Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №910/14861/23 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. Справа № 910/14861/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кузьмічова Т.В. (у режимі відеоконференції)

від відповідача: Прокопів Н.М.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець")

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 (повне рішення складено 24.07.2025) (суддя Грєхова О.А.)

у справі № 910/14861/23 Господарського суду міста Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд"

до Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець"),

третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У вересні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (далі - ТОВ "Прикарпатенерготрейд", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (далі - ДП "Гарантований покупець", відповідач) про стягнення 1 315 158 321,86 грн, а саме заборгованості в розмірі 1 034 389 609,87 грн за надану послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, пені в розмірі 239 643 572,23 грн, інфляційного збільшення боргу за весь час прострочення в розмірі 21 428 407,78 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 19 696 731,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором № 2308/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг від 15.09.2021 (далі - Договір) у частині здійснення розрахунків у розмірі 1 034 389 609,87 грн за період квітень 2023 року - липень 2023 року. Також у зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем умов Договору позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача 239 643 572,23 грн пені, 21 428 407,78 грн інфляційних втрат за весь час прострочення та 19 696 731,98 грн процентів річних від простроченої суми.

Під час розгляду справи, 23.10.2023 позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до прохальної частини якої просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 906 891 368,33 грн, пеню в розмірі 239 643 572,23 грн, інфляційне збільшення боргу за весь час прострочення в розмірі 21 428 407,78 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 19 696 731,98 грн.

22.03.2024 від позивача до Господарського суду міста Києва надійшла заява, відповідно до прохальної частини якої позивач просив суд зменшити розмір позовних вимог у даній справі в частині стягнення заборгованості на суму 171 540 377,02 грн та вважати позовні вимоги такими: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 735 350 991,31 грн за надану послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів згідно з Договором (із змінами, внесеними додатковими угодами), пеню в розмірі 239 643 572,23 грн, інфляційне збільшення боргу за весь час прострочення в розмірі 21 428 407,78 грн та 3 % річних від простроченої суми в розмірі 19 696 731,98 грн.

Надалі позивач 05.08.2024 подав заяву зміну предмета позову.

У клопотанні від 02.02.2025 (надійшло до Господарського суду міста Києва 03.02.2025) позивач зазначив, що предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 19 696 731,98 грн за період лютий 2023 року - липень 2023 року та інфляційних втрат у розмірі 21 428 407,78 грн за період лютий 2023 року - липень 2023 року.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ДП "Гарантований покупець" на користь ТОВ "Прикарпатенерготрейд" 3 % річних у розмірі 19 169 217,49 грн, інфляційні втрати в розмірі 5 288 673,78 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 366 868,37 грн. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 250 008,73 грн покладено на позивача. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем порушено взяті на себе зобов`язання за Договором у частині здійснення розрахунків у визначені Договором строки; в матеріалах справи відсутні докази існування заборгованості позивача перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення про ПСО, відтак відсутні підстави для застосування у спірних правовідносинах у цій справі підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних нарахувань, встановивши періоди прострочення, врахувавши в розрахунку всі періоди, в яких мала місце дефляція, а також врахувавши наданий відповідачем контррозрахунок, суд встановив, що стягненню з відповідача підлягають 3 % річних у розмірі 19 169 217,49 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 288 673,78 грн.

Відмовляючи в задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, суд виходив із того, що порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності як винятковий випадок для зменшення відсотків річних, нарахованих відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), судом не встановлено та відповідачем не доведено. До того ж загальний розмір 3 % річних, заявлених до стягнення, не перевищує розміру основного боргу. Також, Велика Палата Верховного Суду не зазначала про можливість зменшення інфляційних втрат; при цьому законом не передбачено права суду на зменшення інфляційних втрат.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23, ДП "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в задоволеній частині як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не врахував наявність відкладальної обставини, передбаченої підп. 2 п. 8 Положення про ПСО - наявність заборгованості ПУП (позивача) перед АТ "НАЕК "Енергоатом", що підтверджується листами АТ "НАЕК "Енергоатом", які додані до відзиву на позовну заяву від 01.05.2023 № 50-1393/12-вих, від 05.06.2023 № 50-1764/12-вих, від 05.07.2023 № 50-2081/12-вих, від 01.08.2023 № 50-2343/12-вих; факт наявності заборгованості позивача перед АТ "НАЕК "Енергоатом" виключав можливість проведення своєчасної та повної оплати відповідача за Договором. При цьому відповідач наголошує, що відсутній будь-який взаємозв`язок між фактом проведення чи непроведення обумовлених електронних аукціонів та розрахунками між учасниками ПСО, адже відкладальна обставина стосується виключно строку виконання грошових зобов`язань між постачальниками універсальних послуг та гарантованим покупцем; суд першої інстанції не застосував сформований судами першої та апеляційної інстанцій у подібній справі № 910/1957/23 підхід, в якій суди відмовили в стягненні з Гарантованого покупця 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на прогнозовані обсяги послуги; суд першої інстанції не врахував практику Верховного Суду та відмовив у задоволенні клопотання відповідача про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат; судом першої інстанції не враховано існування форс-мажорних обставин, а з урахуванням ситуації, в якій опинилася Держава, зважаючи на важливість Гарантованого покупця для економіки України, беручи до уваги соціальну спрямованість його діяльності, особливо в період дії режиму воєнного стану, вбачається настання непереборної сили, що унеможливлює стягнення з відповідача основного боргу, 3 % та інфляційних нарахувань у судовому порядку.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.11.2025 о 10:00; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 26.09.2025.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.11.2025 задоволено заяву ТОВ "Прикарпатенерготрейд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.11.2025 задоволено клопотання ДП "Гарантований покупець" про зупинення провадження у справі № 910/14861/23; зупинено провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 910/881/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.06.2026 поновлено провадження за апеляційною скаргою ДП "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23; розгляд апеляційної скарги призначено на 11.08.2026 о 10:45.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2026 задоволено заяву ТОВ "Прикарпатенерготрейд" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 задоволено заяву Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (далі - АТ "Гарантований покупець") про заміну сторони її правонаступником у справі № 910/14861/23; замінено відповідача у справі № 910/14861/23 - ДП "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код 43068454) його правонаступником - АТ "Гарантований покупець" (ідентифікаційний код 43068454).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.08.2026 продовжено строк розгляду апеляційної скарги АТ "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23; розгляд апеляційної скарги відкладено на 15.09.2026 на 10:20.

Позиції учасників справи

Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити в її задоволенні, а оскаржуване судове рішення залишити без змін, вказуючи, що відкладальна обставина, на яку посилається відповідач, може бути застосована виключно в разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за результатами проведення електронних аукціонів; матеріали справи № 910/14861/23 не містять доказів того, що ТОВ "Прикарпатенерготрейд" має перед ДП "НАЕК "Енергоатом" заборгованість за електричну енергію, закуповану за результатами проведення електронних аукціонів; у листах ДП "НАЕК "Енергоатом", наданих відповідачем до матеріалів справи, є інформація про наявність у ТОВ "Прикарпатенерготрейд" заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом", однак у таких відсутня інформація про те, що вказана заборгованість є заборгованістю за електричну енергію, закуплену саме за результатами проведення електронних аукціонів; судом першої інстанції обґрунтовано відхилено заперечення ДП "Гарантований покупець" щодо того, що база нарахування 3 % річних та інфляційних втрат перевищує фактичну вартість послуг із забезпечення доступності електричної енергії, та правомірно встановлено те, що позивачем здійснювалися нарахування у відповідності до умов пунктів 5-7 Договору, що відповідачем не спростовано; порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності як винятковий випадок для зменшення відсотків річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України, судом не встановлено та не доведено відповідачем; загальний розмір 3 % річних, заявлених до стягнення, не перевищує суму основного боргу; введення воєнного стану не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань особою, яка посилається на такі обставини, має бути підтверджено не факт настання цих обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання конкретного зобов`язання.

06.08.2026 позивач подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, в яких наголошує, що на момент ухвалення оскаржуваного рішення 14.07.2025 матеріальних та процесуальних норм чи правових висновків, які діяли на момент їх ухвалення, Господарським судом міста Києва не порушувалося, а зміна правових висновків щодо застосування відкладальної обставини, передбаченої підпунктом 2 пункту 8 Положення про ПСО № 483, відбулася тільки в лютому 2026 року, тобто більше ніж через рік після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного відповідачем рішення. ТОВ "Прикарпатенерготрейд" здійснило новий розрахунок 3 % річних та інфляційного збільшення заборгованості на підставі ст. 625 ЦК України в межах даного спору з урахуванням правових висновків, наведених у постанові Верховного Суду від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 щодо застосування відкладальної обставини відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО № 483, відповідно до якого таке нарахування в межах даної господарської справи становить: 3 % річних - 9 977 916,05 грн, інфляційне збільшення заборгованості - 5 251 019,81 грн.

07.08.2026 відповідач подав до Північного апеляційного господарського суду додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, враховуючи строки дії відкладальної обставини та здійснені позивачем нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, АТ "Гарантований покупець" здійснено новий контррозрахунок позовних вимог, відповідно до якого таке нарахування в межах даної господарської справи становить: 3 % річних - 9 977 916,62 грн, інфляційні втрати - мінус 9 009 107,22 грн. Такий контррозрахунок здійснено з урахуванням наданої відповідачу АТ "НАЕК "Енергоатом" інформації щодо моменту (календарної дати) погашення заборгованості постачальників універсальних послуг перед АТ "НАЕК "Енергоатом" за кожен розрахунковий період із березня 2022 року по січень 2025 року, і відповідні докази АТ "Гарантований покупець" просить приєднати до матеріалів справи.

Явка представників учасників справи

У судовому засіданні 15.09.2026 взяли участь представник позивача (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та представник відповідача (в залі суду).

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився.

Усі учасники справи належним чином повідомлені судом про дату, час та місце судового засідання.

Зважаючи на викладене та враховуючи, що явка представників учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка в судове засідання представника третьої особи не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи аргументи апеляційної скарги і доказове наповнення матеріалів справи, колегія суддів вважає за можливе здійснити перегляд оскаржуваного судового акта в апеляційному порядку без його участі в судовому засіданні.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, 15.09.2021 між ТОВ "Прикарпатенерготрейд" (постачальник) та ДП "Гарантований покупець" (замовник) укладено договір № 2308/02/21 про надання послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів постачальником універсальних послуг (Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується надавати замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (далі - послуги), а замовник зобов`язується отримувати надані постачальником послуги та оплачувати їх вартість на умовах та в порядку, визначеному цим Договором та Положенням про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.06.2019 № 483 (зі змінами) (далі також - Положення, Положення про ПСО).

Відповідно до п. 4 Договору загальна вартість послуг за цим Договором визначається як сумарна вартість послуг, які надаються постачальником кожного розрахункового періоду протягом строку дії цього Договору, крім того - податок на додану вартість. Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Прогнозна вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (п. 5 Договору).

Згідно з п. 6 Договору до 15 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, постачальник надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формами, наведеними у додатках 2-5 до цього Договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу по одному примірнику оригінала.

За умовами п. 7 Договору оплата постачальнику вартості послуг здійснюється замовником шляхом перерахування на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника таким чином:

- перший платіж - за три банківські дні до розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

- другий платіж - до 3 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

- третій платіж - до 9 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

- четвертий платіж - до 15 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

- п`ятий платіж - до 21 (включно) числа розрахункового місяця в обсязі 20 відсотків прогнозної вартості послуг (з податком на додану вартість);

- шостий платіж - до 14 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, у розмірі, що визначається як різниця між вартістю послуг (з податком на додану вартість) за розрахунковий місяць відповідно до акта приймання-передачі послуг за розрахунковий місяць за формою, наведеною у додатку 6 до цього Договору, та сумою перших п`яти платежів.

У разі, якщо дата платежу припадає на вихідний/святковий день, такий платіж здійснюється на наступний робочий день після такого вихідного/святкового дня. Якщо сумарна сплата замовником постачальнику прогнозної вартості за розрахунковий місяць (сума перших п`яти платежів) перевищує вартість послуги, що зазначена в акті приймання-передачі послуг, постачальник здійснює повернення замовнику різниці до 15 (включно) числа місяця, що настає за розрахунковим періодом.

Згідно з п. 8 Договору фактична вартість послуг у відповідному місяці розраховується постачальником відповідно до додатка 5 Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії на підставі фактичних даних.

Відповідно до п. 9 Договору до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, постачальник універсальних послуг надсилає на електронні адреси замовника інформацію за формами, наведеними у додатках 1-4 до цього Договору, в електронному вигляді з накладенням кваліфікаційного електронного підпису з подальшим надсиланням на поштову адресу по одному примірнику оригінала.

Факт надання та отримання послуг підтверджується актом приймання-передачі послуг.

Постачальник надсилає не пізніше 11 числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику з накладенням кваліфікованого електронного підпису уповноваженої особи акт приймання-передачі послуг, складений на підставі фактичної вартості наданих послуг у розрахунковому періоді.

Замовник розглядає акт приймання-передачі послуг та у разі відсутності зауважень підписує його кваліфікованим електронним підписом уповноваженої особи протягом двох робочих днів з дня отримання акта приймання-передачі послуг або надсилає постачальнику обґрунтовану відмову в його підписанні із зазначенням причин відмови, які повинні бути усунені.

Постачальник надсилає не пізніше 12-го числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, замовнику поштою або передає через уповноваженого представника постачальника два примірники підписаних із своєї сторони акта приймання-передачі послуг. Замовник протягом трьох робочих днів після отримання оригіналів акта приймання-передачі послуг підписує їх та повертає один оригінал на адресу постачальника (п. 10 Договору).

Пунктом 13 Договору визначено, що замовник зобов`язаний, зокрема здійснювати оплату послуг виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника.

У лютому - липні 2023 року постачальник надав замовнику послуги із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач, з урахуванням поданих заяв про зменшення розміру позовних вимог, а також клопотання від 02.02.2025, в якому позивачем визначено остаточний предмет спору, вказав, що відповідач, у порушення умов Договору, свої зобов`язання перед позивачем виконував неналежним чином та надані протягом лютого - липня 2023 року послуги оплатив із простроченням, у зв`язку із чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 19 696 731,98 грн за період лютий - липень 2023 року та інфляційні втрати в розмірі 21 428 407,78 грн за період лютий - липень 2023 року.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач зазначив, що відповідно до умов

Договору та підпункту 2 пункту 8 Положення існує відкладальна обставина, яка звільняє відповідача від обов`язку оплати за надані послуги. Також відповідач зазначив, що позивачем здійснено неправильне нарахування 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки у відповідача відсутні зобов`язання щодо здійснення оплат за першим-п`ятим платежами згідно з Договором, які виникали у відповідача в останній день календарного місяця, в який сторонами підписувались акти приймання-передачі. Відповідач також зазначив, що позивачем неправильно визначено базу нарахування у графі "заборгованість". Також відповідач зазначив, що при здійсненні обрахунку інфляційних втрат позивачем не враховано висновки Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

За змістом частин першої та другої статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині першій статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому нормами статті 6 ЦК України встановлено, що сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіряючи доводи скаржника щодо наявності відкладальної обставини для здійснення розрахунків за Договором, передбаченої підп. 2 п. 8 Положення про ПСО, - наявність заборгованості постачальника універсальних послуг (позивача) перед Акціонерним товариством "НАЕК "Енергоатом", колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав і обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Тобто, укладаючи правочин із відкладальною обставиною, його сторони пов`язують виникнення прав і обов`язків за таким правочином із певною обставиною, щодо появи якої в майбутньому в сторін існує лише відповідна вірогідність. Відкладальна обставина може полягати в діях як однієї зі сторін договору, так і третьої особи, яка нею не є, але в будь-якому разі повинна обумовлювати настання (зміну) відповідних прав і відповідних обов`язків обох сторін договору, а не лише однієї з них, та в момент укладання договору стосовно такої обставини має бути невідомо, настане вона чи ні.

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.02.2026 у справі № 910/881/24.

Відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення Гарантований покупець зобов`язаний оплачувати своєчасно та у повному обсязі постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за умови відсутності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед акціонерним товариством "НАЕК "Енергоатом" згідно з пунктом 5 цього Положення.

На переконання скаржника, відкладальною обставиною є наявність заборгованості ТОВ "Прикарпатенерготрейд" як постачальника універсальних послуг перед Акціонерним товариством "НАЕК "Енергоатом".

Місцевий господарський суд, розглянувши такі доводи відповідача, зазначив, що відповідно до вимог пункту 5 Положення до спеціальних обов`язків належить придбання постачальниками універсальних послуг, які діють у торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг у обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період M-3, де M - розрахунковий місяць.

Місцевий господарський суд виснував, що системний аналіз наведених приписів пункту 5 Положення свідчить про те, що відкладальна обставина, на яку покликається відповідач, може бути застосована виключно в разі наявності у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за результатами проведення електронних аукціонів. При цьому, за висновком суду першої інстанції, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що ТОВ "Прикарпатенерготрейд" має перед ДП "НАЕК "Енергоатом" заборгованість за електричну енергію, придбану саме за результатами проведення електронних аукціонів.

Також суд першої інстанції зазначив, що відповідно до наказу Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 114 "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" на час дії воєнного стану і до останньої доби місяця (включно), наступного за місяцем, у якому воєнний стан припинено або скасовано, учасники ринку електричної енергії, на яких згідно з Положенням покладені спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, зобов`язані забезпечити виконання вимог цього наказу та інших вимог Положення в частині, що не суперечать цьому наказу. Місцевий господарський суд також зазначив, що відповідно до підпункту 1 пункту 2 наказу Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 114 "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" ДП "НАЕК "Енергоатом" має забезпечити на визначений період постачання продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає вказані висновки місцевого господарського суду помилковими з огляду на таке.

Суд звертає увагу на те, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17).

Так, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, вирішуючи питання про наявність підстав для відступлення від висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 25.01.2024 у справі № 910/1294/23, щодо застосування підпункту 2 пункту 8 Положення, зазначив таке.

За змістом частини першої статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Відповідно до частини першої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівлю-продаж електричної енергії за двосторонніми договорами здійснюють виробники, електропостачальники, оператор системи передачі, оператори систем розподілу, трейдери, гарантований покупець і споживачі.

Учасники ринку мають право вільно обирати контрагентів за двосторонніми договорами, укладати ці договори в довільній формі та на умовах, що визначаються за домовленістю сторін з урахуванням обмежень, визначених у частині другій статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 66 Закону України "Про ринок електричної енергії" виробники електричної енергії - державні підприємства, а також господарські товариства, частка держави у статутному капіталі яких становить 50 відсотків та більше, господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток, паїв) належать іншим господарським товариствам, акціонером яких є держава і володіє в них контрольним пакетом акцій, дочірні підприємства, представництва та філії таких підприємств і товариств, комунальні унітарні підприємства, юридичні особи, у статутному капіталі яких 50 відсотків та більше акцій (часток) належить комунальному підприємству або територіальній громаді, а також дочірні підприємства таких підприємств або юридичних осіб здійснюють продаж електричної енергії за двосторонніми договорами на електронних аукціонах, порядок проведення яких затверджується Кабінетом Міністрів України.

Наведені обмеження щодо укладення договорів купівлі-продажу електричної енергії та визначення їх умов містилися в Законі України "Про ринок електричної енергії" в редакціях, чинних як у періоді з березня 2022 року, так і на сьогоднішній день.

Кабінет Міністрів України постановою від 05.06.2019 № 499 затвердив Порядок проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, згідно з яким:

- аукціони у формі спеціальних сесій проводяться виключно за участю учасників аукціону, на яких покладено спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, в порядку та строки, що визначені відповідними рішеннями Кабінету Міністрів України, та з урахуванням умов, зазначених у пунктах 23-27 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням умов, зазначених у пунктах 40-46 цього Порядку, та/або для продажу електричної енергії за двосторонніми договорами на аукціонах у формі спеціальних сесій з продажу пакетів лотів з урахуванням умов, зазначених у пунктах 47-54 цього Порядку (пункт 5);

- з метою виконання суб`єктами ринку електричної енергії спеціальних обов`язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про ринок електричної енергії" та для оператора системи передачі електричної енергії і операторів систем розподілу електричної енергії для компенсації технологічних втрат електричної енергії на передачу/розподіл організатор аукціону проводить окремі спеціальні сесії (пункт 23);

- до участі у спеціальній сесії допускаються учасники аукціону - продавці та покупці, на яких покладено спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії (пункт 24);

- у разі проведення спеціальної сесії порядок організації і проведення аукціонів, укладення двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до цього Порядку та регламенту аукціону, крім порядку визначення рівня цін купівлі-продажу електричної енергії, а саме: ціни на електричну енергію в двосторонніх договорах купівлі-продажу електричної енергії не можуть перевищувати граничну ціну, визначену відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії. Особливості організації та проведення спеціальної сесії також визначаються регламентом аукціону (пункт 25);

- учасники аукціону, що беруть участь у спеціальних сесіях, зобов`язані виконувати обов`язкові умови продажу/купівлі (відпуску/відбору) електричної енергії відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії (пункт 26);

- покупці, які придбали на спеціальних сесіях з продажу пакетів лотів електричну енергію, зобов`язані: за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів за двосторонніми договорами укласти двосторонні договори купівлі-продажу з продавцями за визначеною на електронному аукціоні ціною; своєчасно та в повному обсязі оплачувати у грошовій формі придбану ними електричну енергію відповідно до укладених з продавцями двосторонніх договорів купівлі-продажу електричної енергії незалежно від факту її фізичного споживання (умова "take or pay") на умовах передоплати, визначеної у таких договорах; перерахувати продавцю (через організатора аукціону) гарантійний внесок у грошовій формі та на умовах, в розмірі та строки, що визначені у регламенті аукціону (підпункти 1, 2, 3 пункту 53);

- за результатами проведення спеціальної сесії з продажу пакетів лотів за двосторонніми договорами організатор аукціону формує аукціонні свідоцтва, на підставі яких між продавцями та покупцями укладаються двосторонні договори купівлі-продажу електричної енергії (пункт 54).

Наведене свідчить про те, що участь в аукціонах у формі спеціальних сесій можуть приймати виключно учасники аукціону (продавці та покупці), на яких покладено спеціальні обов`язки із забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

За результатами аукціону на підставі аукціонного свідоцтва сторони укладають двосторонні договори, ціна купівлі-продажу електричної енергії в яких обмежується граничною ціною, визначеною відповідно до Положення про покладення спеціальних обов`язків на учасників ринку електричної енергії.

Після укладення двостороннього договору між учасниками, які брали участь у спеціальній сесії згідно з Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами, процедура виконання договору не регулюється цим Порядком і організатор аукціону не має відношення до його виконання.

Таким чином, процедура укладення двостороннього договору за результатами проведення електронного аукціону чи без його проведення жодним чином не впливає на порядок та умови виконання договору, зокрема, і умови розрахунків за укладеною угодою. Відповідно, факт проведення чи непроведення електронного аукціону згідно з Порядком проведення електронних аукціонів з продажу електричної енергії за двосторонніми договорами жодним чином не впливає на розрахунки за договором, оскільки на етапі виконання договору в постачальника універсальних послуг (у цьому випадку - позивач) наявне грошове зобов`язання, яке підлягає виконанню.

У питанні щодо того, як наказ Міністерства енергетики України від 13.03.2022 № 114 "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" за своїм змістом корелюється з дією Положення про ПСО, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 зазначив таке.

Положення про ПСО встановлює спеціальний механізм взаємовідносин учасників ринку електричної енергії шляхом укладення між ними окремих договорів. Спеціальні обов`язки покладаються на учасників ринку саме для забезпечення загальносуспільного інтересу, який полягає в наданні послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів (пункт 3 Положення).

При цьому необхідно розмежовувати покладені на учасників ринку електричної енергії спеціальні обов`язки від механізму (способу) їх реалізації.

Відповідно до пункту 5 Положення про ПСО, до якого відсилає норма підпункту 2 пункту 8 цього Положення, придбання постачальниками універсальних послуг, що діють у торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України", за результатами проведення електронних аукціонів у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE_M для постачання побутовим споживачам таких постачальників універсальних послуг в обсязі їх мінімального споживання електричної енергії в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" за годину в аналогічному місяці попереднього року за ціною індекс РДН BASE в торговій зоні "об`єднаної енергосистеми України" ("бази") за період M-3, де M - розрахунковий місяць.

Наведене, за висновком Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеним у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, свідчить про те, що до спеціального обов`язку постачальників універсальних послуг належить придбання ними у державного підприємства "НАЕК "Енергоатом" стандартних продуктів BASE для постачання побутовим споживачам таких постачальників, тоді як проведення електронних аукціонів є механізмом реалізації вказаного обов`язку.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 на час дії воєнного стану і до останньої доби місяця (включно), наступного за місяцем, у якому воєнний стан припинено або скасовано, учасники ринку електричної енергії, на яких згідно з Положенням про ПСО покладені спеціальні обов`язки на ринку електричної енергії, зобов`язані забезпечити виконання вимог цього наказу та інших вимог зазначеного Положення в частині, що не суперечать наказу.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 також зазначив, що за змістом пунктів 2, 4 наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114, ДП "НАЕК "Енергоатом" зобов`язано забезпечити продаж електричної енергії постачальникам універсальних послуг, у тому числі тим, територією ліцензованої діяльності яких до об`єднання торгових зон була територія торгової зони "Острів Бурштинської ТЕС", за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів. У свою чергу, постачальники універсальних послуг зобов`язані здійснювати придбання електричної енергії за двосторонніми договорами без проведення електронних аукціонів у ДП "НАЕК "Енергоатом".

На підставі наведеного, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 виснував, що наказ Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 за своїм змістом не скасовує, не змінює і не відміняє дію норм Положення про ПСО, адже запроваджені в цьому наказі заходи на період дії воєнного стану є частиною механізму цього Положення, спрямованого на забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії.

Суд першої інстанції встановив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження купівлі позивачем електричної енергії з березня 2022 року у ДП "НАЕК "Енергоатом" за результатами проведення електронних аукціонів у відповідності до вимог пункту 5 Положення про ПСО, що відповідає змісту наказу Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114.

Натомість Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 виснував, що, застосовуючи приписи підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО у визначений наказом Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 період (тобто на час дії воєнного стану і до його припинення/скасування), слід виходити з того, що обов`язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та в повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартості надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю в постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 цього Положення, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів (подібні висновки також викладені в постанові Верховного Суду від 18.03.2026 у справі № 910/1848/23).

Отже, з урахуванням висновків Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, колегія суддів зазначає, що наявність у постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" є відкладальною обставиною при проведенні розрахунків між гарантованим покупцем і постачальником універсальних послуг із оплати вартості надання постачальником універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів відповідно до підпункту 2 пункту 8 Положення про ПСО. Обов`язок гарантованого покупця здійснити своєчасно та в повному обсязі оплату постачальникам універсальних послуг вартість надання постачальниками універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів обумовлений відсутністю в постачальника універсальних послуг заборгованості перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію згідно з пунктом 5 Положення про ПСО, незалежно від придбання постачальником універсальних послуг електричної енергії за результатами проведення електронних аукціонів чи без проведення аукціонів.

Відтак заборгованість ТОВ "Прикарпатенерготрейд" як постачальника універсальних послуг перед ДП "НАЕК "Енергоатом" за поставлену електричну енергію, про яку йдеться в підпункті 2 пункту 8 Положення про ПСО, з огляду на запроваджені наказом Міністерства енергетики України "Про забезпечення продажу електричної енергії операторам систем розподілу та постачальникам універсальних послуг" від 13.03.2022 № 114 заходи забезпечення продажу електричної енергії на час дії воєнного стану, не обмежується фактом наявності заборгованості за придбану електричну енергію за результатами проведення електронних аукціонів.

Предметом позову у справі, що розглядається, є вимоги про стягнення 3 % річних у розмірі 19 696 731,98 грн та інфляційних втрат у розмірі 21 428 407,78 грн, нарахованих з 27.01.2023 по 05.09.2023 на заборгованість за лютий - липень 2023 року, а тому, з урахуванням правового висновку Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладеного в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, підлягають встановленню дати погашення позивачем заборгованості перед НАЕК "Енергоатом".

Частиною першою статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини першої статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Загальними вимогами процесуального законодавства, передбаченими у статтях 73, 74, 76, 77, 86, 236-238 ГПК України, визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Оскільки питання щодо наявності чи відсутності заборгованості позивача перед НАЕК "Енергоатом" за електричну енергію, в тому числі дати її погашення, входить до предмета доказування в цій справі і має важливе значення для правильного вирішення цієї справи, колегія суддів, з огляду на висновки Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 06.02.2026 у справі № 910/881/24 щодо необхідності перевірки таких обставин, вважає за необхідне врахувати надані відповідачем до матеріалів справи додаткові докази, які стосуються інформації щодо моменту погашення позивачем заборгованості перед НАЕК "Енергоатом".

Так, відповідно до наданої АТ "НАЕК "Енергоатом" на лист відповідача інформації щодо моменту (календарної дати) погашення заборгованості постачальниками універсальних послуг перед АТ "НАЕК "Енергоатом" за період із березня 2022 по січень 2025 року, заборгованість позивача перед АТ "НАЕК "Енергоатом" була погашена в такі календарні дати: за лютий 2023 року - 20.03.2023, за березень 2023 року - 09.05.2023, за квітень 2023 року - 01.06.2023, за травень 2023 року - 12.07.2023, за червень 2023 року - 01.08.2023, за липень 2023 року - 30.08.2023.

За змістом статті 86, частини п`ятої статті 236, статті 237 ГПК України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з`ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов`язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд у будь-якому випадку не позбавлений права зобов`язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем) (див. висновок щодо обов`язку суду з перевірки розрахунку, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.12.2020 у справі № 910/14341/18, від 11.02.2021 у справі № 910/18996/16).

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних від простроченої суми та інфляційних втрат, нарахованих у зв`язку з неналежним виконанням грошових зобов`язань АТ "Гарантований покупець" перед ТОВ "Прикарпатенерготрейд" за надану послугу із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів за спірні періоди (лютий, березень, квітень, травень, червень, липень 2023 року) та наданий відповідачем контррозрахунок, що здійсненні з урахуванням висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 06.02.2026 у справі № 910/881/24, щодо відкладальної обставини при проведенні розрахунків між гарантованим покупцем і постачальником універсальних послуг із оплати вартості надання постачальником універсальних послуг гарантованому покупцю послуг із забезпечення доступності електричної енергії для побутових споживачів, правильно визначивши періоди прострочення та не виходячи при цьому за межі періодів, заявлених позивачем, суд апеляційної інстанції встановив, що до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 3 % річних у розмірі 9 977 916,05 грн та інфляційні втрати в розмірі 5 251 019,81 грн.

При цьому доводи відповідача про те, що позивач не включив до підсумкового розміру інфляційних втрат показники дефляції, що мала місце у червні та липні 2023 року, є необґрунтованими, оскільки за умовами Договору розрахунковим періодом, за який підлягає здійсненню оплата послуг, є місяць. Відтак позивачем правомірно здійснено нарахування інфляційних втрат за кожний розрахунковий місяць окремо. При цьому надані позивачем помісячні розрахунки узгоджуються з Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078.

Доводи скаржника щодо незастосування місцевим господарським судом сформованого судами першої та апеляційної інстанцій у подібній справі № 910/1957/23 підходу, де суди відмовили у стягненні з АТ "Гарантований покупець" 3 % річних та інфляційних втрат, нарахованих на прогнозні обсяги послуги, колегією суддів відхиляються з огляду на ч. 4 ст. 236 ГПК України, яка унормовує, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів також відхиляє посилання відповідача на наявність підстав для звільнення його від відповідальності за невиконання своїх грошових зобов`язань за Договором у зв`язку з дією обставин непереборної сили з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов`язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв`язок між цими обставинами і понесеними збитками.

Окрім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19.

Відповідно до пункту 20 Договору обставинами непереборної сили (форс-мажорними обставинами) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами Договору, обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, акти тероризму, масові заворушення, введення комендантської години, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом.

У разі виникнення обставин, зазначених у пункті 20 цього договору, сторона, яка зазнала їх впливу, повинна негайно за допомогою будь-яких доступних засобів повідомити про такі обставини іншій стороні у максимально стислий строк шляхом надіслання письмового повідомлення про настання таких обставин. Повідомлення про обставини непереборної сили повинне містити вичерпну інформацію про природу обставин непереборної сили, час їх настання та оцінку їх впливу на можливість сторони виконувати свої зобов`язання згідно з цим Договором та на порядок виконання зобов`язань згідно з цим Договором у разі, коли це можливо (п. 21 Договору).

Наявність і строк дії обставин непереборної сили підтверджуються Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами (п. 23 Договору).

Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Проте відповідач не надав відповідного сертифіката на підтвердження форс-мажорних обставин.

Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача у визначеному Договором порядку про настання форс-мажорних обставин.

Отже, аргументи скаржника про настання форс-мажорних обставин визнаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Також підлягають відхиленню доводи скаржника про неврахування судом першої інстанції практики Верховного Суду щодо зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, оскільки такі спростовуються мотивувальною частиною оскаржуваного судового рішення.

Разом із тим, дослідивши матеріали справи, колегія суддів виснує, що суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачу у задоволенні клопотання про зменшення 3 % річних та інфляційних втрат, натомість доводи скаржника про наявність підстав для зменшення 3 % річних та інфляційних втрат не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення суду.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно із статтею 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини першої статті 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ "Гарантований покупець" підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні в частині розмірів належних до стягнення з відповідача сум 3 % річних та інфляційних втрат.

Судові витрати

Відповідно до ч. 14 ст. 129 ГПК України, який передбачає, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За загальним правилом, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

На підставі положень статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог та вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (правонаступник Державного підприємства "Гарантований покупець") задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 - змінити.

3. Викласти мотивувальну частину рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 в редакції цієї постанови.

4. Викласти пункти 3, 4 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 в такій редакції:

"3. Стягнути з Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код: 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 42129720) 3 % річних у розмірі 9 977 916 (дев`ять мільйонів дев`ятсот сімдесят сім тисяч дев`ятсот шістнадцять) грн 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 5 251 019 (п`ять мільйонів двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятнадцять) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 228 434 (двісті двадцять вісім тисяч чотириста тридцять чотири) грн 04 коп.

4. Витрати по сплаті судового збору в розмірі 338 443,06 грн покласти на позивача.".

5. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 14.07.2025 у справі № 910/14861/23 залишити без змін.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатенерготрейд" (76019, м. Івано-Франківськ, вул. Надрічна, буд. 4-Б; ідентифікаційний код: 42129720) на користь Акціонерного товариства "Гарантований покупець" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27; ідентифікаційний код: 43068454) 207 651 (двісті сім тисяч шістсот п`ятдесят одну) грн 50 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

8. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

9. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 12.10.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко