносин, підстави позову та наявні у справі докази, які досліджені й оцінені судами попередніх інстанцій.

8.26. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у відзиві позивача на касаційну скаргу, в тій частині, яка узгоджується з указаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій постанові.

8.27. Верховний Суд також зауважує, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення може бути різною залежно від характеру рішення.

8.28. За таких обставин Верховний Суд вважає, що надав відповіді на всі істотні, вагомі та доречні доводи, які викладені скаржником у касаційній скарзі та стали підставою для відкриття касаційного провадження.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України передбачено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

9.3. За змістом частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

9.4. Враховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження у справі щодо перегляду рішення та постанови попередніх інстанцій з підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, й залишення касаційної скарги, поданої з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, без задоволення. Рішення місцевого суду та постанова апеляційного господарського суду залишаються без змін з огляду на відсутність передбачених законом підстав для їх скасування.

10. Судові витрати

10.1. Судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладається на відповідача, оскільки Суд касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, закриває, а в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, касаційну скаргу залишає без задоволення, а судові рішення попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 296, 300, 301, 308, 309, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Касаційне провадження у справі № 924/865/25, відкрите за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, - закрити.

2. В іншій частині касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохолдинг 2012" залишити без задоволення.

3. Рішення Господарського суду Хмельницької області від 19.12.2025 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.08.2026 у справі № 924/865/25 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Колос

Судді Ю. Власов

Т. Малашенкова