Рішення від 11 жовтня 2026 р. у справі №922/849/26 — Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2026 рокум. ХарківСправа № 922/849/26

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

без повідомлення учасників справи

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" про розподіл судових витрат (вх. №24305 від 02.10.2026) по справі

за позовомПриватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: 1. Акціонерне товариство "Українська залізниця, м. Київ, 2. Приватне акціонерне товариство "Енергетична компанія "Барвінок", м. Київ,

доТовариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД", м. Харків

простягнення 136130,15 грн

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Новакорм" про стягнення 136130,15 грн, з яких: заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 127039,03 грн, 3% річних у розмірі 3247,32 грн, інфляційні втрати у розмірі 5843,80 грн, а також судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.08.2026 постановлено змінити найменування відповідача у справі № 922/849/26 з Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВАКОРМ» на Товариство з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД".

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.09.2026 ухвалено в позові відмовити повністю; судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн залишити за Приватним акціонерним товариством «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ».

02.10.2026 відповідач звернувся до господарського суду із заявою про розподіл судових витрат (вх. №24305), в якій останній просить суд долучити до матеріалів справи № 922/849/26 докази судових витрат, понесених ТОВ «МК «Новафуд» (Ідентифікаційний код: 40557266); ухвалити додаткове рішення у справі № 922/849/26, яким розподілити судові витрати; стягнути з позивача - ПрАТ «Харківенергозбут» (Ідентифікаційний код: 42206328) на користь відповідача - ТОВ «МК «Новафуд» (Ідентифікаційний код: 40557266) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 632,00 гривень; стягнуті кошти перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ «МК «Новафуд» № НОМЕР_1 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 06.10.2026 постановлено прийняти до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" про розподіл судових витрат (вх. №24305 від 02.10.2026); розгляд заяви здійснювати без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); запропонувати учасникам справи надати пояснення щодо заяви відповідача про розподіл судових витрат у строк до 09.10.2026 (включно).

06.10.2026 позивач подав до суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №24573), в якому просить суд відмовити відповідачу у стягненні з ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» судових витрат у зв`язку з розглядом справи №922/849/26 у суді першої інстанції, а саме: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 632,00 грн, у повному обсязі.

Розглянувши заяву відповідача про розподіл судових витрат (вх. №24305 від 02.10.2026) та клопотання позивача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №24573), суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем при подані відзиву на позовну заяву, було зазначено орієнтовний розмір судових витрат, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу, які відповідач збирається понести у зв`язку з розглядом справи №922/849/26, становить 21 632,00 гривень.

На момент ухвалення рішення по справі матеріали справи не містили доказів наданих послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги відповідачу, відтак у рішенні суду від 28.09.2026 по справі 922/849/26 питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не вирішувалось.

Відповідач 02.10.2026 за вх. №24305 подав до суду докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та інших витрат пов`язаних з розглядом справи.

У заяві про розподіл судових витрат відповідач зазначає, що 01 липня 2024 року між ТОВ «Новакорм» (Клієнт за Договором) та АО «Ліберті Вей», ідентифікаційний код: 40616200 (Адвокатське об`єднання за Договором) було укладено Договір про надання правничої допомоги № 1-НК.

Пунктом 1.1. Договору зазначено, що Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання правничої допомоги в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Адвокатське об`єднання надає наступні види правничої допомоги:

2.1.1. правовий супровід господарської діяльності Клієнта: участь в підготовці та юридичному оформленні договорів, що укладаються Клієнтом з фізичними та юридичними особами, надає допомогу в організації контролю за виконанням зазначених договорів, підготовка претензій, вимог тощо.

2.1.2. супроводження перевірок Клієнта контролюючими органами, оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку.

2.1.3. перевірка відповідності вимогам українського законодавства внутрішніх документів Клієнта, допомога при підготовці та правильному оформленні вказаних документів.

2.1.4. надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, що виникають у Клієнта в процесі здійснення діяльності.

2.1.5. представництво інтересів Клієнта в державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

2.1.6. представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших органах під час розгляду правових спорів.

2.1.7. представництво інтересів Клієнта в іноземних, міжнародних судових органах.

2.1.8. захист прав та законних інтересів Клієнта (його співробітників), у випадках, передбачених кримінально-процесуальним законодавством та законодавством про адміністративні правопорушення України.

2.1.9. представництво у встановленому порядку інтересів Клієнта в усіх органах Державної виконавчої служби, перед їх посадовими чи службовими особами, перед приватними виконацями.

2.1.10. надає інші види правничої допомоги.

Згідно п. 4.1. Договору, вартість послуг визначається відповідно до затраченого часу. Час, затрачений на надання послуг, визначається відповідно до Додатку до Договору, що є невід`ємною частиною Договору. Ціна однієї години затраченого часу на надання послуги дорівнює прожитковому мінімуму для працезданих осіб, що визначається відповідно до закону на 01 січня року в якому надаються послуги. Загальна сума наданих послуг визначається сторонами в акті наданих послуг.

При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

Відповідно до п. 4.4. Договору, за рельтатами надання послуг складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті вказується перелік наданих Адвокатським об`єднанням послуг та їх вартість.

У пункті 4.5. Договору визначено, що сума, яка визначається на підставі пункту 4.1. Договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання професійної правничої допомоги та поверненню не підлягає.

Пунктом 5.1. Договору сторони визначили, що надання Адвокатським об`єднанням правничої допомоги за Договором здійснюється на підставі додаткових угод до Договору, котрими визначається обсяг послуг, що надаються та строк їх оплати.

24 березня 2026 року між ТОВ «Новакорм» та АО «Ліберті Вей» було укладено Додаткову угоду № б/н, відповідно до якої Адвокатське об`єднання зобов`язується надати наступні послуги: написання відзиву на позовну заяву ПрАТ «Харківенергозбут» (Ідентифікаційний код: 42206328) до Клієнта про стягнення грошових коштів у межах справи № 922/849/26, надання усних консультацій без/з вивченням документів, складання заяв, пояснень, заперечень, аналіз судової практики, тощо.

30 липня 2026 року ТОВ «Новакорм» змінило найменування на ТОВ «МК «Новафуд».

Підтвердженням наданих послуг є підписаний акт прийому-передачі наданих послуг від 29 вересня 2026 року на суму 21 632,00 гривень. Відповідно до Додаткової угоди встановлено строк оплати наданих послуг протягом 30 днів з моменту підписання акту прийому-передачі наданих послуг.

Таким чином, судові витрати відповідача на професійну правничу допомогу у справі № 922/849/26 складають 21 632,00 гривень.

Враховуючи те, що Адвокатським об`єднанням була надана правнича допомога відповідачу (Клієнту) відповідно до Договору про надання правничої допомоги № 1-НК від 01.07.2024, до матеріалів справи додані докази надання таких послуг, визначених сторонами в розмірі 21 632,00 грн, тому з врахування викладеного, керуючись ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, відповідач просить суд ухвалити додаткове рішення у справі № 922/849/26, яким розподілити судові витрати та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21 632,00 грн.

Ухвалу суду від 06.10.2026 направлено до Електронних кабінетів учасників справи в електронному вигляді, що підтверджується довідками про доставку електронного листа в матеріалах справи.

06.10.2026 відповідач звернувся до суду із клопотанням про зменшення витрат на оплату правничої допомоги (вх. №24573), в якому просить суд відмовити відповідачу у стягненні з ПрАТ «ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ» судових витрат у зв`язку з розглядом справи №922/849/26 у суді першої інстанції, а саме: витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 632,00 грн, у повному обсязі.

Позивач, обґрунтовуючи свої заперечення, вказує, що у відзиві відповідача на позовну заяву зазначено, що орієнтовний розмір судових витрат, що складаються з витрат на правничу допомогу, які відповідач збирається понести у зв`язку з розглядом справи №922/849/26, становить 21 632,00 грн. При цьому перелік послуг, як то: надання усних консультацій без/з вчиненням документів, складання заяв, пояснень, заперечень, аналіз судової практики, тощо, а не їх розрахунок, визначено Додатковою угодою до Договору на правничу допомогу. Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 28.09.2026 вартість наданих послуг склала саме 21 632,00 грн, виходячи з зазначеного у акті приймання-передачі наданих послуг витраченого часу та вартості 1 години послуг в розмірі 3 328,00 грн. Зазначене свідчить, що фактично варість наданих послуг розраховано не відповідно до її фактичної вартості та витраченого часу, а відповідно до суми вартості послуг згідно орієнтовного розміру витрат зазначеного у відзиві відповідача на позовну заяву.

Надаючи оцінку наданим відповідачем доказам в обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу, а також враховуючи конкретні обставини даної справи, позивач зазначає, що з поданого Акту здачі-приймання наданих послуг про надання правової допомоги від 29.09.2026 вбачається, що до переліку наданих послуг та виконаних робіт віднесено «Надання консультацій» та «Складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив». Втім, зазначені послуги є взаємопов`язаними між собою та не підлягають виокремленню, оскільки фактично безпосередньо спрямовані на надання до суду відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив, окрім того такі не мають великої кількості сторінок, не потребували значного обсягу часу для їх складання з огляду на їх зміст, характер спірних правовідносин, судову практику Верховного Суду зі спірних відносин та нормативно-правову базу, яка підлягає застосуванню враховуючи, що правова позиція Відповідача обгрунтовувалась обставинами справ №№922/2916/23, 922/1920/22. На думку позивача, надання послуг як складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив не передбачає необхідності виконання значної за обсягом юридичної та технічної роботи, оскільки пояснення за своїм змістом не є об`ємними та об`єктивно не потребують значних зусиль та витрат часу адвоката для їх оформлення та подання до суду.

Також позивач звертає увагу, що ряд процесуальних дій вчинено самим відповідачем. При цьому відносно послуги «участь у судових засіданнях» зазначає, що така послуга взагалі не входить до переліку послуг які визначені сторонами за Додатковою угодою.

Позивач вважає, що відповідач не довів обґрунтованість та співмірність заявленої до розподілу суми витрат на професійну правову допомогу відповідача з реальним обсягом такої допомоги у суді першої інстанції, часом, витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки документів у суді першої інстанції) критерію реальності таких витрат. Зазначає, що перелік послуг отриманих відповідачем не відповідає необхідності, дійсності та суперечить матеріалам справи (складалися наче об`єднанням, а подані безпосередньо відповідачем, а також відповідь на відзив та заперечення на відповідь на відзив у справі, не містять ґрунтовного аналізу норм матеріального та процесуального права, значною мірою (текстуально й по суті) їх виготовлення, на думку позивача, не вимагало значного обсягу технічних робіт.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу). Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Згідно з ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу відповідачем надано до суду договір про надання правничої допомоги № 1-НК від 01.07.2024 (надалі - Договір), додаток до Договору, Додаткова угода № б/н від 24.03.2026 до Договору, Додаткова угода № б/н від 26.06.2026 до Договору, Додаткова угода № б/н від 27.06.2026 до Договору, акт прийому-передачі наданих послуг від 29.09.2026 до Договору з детальним описом фактично наданих Адвокатським об`єднанням послуг, що становлять вартість у розмірі 21 632,00 грн, платіжну інструкцію № 299960330 від 01.10.2026 на суму 21 632,00 грн.

Згідно підписаного акту прийому-передачі наданих послуг від 29.09.2026 до Договору на загальну суму 21 632,00 грн, Адвокатським об`єднанням надано наступні послуги:

- надання консультацій у межах справи № 922/849/26, витрачено часу 30 хвилин, вартість 1664,00 грн;

- участь у судових засіданнях у справі № 922/849/26, витрачено часу 30 хвилин, вартість 1664,00 грн;

- складання відзиву на позовну заяву та заперечень на відповідь на відзив у межах справи № 922/849/26, витрачено часу 5 годин 30 хвилин, вартість 18304,00 грн.

Згідно підписаного акта наданих послуг до Договору, у Клієнта претензій до якості наданих послуг не має.

Дослідивши зазначені докази, суд вважає їх достатніми для підтвердження факту надання Адвокатським об`єднанням «Ліберті Вей» професійної правничої допомоги відповідачу.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене у частині 4 статті 129 ГПК України, згідно приписів якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом із тим, у частині 5 статті 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Разом з цим, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України). Така правова позиція викладена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 05.11.2019 у справі №908/2348/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі East/West Alliance Limited проти України від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява N 19336/04, § 268)).

Аналіз наведених норм статті 126 ГПК України, а також статті 129 цього Кодексу дає підстави для висновку, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість витрат та їх пропорційність предмету спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

При цьому Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 вказала, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Частинами першою та другою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру чи погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв. Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору. Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений і у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних умов справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність перерозподілу витрат відповідача на професійну правничу допомогу, поклавши на позивача 15 000,00 грн, а 6 632,00 грн на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 13, 73, 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" про розподіл судових витрат (вх. №24305 від 02.10.2026) - задовольнити частково.

2. Ухвалити у справі № 922/849/26 додаткове рішення.

3. Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (адреса: 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" (адреса: 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 66; код ЄДРПОУ: 40557266) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. В решті заяви - відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту додаткового рішення.

ПОЗИВАЧ: ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ХАРКІВЕНЕРГОЗБУТ" (адреса: 61057, Харківська обл., місто Харків, вул. Гоголя, будинок 10; код ЄДРПОУ: 42206328).

ВІДПОВІДАЧ: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "М`ЯСНА КОМПАНІЯ "НОВАФУД" (адреса: 61002, Харківська обл., місто Харків, ВУЛИЦЯ ЧЕРНИШЕВСЬКА, будинок 66; код ЄДРПОУ: 40557266).

Повне додаткове рішення складено "12" жовтня 2026 р.

Суддя А.М. Буракова